Основні інформаційні процеси: загальна характеристика

Содержание:Вступ 3 1. Поняття інформації та її складові 4 2. Інформація як складова інформаційних процесів та їх характиристика 8 Висновок 15 Список використаної літератури 17

Вступление:Важко переоцінити ту роль, яку відіграє у розвитку сучасного суспільства інформація. Можна без перебільшення сказати, що сучасне суспільство є суспільством інформації, її ерою. Ця ера настала з ХХ століття. Інформація дозволяє людству активно працювати з природою, допомагає провести інтеграцію людських зусиль. Причому не тільки у певних галузях, а в усій людській діяльності в цілому. Зараз інформація стала основним ресурсом людства, базою соціального і технічного розвитку. У наш час проблеми інформації одні з найпопулярніших у науці. Зі створенням теорії інформації посилання на неї часто трапляються в працях учених найрізноманітніших спеціальностей. Проблеми інформації досліджують, документознавці інженери, історики, біологи, соціологи, журналісти та представники багатьох інших галузей науки. Деякі розглядають інформацію "як соціальне явище, тобто певний феномен, пов'язаний з діяльністю тих чи інших суб'єктів соціальних спільнот (наприклад, груп) чи соціальних інститутів (наприклад, установ і організацій, які функціонують у суспільстві)".

Выводы:Узагалі, у людському суспільстві інформація відіграє все важливішу роль. Деякі вчені вважають, що інформація за своїм обсягом і важливістю є продуктом, який можна порівняти з усіма іншими продуктами нашої цивілізації. Від її запасів та впорядкованості залежить спосіб розв'язання тієї чи іншої проблеми. Тобто вона первинний продукт, який треба переробити для отримання інших продуктів. Вони пропонують уважати переробку інформації першим промисловим циклом. Причому виробництво інформації стосується всього суспільства. Як справедливо підкреслив Б. І. Шенкман, духовна праця є виявом людської спільності, вона має розглядатися як загальна форма діяльності. Будь-яке відкриття є "безпосереднім результатом загальної праці і разом з тим передумова загальної праці". Тут треба звернути увагу на таку важливу обставину. Справа в тому, що виробництво інформації весь час збільшується. Це закономірний процес і боротися з ним — все одно, що воювати з вітряками. Але постає проблема споживання інформації. Людина не може охопити і маленької частки того потоку, який проходить за різними інформаційними каналами коженого дня. Цю проблему можна вирішити тільки шляхом упорядкування інформації, її сортування і спеціалізації. Всі процеси в природі супроводжуються сигналами. Зареєстровані сигнали утворюють дані. Дані перетворюються, транспортуються та споживаються за допомогою методів. При взаємодії даних та методів утворюється інформація. Інформаційний обмін відбувається у вигляді інформаційного процесу. Інформація – це динамічний об’єкт, що утворюється в ході інформаційного процесу. Він відображає діалектичний зв’язок між об’єктивними даними та суб’єктивними методами. Властивості інформації залежать як від властивостей методів, так і властивостей даних. Дані розрізняються за типами. Це пов’язано відмінностями у фізичній природі сигналів, при реєстрації яких вони утворились. Для збереження та транспортування даних використовуються носії даних. Інформатика займається питаннями систематизації методів створення, збереження, накопичення, опрацювання та передачі інформації. Для уніфікації прийомів та методів опрацювання даних в обчислювальній техніці застосовується двійкова система кодування. Елементарною одиницею подання даних є один двійковий розряд – біт. Групи по 8 біт називаються байтами. Основною одиницею збереження даних є файл. Він являє собою сукупність байт, що мають ім’я . Файли об’єднуються в каталоги. Сукупність всіх каталогів утворює файлову структуру носія.

Литература:1. Массовая информация в советском промышленном городе: Опыт комплексного социологического исследования / Б.А.Грушин, Л.Н.Федотова, Е.Я.Таршис и др.; Под общ. ред. Б.А.Грушина, Л.А.Оникова. — М.: Политиздат, 1980. — С. 20. 2. Сесюнин В.Г. Анализ событийной информации по уровням // Предмет семиотики: теоретические и практические проблемы взаимодействия средств массовой коммуникации: Материалы научного симпозиума "Семиотика средств массовой коммуникации". Москва, 20-23 ноября 1974 г. / Отв. ред. А.Г.Волков. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. — С. 224. 3. Афанасьев В.Г. Системность и общество. — М., 1980. — С. 238. 4. Литвинович В.Ч. Социальная информация и проблема ее надежности // Проблемы эффективности средств массовой информации и пропаганды / Отв. ред. В.С.Коробейников. — Минск, 1981. — Ч.1. — С. 108. 5. Социологическое исследование: Методы, методика, математика и статистика: Словарь-справочник / АН СССР. ИС; Отв. ред. Г.В.Осипов. — М.: Наука, 1991.— Т. 4. — С. 310—311. 6. Дубровский Д.И. Идеальное как информация, непосредственно "данная" личности // Управление, информация, интеллект. — М., 1976. — С. 236. 7. Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремленных системах. М., 1974. — С. 147. 8. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США. — М., 1966. — С. 36-37. 9. Коган В.З. Теория информационного взаимодействия: Философско-социологические очерки. — Новосибирск: Изд-во Новосибирск. ун-та, 1991. — С. 18. 10. Черняк Ю.И. Разработка системы экономической информации // Системы экономической информации. — М., 1967.— С. 21. 11. Тростников В.Н. Человек и информация. — М., 1970. — С. 15. 12. Моль А. Теория информации и эстетическое восприятие. — М., 1966. — С. 203. 13. Коган В.З. Теория информационного взаимодействия: Философско-социологические очерки. — Новосибирск: Изд-во Новосибирск. ун-та, 1991. — С. 28-30. 14. Шрейдер Ю.А. О количественных характеристиках семантической информации // НТИ. — 1963. — № 10. — С. 210. 15. Шенкман Б.И. Духовное производство и его своеобразие // Вопр. филос. — 1966. — № 12. — С. 117, 122.