Правове становище рабів у країнах Стародавього світу. Порівняльний аналіз

Содержание: Вступ 3 1. Загальна характеристика рабовласництва 4 2. Правове становище рабів у країнах Стародавнього світу. Порівняльний аналіз 5 Висновки 18 Список використаних джерел 20

Вступление: У ІV-ІІІ тисячолітті до н.е. виникли перші держави, які засвідчили про своєрідний перехід людства від первісного суспільства до цивілізації. У межах держави склалась складна організаційно-управлінська система, яка здійснювала управління суспільством, виступала формою соціальної обумовленості поведінки людини. Відбувається процес поділу населення на різні соціально-класові угрупування, результатом якого стала заміна первіснообщинного ладу рабовласницьким типом держави і права. Рабовласницька соціально-економічна формація стала першою сходинкою на шляху поділу суспільства на два основні класи, вільних і рабів, хоча соціальний склад суспільства був набагато строкатішим. Для даного періоду характерні різноманітні форми рабської залежності. Суть рабства полягала в експропріації його особи, перетворенні раба у чужу власність, зведенні його до рівня засобів виробництва ("Раб є в певній мірі живою части власності"; або "Раб - живе знаряддя, а знаряддя - бездушний раб"). Раби могли перебувати як в приватній, так і в колективній власності (держави, храмів, общини і т.д.). Рабство впливало на становище різних груп вільного населення, наприклад, на статус підвладних членів сім’ї (домашнє рабство), боржників (кабальне рабство), навіть селян-общинників, робочою силою котрих в ряді країн могла розпоряджавсь держава (іригаційне господарство і т.п.). Рабство залишало глибокий слід в політичні правовій свідомості стародавнього суспільства.

Выводы: Отже, проаналізувавши усе вищевикладене, можна зробити наступні висновки та узагальнення: Основним джерелом рабства залишався полон. Сфера використання рабської праці була досить широкою. Раби працювали в царському, храмовому господарстві, на будівництві різних споруд, доріг, іригаційної системи, в ремісничих майстернях, на рудниках. Значну кількість рабів використовували в домашньому господарстві як домашніх слуг. До рабів ставилися мов до худоби: їх таврували, відрізали їм вуха, карали на розсуд господаря, аж до смертної кари включно. Рабів приносили в жертву, примушували виконувати найважчу, брудну роботу. Вони у величезній кількості гинули на будівництві пірамід, храмів і палаців, в каменоломнях, їх продавали, дарували, закладали, передавали в спадщину, обмінювали і т.д. Але були і специфічні риси, які відрізняли рабство в країнах Стародавнього Сходу від рабства, що існувало в країнах античного світу. У Єгипті в деяких випадках рабам виділялась для обробки ділянка землі, яку можна було передавати в спадщину і навіть відчужувати. У Єгипті рабам дозволялося не тільки скаржитися на жорстоку поведінку чи знущання господарів, а навіть шукати захисту та притулку в храмах. Значно легше, ніж у Греції або Римі, раб у країнах Стародавнього Сходу міг отримати волю. У давньосхідних державах існував значний прошарок вільних селян – общинників і ремісників. Сільська община була найчастіше об’єднанням великих сімей, які належали до однієї родинної групи, і наявність системи таких общин була типовою рисою давньосхідного суспільства Рабство в Античній Греції та Римі набуло класичного характеру, оскільки склало основу виробництва (раби виробляли всі матеріальні блага). Цьому сприяла рання ліквідація боргового рабства, раби в основному формувались із чужинців. Саме в античному суспільстві раб розглядався як річ, як об’єкт права. Посилена соціальна диференціація суспільства, яка характеризується наявністю різних соціальних прошарків серед самого вільного населення. Гостра боротьба між класово-соціальними угрупуваннями сприяла більш швидкому переходу від примітивних держав до високо розвиненої державності.

Литература: 1. Искусство стран и народов мира : Краткая художественная энциклопедия: В 5 Т. - М., 2005. – 264 с. 2. Балух В.С. Історія античної цивілізації / В.С. Балух // у 3 т. – Чернівці : Наші книги, 2007. Т. 2 : Стародавній Рим. – Чернівці : Наші книги, 2008 – 848 с. 3. Малій О.В. Історія Стародавнього Світу / О.В. Малій. – Львів : Кальварія, 1997 – 95с. 4. Межиріччя, Стародавній Єгипет, Стародавня Греція, Стародавній Рим : Енцикл. / Оксана Олексіївна Могила (авт.-упоряд.), Святослав Володимирович Чумаков (авт.-упоряд. ) – К. : Школа, 2002. – 448с. 5. Ручинська О.А. Антична культура : Комплекс навч.-метод. матеріалів зі спецкурсу для студ. II курсу іст. фак. / Оксана Анатоліївна Ручинська //Харківський національний ун-т ім. В.Н.Каразіна – Х., 2004. – 59 с.