Переклад сленгу на прикладі сучасної літератури

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ СЛЕНГУ (НА МАТЕРІАЛІ СУЧАСНОГО АНГЛОМОВНОГО ДИСКУРСУ) 5 1.1. Питання перекладу сленгу як своєрідного засобу вербалізації явищ буття 5 1.2. Проблема адекватності передачі сленгу 7 1.3. Стилістичні, лексичні та граматичні труднощі під час перекладу сленгу 11 РОЗДІЛ ІІ. ПЕРЕКЛАД СЛЕНГУ НА ПРИКЛАДІ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ 17 ВИСНОВКИ 22 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 24  

Вступление: Сленг як різновид мовного субстандарту традиційно привертає увагу вітчизняних і зарубіжних філологів завдяки яскравому емоційно-експресивному забарвленню, лаконічності й образності сленгізмів, здатності постійно змінювати кордони, що розділяють його з мовною нормою. Мовна карта світу – це географічна карта, на котрій є і держава, і міста, області та інше. Це карта вже засвоєна людиною світу, але вона постійно узгоджується з перебудовуваннями, які люди створюють у процесі своєї діяльності. Мова постійно зазнає певних змін, узгоджених додатків, перетворень. Як результат, з’являються нові явища, нові моделі, значення, нові слова. Окремі види розбіжностей мають назву діалекту, жаргону, сленгу. Сленг – це лексика розмовного типу; це слова, що у стандартній мові або не вживаються, або мають особливий лексико-семантичний зміст. Сленг заповнює нішу в англійській мові, займаючи середню позицію між стандартними та неофіційними словами, які сприймаються загальною публікою, та спеціальними словами і виразами, відомими лише відносно малим соціальним підгрупам. При здійсненні перекладу сленгізмів на неспоріднену мову виникають труднощі, зумовлені стилістичними, лексичними та граматичними відмінностями мов оригіналу та перекладу. Аналiз особливостей перекладу одиниць зниженої лексики, зокрема сленгу, поки що лишається на периферії уваги лiнгвiстiв, хоча цiй проблемi присвяченi роботи В.Н. Крупнова, Г.А. Судзиловського, P.I. Розіної, Т.А. Соловйової та деяких інших науковцiв. Проблему функціонування американського сленгу та особливостей його перекладу досліджували такі вчені-лінгвісти, як: В.А. Хомяков, О.Л Клименко, С.В. Пиркало, В.М. Жирмунський, О.П. Брандер, В.О. Дорда та інші. Вищезгаданi лiнгвiсти в основному розглядають проблему джерел виникнення сленгу, їx словотворення. Тому актуальнiсть дослiдження зумовлена тим, що одна із найскладнiших для перекладознавства проблем – визначення сутності зниженої лексики (сленгу) та шляхiв передачi її значення при перекладi українською мовою подано на пiдставi положень лiнгвiстичного та прагматичного пiдходiв, що спираються на попереднi розробки семантичних та етимологічних досліджень. Об’єктом дослідження є сленг як лексична категорія. Предмет аналізу – особливості перекладу сленгу. Мета дослідження полягає у виявленні та характеристиці особливостей перекладу сленгу на матеріалі англомовного художнього дискурсу. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення конкретних завдань, а саме: ? проаналізувати питання перекладу сленгу як своєрідного засобу вербалізації явищ буття; ? охарактеризувати проблему адекватності передачі сленгу в сучасних перкалдознавчих студіях; ? визначити та охарактеризувати стилістичні, лексичні та граматичні труднощі під час перекладу сленгу; ? дослідити специфіку перекладу сленгу на прикладі англомовної художньої прози. Матеріалом дослідження послугувала англомовна художня проза, а саме твори Д. Хеммета в оригіналі та перекладах. Структура виконаного дослідження обумовлена його метою та завданнями і складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків та списку використаної літератури.

Выводы: Таким чином сленг є одним із джерел поповнення лексичного складу мови та одним з елементів культури суспільства. Мовні процеси, що відбуваються в слензі допомагають відслідковувати мовні зміни в соціальному контексті. Формування лексикону сленгу відбувається за рахунок джерел властивих мові взагалі. Афіксальний спосіб творення нової лексики у слензі відіграє досить важливу роль у формуванні сленгу, як відображенню молодіжної субкультури. В ході дослідження було встановлено, що словникові позначки сленгу не завжди точно визначають статус слова або фрази та часто не встигають зафіксувати його зміни. Надзвичайно широка лексикографічна розгалуженість нестандартної лексики англійської мови становить значну складність при перекладі її на українську мову. Судячи з матеріалу словників і спеціальних досліджень, в українській мові також існує лексика, соціальна оцінка якої подібна до соціальної оцінки нестандартних одиниць англійської мови. Специфіка англійського сленгу і українського просторіччя визначається тим, які саме відмінності дозволяють протиставити ці одиниці одиницям літературної мови. Ми виявили, що сленг включає в себе не тільки слова, а й ті, що використовуються спеціальним чином в певному соціальному контексті. Слід відмітити, що дані слова з’являються в мові, широко розповсюджуються і побутують деякий час, а потім зникають, поступаючись місцем новим, разом з новою модою. Проаналiзувавши основні принципи забезпечення адекватностi перекладу одиниць зниженої лексики, можна стверджувати, що адекватний переклад передбачає врахування вcix осбливостей одиниць мови оригiналу й передачу їх еквiвалентними одиницями мови перекладу. Але американський сленг i одиницi українського експресивного просторіччя є утвореннями другорядними, що виникли на основі лексико-семантичного варiювання обмеженої кiлькостi слiв лiтературної мови. Залежно від структури, мовного рівня та мети перекладу І. В.Корунець розрізняє кілька засобів перекладу: буквальний, лексемний, послівний, підрядковий та описовий переклад. В дослідженні на конкретних прикладах перекладу сленгу було розглянуто кожен із засобів та категорій, що входять до нього. У другому розділ дослідження було проаналізовано особливості перекладу сленгу на матеріалі творів Д. Хаммета. Книги Хеммета звучать актуально i в нашi днi. Крім того, Хеммет увiйшов в iсторiю американської лiтератури i як тонкий стилiст. Він майстерно вiдображає особливостi мови своїх персонажiв, детально передає жаргонну мову злодiїв, професiоналiзми полiцейських, вiдтворює мовну атмосферу США кiнця 20-х – початку 30-х років ХХ ст. Сленгiзми в романах Д. Хеммета вживаються з метою характеристики героїв, створюють специфiчний стиль, мiкpoсвіт як героїв, так i самого автора. Отже, еквiвалентна за своїм денотативним значениям одиниця американського сленгу до одиниці лексики української мови може характеризуватися тотожною соціальною оцінкою, але при цьому відрізнятися від одиниці сленгу своїм способом утворення Підсумовуючи зазначимо, що двох рiзних мовах не iснує абсолютних синонiмiв, тому повний збiг за значеннями та вжитком, особливо при перекладi, неможливий. Мiжмовна синонiмiя не є абсолютною i це особливо стосується сленгу, який до того ж найчастiше належить до так званої безеквiвалентної лексики.

Литература: 1. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу. / В.В. Балабін. – Київ: Логос, 2002. – 315 с. 2. Бурденко Є.С. Етимологія терміну сленг та сучасне його тлумачення / Є.С. Бурденко, О.А. Заболотна Електронний ресурс – Режим доступу: http://intkonf.org/burdenko-es-kpn-zabolotna-oa-etimologiya-terminu-sleng-ta-suchasne-yogo-tlumachennya/ 3. Влахов С. Непереводимое в переводе. / С. Влахов, С. Флорин. – М., 1986.- 416 с. 4. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови / Ю.А. Зацний. – Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 1998. – 430 с. 5. Комиссаров В.Н. Слово о переводе / В.Н. Комиссаров. – М.: Международные отношения, 1973. – 275 с. 6. Комиссаров В.Н. Теория перевода / В.Н. Комиссаров. – М: Высшая школа, 1990. – 245 с. 7. Корунець І.В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): підручник / І.В. Корунець. – Вінниця: Нова Книга, 2001. – 448 с. 8. Латышев Л.К. Перевод: проблемы теории, практики и методики преподавания. / Л.К. Латышев. – М., 1988. – 160 с. 9. Левый И. Искусство перевода. / И. Левый. – М., 1974. – 152 с. 10. Масько Д. Український сленг та міжмовна інтерференція / Д. Масько. // Культура слова. – 2003. – № 62. – С. 34-39. 11. Ніколенко А.Г. Соціальні аспекти мовлення. / А.Г. Ніколенко. – Вінниця: Нова Книга, 2005. – 256 с. 12. Пиркало С.В. Сленг: ненормативно, але нормально / С.В. Пиркало. // Урок української. – К.: Наук. Думка. – 2002. – №2. – С. 26-28. 13. Скребнев Ю.М. Основы стилистики английского языка / Ю.М. Скребнев. – М.: ООО «Изд-во Астрель», 2000. – 224 с. 14. Хеммет Д. Скляний ключ. Худорлява людина / Д. Хеммет. – К.: Либідь, 1992. – 512 с. 15. Чередниченко О.Д. Міжкультурні аспекти перекладу / О.Д. Чередниченко// Мовні і концептуальні картини світу: Мови, культури та переклад у контексті Європейського співробітництва: Зб. наук. праць. – К., 2001. – С. 485-489. 16. Benson M. Lexicographic description of English. / M. Benson. – Philadelphia: John Benjamins Publishing Company, 1986. – 123 p. 17. Biber D. Variation Across Speech and Writing. / D. Biber. – Cambridge: Cambridge University Press, 1998. – 145 p. 18. Chapman L.R. American Slang. / L.R. Chapman. – N.Y.: Harper and Row, 1987. – 499 p. 19. Dalzell T., Victor T. The Concise New Partridge Dictionary of Slang and Unconventional Language. / T. Dalzell, T. Victor. – London: Ed. by The Taylor & Francis e-Library. – 2007. – 740 p. 20. Drake G.F. The Social Hole of Slang / G.F. Drake // Language: Social Psycological Perspectives / Ed. by H. Goles. – Oxford: Pergamon Press, 1980. – P. 63-70. 21. Hammet D. The Glass Кеу. The Thin Мan / D. Hammet. – Moscow: Raduga Publishers, 2005. – 485 р. 22. Spears R. Essential Slangs. / R. Spears. – Licolnwood (Chicago): NTC Publishing Group, 1997. – 645 p. 23. Spears R. А Dictionary of American Slang. / R. Spears. – N.Y.: National Textbook Company, 1989. – 528 p. 24. Urban Dictionary Електронний ресурс – Режим доступу: http://www.urbandictionary.com/define.php?term=slang 25. Wentworth H. Dictionary of American Slang. / H. Wentworth, S.B. Flexner. – N.Y.: Thomas Y.Crowell, 1975. – 766 p.