Проблеми капіталізації українських банків

Содержание: Актуальність теми 3 Постановка проблеми 3 Розв’язання проблеми 4 Висновки 11 Список літератури 13

Вступление: Актуальність теми Від того, в якому стані перебуває банківська система України, які обсяги ресурсів циркулюють у цьому середовищі та наскільки ефективно вона функціонує, залежать інвестиційна діяльність та ефективність української економіки. Одним із системних важелів, що втілюють у собі можливості нашої банківської системи здійснювати вплив на розвиток та підвищення темпів економічного зростання, збільшувати обсяги банківських операцій та інвестування, забезпечувати інтереси вкладників та вітчизняних і іноземних кредиторів, не допускаючи при цьому значних ризиків, особливо сьогодні, є капіталізація. Підвищення капіталізації банків – необхідне завдання в перспективі євроінтеграційних і глобалізаційних процесів.

Выводы: Відтік іноземних інвестицій з економіки України, неможливість позичальників повернути взяті кредити, несприятливий розвиток депозитного ринку та загальний спад економіки сприяли зверненню на проблему капіталізації вітчизняної банківської системи. Постала необхідність розроблення ефективної системи збереження капіталізації на попередньому рівні та пошуку шляхів її підвищення. Аналізуючи капіталізацію банків України і підсумовуючи погляди різних авторів, варто виділити такі проблеми: - банківська система не має значних внутрішніх джерел підвищення капіталізації – грошовий потік, генерований нею, недостатній для отримання прибутку такого рівня, який дозволив би істотно наростити власний капітал; - зовнішні джерела підвищення капіталізації обмежені: залучати нових акціонерів складно через перестороги нинішніх власників втратити контроль над банком, продаж додаткових банківських акцій населенню сьогодні є малопривабливим, оскільки існує практика невиплати банками дивідендів за власними акціями у грошовій формі; - зростання присутності в Україні банків з іноземним капіталом може послабити позиції ще недостатньо розвиненої банківської системи України та спричинити загрозу монополізації фінансових послуг; масові звільнення працівників однакових підрозділів. Банки з іноземним капіталом можуть більшу увагу зосереджувати на спекулятивних операціях, не надаючи при цьому повного спектра якісних банківських послуг; ці банківські установи можуть бути менш схильними до здійснення кредитної діяльності, особливо в сфері кредитування роздрібного вітчизняного бізнесу. Тому, додержуючись думки Козоріг М.А., варто удосконалити нормативне врегулювання НБУ вимог до капіталізації банківських установ. Також спираючись і погоджуючись з думкою Міщенко В., Савлука С.М. та Рак Т.М., ми дійшли висновку, що для прискорення капіталізації банків необхідно створити комплексну систему для нарощування капіталу. Проведене дослідження свідчить, що до основних напрямів подальшої капіталізації банківської системи можна зарахувати: - нормативне врегулювання НБУ вимог до капіталізації банківських установ. Окрім того, вимагає додаткового врегулювання поділ банків на групи за рівнем капіталізації, оскільки він досі не враховує змін до розміру нормативу адекватності регулятивного капіталу. Нормативного врегулювання потребує діяльність банків з іноземним капіталом. Тому безсумнівна необхідність прийняття НБУ інструкції щодо уточнення вимог до створення філій іноземних банків, статусу їх приписного капіталу; напрямів використання прибутку; нагляду та регулювання їх діяльності; узгодження процедури їх ліквідації тощо; - збалансованість та стабільність дивідендної політики. Високий рівень дивідендів також має двояку природу, оскільки може свідчити як про успішну фінансову діяльність банку, так і про ймовірність його банкрутства у найближчій перспективі; - злиття та поглинання. Зарубіжний досвід свідчить про високу ефективність цього процесу, результатом якого є підвищення інвестиційної привабливості банків, розширення ресурсної бази та спектра послуг, зниження операційних витрат та вартості послуг для клієнтів. Проте, цей метод потрібно застосовувати зважено та обережно, не допускаючи процесів монополізації у банківському секторі; - розширення капітальної бази вітчизняних банків розробленням стратегії трансформації заощаджень у довгостроковий акціонерний капітал та розвиток в Україні мережі контрольованих вітчизняним капіталом регіональних банківських установ, які будуть спрямовані на підтримку українського бізнесу. Саме підвищення рівня капіталізації банків здатне забезпечити ефективну роботу банківської системи України і є обов’язковою передумовою стабільного функціонування економіки.

Литература: 1. Козоріг М. А., Лис М.І. Основні напрями підвищення рівня капіталізації і ліквідності банківських установ // Регіональна економіка. – 2009. – №2. – С. 95–102 2. Міщенко В. Проблеми капіталізації та консолідації банківської системи України // Вісник НБУ. – № 10. – 2008 р. –С. 2. 3. Рак Т.М., Білоголовко І.І. Проблеми капіталізації банківської системи у сучасних умовах ведення бізнесу// Прометей (Розділ «Фінанси, грошовий обіг та кредит») - №3 (33) – 2010 – с. 239 – 242 4. Савлук С.М. Стимулювання нарощування власного капіталу банків // Фінанси України. –2009. – №2. – С. 111–117 5. Статистичні дані банківського сектору// Вісник НБУ 2017 - №9 – с. 21; Вісник НБУ – 2010 - №2 – с. 43 6. Чорна О.Є. Атаманцева А.В. Капіталізація банківської системи як механізм підвищення темпів економічного зростання країни// Європейський вектор економічного розвитку – 2010 - №1 (8) – с. 235 – 242