Дослідження та прогнозування рівня зайнятості населення України

Содержание: Вступ 3 Розділ 1. Зайнятість населення: теоретичний аспект 5 1.1 Основні поняття зайнятості населення 5 1.2 Державна політика забезпечення зайнятості населення 8 Розділ 2. Дослідження і прогнозування рівня зайнятості населення України 13 2.1 Діагностика стану зайнятості в Україні 13 2.2 Гарантії забезпечення зайнятості населення як основний інструмент прогнозування її рівня 18 Розділ 3. Напрямки вдосконалення державної політики зайнятості населення 29 Висновки 36 Список використаної літератури 40

Вступление: Актуальність дослідження. Зайнятість населення − складне, багатоаспектне економічне поняття, яке значною мірою характеризує особливості суспільних соціально-економічних відносин. Без аналізу ситуацій що склалися на ринку праці, оцінювання рівня зайнятості населення та безробіття, дослідження руху робочих місць, регулювання трудових відносин неможлива ефективна економічна діяльність, прийняття адекватних управлінських рішень. Оскільки кількість зайнятих зменшується досить швидкими темпами, це може спричинити різке зниження рівня життя населення, негативні тенденції на ринку праці та негативний вплив на економіку. Саме тому потрібно приділити максимум уваги ситуації, що склалася у сфері зайнятості, на ринку праці для отримання достовірної інформації та прогнозування тенденцій зайнятості населення. Державна політика зайнятості спрямована на забезпечення Продуктивної зайнятості та по¬передження стрімкого зростання безробіття шляхом включення в дію ринкових механізмів, що сприяють встановленню динамічної рівноваги попиту та пропозиції робочої сили на ринку праці. Пріоритетного значення набувають заходи активної політики зайнятості - сприяння повній, продуктивній та вільно обраній зайнято¬сті з метою стимулювання піднесення й розвитку економіки, підвищення рівня життя, задоволення потреб виробництва в робочій силі та лікві¬дації безробіття. Важливу роль у вирішенні цих завдань соціального спря¬мування відіграє державна служба зайнятості, яка майже 20 років надає соціальні послуги незайнятим громадянам, що звернулися до неї в пошу¬ках роботи, та працедавцям у забез¬печенні їх робочою силою, й активно сприяє збереженню та розвитку тру¬дового потенціалу країни. Вивчення основних напрямів та інструментів її діяльності як інституту посеред¬ництва на ринку праці є головним завданням даного дослідження. Слід зауважити, що проблеми зайнятості населення завжди були в центрі уваги української науки, сучасних учених-економістів і управлінців. Вагомий внесок у розвиток управлінської науки про зайнятість насе¬лення, трудовий потенціал, ринок праці зро¬били С.І. Бандур, Д.П. Богиня, Н.П. Борецька, В.С. Васильченко, Г.К. Губерна, М.В. Данюк, В.В. Дорофієнко, Ф.Д. Заставний, К.В. Зайцева, О.Ф. Новікова, В.П. Оніщенко, І.Л. Петрова, В.М. Петюх, С.І. Пирожков, Н.Л. Юрлова та ін. Отже, головною метою даної роботи є дослідження сутності зайнятості, дослідження її динаміки в Україні та перспектив розвитку. Предметом роботи є удосконалення політики забезпечення зайнятості в Україні. Об’єктом є сфера зайнятості населення в Україні. Для досягнення мети роботи поставлено наступні завдання: ? розглянути теоретичні аспекти зайнятості населення та гарантії їх забезпечення; ? проаналізувати стан зайнятості в Україні; ? оцінити прогноз зайнятості державою; ? знайти заходи подолання проблем в сфері забезпечення зайнятості; ? розробити напрямків вдосконалення соціального захисту економічно активного населення.

Выводы: Після проведеного дослідження по темі роботи можна сказати, що її основну мету є досягнуто. З даної роботи зробимо наступні висновки. Зайнятість — система соціально-економічних відносин між людьми, що виникає в процесі їх діяльності, зорієнтованої на за¬доволення своїх потреб, а також при забезпеченні працездатного населення робочими місцями та здійсненні розширеного відтво¬рення робочої сили. Розрізняють три основні види зайнятості: повну, раціональну й ефективну. Регулювання зайнятості на рівні держави являє собою процес впливу на трудову сферу для до¬сягнення цілей, нормативно зумовлених суб'єктами регулювання. Такими суб'єктами в Україні виступають: Міністерство праці та соц-іальної політики України, Державна служба зайнятості, міністерства й відомства України, регіональні органи виконавчої влади, профспілки, Український союз промисловців і підприємців, включаючи регіональні підрозді¬ли. Кількість зайнятого населення віком 15—70 років у І півріччі 2011р., порівняно з І півріччям 2010р., збільшилась на 34,1 тис. осіб, або на 0,2% та становила 20,2 млн. осіб, з яких особи працездатного віку складали 18,4 млн., або 91,0%. Рівень зайнятості населення віком 15—70 років відповідно зріс за означений період з 58,4% до 59,0%, а у населення працездатного віку з 65,4% до 66,2%. Найвищий рівень зайнятості населення спостерігався у осіб віком 30—49 років, а найнижчий — у молоді віком 15—24 років та осіб віком 60—70 років. Збільшення рівня зайнятості населення відбулося у всіх регіонах країни. Найбільше зростання зазначеного показника зафіксовано у Сумській, Донецькій та Рівненській областях. Максимальне значення цього показника в І півріччі 2011р. було у м.Києві (64,1%), а мінімальне — у Івано-Франківській (52,9%) області. Кількість зайнятих у неформальному секторі економіки у І півріччі 2011р. порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшилась на 41,1 тис. осіб і складала 4,6 млн. осіб, або 22,6% загальної кількості зайнятого населення віком 15-70 років. Серед сільських жителів кожна друга особа була зайнята у цьому секторі економіки. В той час, як серед міських жителів зазначена зайнятість не набула суттєвого розповсюдження завдяки більш широким можливостям знайти роботу. Із загальної кількості зайнятих у неформальному секторі економіки 81,0% знаходились у працездатному віці та проживали переважно у сільській місцевості (66,5%). Найвищий рівень участі населення у неформальному секторі економіки спостерігався серед осіб віком 15-24 років та у віці 60¬70 років. До недоліків державної політики зайнятості населення віднесено: 1) тривалість дії програми, програма сприян¬ня зайнятості має бути найбільш динаміч¬ним елементом активної політики зайня¬тості; 2) фінансування програми, програма охоплює цілий спектр орієнтирів і вимагає великих державних витрат, забезпечити які на сьо¬годні навряд чи можливо. На сучасному етапі розвитку української еко¬номіки державна політика зайнятості повинна виконувати чотири основні функції: 1) легітимації, або узаконення - забезпечення правового поля новим тенденціям у розвит¬ку зайнятості; 2) компенсаторну, або відшкодування - страхування на випадок безробіття, пов'язане з діяльністю служб зайнятості, а саме з їх допомогою у працевлаштуванні населення; 3) інвестиційну - створення соціальних та еко¬номічних передумов для розвитку людсько¬го капіталу шляхом професійної підготовки та перепідготовки безробітних; 4) емансипаторну - захист особистості від соціальних ризиків, пов'язаних із залежністю прав найманого робітника в ринковій економіці від волі й бажання конкретного ро-ботодавця. Для забезпечення повної і продуктивної зайнятості державна політика зайнятості повинна здійснюватися за такими напрямами: удоско¬налення трудового законодавства; оптимізація зайнятості; розвиток системи соціального парт-нерства; розвиток підприємництва; сприяння зростанню рівня реальних доходів населення. До політики зайнятості необхідно висувати наступні основні вимоги: 1. Регулюючий вплив держави не повинен перешкоджати реалізації вимог економічної ефективності, котрі передбачають мобільність робочої сили, вивільнення лишніх працівників;2. Високий ступінь зайнятості населення повинен забезпечуватись не збереженням надлишкової чисельності працівників, а створенням нових робочих місць, зниженням потреби населення в нових робочих місцях, забезпеченням інноваційних форм зайнятості; 3. Повинні створюватись умови для наближення оплати праці до необхідних витрат на відновлення робочої сили; 4. У рамках державної та з урахуванням регіональної політики зайнятості необхідно розробляти адресні програми, спрямовані на забезпечення зайнятості кожного конкретного сегменту ринку праці. Таким чином, видається необхідним відслідковувати загальні тенденції на ринку праці з метою прогнозування рівня зайнятості в майбутньому та прийняття превентивних заходів з запобігання високого рівня безробіття та з захисту населення від її наслідків.

Литература: 1. Конституція України // Електронний ресурс. – Режим доступу: www.rada.gov.ua 2. Кодекс за¬конів «Про працю» // Електронний ресурс. – Режим доступу: www.rada.gov.ua 3. Закон України «Про зай¬нятість населення» // Електронний ресурс. – Режим доступу: www.rada.gov.ua 4. Указ Кабінету Міністрів України «Про затвердження основних напрямів проведення державної політики зайнятості на¬селення» // Електронний ресурс. – Режим доступу: www.rada.gov.ua 5. Астахова О.В. Оплачувані громадські ро¬боти - антикризовий захід / О.В. Астахо¬ва // Ринок праці та зайнятість населен¬ня. - 2012. - №2. - С. 42-44. 6. Базилевич В.Д., Попов В.М., Базилевич К.С., Найдич Н.М. Економічна теорія: політекономія: Підручник для студентів вищ. закл. Освіти / За ред. В.Д.Базилевича. - 2-ге вид., випр. - К.: Знання-Прес, 2011. – 581 с. 7. Базилевич В.Д., Попов В.М., Базилевич К.С., Найдич Н.М. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д.Базилевича. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2011. – 615 с. 8. Баришнікова О.Є. Динаміка надання соціальних послуг державною службою зайнятості України // Ринок праці та зайнятість населення. – 2011. - № 1. – с. 41-48 9. Бражко О. В. Державне регулювання зайнятості населення на макрорівні та на рівні регіону // Соціальний захист. - 2011. - № 1. - С. 11-16. 10. Бражко О.В. Державне стимулювання створен¬ня робочих місць // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2009. - №1. - С. 34-39. 11. Бражко О.В. Реформування державної політи¬ки щодо регулювання ринку праці // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2009. - №2. - С. 41-44. 12. Васильченко В. С. Ринок праці: Навч. посібник - К. : КНЕУ, 2011. - 252 с. 13. Грішнова О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Підручник. - К.: Знання, 2011. – 559 с. 14. Довжук Б.С. Перспективи діяльності державної служби зайнятості // Ринок праці та зайнятість населення. - 2010. -№1. - С. 9-11. 15. Завіновська Г.Т. Економіка праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2011. – 300 с. 16. Казмерчук-Палащина Н.Г. Організаційно-економічні аспекти мотивації праці в системі менеджменту торговельного підприємства: Дис...канд.екон.наук / 08.06.02 - підприємництво, менеджмент та маркетинг. - К., 2011. – 175 с. 17. Качан Л.Н. Пенсійні виплати: стан, проблеми, перспективи / Л.Н. Качан // Соціальний захист. - 2011. - № 1. - С. 4-6. 18. Климко Г.Н., Каніщенко Л.О., Пригода В.М., Садовий М.М. Основи економічної теорії: Політекономічний аспект: Підручник / Від. ред.: Г.Н.Климко. - 4-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання-Пресс, 2011. – 616 с. 19. Колот А.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / А.М. Колот, О.А. Грішнова, О.О. Герасименко та ін.; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Колота. - К.: КНЕУ, 2009. - 711, 1 с. 20. Колосницына М. Г. Экономика труда. Учеб. пособие для студ. бакалаврата экон. вузов. - М. : Изд-во "Магистр", 2008. - 236 с. 21. Маршавін Ю.М. Ринок праці України: від кризи до продуктивної зайнятості // Ринок праці та зайнятість населення. -2010. - №1. - С. 17-21. 22. Махсма М.Б. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. - К.: Атіка, 2011. – 303 с. 23. Москвин В.А. Безработица и стресс / В.А.Москвин, Н.И.Кораблева // Информ. бюлл. Мин-ва труда Украины "Человек и работа". - 2012. - №2. 24. Мочерний С.В. Політична економія: Навч. посібник для студентів вищих навч. закладів. - К.: Знання-Прес, 2011. – 687 с. 25. Мочерний С.В., Довбенко М.В. Економічна теорія: Підручник для студентів вищих закладів освіти. - К.: Академія, 2011. – 856 с. 26. Ринок праці у 2010: Аналітично-стати¬стичний збірник. //Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціаль¬ної політики України, 2011. 27. Скульська В.Є. Професійне навчання незайнятого населення в сучасних соціаль¬но-економічних умовах / В.Є. Скульська // Ринок праці та зайнятість населення. -2010. - №1. - С. 22-24. 28. Статистика ринку праці: міжнародні стандарти та національний досвід. Навчальний посібник / за ред.. Н.С. Власенко, Н.В. Григорович, Н.В. Рубльової. - К.: ТОВ "Август Трейд", 2011. - 320 с. 29. Федоренко В.Г. Особливості діяльності державної служби зайнятості в ринкових умовах / В.Г.Федоренко, О.Г. Чувар-динський, С.В.Палиця // Ринок праці та зайнятість населення. - 2010. - №1. - С. 3-5. 30. Черниш Т. Сутність та особливості довгострокового безробіття в Україні / Т. Черниш, О. Власенко // Україна: аспекти праці. - 2011. - №10.- С. 8-13. 31. Державний комітет статистики України // Електронний ресурс. – Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua