Ринкова трансформації економіки України.

Содержание:1. Ринкова і соціально орієнтована ринкова економіка 1.1. Сутність ринкової і соціально орієнтованої ринкової економіки 1.2. Світовий досвід створення соціально-орієнтованого ринкового суспільства 1.3. Українська модель соціальної ринкової економіки 2. Структурні зрушення в економіці України в процесі переходу до соціального ринкового господарства 2.1. Структурні зрушення в економіці України 2.2. Позитивні та негативні тенденції в Україні Висновок Список використаної літератури

Вступление:Ринкове господарство є середовищем в рамках і за допомогою якого відтворюються і панують відносини і зв’язки товарного виробництва. Саме вони і є тим «робочим одягом», в якому діють економічні закони суспільного виробництва, тобто утверджується природний хід господарського життя суспільства. Ринок як самодостатній, автоматично діючий, саморегульований механізм – це абстракція, яка деякою мірою відбиває реалії XIX ст.. Сучасний же ринок – це один з феноменів, який зумовлює складну систему господарювання, в якій тісно взаємодіють ринкові закономірності, численні регулюючі інститути і масова свідомість. Сучасна економіка являє собою синтез великої кількості взаємодіючих ринків. Їх підрозділяють на різні види залежно від умов діяльності суб’єктів ринкових відносин, відповідності чинному законодавству за ознакою простору дій, об’єкта купівлі-продажу та ін. Кожен вид ринку має свою інфраструктуру, свій набір інструментів, які забезпечують його життєдіяльність. Окремі види ринку не існують самі по собі. Всі вони пов’язані між собою, утворюючи розгалужену ринкову систему. Вона діє не тільки в межах тієї чи іншої країни, а й глобально, охоплюючи своїм впливом значну частину світового господарства. Ринкова економіка є тим середовищем, в якому потрібні умови конкурентного господарювання, тобто вільний доступ кожного члена суспільства до будь-яких видів економічної діяльності. З політико-економічної точки зору ринкове господарство є обов’язковим, невід’ємним компонентом товарного виробництва. Отже, природа, економічний зміст, функції і структура ринкової господарської системи зумовлюються товарним виробництвом, його принципами та законами. Економіка являє собою сукупність процесів виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ і послуг. Структура економіки в її широкому розумінні охоплює всі сфери людської діяльності від макро- до мікроекономічного рівня. Ринок – це сукупність економічних відносин між людьми у сфері обміну. Ринкові відносини суттєво відрізняються в різних країнах за ступенем розвитку, особливостями модифікації, рівнем зрілості, історичними, соціальними та іншими ознаками. "Ринок" для американця, західноєвропейця, японця виглядає по-різному, й це цілкем природно, якщо врахувати, що американська «ринкова економіка» тяжіє до класичної моделі підприємництва, французька – додержавного «дирижизму», західнонімецька – до «соціального ринкового господарства», а японська – до «корпоративного патерналізму». Відповідно до цього Україна повинна мати ринок, який би відповідав її національним особливостям, а не американським або європейським. У той же час у всіх названих країнах ринок має цілком визначений набір загальних ознак, який дає можливість судити про ступінь розвитку ринкових відносин. Взагалі «ринкова економіка» – поняття досить загальне, певною мірою – абстракція. Тому сказати, що країна переходить до ринкової економіки – значить не сказати нічого. В реальному житті ринкова економіка, відображаючи ступінь розвитку соціально-економічних відносин суспільства, виступає в певних конкретних формах (моделях), що відповідають сукупності умов (економічних, соціальних, історичних, географічних та ін.), у яких знаходиться дана країна. Це означає, що не існує абстрактної ринкової економіки, впровадження якої могло б забезпечити економічне зростання, а є її конкретні типи й форми. Ринкова економіка виступає в двох основних формах: саморегульованій і регульованій. Саморегульована представлена вільним ринком. Регульована ринкова економіка представлена такими загальними моделями: економічний лібералізм; державний дирижизм; соціально-ринкове господарство; корпоративний патерналізм; планово-ринкове господарство. Входження України в ринкову економіку зумовило необхідність перебудови внутрішнього змісту економічної діяльності підприємств, висунуло завдання засвоєння ними сутності функціонування ринкових відносин у конкретних господарчих системах, складності та соціально-економічного змісту підприємницького господарювання. Сучасне економічне мислення орієнтовано на поглиблене пізнання сутності й шляхів реорганізації життєдіяльності людини. Це зумовлено рядом об’єктивних процесів, що відбуваються в суспільному розвитку та виробництві. Актуальність теми курсової роботи полягає у вивченні чинників структурної переорієнтації і трансформації економіки України. Метою курсової роботи є розгляд тенденції ринкової трансформації та визначення комплексу необхідних засобів для покращення економічного стану країни.