Поняття та принципи суспільного ладу.

Содержание: Вступ 3 1. Поняття і сутність суспільного ладу 5 1.1 Суспільний лад, як складова частина конституційного ладу 5 1.2 Суть, зміст і форми суспільного ладу 9 2. Основні принципи суспільного ладу 11 2.1 Конституційні основи суспільного ладу 11 2.2 Основні принципи організації і діяльності суспільства 16 3. Поняття і принципи суспільного ладу в Україні 19 3.1 Українське суспільство на шляху до громадянського суспільства 19 3.2 Особливості та проблеми суспільного ладу в Україні 24 Висновки 28 Список використаних джерел 30

Вступление: Демократичні перетворення, що відбуваються в Україні, активізація процесів формування громадянського суспільства і побудова демократичної, правової, соціальної держави об'єктивно та настійно вимагають оптимальних політичних, соціальних, економічних, культурних модернізацій сучасного українського суспільства та ефективного вдосконалення механізму державної влади. Одне з найскладніших завдань цієї реформи полягає в якісній зміні парадигми взаємовідносин влади і людини, налагодженні дієвого зворотного зв'язку між громадянами та представниками владних структур. Поняття конституційного ладу, та суспільного ладу як його складової частини, в останні роки стало широко використовуватися в українській юридичній науці та законодавстві. Існує ряд доктринальних визначень конституційного ладу, які зумовлені як самими істотними змінами в конституційному ладі України, так і динамічними зрушеннями в науковій конституційній думці щодо сутності й змісту конституційного ладу. Процес правового регулювання суспільного ладу, як складової конституційного ладу, носить дещо відмінну форму від регулювання державного ладу, який завжди визначається з максимальною чіткістю, повнотою і всебічністю (більшу частину сучасних конституцій займають норми, які встановлюють організацію держави і державної влади, визначають порядок функціонування і взаємодії гілок влади тощо). Досліджувана проблематика є наріжним каменем науки та практики конституційного права, тому без високої конституційної культури юристів її неможливо вирішити, як неможливо забезпечити конституційну законність, права і свободи людини і громадянина без практичного вирішення Наведені тези підтверджують актуальність теми даної роботи на сьогоднішній день. Метою роботи є дослідження сутності суспільного ладу, як елементу конституційного ладу, та формулювання теоретичних висновків з окресленої проблематики. У відповідності до зазначеної мети було поставлено наступні завдання роботи: 1. Дати визначення суспільного ладу, як складової частини конституційного ладу; 2. Визначити сутність та зміст суспільного ладу; 3. Охарактеризувати конституційні основи суспільного ладу в Україні; 4. Визначити основні принципи організації і діяльності суспільства; 5. Дослідити особливості формування громадянського суспільства в Україні; 6. Проаналізувати особливості та проблеми суспільного ладу в Україні. Об’єктом дослідження є суспільний лад, як інститут конституційного ладу. Предметом – чинне законодавство України, а також доктринальні роботи з окресленої проблематики.

Выводы: Проголошуючи народ носієм суверенітету і єдиним носієм влади в Україні (ст.5 Конституції), Конституція України надала безпосередньому волевиявленню пріоритетного значення, що стало об'єктивним відображенням суспільно-політичної практики незалежної України. Таким чином, влада народу може розглядатися як провідна правова категорія, ключове поняття сучасного конституціоналізму. В юридичному сенсі це передовсім виявляється в тому, що установча влада українського народу є первинною щодо всіх гілок державної влади, які похідні від народного суверенітету. Вищими формами безпосереднього здійснення народом влади визначено вибори і референдуми, на основі яких забезпечується формування інтересів у суспільстві, узгодження і координування цих інтересів, прояв волі народу як через формування представницьких органів держави та органів самоврядування і прийняття ними відповідних рішень, насамперед у формі законів, так і через прийняття рішень безпосередньо громадянами. Природно, що основне конституційне регулювання прямого народовладдя міститься у спеціальному, окремо виділеному III розділі Конституції України “Вибори. Референдум.”. У сучасній науковій юридичній літературі немає єдності щодо розуміння безпосередньої демократії. Найбільш загальновідомим у попередні часи було визначення, що дав В.Ф.Коток, який під безпосередньою демократією розумів ініциативу й самодіяльність народних мас в управлінні державою, їхнє пряме волевиявлення при розробці і прийнятті державних рішень, а також пряму участь у реалізації цих рішень, здійсненні народного контролю. На думку М.П. Фарберова, “пряме народовладдя означає пряме волевиявлення народних мас при розробці й прийнятті державних рішень, а також їх пряма участь у впровадженні цих рішень в життя, здійснення народного контролю”. Суспільний лад України являє собою організацію і діяльність суспільства, які передбачені й гарантовані Конституцією та законами. Він є основною складовою частиною конституційного ладу і визначає характер інших його складових, у тому числі державного ладу. Народ є єдиним джерелом влади і має право здійснювати її як безпосередньо, так і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ст.5 Конституції). Суспільний лад є багатогранним явищем за своєю суттю, змістом і формами. За своєю суттю суспільний лад України, як і будь якої іншої країни, являє собою передбачену Конституцією і законами загальнонаціональну систему суспільних відносин - організаційних та функціональних, - зумовлену внутрішніми і зовнішніми факторами: політичними, економічними, соціальними, духовними, історичними, географічними, національними та ін. На суспільний лад України, його сутність сьогодні помітно впливають процеси структуризації українського суспільства; тривале протистояння політичних сил (політичних партій та їх блоків) і влад; порушення соціальних та інших прав громадян; релігійні відносини, особливо внутрішня боротьба релігійних конфесій; регіональні тенденції, зокрема тенденції сепаратизму (в Криму, Закарпатті, тощо); боротьба в інформаційному просторі України; правовий нігілізм, аполітичність і байдужість до національної ідеї певної частини українського суспільства та інші фактори.

Литература: 1. Конституція України від 28.06.1996 року 2. Бігун С. Конституційний лад у сучасній Україні: п'ять актуальних і проблемних правових підтекстів// Юр.Газета - №10 (70) 31 травня 2006 року 3. Богданова Н.А. Система науки конституционного права - М.: Юристъ, 2001 - 256 с. 4. Головатий М. Ф. Соціологія політики: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: МАУП, 2003. — 504 с. 5. Нова Конституція України: Огляд, коментарі і текст Основного Закону. - 3-тє вид. -К.: Наукова думка, 1998. - 156 с. 6. Ожегов С.И. Словарь русского языка - М.: Рус. яз., 1990 – 925 с. 7. Погорілко В. Ф., Федоренко В. Л. Конституційне право України: Підручник. - К.: Правова єдність, 2010. - 432 с. 8. Прієшкіна О.В. Конституційний лад України: актуальні питання становлення, інституціоналізації та розвитку: Моногр. — О.: Фенікс, 2008. — 280 с. 9. Прієшкіна О.В. Основи конституційного ладу в систумі Конституції України// Часопис Київського університету права - 2010 - № 4 - с. 93 – 96 10. Прієшкіна О. Конституційний лад України: актуальні теоретико-методологічні аспекти дослідження// Юридичний вісник - 2011 - № 2 - с. 12 - 18 11. Ригіна О. Поняття засад конституційного ладу США// Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні: Матеріали ХV регіональної науково-практичної конференції. лютого 2009 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2009. – с. 84 – 86 12. Савчин М.В. Конституційний лад України та економічний конституціоналізм// Часопис Київського університету права - 2010 - № 4 - с. 96 - 100 13. Теория государства и права: Курс лекций/ Под ред. М.Н.Марченко. – М.: Зерцало, 1997 – 578 ст. 14. Теория государства и права: Курс лекций / ред. Н.И. Матузов, А.В. Малько – 2-е изд. – М.: Юристъ, 2001 – 776 ст. 15. Совгиря О.В., Шукліна Н.Г. Конституційне право України — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 632 с.