Види та форми страхування

Содержание: ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОНЯТТЯ ТА ВИДІВ КЛАСИФІКАЦІЇ СТРАХУВАННЯ В УКРАЇНІ 6 1.1. Загальні підходи до видів класифікації страхування 6 1.2. Форми страхування за вітчизняним законодавством 10 РОЗДІЛ 2. ДОГОВІРНІ ЗОБОВ’ЯЗАННЯ ЗІ СТРАХУВАННЯ 13 2.1. Поняття договору страхування та його істотні умови 13 2.2. Права і обов’язки сторін за договором страхування 17 2.3. Порядок укладання, зміни та припинення договору страхування 21 ВИСНОВКИ 25 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 28

Вступление: ВСТУП Страхова справа в Україні сьогодні набуває особливого значення. В умовах становлення ринкової економіки необхідне чітке правове регулювання вітчизняного страхового ринку, всіх видів страхових послуг. Страховий ринок України все більше розвивається, розширюються сфери страхової діяльності, формуються правові основи страхової справи. Страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, які формуються через сплату громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій). Будучи необхідною умовою розвитку та стабільності держави, страхування стає невід’ємною її функцією, що дозволяє завдяки компенсаційним виплатам мінімізувати економічні збитки. Через страхування як вид діяльності виконується широке коло суспільно-корисних функцій. Перш за все, в рамках економіко-фінансових відносин воно є одним із засобів формування (накопичення) грошових ресурсів, одним із найбільш стабільних джерел довгострокових інвестицій в економіку держави; постає важливим елементом фінансової системи держави, вилучаючи з обігу надлишкову грошову масу, справляючи тим самим антиінфляційний вплив; оптимізує формування платіжного балансу держави; звільняє бюджет від частини видатків при настанні аварій та катастроф різного походження, що стабілізує фінанси держави. Страхування в сучасних умовах являє собою доволі розгалужену структуру, в якій поєднуються різноманітні види та форми. Тому виявлення основних юридичних ознак, здійснення класифікації страхування є сьогодні особливо актуальним. Проблеми видів та форм страхування в своїх працях досліджували В. Серебровський, А. Худяков, В. Базилевич, Л. Рейтман, Т. Ротова, О. Залєтов, С. Осадець, В. Борисова та ін. Проте дотепер не існує єдиної думки щодо класифікації страхування серед вітчизняних та зарубіжних фахівців. У законодавчих та нормативно-правових актах України також відсутній вичерпний перелік видів страхування. Тому необхідним є всебічний аналіз існуючих на сьогоднішній день положень щодо класифікації страхування, а також основних умов, які є базовими для здійснення страхування на сучасному етапі. Метою курсової роботи є види та форми страхування. Об’єктом дослідження є страхування як вид цивільно-правових відносин, що має певні види та форми. Предметом дослідження виступають юридичні ознаки класифікації страхування, за якими здійснюється регулювання цієї сфери чинним законодавством України. Виходячи з мети роботи, основними завданнями дослідження є: ? аналіз існуючих підходів до класифікації страхування; ? виокремлення форм страхування згідно чинного законодавства України; ? розгляд договірних зобов’язань зі страхування, а саме виявлення змісту поняття договору страхування та його істотних умов, характеристика прав і обов’язків сторін за договором страхування, порядку укладання, зміни та припинення договору страхування. Методологія дослідження. Для виконання дослідження використано як загальнотеоретичні, так науково-практичні підходи. Для теоретичного дослідження поняття та видів страхування застосовано методи структурного аналізу і синтезу, класифікації, систематизації. На основі теоретичного структурування виділено головні особливості страхування, що надалі розглянуті у їх практичному аспекті. Формально-логічний метод застосований для формулювання головних ознак, умов та порядку здійснення договірних зобов’язань зі страхування. Структурно курсова робота складається з вступу, двох розділів, поділених на підрозділи, висновків та списку використаної літератури. У вступі обґрунтовано актуальність теми, мету, об’єкт, предмет дослідження, визначено основні завдання дослідження та методологію дослідження. Перший розділ присвячений теоретичним засадам дослідження поняття та видів класифікації страхування в Україні. Розділ містить два підрозділи, у яких розкрито загальні підходи до видів класифікації страхування на основі аналізу наукової літератури, а також форми страхування за вітчизняним законодавством. Другий розділ характеризує договірні зобов’язання зі страхування. Він містить три підрозділи, у яких розкрито поняття договору страхування та його істотні умови; права і обов’язки сторін за договором страхування; порядок укладання, зміни та припинення договору страхування. У кінці роботи зроблено узагальнюючий висновок за отриманими результатами дослідження.

Выводы: ВИСНОВКИ Отже, за результатами проведеного дослідження можна зробити висновок, що в основу класифікації страхування покладено відмінності в сферах діяльності страхових ком¬паній, у підходах щодо забезпечення страхового захисту майнових інтересів фізичних та юридич¬них осіб, у визначенні об’єктів страхування, об¬сягів страхової відповідальності, у формах проведення страхування тощо. У роботі розглянуто класифікації страхування за історичною ознакою, за економічними ознаками (за сферою діяльності, або спеціалізацією страховика; за об’єктами страхування; за родом небез¬пек; за статусом страхувальника; за стату¬сом страховика). за юридичними ознаками (за вимогами міжнародних угод і внутрішнього законо¬давства; за формою проведення). Встановлено, що сучасна класифікація, яка покладена в основу цивільно-правових відносин в Україні здійснюється за юридичними ознаками. Основними галузями страхування, законодавчо закріпленими Законом України "Про страхування" є особисте страхування (життя, здоров’я і працездатність страхувальників або застрахованих); майнове страхування (майно в різних його видах: рухомі та нерухомі ма¬теріальні цінності, грошові кошти, доходи); страхування відповідальності (від-повідальність за шкоду, заподіяну страху¬вальником життю, здоров’ю, майну третьої особи). За формою страхування в Україні поділяється на обов’язкове й добровільне. Обов’язкове страху¬вання охоплює види страхування, визначені За¬коном України "Про страхування". У добровільній формі проводяться такі види страхування, як страхування життя, страхування від нещасних випадків, медичне страхування (неперервне страху¬вання здоров’я), страхування здоров’я на випадок хвороби, страхування залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту, страхування вантажів і багажу, страхування від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ, страхування майна, страхування громадянської відповідаль¬ності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного, вод¬ного транспорту, страхування відповідальності перед треті¬ми особами, страхування інвестицій, страхування фінансових ризиків, страхування виданих гарантій (поручи¬тельств) і прийнятих гарантій, страхування медичних витрат тощо. У роботі визначено, що страхування в Україні здійснюється шляхом укладення договору страхування. Договір страхування – це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Поняття договору закріплене у Цивільному кодексі України (ст. 979) та в Законі України "Про страхування". Страхові правовідносини між страхувальником, страховиком і вигодонабувачем є цивільними правовідносинами і підкоряються цивільному законодавству. У випадку виявлення розбіжностей між цивільно-правовими нормами, що містяться в Законі "Про страхування" або будь-яких інших актах, і нормами ЦК варто керуватися останніми в силу їхнього пріоритету, установленого ч. 2 ст. 4 ЦК. ЦК не містить спеціальних норм – визначень основних страхових понять, вони вміщені у Законі України "Про страхування" Встановлено також, що договір страхування є двосторонньо зобов'язуючим – обидві сторони приймають на себе один перед одним зобов'язання: страхувальник – повідомити відомості про об'єкт страхування, сплачувати страхові внески, якщо страхова премія не була сплачена повністю вже при укладенні договору, повідомити страховика про настання страхового випадку і т. ін., а страховик – здійснити страхову виплату тощо. Цей договір є сплатним, оскільки страхувальник сплачує страхову премію, а страховик – несе ризик настання страхового випадку, а за наявності останнього здійснює страхову виплату. Визначено, що законодавство встановлює письмову форму договору страхування, яка є обов'язковою для всіх договорів страхування. Укладення договору страхування здійснюється шляхом складання одного документа, що підписується сторонами та шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). Як правило договір страхування є реальним, тому що він набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Зміни у договорі страхування здійснюються шляхом укладання додаткової угоди до основного договору. Дія договору страхування припиняється за згодою сторін, а також у разі закінчення строку дії, виконання страховиком зобов'язань перед страхувальником у повному обсязі, несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ І. Нормативно-правові акти 1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. №435–ІV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – №40–44. – Ст. 356. 2. Про страхування : закон України від 07 березня 1996 р. №85/96–ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – №18. – Ст. 78. 3. Про дорожній рух : закон України від 30 червня 1993 р. №3353–ХІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1993. – №31. – Ст. 338. 4. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення надмірного державного регулювання у сфері автомобільних перевезень : закон України від 05 липня 2011 р. №3565–VІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2012. – №5. – Ст. 34. 5. Про господарські товариства : закон України від 19 вересня 1991 р. №1576–ХІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – №49. – Ст. 682. 6. Про затвердження Ліцензійних умов провадження страхової діяльності : розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 р. №40. ІІ. Основні джерела 1. Безсмертна Н. В. Договір страхування в системі цивільно-правових договорів / Н. В. Безсмертна // Право України. – 2004. – № 3. – С. 34–37. 2. Белоусов Е. Сущность страхования (самостоятельность страхового договора) // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 2. – С.23-25. 3. Гаманкова О. О. Ринок страхових послуг України: теорія, методологія, практика : монографія / О. О. Гаманкова. – К. : КНЕУ, 2009. – 283 с. 4. Гринюк О. Особливості укладення договору страхування (на прикладі договору майнового страхування) / О. Гринюк // Юридичний журнал. – 2006. – №4. – С. 98–103. 5. Залєтов О. М. Страхування в Україні : практичні поради у питаннях та відповідях / О. М. Залєтов. – К. : Центр комерційного права, 2003. – 132 с. 6. Клапків М. С. Витоки національного страхового ринку України : монографія / М. С. Клапків, Ю. М. Клапків. – Тернопіль : Карт-бланш, 2003. – 275 с. 7. Медвідь Я. Ф. Страхування в Україні: поняття і види класифікації / Я. Ф. Медвідь // Наукові праці МАУП. – 2010. – Вип. 4(27). – С. 77–82. 8. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. У 2 т. / за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – 3-є вид., перероб. і доп. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – Т. II. – 1088 с. 9. Никифорак В. М. Договір страхування відповідальності : монографія / В. М. Никифорак. – Чернівці : Рута, 2002. – 248 с. 10. Серебровский В. И. Избранные труды по наследственному и страховому праву / В. И. Серебровский. – М. : Статут, 1997. – 567 с. 11. Соболь Р. Г. Формування й становлення страхового ринку в Україні / Р. Г. Соболь // Державне будівництво. – 2008. – №1. – С. 89–90. 12. Хохлов С. Деякі особливості страхування майна на користь третьої особи (правові аспекти) / С. Хохлов // Страхове право. – 1998. – № 2. – С. 8-16. 13. Чапічадзе Я. Об’єкт страхових правовідносин / Я. Чапічадзе // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 6. – C. 10–12. 14. Шаповал Д. В. Проблемні аспекти законодавчого визначення поняття договору страхування / Д. В. Шаповал // Матеріали Міжнародної науково–практичної Інтернет–конференції за напрямком "Зобов’язальне право". – 15 лютого 2011 р. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.lex-line.com.ua/?go=full_article&id=950. 15. Якібчук Н. П. Об’єкт правовідносин страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів / Н. П. Якібчук // Адвокат. – 2011. – №7(130). – С. 45–48. ІІІ. Додаткові джерела 1. Базилевич В. Д. Страхова справа : навчальний посібник / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич. – 4–е вид., перероб. і доп. – К. : Знання, 2005. – 351 с. 2. Базилевич В. Д. Страхування : підручник / В. Д. Базилевич, К. С. Базилевич, Р. В. Пікус, О. Ф. Філонюк, О. І. Черняк ; за ред. В. Д. Базилевича. – К. : Знан¬ня, 2008. – 1019 с. 3. Біленчук Д. П. Страхове право України : підручник / Д. П. Біленчук, П. Д. Біленчук, О. М. Залєтов, Н. І. Клименко. – К. : Атіка, 1999. – 367 с. 4. Воронова Л. К. Фінансове право України : підручник / Л. К. Воронова. – К. : Прецедент ; Моя книга, 2006. – 456 с. 5. Кашенко О. Л. Соціально-економічні основи страхування : навчальний посібник / О. Л. Кашенко, В. А. Борисова. – Суми : Університетська книга, 1999. – 252 с. 6. Мних М. В. Страхування в Україні: сучасна теорія і практика / М. В. Мних. – К. : Знання України, 2006. – 283 с. 7. Рейтман Л. И. Страховое дело : учебник / Л. И. Рейтман. – М. : ТОО НПФ "ЭКОС", 1992. – 530 с. 8. Ротова Т. А. Страхування : навч. посібн. – 2-ге вид., переробл. та допов. / Т. А. Ротова. – К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2006. – 400 с. 9. Страхування : підручник / Керівник авт. колективу і наук ред. С. С. Осадець. – вид. 2-ге, перероб. і доп. – К. : КНЕУ, 2002. – 599 с. 10. Харитонова О. І. Цивільні правовідносини : навч. посібник / О. І. Харитонова, Є. О. Харитонов. – К. : Істина, 2008. – 304 с. 11. Цивільне право України. Академічний курс : підручник. У 2 т. / за заг. ред. Я. М. Шевченко. – К. : Видавничий дім "Ін Юре", 2006. – Т. 1. – 696 с. 12. Цивільне право України : підручник. У 2 т. / за заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо–Фатєєвої, В. Л. Яроцького. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – Т. 1. – 480 с.