Конкурентноспроможність та управління процесом продажу на торговельному підприємстві сухих виноградних вин.

Содержание: ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОЦІНКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СУХИХ ВИН 8 1.1. Аналіз стану ринку сухих вин в Україні 8 1.2. Класифікація, асортимент та харчова цінність сухих вин 25 1.3. Методологічні підходи до оцінки конкурентоспроможності харчових продуктів 32 1.4. Аналіз нормативної документації щодо показників безпечності та якості сухих вин 46 РОЗДІЛ 2. ТОВАРОЗНАВЧА ОЦІНКА ЯКОСТІ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ СУХИХ ВИН 55 2.1. Організація, об'єкт та методи дослідження 55 2.2. Результати органолептичних досліджень 56 2.3. Результати фізико-хімічних досліджень 62 2.4 Комплексна оцінка якості сухих вин 84 2.5. Оцінка конкурентоспроможності сухих вин, що реалізуються на ринку м. Києва 94 РОЗДІЛ 3. УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ПРОДАЖУ СУХИХ ВИН У ТОВ «АРДА-3» 99 3.1.SWОТ-аналіз діяльності ТОВ «Арда-3» 99 3.2. Аналіз стану управління щодо формування і контролю за реалізацією сухих вин 106 3.3. Дослідження організації процесу продажу сухих вин оптовим покупцям 116 3.4. Шляхи удосконалення управління процесом продажу сухих вин 125 ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ 135 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 141 ДОДАТКИ 150

Вступление: ВСТУП Актуальність теми. Проблема підвищення конкурентоспроможності в усій різноманітності її аспектів відображає практично усі сторони життя суспільства. Вона постійно перебуває в центрі уваги державних діячів та ділових кіл більшості країн світу. Особливе значення приділяється цій проблемі в індустріально розвинутих країнах. В нашій державі останнім часом цій проблемі теж почали приділяти належну увагу. Загострення конкурентної боротьби за збут продукції, за місце на ринку штовхає усіх виробників на пошук нових можливостей для створення більш якісних, конкурентоспроможних товарів. В Україні проблема конкурентоспроможності та участі в її вирішенні держави стоїть набагато гостріше, ніж у розвинутих країнах. Проте, будь-яких спеціальних заходів принципового характеру щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки поки що не вжито. Тим часом, навіть в умовах економічної кризи та інших несприятливих факторів державні органи України і безпосередньо суб’єкти господарювання мають певні можливості вирішення цієї проблеми. У радянський період конкурентоспроможності як об'єктивній економічній категорії ні в теорії, ні тим більше в практиці господарювання не приділялося необхідної уваги. В ринковій же системі ця категорія є однією з головних, оскільки в ній сконцентровано відображаються економічні, науково-технічні, виробничі, організаційно-управлінські, маркетингові та інші можливості не тільки окремого підприємства, а й економіки країни в цілому. Ці можливості реалізуються у товарах і послугах, що протистоять суперницьким аналогам як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Проте це один бік проблеми. Є й інші, більш значущі фактори, включаючи саму систему державного і суспільного устрою країни, міру її здатності забезпечити стійкий динамічний розвиток національної економіки і пов'язаний з цим добробут членів суспільства. Незважаючи на те, що в ринковій економіці держава не спроможна прямо управляти конкурентоспроможністю навіть в націоналізованих галузях, її роль тут все одно залишається значною. Перш за все у створенні найбільш сприятливих умов в економіці в цілому. Тож функції української держави у вирішенні зазначеної проблеми повинні бути більш вагомими. Виробництво конкурентоспроможних товарів – одна з головних цілей реформування й розвитку промислового комплексу України. Сьогодні для нього характерна не конкурентоспроможність більшої частини продукції через низьку її якість та моральну застарілість. Ця негативна риса нашої промисловості ще більше поглибилася через встановлення світових цін на енергоносії та відсутність платоспроможного споживчого попиту і пропозиції, що пов'язане з недосконалістю і нерозвиненістю системи дослідження кон’юнктури ринку і маркетингу. Як наслідок – поглиблення розриву між попитом і пропозицією, між рівнями техніки, технології, конкурентоспроможності вітчизняної продукції та продукції економічно розвинутих країн. Навіть високотехнологічні підприємства втрачають пріоритет щодо конкурентоспроможності своєї продукції на світовому ринку. Неконкурентоспроможність багатьох вітчизняних технологій, продукції, послуг не дає змоги включатися у відповідну систему світових господарських зв'язків. Тому найважливішою проблемою розвитку економіки України є підвищення ефективності суспільного виробництва при зосереджені зусиль на випуску конкурентноздатної продукції і одночасному забезпеченні повної зайнятості працездатного населення. У зв'язку з цим одним з найважливіших завдань державної політики є всебічне забезпечення сприятливих умов для виходу України на світовий ринок, підтримка вітчизняних експортерів. Отже, промислова конкурентоспроможність – національна потреба країни. На інтенсивність конкурентної боротьби впливають зовнішні і внутрішні фактори. До зовнішніх слід віднести зміну державної політики та методів державного регулювання, політику у сфері стимулювання чи стримування попиту, зміни в структурі попиту та диференціації споживачів за рівнем грошових доходів. До внутрішніх факторів належать ефективність використання основних фондів у виробництві, зміни в асортименті товарів, рівні витрат і прибутковості, а також впровадження нових елементів маркетингу. Можливість для підприємства вистояти в умовах постійної конкурентної боротьби залежить від рівня його конкурентоспроможності. В науковій літературі поняття конкурентоспроможності трактується досить неоднозначно. В цілому конкурентоспроможність можна охарактеризувати як сукупність характеристик об’єкту, що відрізняють його від об’єктів – аналогів і забезпечують його перевагу над ними. Конкурентоспроможність підприємства представляє собою наявність у нього властивостей, що визначають його порівняльні переваги по відношенню до інших підприємств. Таким чином, рівень конкурентоспроможності підприємства встановлюється на основі порівняння підприємств за ефективністю використання ресурсів. Конкурентоспроможність доцільно розглядати на двох рівнях: макроекономічному (конкурентоспроможність національної економіки) та мікроекономічному (конкурентоспроможність галузі, підприємства, продукції). Усі рівні конкурентоспроможності, незважаючи на відмінності між собою, є тісно взаємопов'язаними і взаємозалежними. Інакше кажучи, конкурентоспроможність національної економіки забезпечують її конкурентоспроможні кластери, зокрема, галузі; носіями конкурентоспроможності галузі є підприємства, а конкурентоспроможність підприємств, на думку однієї групи економістів, визначається характеристиками їх кінцевої продукції, а на думку іншої, – ефективністю виробничого процесу. Управління конкурентоспроможністю підприємства – це система забезпечення життєздатності підприємства, яка складається із сукупності взаємодіючих між собою та з середовищем підсистем у відповідності з їх функціональними особливостями, принципами координації та режимом функціонування. Метою розвитку системи управління конкурентоспроможністю підприємства є формування моделі функціонування, в якій досягається рівень конкурентоспроможності, необхідний для стійкого оперування підприємства на внутрішньому та зовнішньому ринку. Концептуальними напрямами її розвитку є підвищення організаційно–методологічного та інформаційного рівнів забезпечення та посилення стратегічної спрямованості системи управління. Мета дипломної роботи: проаналізувати сутність конкурентоспроможності та особливості управління процесом продажу на торговельному підприємстві сухих виноградних вин. Мета роботи визначає основні завдання: • провести аналіз стану ринку сухих вин в Україні; • привести класифікацію, асортимент та харчову цінність сухих вин; • дослідити методологічні підходи до оцінки конкурентоспроможності харчових продуктів; • здійснити аналіз нормативної документації щодо показників безпечності та якості сухих вин; • провести товарознавчу оцінку якості та конкурентоспроможності сухих вин; • здійснити SWОТ-аналіз діяльності ТОВ «Арда-3»; • проаналізувати стан управління щодо формування і контролю за реалізацією сухих вин; • дослідити організацію процесу продажу сухих вин оптовим покупцям; • розробити шляхи удосконалення управління процесом продажу сухих вин. Предмет дослідження: системи управління конкурентоспроможністю та процесом продажу сухих вин. Об’єкт дослідження: конкурентні переваги ТОВ «Арда-3». Основні методи дослідження: системне та комплексне дослідження, системний аналіз, моделювання, методи фінансового та економічного аналізу. Теоретична база дослідження: законодавча та нормативна база України, підручники та монографії українських та зарубіжних авторів з теми дослідження, періодичні та спеціальні видання, звітність підприємства. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що розроблено шляхи удосконалення управління процесом продажу сухих вин. Наукова новизна дипломної роботи полягає в наступному: поглиблено теоретичні основи дослідження конкурентоспроможності підприємства; проаналізовано стан управління щодо формування і контролю за реалізацією сухих вин в ТОВ «Арда-3»; узагальнено комплекс заходів ефективного управління процесом продажу сухих вин. Практичне значення отриманих результатів. Впровадження висновків і пропозицій з проблем управління конкурентоспроможністю підприємства в сучасних умовах допоможе підвищити конкурентоспроможність вітчизняних підприємств. Апробація результатів дипломної роботи магістра. Розроблені проекти рекомендуються до впровадження на підприємстві ТОВ «Арда-3».

Выводы: ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ Переробкою винограду, випуском вина, шампанських вин і коньяку займається близько двохсот підприємств України. Серед них чітко вирізняються дві великі групи: традиційні підприємства, що мають власні виноградники, й компанії нової хвилі, що займаються винятково розливом вина. Головний козир останніх – уміле представлення торговельної марки. Якщо опанувати цим мистецтвом, то на винно-коньячний ринок можна вийти практично з будь-якого сектору харчової промисловості. Виноградне вино виробляється з виноградних виноматеріалів, які одержують із винограду. У середині 80-х років минулого століття в ході антиалкогольної кампанії були здійснені масові вирубки виноградників у Криму й на півдні України. У дев'яностих роках через тотальний дефіцит коштів й руйнування господарських зв'язків відновлення виноградників в Україні практично не проводилося. Зараз більша частина виноградників застаріла й перебуває в малопродуктивному віці. Ринок вина в Україні продовжує розвиватися й сьогодні. Незважаючи на негативні тенденції, що все ще існують в даній галузі, Україна на відміну від сусідньої Росії має виробничу базу, що дісталася в спадщину від СРСР, і кліматичні умови для виробництва якісної сировини для виноробної промисловості. Виходячи з наявних даних, можна стверджувати, що ринок досить перспективний для українських виробників, тому що обсяги споживання динамічно збільшуються. 2010 рік поклав початок переформатування ринку вина в країні. Як стверджують експерти, сухі вина стрімко охоплюють ринок. Кріплені вина низького цінового сегмента стали швидко втрачати частку у продажах. Так, за даними Української торгово-промислової конфедерації (УТПК), за перший квартал 2010 р. в загальній частці виробленого в Україну вина різко зріс кількісний показник сухих вин, в той час як кріплених знизився. Так, кріплені вина втратили майже 32% (825,64 тис. дал). В основу класифікації виноградних вин покладено різні ознаки. В залежності від якості і терміну видержки усі виноградні вина поділяються на ординарні і марочні. До марочного відносяться високоякісні вина, отримані з відповідних сортів винограду, характерні і постійні за якістю для даного виноробного району і витримані від 2 до 6 років. Марочні виноградні вина, витримані не менш 6 років, у тому числі не менш 3-х років у пляшках, називаються колекційними. Якість цих вин у результаті тривалої їхньої витримки значно поліпшується: смак стає більш гармонічний з яскраво вираженим букетом. На пляшках з марочним вином наклеюють окремий ярличок, відзначаючи на ньому рік збору винограду. Старі виноградні вина — вина з енотеки (колекційний фонд), вік яких може досягати від 10 до 200 років (архівні вина). Залежно від якості і строку витримки виноградні вина підрозділяють на ординарні, марочні і колекційні. Ординарні - вина без витримки, що випускають у реалізацію не раніше трьох місяців від дня переробки винограду. Управління конкурентоспроможністю товару – це процес управління суб'єктами своїми конкурентними перевагами для утримання перемоги або досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об'єктивних або суб'єктивних потреб у рамках законодавства або в природних умовах. Конкуренція є рушійною силою розвитку суб'єктів і об'єктів керування, суспільства в цілому. На його думку, конкурентоспроможність товару – це комплекс споживчих та вартісних характеристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників. В Україні з 1 липня 2003 р. діє національний стандарт ДСТУ 4161-2003 «Системи управління безпечністю харчових продуктів. Вимоги» та з 1 серпня 2007 року набув чинності національний стандарт ДСТУ ISO 22000:2007 (ідентичний міжнародному стандарту ISO 22000:2005). В зв’язку з певними складнощами виконання українськими підприємствами вимог стандарту ДСТУ ISO 22000 (наприклад, орендовані, а не власні виробничі приміщення) деякий час ці два стандарти будуть діяти паралельно. Процес впровадження ДСТУ ISO 22000 для підприємств, на яких функціонує система управління безпечністю харчових продуктів у відповідності з ДСТУ 4161-2003, буде легше, ніж для підприємств, які розпочинають цю роботу з «нуля», так як в основі цих стандартів закладені єдині принципи. Було приведено товарознавчу оцінку якості та конкурентоспроможність сухих вин. Об’єктами аналітичних досліджень стали сухі вина, що реалізуються в торгівельній мережі м. Києва. Для визначення якості виноградних вин відбиралися зразки і здійснювався аналіз їх якості згідно із чинною нормативною документацією. Відбір проб виноградних вин здійснювався згідно з ГОСТ 14137- 74„Вина, виноматериалы, коньяки и коньячные спирты. Правила приемки и методы отбора проб”. Тривале зберігання вин може призвести до втрати товарного вигляду продукції, але ніяк вони не можуть викликати загрозу для здоров”я і життя громадян, що відповідно до вказаної статті характерно для продукції, на яку встановлюється строк придатності. Для дегустації обрано 10 зразків червоного сухого вина «Каберне» різних торговельних марок, а саме таких як «Золота Амфора», «Ореанда», «Інкерман», «Коктебель», «Котнар», «Масандра», «Французький бульвар», «Vinia», «Шабо», «Мікадо». Отже, найвищу оцінку за органолептичним парламентами отримали: Зразок №3 «Котнар» - 9,4 балів. Зразок №4 «Інкерман» - 9,0 балів. Зразок №6 «Масандра» - 9,4 балів. Зразок №7 «Французький бульвар» - 9,9 балів. В результаті фізіко-хімічного дослідження, можна зробити висновки, що червоне натуральне сухе вино «Каберне» десяти різних торговельних марок відповідає вимогам нормативної документації. В третьому розділі було розроблено рекомендації щодо вдосконалення управління процесом продажу сухих вин у ТОВ «Арда-3». Розрахунки показали, що обсяг реалізованої продукції зменшився на 33% в 2010 році порівняно із 2009 роком, а ефективність діяльності, зокрема показник рентабельності діяльності підвищився вдвічі. Чистий прибуток зріс на 62%, а прибуток від операційної діяльності зріс на 45%, разом з тим, слід зауважити про зростання рівня рентабельності підприємства відбулося за рахунок зростання цін на товари, а не шляхом удосконалення товарної діяльності. Отже, в цілому слід відмітити, що ТОВ «Арда-3» має стійкий фінансовий стан, відмічені тенденції до зростання багатьох показників ефективності діяльності. Було проведено SWOT – аналіз діяльності підприємства, що дозволив виявити наступне. До сильних сторін ТОВ «Арда-3» доцільно віднести: значний досвід роботи на ринку алкогольних напоїв; широкий асортимент алкогольних напоїв, що реалізуються ТОВ «Арда-3»; високий рівень обслуговування, висококваліфікований персонал; оперативне вирішення проблем клієнтів; хороша репутація у клієнтів; велика клієнтська база. До слабких сторін компанії доцільно віднести: наявність великої кількості конкурентів; високі ціни на продукцію; слабка програма просування, відсутність реклами. Можливості: попит на алкогольні напої; зайняття лідируючих позицій на ринку; розширення асортименту алкогольних напоїв; збільшення клієнтської бази; можливість запровадження системи знижок постійним клієнтам; запозичення досвіду аналогічних компаній; співробітництво з іноземними компаніями. Загрози: зміна законодавства; погіршення економічного становища країни; зниження платоспроможності населення та суб’єктів господарювання; зростання закупівельних цін; недобросовісна конкуренція; поява аналогічних конкурентів з нижчим рівнем цін. Таким чином, варто наголосити, що в цілому ТОВ «Арда-3» має високу конкурентоспроможність та високий рівень управління щодо формування портфелю продукції та реалізації напоїв, але мають місце і недоліки: відсутність чітко відпрацьованих бізнес-процесів по окремим функціям управління; невиконання планових показників, зокрема по обсягам реалізації напоїв. Більшість показників щодо ефективності управління комерційною. Діяльністю не виконуються і головною причиною цього є не завжди неможливість їх виконати, а часто відсутність у працівників цілі виконувати той чи інший показник, а також відсутність контролю зі сторони керівництва за більшістю показників. Результати розрахунків свідчать про високу рівномірність реалізації товарів у 2009-2010 роках, оскільки коефіцієнт рівномірності наближається до 100% і становить 98,8-99,1%. Шляхи удосконалення управління процесом продажу сухих вин у ТОВ «Арда-3» пропонується здійснювати за наступною схемою: - призначити наказом Директора ТОВ «Арда-3» працівника, відповідального за процес продажу сухих вин на підприємстві; сформувати робочу групу відповідальних виконавців; - придбати і скомплектувати стандарти і літературу по контролю процесу продажу сухих вин на підприємстві для підприємства; ознайомити представників дирекції і відповідальних працівників з основними положеннями і вимогами стандартів серії ІSO 9000; - проаналізувати цілі і завдання вдосконалення процесу продажу сухих вин на підприємстві, ресурсні можливості підприємства, економічну доцільність; оформити організаційну структуру підприємства; - визначити види діяльності і підрозділи, охоплювані системою якості; - систематизувати документи, використовувані на підприємстві, актуалізувати їх і доробити у відповідності з встановленими вимогами; - розробити структуру документації підприємства, визначити склад документів щодо процесу продажу сухих вин на підприємстві; - визначити основні процеси і види діяльності щодо організації процесу продажу сухих вин на підприємств; - сформулювати і затвердити політику в області організації процесу продажу сухих вин на підприємстві. Відповідальним є комерційний директор; - провести інструктаж і консультування керівного складу в відповідальних виконавців з питань практичного забезпечення вимог стандарту ІSO 9001; провести навчання персоналу у всіх підрозділах по теоретичному і практичному освоєнню принципів функціонування системи процесу продажу сухих вин на підприємстві; - скласти перелік документів щодо організації процесу продажу сухих вин на підприємстві, які необхідно розробити й призначити відповідальних; розробити Настанову з якості; зареєструвати і розподілити враховані екземпляри документів підприємства відповідальним особам; - забезпечити впровадження системи управління процесом продажу сухих вин на підприємстві у кожному підрозділі із проведенням робочих нарад і рішенням виникаючих питань і проблем. Отже, планується зростання виручки від реалізації на 40% та підвищення показника рентабельності діяльності до 3,7%. Інвестиційні витрати на впровадження проекту незначні, а саме 41,8 тис.грн. Запланований прибуток на 2012 рік складає 141,5 тис.грн., тому можна стверджувати, що проект прибутковий, індекс дохідності більше 100%, а період окупності складає менше року. Тому проект вдосконалення системи управління процесом продажу сухих вин на підприємстві на підприємстві ТОВ «Арда-3» має ряд переваг для підприємства, а саме: покращення показників діяльності за всіма контурами управління, підвищення рівня лояльності з боку клієнтів. Зростання рівня попиту на продукцію підприємства.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. «Про захист прав споживачів» Закон України. Уряд.курєр. – 2006. – 18 січня. 2. «Про стандартизацію» Закон України від 17.05.2001р. № 2408 - III (чинний) станом на 11 січня 2006 р ДСТУ 202.002.-96.Вина тихі. Загальні технічні умови. 3. Господарський Кодекс України. – К.: Істина, 2003. – 208 с. 4. ГОСТ 14137 – 74. Вина, виноматериалы, коньяк и коньячные спирты. Правила приемки и методы отбора проб. – Строк действия с 01.07.75 до 01.07.90. – М.: Издательство стандартов, 1986. 5. ГОСТ 14252-73 «Вина и виноматериалы. Методы определения титруемых кислот» 6. ГОСТ 13192-73 «Вина, виноматериалы и коньяки. Методы определения сахаров» 7. ДСТУ 4806:2007 “Вина. Загальні технічні умови” 8. Державна програма стандартизації на 2006 - 2010 роки: затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2006 р. №229 COT 9. Азоєв Г.Л. Конкуренція: аналіз, стратегія і практика. М.: 1996. 10. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия. – СПб: Питер Ком, 2000. – 416 с. 11. Бабак А. В., Биконя С. Ф., Болховітінова О. Ю. та ін. Конкурентоспроможність національної економіки / Інститут економіки та прогнозування НАН України / Б.Є. Кваснюк (ред.). — К. : Фенікс, 2005. — 495с. 12. Бондаренко С. М. Моделювання стратегії конкуренції промислового підприємства: Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. / Ред. О. П. Степанов. – К.: АСК, 2002. – Вип. 7. – С. 404-408. 13. Боумэн К. Основы стратегического менеджмента /пер. с англ. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 175с. 14. Белявская Н.П. Виноделие Одещины // Сад, виноград і вино України. – 2000. - №4. –с.30-33. 15. Виновники ”2001// Бизнес. – 2001. - №42. - С.61-64. 16. В центрі уваги: контроль за якістю та безпекою харчової продукції: аналітичний звіт, підготовлений Комітетом експортерів та імпортерів Європейської Бізнес асоціації з метою висвітлення проблеми неузгодженості системи державного контролю безпечності харчових продуктів Електронний ресурс. /Режим доступу : eba.com.ua 17. Дев’ять місяців статистики //Алкоголь і тютюн України. – 2000. – лютий. – 22 с. 18. Голошубова Н.О. Організація торгівлі: / Н.О. Голошубова. – К.: Книга, 2004. – 560 с. 19. Голубков Е.П. Маркетинговые исследования: теория, методология и практика. - 2-е издание, переаботанное и дополненное. - М.: Издательство "Финэкспресс", 2000. - 464 с. 20. Гуияр Ф. Ж., Келли Дж. Н. Преобразование организации: Пер. с англ. — М.: Дело, 2000. — 376 с. 21. Дойль П. Менеджмент: стратегия и тактика. – СПб: Издательство “Питер”, 2000. – 560 с. 22. Забелин П.В., Мойсеева Н.К. Основы стратегического управления: Учебн. пособие - М.: Информационно-внедренческий центр “маркетинг”, 1997. - 195с. 23. Курак С.В. Системное управление качеством обслуживания в торговле / С.В. Курак. – Iрпiнь:Тэхнiка, 1981. – 167 с. 24. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1997. – 156 с. 25. Кондратюк В. Велика рада в секції виноробства // Сад, виноград і вино України. – 2001. - №1-2. –С.5-7. 26. Кондратюк В. Виноградное вино и алкоголизм //Сад, виноград і вино України. – 2001. - №5-6. –С.25-26. 27. Корнєєв Є. Кому вигідна контрабанда? //Алкоголь і тютюн України. – 2001. – № 2 лютий. – С.17. 28. Корнєєв Є. Що? Чому? Як? Інформаційно-консультативні матеріали//Алкоголь і тютюн України. – 2001. – березень. – С. 44. 29. Кому потрібні генетично модифіковані продукти і що ми з ними робитимемо / Електронний ресурс. - Режим доступу : consumerinfo.org.ua 30. Коробкина З.В. Товароведение вкусовых товаров: Учебник для товаровед. фак.торг.вузов. – 2-е изд., перераб. – М.: Экономика, 1986. –208 с. 31. Кучер І. Садівництва і виноградства Криму вимагають радикальних заходів // Сад, виноград і вино України. – 2000. - №3-4. – 9с. 32. Кучеренко В. Україна і Міжнародна Організація Винограду і Вина // Сад, виноград і вино України. – 2001. - №3-4. –С.38-39. 33. Кобиляцький Л.С. Управління конкурентоспроможністю: Навчальний посібник / Л.С. Кобиляцький. - К.: Зовнішня торгівля, 2003. - 304 с. 34. Козак Ю.Г. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: Навч посіб. К.: - Центр учбової літератури, 2006.-446 с. 35. Кононенко І. Метод експрес – аналізу рівня конкурентоспроможності подукції // Економіка України. – 2008. - №3 . 36. Костусєв О. Захист економічної конкуренції в Україні: стан і проблеми // Економіка України. - 2003. - №7. - с. 5-11 37. Котлер Ф. Основы маркетинга: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1990. 38. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга / Пер. с англ. – М., СПб., К.: Изд. дом «Вильямс», 2009. – 1152 с. 39. Кузьмін О.Є., Горбаль Н.І. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: Підруч. для студ. вищих навч. закл. / Національний ун-т "Львівська політехніка". — Л. : Компакт-ЛВ, 2005. — 302с. 40. Куликов Г.В. Японский менеджмент и теория международной конкурентоспособности: Монография / Г.В. Куликов. - М.: ОАО "НПО "Издательство "Экономика", 2000. - 247 с. 41. Ламбен Жан-Жак. Менеджмент, ориентированный на рынок / Пер. с англ. Текст – СПб.: Питер, 2004. – 800с. 42. Ламбен Жан-Жак. Стратегічний маркетинг. Європейська перспектива. Пер. с французького. - Спб.: Наука, 2003.-589 с. 43. Лабораторний практикум з продовольчих товарів, Притульська, Романенко, Колтунов та ін. - Видання КНТЕУ, 2005 р. – 590 с. 44. Леонідов Ю. Контрабанда. Митниця продовжує боротьбу //Алкоголь і тютюн України. – 2000. - №1. – С.14-16. 45. Марковець Р. Похвальное слово вину// Продукты питания. – 1998. - №19. – С.6-7. 46. Мировое производство вина// Бики .– 2001. - № 136. – 6с. 47. Могилянский Н.К. Жемчужины Крымской земли //Пищевая промышленость. – 1999. - №6. – С.10-12. 48. Мазур И.И., Шапиро В.Д. Управление качеством: Учебное пособие / Под ред. И.И.Мазура. - Высшая школа, М.: 2003. – 334 с. 49. Малаева Т. Оценка конкурентоспособности фирм. (Методический подход) // Бизнес Информ. 2005. №17- 18 50. Маркетинг / Під ред. проф. Уткіна Э.А.- М.: Асоціація авторів і видавців «ТАНДЕМ». Видавництво ЭКМОС, 1998.- 320 с. 51. Маркетинг: Підручник / А.Н. Романов, Ю.Ю.Корялогов, С.А. Красильников і ін.; Під ред. А. Н. Романова. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 2001.- 560 с. 52. Маркетинг в зовнішньоекономічній діяльності підприємства.: М.: Внешторгиздат, 2002.- 152 с. 53. Маркова В.Д., Кузнецова С.А. Стратегический менеджмент: Курс лекций.- М.:ИНФРА-М; Новосибирск, 1999.- 287 с. 54. Матанцев А.Н. Стратегия, тактика и практика маркетинга: Учебно-практическое пособие. – М.: Юристъ, 2002. 55. Минцберг Г., Куинн Дж. Б., Гошал С. Стратегический процесс / Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 2001. — 688 с. 56. Михайлов О.В. Основы мировой конкурентоспособности: Монография / О.В. Михайлов. - М.: Познавательная книга плюс, 2006. - 592 с. - (Интеллектуальное богатство России). 57. Міщенко А.П. Стратегічне управління. Навч. посібник, К., 2004 58. Моррис Р. Маркетинг: ситуації і приклади: Пер. с англ. Текст - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1999.- 192 с. 59. Нікітан В. Ринок алкоголю: надії на стабілізацію //Алкоголь і тютюн України. – 2000. - №2. – С.9-14. 60. Островская Т. Вино начинается с винограда// Росийский альманах вин. – 1999. - №6. – с.25-28. 61. Панкратов Ф.Х., Серегина Т.К. Коммерческая деятельность. – М.: Информационно-внедрический центр „Маркетинг”, 1996. – 328с. 62. Петрович О.Тихие, игристые, шампанские. Український ринок вин//Продукты питания. – 2001. - №23-24. – с.24-33. 63. Пиевский М. Революция на мировом рынке вина //Галицькі контракти. – 2000. - №52. – 25с. 64. Приходько Г.В. Концепция развития рынка напитков сегодня и завтра // Напитки плюс. – 2000. - №1. –25 с. 65. Простосердов Н.Н. Виноградные вина и их диетические свойства. – М.: Пищепромиздат, 1987. – 232с. 66. Пуговкин В.Н. Товароведение вкусовых товаров. Учебн. Пособие для товаровед.фак.торг.вузов.2-е изд., М.: Экономика, 1980. – 299с. 67. Процессный подход в стандартах ИСО 9000 и на практике / Кол. авт. Под общей редакцией Герасимовой Г.Е. – М.: ООО “НТК”Трек”, 2005. – 168 с. 68. Пилипенко С.М. Менеджмент: навч. посібник / С.М. Пилипенко, А.Л. Пилипенко, В.І. Оленко.Харків: ХДЕУ, 2002. – 208 с. 69. Піддубний І. О., Піддубна А. І. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства: Навч. посібник / Харківський національний економічний ун-т.— Х. : ВД "Інжек", 2006. — 270с. 70. Портер М. Международная конкуренция. Текст – М.: Международные отношения, - 2003. – 896с. 71. Портер М. Стратегія конкуренції. Методика аналізу галузей і діяльності конкурентів/Пер. з англ. - К.: Основи, 2000 - 390 с. 72. Портер, Майкл, Э. Конкуренция.: Пер с англ.: Уч. пос. Текст – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2001. – 495 с. 73. Радченко К.І. Стратегічний аналіз у бізнесі: Навч. посібник, Львів, 2003 74. Розенберг И. Продуктовые стандарты пережили продуктовую революцию. // Еженедельный журнал «Итоги. Ru.» от 20.03.2008 г. № 14 (252) 75. Сіваченко І.Ю. Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємства. Навчальний посібник. Київ: ЦУЛ, 2003, 186 с. 76. Смолін, І.В. Стратегічне планування розвитку організації. Текст Київ. нац. торг. – екон. ун-т. – К.: КНТЕУ, 2004. – 344 с. 77. Старостіна А. О. Маркетингові дослідження. — К.; М.; СПб: Вільямс, 1998. 78. Сторожук В.П. Управління підприємствами та організаціями споживчої кооперації на засадах функціонального підходу: монографія / В.П. Сторожук. – Полтава: РВВ ПУСКУ, 2008. – 155 с. 79. Савчин Д. Фальсифікат //Алкоголь і тютюн України. – 2000. - №1. – С.12-13. 80. Семенов Ю. Захистимо товари від підробки //Алкоголь і тютюн України. – 2001. – лютий. – 22с. 81. Сирохман І.В., Пономарьов П.Х., Задорожній І.М. Товарознавство продовольчих товарів. – К.: Лібра, 1997. – 723с. 82. Сірош А. Його величність виноград – джерело здоров”я і достатку // Сад, виноград і вино України. – 2001. - №11-12. –с.22-23. 83. Слюсар В.Д., Бахтін Ю.Г. Що треба для відродження виноградарства і виноробства України? // Сад, виноград і вино України. – 2001. - №3-4. –с.24-25. 84. Смолянський О. Акцизний збір. Проблеми, тенденції, перспективи //Алкоголь і тютюн України. – 2000. - №1. – с.42-44 85. Статистичний щорічник України за 2000 р./Держкомстат України; за ред. О.Г.Осауленка. – К.:Техніка, 2001. – 598с. 86. Стратегічний план трансформації системи технічного регулювання та захисту прав споживачів відповідно до вимог Світової організації торгівлі та Європейського союзу на 2007-2010 роки Електронний ресурс / - Режим доступу: ssu.gov.ua 87. Тарасюк Г. М. Необхідність удосконалення продуктових стандартів, норм та нормативів при плануванні розвитку підприємств харчової промисловості / Г. М. Тарасюк // Вісник Хмельницького національного університету. - Хмельницький, 2008. - №4, Том 1 (114). - С. 125 – 127 88. Управління якістю за вимогами МС ISO 9001/9004: 2000 і система управління ризиками НАССР на підприємствах харчової промисловості Електронний ресурс. - Режим доступу : qsys.com.ua - сайт КВЦ «Системы качества» 89. Управління міжнародною конкурентоспроможністю в умовах глобалізації економічного розвитку: У 2 т. / Київський національний економічний ун-т ім. Вадима Гетьмана / Д. Г. Лук'яненко (заг.ред.), А.М. Поручник (заг.ред.) — К. : КНЕУ, 2006. — 592с. 90. Фатхудинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление. - М.: ИНФРА - М. - 2000.-312 с. 91. Фатхутдинов Р.А. Стратегический менеджмент: Учебное пособие Текст - М.: ЗАО “Бизнес-школа” Интел- Синтез, 2004. 304с. 92. Фінанси підприємств: Підручник / Кер. авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2002. – 571 с. 93. Фуркевич В. Єжов В. Гержикова В.Фальсифікація вин і способи її виявлення // Сад, виноград і вино України. – 2001. - №3-4. –с.32-33. 94. Фуркевич В. Щодо термінів зберігання та вживання виноградних вин //Сад, виноград і вино України. – 2000. - №3-4. –с.32-33. 95. Фуркевич В. Ориентиры качества: от сырья до вина//Сад, виноград і вино України. – 2000. - №7-9. –с.20-21. 96. Химический состав пищевых продуктов. Кн.1: Справочные таблицы содержания основных пищевых веществ и энергетической ценности пищевых продуктов/ Под ред. проф., д-ра техн. наук И.М. Скурихина и проф. д-ра мед. наук М.Н. Волгарева. – М.: Агропромиздат, 1987. – 224с. 97. Харінгтон Дж. Управление качеством в американских копорациях.-М.: Экономика, 1990 – с. 158. 98. Чаюн Л., Куценко А. Исследование мотиваций потребителей виноградных вин на рынке Украины // Напитки плюс. – 1999. - №8. – с.27-30. 99. Шаповал М.І. Основи стандартизації, управління якістю і сертифікації. Підручник. – Київ: Європейський університет, 2000; 2001. – 174 с. 100. Шершньова З.Є. Стратегічне управління: Підручник. – К: КНЕУ, 2004 101. Экономическая стратегия фирмы/ Под ред. проф. Градова А.П. – СПб, 1999 102. Юданов А. Ю. Конкуренция: теория и практика. 3-е изд. испр. и доп. - М.: Гном и Д, 2001.-С. 61-62. 103. Юданов А.Ю. Конкуренция: теория й практика. Учебно-практическое пособие. — 2-е изд. испр. й доп. Текст М.: "Гном-пресс", 2008. 104. Яневський В.К. Данілова К.О. Вино і спиртове шумування //Алкоголь і тютюн України. – 2000. – лютий. – С.52-53. 105. В мире насчитываются десятки тысяч сортов и наименований виноградных вин //top.list.ru 106. Виноделие в Украине //www.atlanta.com.ua 107. Годовой обзор рынка виноградных вин. Виновники’2001 //www.business.kiev.ua 108. История виноделия //www.sudack.com 109. Классификация вин //www.byhaem.narod.ru 110. Классификация виноградных вин //www.vino-veritas.narod.ru 111. Общий очерк крымского виноделия //www.moscow-crimea.ru 112. Особенности развития рынка вина //www.webplan.ru 113. Рынок шампанских и игристых вин //www.marketcenter.ru 114. Украина: экономическая справка //www.umg.com.ua 115. Укрвинпром.Новости //www.fooddept.gov.ua