Мовний простір Людмили Таран роман "Дзеркало єдинорога"

Содержание:Вступ 3 Розділ І.СУЧАСНИЙ ЛІТЕРАТУРНО-МИСТЕЦЬКИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ (КІН. ХХ – ПОЧ. ХХІ СТ.). ОНОВЛЕННЯ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ 6 1.1. Сучасний літературний процес. Жанрово-стильове різноманіття сучасної української прози 6 1.2. Українська жіноча проза кін. ХХ – поч. ХХІ століття: світоглядні орієнтири й особливості художнього стилю 13 Розділ ІІ «ЖІНКА ЯК ТЕКСТ»: ЛЮДМИЛА ТАРАН – ПОЕТЕСА, ПРОЗАЇК, КРИТИК, ЖУРНАЛІСТ. РОМАН Л.ТАРАН«ДЗЕРКАЛО ЄДИНОРОГА» 16 2.1. Особливості літературно-критичної творчості Л.Таран 16 2.2. Мовний простір роману Л.Таран «Дзеркало єдинорога» 21 Висновки 26 Список використаної літератури 28  

Вступление: Актуальність теми дослідження. Українська держава – молода, в ній ще тривають державотворчі процеси. Після розпаду СРСР вчені констатують в країні ідеологічний вакуум, майже цілковиту відсутність національної ідеї. Але література, як завжди, протягом століть залишається одним із потужних джерел розвитку об’єднуючої ідеї. До 1991 року українській літературі був притаманний прихований антиколоніальний пафос, а після розвалу Союзу й утворення української держави література вступила в постколоніальну стадію розвитку. Після зникнення літературоцентризму українська література розпочала пошуки і створення нового героя, нового світу, нової української людини. Ще ніколи український письменник не відчував стільки свободи, як сьогодні. Влада не змушує його служити і не вбиває за якийсь ідеологічно двозначний твір. Тепер можна все, тому що на час – епоха постмодернізму. Постмодернізм проник не тільки у літературу, а й у спосіб мислення і життя суспільства. Проте після здобуття незалежності змінилося ставлення самої держави до літератури. Як ми пам’ятаємо, в радянські часи виділялися державні кошти на видання книжкової продукції великими тиражами. А в умовах ринкової економіки ситуація кардинально змінюється, література й літератори змушені виживати самі, без активної підтримки держави. Проблема вивчення сучасної української літератури сьогодні є напрочуд актуальною. У цьому напрямі вагомими є дослідження Ю.Андруховича, Є.Барана, Н.Білоцерківець, І.Бондар-Терещенка, Т.Гундорової, В.Даниленка, Л.Демської, Т.Денисова, В.Єшкілєва, Д.Затонського, Н.Зборовської, О.Ільницького, С.Квіта, Ю.Ковбасенка, Л.Лавринович, Н.Лебединцевої, С.Павличко, М.Павлишина, В.Пахаренка, О.Пахльовської, Я.Поліщука, Р.Семківа, І.Старовойт, Л.Таран, І.Фізера, Р.Харчук, З.Шевченко, Т.Шевченко. Наприкінці ХХ століття були здійснені дослідження, присвячені аналізу світогляду, типу художньої свідомості жінки-автора, образу світу, який трансформується специфікою жіночого художнього мислення. Попри численну кількість публікацій, присвячених творчості Л.Демської, О.Забужко, Є.Кононенко, М.Матіос, Т.Малярчук, Г.Пагутяк, С.Поваляєвої, І.Роздобудько, Н.Снядангко, С.Пиркало, М.Штельмах, Т.Малярчук та ін., цілісного дослідження специфіки моделювання буття в жіночій прозі практично відсутні. Суттєво вирізняються дослідження В.Агеєвої, Т.Гундорової, О.Карабльової, Л.Кулакевич, Ю.Кушнерюк, С.Філоненко, Л.Таран, які з’явилися протягом останніх років. Серед дослідників сучасного жіночого письма бачимо українську поетку, літературного критика, журналіста Л.Таран, якій належить ґрунтовна розвідка «Жінка як текст: Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко: фрагменти творчості і контексти». Але питання вивчення особливостей літературної спадщини самої Л.Таран потребує своїх уточнень. У колі наших досліджень – літературно-критична творчість Л.Таран, зокрема її роман «Дзеркало єдинорога». Системної роботи щодо вивчення сучасної української прози взагалі немає. Отже, актуальність дослідження зумовлюється теоретичною та практичною значущістю роботи, адже з’ясування характерних мовностилістичних особливостей роману Л.Таран «Дзеркало єдинорога» дасть змогу глибше осягнути особливості не лише сучасного жіночого письма, а й сучасної української прози загалом. Таким чином, метою курсової роботи є з’ясування характерних мовностилістичних особливостей роману Л.Таран «Дзеркало єдинорога» як визначного явища сучасної української прози. Для досягнення мети було поставлено ряд завдань: ? проаналізувати ступінь наукової розробки даної проблеми в сучасному літературознавстві; ? подати загальну характеристику сучасного літературного процесу, зокрема сучасної української прози; ? висвітлити світоглядні орієнтири й особливості художнього стилю української жіноча прози кін. ХХ – поч. ХХІ століття; ? розглянути особливості літературно-критичної творчості Л.Таран; ? з’ясувати мовностилістичні особливості роману Л.Таран «Дзеркало єдинорога» як визначного явища сучасної української прози. Актуальність проблеми, недостатність її дослідження визначили об’єкт і предмет нашої роботи. Об’єкт дослідження – роман Л.Таран «Дзеркало єдинорога» як визначне явища сучасної української прози. Предмет дослідження – мовностилістичних особливостей роману Л.Таран «Дзеркало єдинорога». Методологічну основу дослідження становлять праці філософів-постмодерністів (Р.Барт, Ж.Бодрійар, Ж.Дерріда, Ю.Крістєва, Ж.-Ф.Ліотар, Р.Рорті, М.Фуко, У.Єко), філософія екзистенціалізму (М.Бердяєв, М.Гайдаггер, А.Камю, Ж.-П. Сартр), діалектичні теорії про роль культури у формуванні духовного світу особистості (Аристотель, Платон, Г.Гегель, А.Шопенгауер, Ф.Ніцше, А.Бергсон, З.Фройд, К.Юнг), дослідження жанрово-стильових особливостей зарубіжної (Б.Бігун, Т.Денисова, Д.Затонський, Н.Киреєва, Ю.Ковбасенко, М.Рошко), російської (І.Ільїн, В.Куріцин, М.Ліповецький, Н.Маньковська) та української постмодернової прози (Т.Гундорова, В.Даниленко, Д.Затонський, Я.Поліщук, Л.Таран, Р.Харчук). З огляду на поставлені мету й завдання у роботі використовувалися такі методи дослідження: аналіз наукової літератури з теми, узагальнення, систематизація отриманої інформації, текстологічний та описовий методи, що дають широкі можливості для висвітлення проблеми мовностилістичних особливостей роману Л.Таран «Дзеркало єдинорога». Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Выводы: Отже, результатом дослідження заявленої у темі роботи проблеми є такі висновки: 1. У літературному процесі наприкінці кін. XX – поч. ХХІ ст. відбулися кардинальні зрушення в системі естетичних критеріїв суспільства, створилися нові парадигми художнього мислення, форми й структури творчості, адже до духовної культури народу повернулися літературно-мистецькі надбання минулих епох, заборонені тоталітарним режимом з ідеологічних міркувань. 2. Українська проза, що займає центральне місце, порівняно з поезією і драмою і покликана трансформувати соцреалісичний канон. Вона намагаючись вписатися до світового контексту, а не орієнтуватися виключно на російські літературні зразки, являє собою відкриту систему, яка передбачає безліч інтерпретацій. 3. Сучасна проза досить часто модифікується у контексті масової література, і водночас в ній зберігають активність автори, які прагнуть створити високу літературу, – письменники, які, апелюючи до масових жанрів, намагаються втілювати в них серйозний зміст. Нерідко в сучасній українській прозі простежуються межові стильові явища. 4. Особливістю сучасної української літератури є оригінальна мовна організація тексту. Аналіз зразків сучасної прози показав трансформацію літературної мови. На відміну від своїх попередників, сучасні письменники експериментують з мовою, використовуючи поряд з літературною книжною мовою елементи розмовної, часто зниженої лексики: емоційно-експресивна лексика, суфікси суб’єктивної оцінки, специфічні фразеологізми, фольклоризми, діалектизми, просторічна лексика, вульгаризми, скорочені слова, вигуки, сленг тощо. 5. Жіноча проза займає вагомий сегмент у сучасній українській прозі. Жіноче письменство найтонше аналізує всю гамму почуттів, які притаманні людині. Слід відзначити, що в українській літературі письменники жіночої статі, в порівнянні з іншими країнами світу, містять значну, найкращу частину. Сучасні письменниці творять у таких жанрах: соціально-психологічний роман, інтелектуальний роман, виробничий роман, химерний роман з рисами міфологізму і фантастики, роман-хроніка, документальний роман, комічний роман, роман-трагіфарс, постмодерністський детектив, готичний та пригодницький роман, трилер, роман-мелодрама й «жіночий роман» («лав сторі»), «бойовик-екшн», квест, а також цілий ряд малих прозових жанрових форм – повість, оповідання, новела, вірш прозою тощо. 6. Л.Таран – унікальна особистість, вона постійно працює зі словом, удосконалюючи свій талант літературною критикою та публіцистикою. Письменницю знають не лише в Україні: про це свідчать переклади її творів англійською, польською та російською мовами. 7. Роман «Дзеркало Єдинорога» – і психологічний, і містичний, і інтелектуальний, і романтичний, і феміністичний. 8. Єдиноріг – це символ прагнення людини до справжності, до власної сутності. Дзеркало Єдинорога – це шлях до себе, до власної душі. І водночас віднайдення цього шляху наділяє людиною здатністю переживати момент повноти буття, повноти щастя як краси, неподіленої в собі. Але людство, на жаль обрало інший шлях: від себе в бік тілесних насолод і оманливих ілюзій. 9. Мовна палітра роману «Деркало Єдинорога» вражає своєю колоритністю, своєю неймовірної, казковою образністю.

Литература: 1. Агеєва В. Жінка в пожовтневій прозі: парад стереотипів Текст / В. Агеєва // Слово і час. – 1991. – №6. – С. 23-29. 2. Агеєва В. Жіночий простір: Феміністичний дискурс українського модернізму Текст / В.Агеєва. – К. : Факт, 2003. – 320 с. 3. Андрухович Ю Плерома. Мала українська енциклопедія актуальної літератури Текст. – Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1998. 4. Білоус П. Психологія літературної творчості Текст / П. Білоус. – Житомир, 2004. – 96 с. 5. Бондар-Терещенко І. Польові дослідження з української жіночої прози // Електронний ресурс. – Режим доступу : // http://bukvoid.com.ua. 6. Городиський І. Три традиції української літератури // Електронний ресурс. – Режим доступу : http://www.gak.com.ua. 7. Грабовська І. Людмила Таран: «Хотілося зсередини відчути, що таке жіноче письмо» Текст / І. Грабовська // Дзеркало тижня. – 22 вересня 2007. – № 35. – С. 4. 8. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодерн Текст / Т. Гундорова. – К. : Критика, 2005. – 264 с. 9. Даниленко В. Лісоруб у пустелі Текст. – К. : Академвидав, 2008. – 352 с. 10. Дроздовський Д. «Очима намальованого Єдинорога» // Електронний ресурс. – Режим доступу : http://litakcent.com. 11. Жінка як текст: Емма Андієвська, Соломія Павличко, Оксана Забужко: фрагменти творчості і контексти Текст / Упоряд. Л.Таран. – К. : Факт, 2002. – 208 с. 12. Затонский Д. Модернизм и постмодернизм Текст / Д. Затонський . – М. : Фолио АСТ, 2000. – 267 с. 13. Зборовська Н. Завершення Епохи, або українська літературна ситуація кінця 1980-90 рр. Текст / Н. Зборовська // Кур’єр Кривбасу. – 1996. – Ч. 61–64. 14. Зверев А. ХХ век как литературная епоха Текст / А. Зверев // Вопросы литературы. – 1992. – №2. – С. 3-56. 15. Ільницький О. Трансплантація постмодернізму: сумніви одного читача Текст / О. Ільницький // Сучасність. – 1995. – № 10.– С. 111–115. 16. Клепуц Л. Функціональна парадигма ненормативної лексики в постмодерній літературі Текст / Л. Клепуц // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. – 2010. – Вип. 16. – С. 247-252. 17. Кокотюха А. Масова контркультура // Електронний ресурс. – Режим доступу : http:// www.web-standart.net. 18. Кушнерюк Ю. Українська жіноча проза кінця ХХ століття: світоглядні моделі й особливості художнього стилю: автореф. дис.. канд. філол. наук: 10.01.05 / Дніпропетр. нац. ун-т. – Дніпропетровськ, 2002. – 23 с. 19. Лотман Ю.М. Структура художественного текста Текст // Ю.М. Лотман Об искусстве. – СПб. : «Искусство СПБ», 2005. – 468 с. 20. Павлишин М. Застереження як жанр Текст / М. Павлишин // Сучасність. – 1995.– № 10. – С. 116–119. 21. Поліщук Я. Література як геокультурний проект Текст / Я. Поліщук. – К. : ВЦ «Академвидав», 2008. – 302 с. 22. Таран Л. Дзеркало Єдинорога Текст / Л. Таран. – Л. : ЛА «Піраміда», 2009. – 176 с. 23. Фізер І Постмодернізм: post /ante /modo – термін з нульовим значенням Текст / І. Фізер // Сучасність. – 2000. – № 3. – С. 117–123. 24. Філоненко С. «Інша мова жінки»: художні особливості української жіночої прози 90-х рр. ХХ ст. Текст / С. Філоненко // Слово і час. – 2008. – № 2. – С. 49–55. 25. Харчук Р. Сучасна українська проза. Постмодерний період. Текст / Р. Харчук. – К. : Видавничий центр «Академвидав», 2008. – 248 с. 26. Христо В. Український варіант літературного постмодернізму: теоретико-методичні питання Текст / В. Христо // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальна література і проблеми освіти». – Херсон, 2010. – С. 56-61. 27. Ціпоур А. Людмила Таран: «Жінка залишається багато в чому несловленою, надто внашій літературі» / А. Ціпоур // Смолоскип України. – № 1 (січень), 2010. – С. 3.