Вступление: Актуальність теми курсової роботи. Сьогодні суспільне усвідомлення цінності людського життя, важливості повноцінного та гармонійного розвитку кожної особистості, її фізичних, моральних і духовних здібностей, а також необхідності створення умов для самореалізації людського потенціалу вимагають від науки і органів виконавчої влади об'єктивного та своєчасного визначення основних стратегічних напрямів та пріоритетів соціального розвитку України.
Соціальна політика має бути адекватною стану економіки, сприяти виходу з кризи, забезпечити дотримання мінімально необхідних стандартів життєвого рівня населення. Водночас заходи соціальної політики спрямовуються на збереження та відтворення трудового потенціалу народу, утвердження необхідної мотивації продуктивної праці, запобігання масовому безробіттю.
Актуальність теми обумовлена тим, що без соціальної політики неможливе життя суспільства. У процесі формування ринкової економіки на державу покладається обов’язок розбудови соціальної інфраструктури, яка створює можливості для соціального обслуговування населення, забезпечує економію суспільної праці, збільшує фонд вільного часу людей, поліпшує використання бюджету сім’ї, узгоджує доходи з попитом населення, забезпечує комфортність навколишнього середовища.
Поява в українських органах управління організаційних структур, призначених для виконання функцій паблік рилейшнз, або зв'язків із громадськістю, поставило завдання наукового осмислення ролі даної комунікативної практики в українському політичному управлінні й суспільному процесі. Українські дослідники, бачачи суть паблік рилейшнз в узгодженні інтересів, паритетному керуванні, солідарному розв'язанні конфліктів, застосовують термін «паблік рилейшнз» для позначення якісно іншої взаємодії суб'єктів політичного життя.
Проте, процес становлення й розвитку різних служб органів влади по зв'язках із громадськістю, на наш погляд, поки не торкнувся налагодження зруйнованих традиційних зв'язків між владою й суспільством, або формування якісно інших контактів. Хоча паблік рилейшнз розуміється в теорії як діалогова комунікація, на практиці численні суспільні сили виявилися виключеними із процесу вироблення курсу по ключових питаннях життєдіяльності суспільства. Усе це дозволяє відзначити, що в нових умовах не створена ефективна модель комунікації. Відзначена обставина, на наш погляд, є однією із причин негативних наслідків трансформаційних процесів в українському суспільстві.
Зазначена проблема ставить завдання виявлення закономірностей розвитку, ролі й значення зв'язків із громадськістю в аспекті завдань політичного управління сучасної України. Дослідження розуміння призначення даної діяльності, специфіки її організації й функцій у владних органах необхідно для виявлення причин неефективності комунікації влади й суспільства й можливостей їх подолання. Актуальність даного дослідження пов'язана з необхідністю істотних змін у діяльності органів влади з метою підвищення до них довіри громадян для збереження підвалин самої влади, основи демократії й громадянського суспільства як найважливіших передумов побудови правової держави.
Таким чином, аналіз комунікативної діяльності органів влади є актуальним науковим і практичним завданням у зв'язку з необхідністю пошуку шляхів подальшого позитивного розвитку суспільства.
Метою курсової роботи є розгляд та аналіз стану та перспектив організації роботи PR-структури в Міністерстві соціальної політики України.
Основними завданнями, які випливають з мети роботи, є:
розглянути історію розвитку соціальної політики в Україні;
охарактеризувати соціальну політику як складову державної влади;
здійснити аналіз реалізації соціальних програм в PR-діяльності Міністерства соціальної політики України;
обґрунтувати перспективи PR у діяльності Міністерства соціальної політики України.
Об’єктом дослідження є Міністерство соціальної політики України, предметом дослідження є соціальні програми в PR-діяльності Міністерства соціальної політики України.
Теоретичною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної науки в галузі зв'язків з громадськістю.
Інформаційну базу дослідження склали підручники, наукові публікації з обраної тематики, публікації у пресі, матеріали науково-практичних конференцій, власні спостереження.
Методи дослідження. Курсова робота ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціальних методів дослідження. У ході написання роботи використовувалися метод порівняння, системного підходу й аналізу.
Структура роботи. У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, вказуються мета й завдання, конкретизуються методи дослідження. Вирішення основних завдань дослідження, визначених їх метою, здійснено шляхом дослідження проблем, згрупованих у двох розділах. Завершують роботу узагальнюючі висновки за результатами дослідження та список використаних джерел.