Методика викладання у вищій школі

Содержание:Вступ. Необхідність впровадження нових технологій навчання 3 Педагогічні технології 4 Технологія контекстного навчання 5 Технології активного навчання 7 Проблемне навчання 8 Технологія повного засвоєння знань 10 Сутність концентрованого навчання 11 Інтегральна технологія 11 Технологія контролю якості результатів навчання 12 Висновок 13 Список використаної літератури 14

Вступление:В умовах постіндустріального суспільства інформаційні технології проникають в усі сфери громадського життя, у тому числі й освіти. На сьогоднішній день вища школа не мислиться без принципово нового підходу до використання інноваційних технологій. Професійна вища освіта розвивається в умовах інноваційних процесів, ядро яких становлять педагогічні інновації, що мають системний характер. Педагогічна інновація являє собою цілеспрямовану зміну, що вносить в освітнє середовище стабільні елементи (нововведення), що поліпшують характеристики окремих частин, компонентів і самої освітньої системи в цілому. Зміна професійних технологій природно призводить до зміни технологій навчання. У свою чергу, зміна як виробничих, так і навчальних технологій викликає зміни особистісного потенціалу, відновлення інтелектуальних і емоційних якостей. А оскільки якості особистості є похідними від способу життя людини та її життєдіяльності в цілому, то аналіз цього, соціального, аспекту проблеми приведе нас до кореляції "соціалізація й освіта". Технологія – категорія процесуальна. Отже, з одного боку, вона визначає зміст і спосіб діяльності, а з другого, – вона пов'язана із системою засобів, знарядь, механізмів та інших матеріально-технічних засобів, методів і форм, що реалізують цю діяльність і контролюють її. Але є ще й третій бік – емоційно-ціннісне ставлення суб'єкта до виробленої ним діяльності: екологічне, етичне, естетичне, економічне. Зараз у науках спостерігається тенденція до створення комплексу близьких технологій, наприклад, всі освітні. Усунути недоліки системи освіти тільки, наприклад, зміною змісту освіти не можна. Для цього треба перебудувати структуру системи та її процесів. Стосовно модульної технології це означає, що всі три блоки – інформаційний, виконавський і контролюючий – повинні розроблятися одночасно й на одній глибині. Як відзначає В.П. Беспалько, «традиційний процес навчання дуже громіздкий, і в нього КПД, як у паровоза» 2; 118.

Выводы:Пізнавальна діяльність – це не просто процес, а процес соціальний, отже, його вдосконалювання й впорядкування необхідно зв'язувати із соціальною обумовленістю психіки, а не з кількісною оцінкою результату діяльності. З визначення пізнавальної діяльності випливає, що вона породжується рівнем розвитку суспільного способу буття людей для вирішення ними виникаючих на цьому рівні завдань. Поява нових засобів діяльності, технічні відкриття останніх десятиліть, ріст інформації поставили перед людським співтовариством і освітніми закладами нову проблему – інтенсифікацію пізнавальної (і вже – учбово-пізнавальної) діяльності. Думаємо, що інтенсифікація пізнавальної діяльності – це не індивідуально-фізіологічна проблема, а проблема соціальна, актуальна на сучасному етапі розвитку науки й техніки. З бурхливим впровадженням у навчальний процес навчальних технологій, їхньою головною метою є підвищення ефективності навчальної діяльності, у першу чергу, за рахунок використання ресурсних можливостей когнітивно-афективних процесів і за рахунок створення оптимальних умов організації навчального процесу.

Литература:1. Акофф Р. Системный анализ и образование // Вестник высшей школы. – 1990. – № 2. 2. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М.: Педагогика, 1989. 3. Лаврентьева Н.Б. Контекстное обучение как инновационная технология. – Барнаул, 1995. 4. Лаврентьев Г.В., Лаврентьева Н.Б., Неудахина Н.А. Инновационные обучающие технологии в профессиональной подготовке специалистов // http://www.asu.ru/cppkp/index.files/ucheb.files/innov/Part2/index.html 5. Филатов О.К. Основные направления информатизации современных технологий обучения // Информатика и образование. – 1999. – № 2. – С. 2-6.