Інноваційна діяльність в енергетичній сфері

Содержание: ЗМІСТ ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТОЕРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІННОВАЦІЙНОГО ІНВЕСТУВАННЯ 5 1.1 Поняття інноваційної діяльності 5 1.2 Форми організації інноваційного інвестування 15 1.3 Законодавче регулювання інноваційної діяльності 26 Висновки до розділу 1 32 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СТАНУ ІННОВАЦІЙНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ 34 2.1. Аналіз можливості застосування світового досвіду інновації в енергетиці в Україні 34 2.2. Ключові проблеми запровадження інновацій у енергетичній сфері в Україні. 46 Висновки до розділу 3 55 РОЗДІЛ 3. ПЕРСПЕКТИВИ ВВЕДЕННЯ ІННОВАЦІЙ В ЕНЕРГЕТИЧНІЙ СФЕРІ УКРАЇНИ 56 3.1. Обґрунтування проекту щодо переобладнання ТЕЦ на біопаливні енергетичні ресурси (на прикладі ТЕЦ-1 при ТОВ «Рубіжанський краситель») 56 3.2. Економічний ефект від впровадження проекту 66 3.3 Рекомендації щодо розвитку інноваційного інвестування в енергетичній сфері України. 69 Висновки до розділу 3 76 ВИСНОВКИ 78 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 82

Вступление: ВСТУП На межі ХХ-ХХІ століть людство вступило в інноваційну добу, яка характеризується швидким наростанням змін у всіх серах суспільного буття. Це час наукомістких технологій, прогресу фундаментальних наук, масштабних науково-технологічних проектів. За таких умов джерелом сучасного розвитку суспільства та діяльності людини стає інноваційна діяльність, а відповідно інновації стають важливим інструментом всіх радикальних змін у розвитку людини і економічної системи загалом. Інновації – це різновид інвестицій у нематеріальні активи, що сприяють науково-технічному прогресу (ліцензії, патенти, ноу-хау), в науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи та розробку і здійснення заходів щодо освоєння нових технологій, виробництва нових видів продукції. Інновації як результат інноваційної діяльності, з одного боку, повинні бути орієнтовані на краще, більш повне задоволення запитів споживачів, а з іншого – на отримання певного економічного ефекту у вигляді прибутку для підприємств, що ініціюють їх розроблення і упровадження. Інновації зумовлюють безперервні економічні зміни, сприяють динамічному розвитку і підвищенню результативності як економічної системи загалом, так і окремих підприємств. Саме тому неабиякий науковий інтерес становлять теоретичні положення, що стосуються суті понять "інновації", "інноваційна діяльність", "нововведення". Це зумовлено тим, що від розуміння цих понять багато в чому залежить реалізація інноваційної політики на підприємстві, оцінювання рівня розвитку інноваційних досліджень, опанування механізмом управління інноваційними процесами. Усвідомлення актуальності і значимості інноваційних змін на сучасному етапі розвитку України привертає до цієї проблеми інтерес багатьох науковців: І.Р. Бузька, О.І. Дація, А.А. Пересади, В.А. Євтушевського, О.І. Пампури, С.Ф. Покропивного, П.С. Харіва, Д.М. Черваньова та інших. Дослідження цих вчених стосуються розроблення національної інноваційної моделі розвитку, оцінювання і мобілізації інноваційного потенціалу країни, підвищення інноваційної активності вітчизняних підприємств, формування корпоративних структур в інноваційний сфері та удосконалення управління нею. Метою дипломної роботи є дослідження інноваційної діяльності в енергетичній сфері України. Мета дипломної роботи визначає такі завдання: • визначити поняття інноваційної діяльності; • розглянути форми організації інноваційного інвестування; • проаналізувати законодавче регулювання інноваційної діяльності; • проаналізувати стан інноваційного інвестування в світі; • проаналізувати проблем впровадження інновацій в енергетичній сфері України; • обґрунтувати проект щодо переобладнання ТЕЦ на біопаливні енергетичні ресурси; • визначити економічний ефект від впровадження проекту. Предметом дипломної роботи є дослідження інноваційної діяльності. Об’єктом дипломної роботи є ТЕЦ-1 при ТОВ «Рубіжанський краситель»). Основні джерела, на основні яких написана робота – періодичні видання, статистичні матеріали, підручники відомих українських та зарубіжних науковців, інтернет-сайти, нормативно-правові акти тощо. Дослідження базується на загальнонаукових та спеціальних методах пізнання, зокрема в роботі використовувались такі методи як: спостереження, аналіз і синтез, узагальнення, систематизації, класифікації, порівняння та системно-функціональний.

Выводы: ВИСНОВКИ На основі проведеного дослідження у дипломній роботі можна зробити наступні висновки. Поняттям "інновацію" інтерпретують переважною із двох позицій: інновація як певний процес, спрямований на досягнення результату, та інновація як результат. Вважаємо, що інновація виступає саме результатом впровадження нововведень. Незважаючи на різні підходи до трактування терміна "інновація", всі визначення об'єднує позиція, згідно з якою інновації пов'язані з якісними змінами, спрямованими на створення нового товару, технології, процесу. Водночас багатьом визначенням бракує посилання на те, що нові якісні або вдосконалені продукти праці стають інноваціями лише за умови їх споживання, тобто практичного застосування, тобто вони мають сенс, якщо супроводжуються певним ефектом. Позитивний досвід багатьох країн свідчить про перспективність для широкого й ефективного впровадження новітніх технологій, комерційної реалізації інновацій, створених внаслідок наукових досліджень і розробок, функціонування мережі таких інноваційних структур як технологічні (наукові) парки, технополіси, інноваційні бізнес-інкубатори, інноваційно-технологічні центри, малі й середні інноваційні підприємства, а також промислово-фінансові групи, промислові кластери тощо. Основною метою створення технопарків, технополісів та інших інноваційних структур є тісне зближення наукового й освітнього потенціалу того чи іншого регіону з матеріально-технічною базою промисловості, скорочення тривалості інноваційного циклу, забезпечення вирівнювання науково-технологічного та інноваційного розвитку різних регіонів, активізація малого інноваційного бізнесу. Інвестиційно-інноваційне законодавство України нараховує майже тисячу законодавчих актів, які регулюють ту чи іншу сферу інвестиційної активності. Водночас необхідно наголосити, що в цьому значенні "більше" не завжди означає "краще". По-перше, інвестиційне законодавство України, незважаючи на значну кількість ініціатив у необхідному напрямі, все ще залишається далеким від досконалості. По-друге, велика кількість законодавчих актів та нормативних документів, виданих різними органами та гілками влади, суттєво ускладнює орієнтування у великому законодавчому морі. По-третє, як це не парадоксально звучить, надто часті зміни законодавства (навіть задля його поліпшення) знижують інвестиційні рейтинги нашої держави – адже однією з основних вимог потенційних інвесторів є стабільність законодавства, а їй аж ніяк не сприяють різкі стрибки та радикальні заходи, навіть зроблені з найкращими намірами. Українське інвестиційно-інноваційне законодавство традиційно складається із сукупності нормативно-правових актів, які включають: закони України, укази Президента України, Постанови Уряду, накази відповідних інституцій, які організаційно керують інвестиційним процесом. Результати діяльності підприємств ПЕК за 2001 і 2010 рр. свідчать про те, що видобуток природного газу зріс несуттєво і в основному за рахунок діяльності спільних та недержавних підприємств. Але видобуток ведеться на практично вичерпаних родовищах і тому без збільшення розвіданих покладів і родовищ, а також застосування коштовних сучасних технологій і обладнання видобуток постійно скорочуватиметься, а собівартість – зростатиме. Скорочення імпортного газопостачання фахівці пов'язують не із зменшенням енергозалежності України, а передусім із специфікою монопольної діяльності в газоімпортному бізнесі держави (з 2004 по 2008 р.) компанії «Рос-УкрЕнерго», а до цього її попередниці «ЮралТрансГаз». За присутність РУЕ на газовому ринку як оператора Україна втратила прямі контракти на закупівлю газу в Туркменистані і Узбекистані. Потенціал вітчизняного ПЕК зумовлений тим, що Україна належить до держав з дефіцитом природних вуглеводневих ресурсів. Так, у нашій країні споживання нафти забезпечено власними ресурсами на 10-12% , газу – на 23-25%, частка газу і нафти в загальному балансі використання первинних енергоносіїв становить 61%, а частка природного газу в енергобалансі – 41-43%. З огляду на той факт, що в Україні енергоспоживання сягає 3,4 кг в. е. (вуглеводневого еквівалента) на одиницю ВВП, більш як у 19 разів перевищуючи аналогічний показник Німеччини (0,18 кг в. е.) та майже у 15 разів США (0,22 кг в. е.), можна стверджувати, що енергомісткість вітчизняної економіки на 1,5-2 порядки перевищує відповідні показники розвитку країн світу. Навіть з урахуванням паритетної купівельної спроможності цей показник у 2,8 - 9,5 рази перевищує енергомісткість ВВП в окремих країнах ОЕСР і в 1,8 рази – у Росії. Проведений аналіз свідчить про те, що сучасний стан вітчизняного ПЕК несе в собі певні загрози енергетичній безпеці держави. Разом з тим ситуація з безпекою постачання енергоносіїв загострюється не тільки в Україні, а й в країнах ЄС, і в світі в цілому. Третій розділ присвячено обґрунтуванню та удосконаленню управлінських рішень щодо привабливості інвестиційного проекту з переобладнання устаткування ТЕЦ на використання твердої біомаси. Проект здійснюється у два етапи. Інвестиції власників здійснюються через акціонерний капітал і через позики від афілійованих із власниками компаній. При вартості позикових коштів 14% і структурі фінансування «власні - позикові» 30/70. Обґрунтування фінансово-економічної привабливості інвестиційного проекту з переобладнання ТЕЦ на використання твердих біо паливно-енергетичних ресурсів показало, що період окупності проекту 4,5 років, чиста приведена вартість складе 7542,22 тис.грн. Таким чином, проект слід рекомендувати до впровадження. Інноваційне оновлення енергетичної галузі потребує «довгих» капіталовкладень, тобто таких, окупність яких буде тривалою. Розраховувати на швидкий ефект від інвестування не доводиться. Тому логічним і правильним в цій ситуації є використання об’єднаних зусиль держави і бізнесу, партнерські відносини яких повинні бути узгодженими на основі задоволення інтересів сторін. Вкладання коштів бізнес-структур у розвиток нафтогазової галузі, організація управління по реалізації інноваційних проектів, витрата зусиль для підвищення ефективності робіт можлива лише на умовах забезпечення державою економічних та організаційних стимулів – преференцій у оподаткуванні, системи гарантій стабільності правовідносин і умов інвестування, захист прав власності тощо. Державна підтримка інноваційного розвитку дуже важлива для України. Внаслідок високих інвестиційних ризиків, нестабільної політичної ситуації багато українських підприємств живуть одним днем. У першу чергу їх цікавить строк окупності інвестиційного проекту. Якщо протягом двох-трьох років прибуток не гарантовано, то проекти відкидаються, і надій на їх впровадження немає. Відомо, що з десяти інноваційних проектів «спрацьовують» три-чотири, але доходи від впровадження останніх перекривають витрати на проведення всіх десяти. Світовий досвід також показує, що більшість інноваційних проектів починають давати прибуток вже через 5-10 років після запровадження, але при цьому деякі приносять фантастичні прибутки. Тому державна підтримка інноваційного розвитку дуже важлива для країни. Особливу увагу треба приділяти питанню розробки та реалізації енергетичної політики країни, направленої на впровадження інноваційних енергозберігаючих технологій. Енергетична сфера, та її регулювання знаходяться у фокусі посиленої уваги урядів більшості країн, націлених на підтримку розвитку та макроконкурентних переваг в країні.

Литература: СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1) Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18.09.1991 № 1560-ХІІ. 2) Закон України “Про інноваційну діяльність” від 04.07.2002 № 40ІV. 3) Закон України “Про режим іноземного інвестування” від 19.03.1996 № 93/96-ВР. 4) Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» // Відом. Верхов. Ради України. — 2003. - № 2-3. — С. 18-33. 5) Закон України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків» // Відом. Верхов. Ради України. — 2003. - № 40. — С. 363. 6) Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 50-51, ст. 384. 7) Закон України „Про ратифікацію Конвенції про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами від 16.03.2000. № 1547-III // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, № 21, ст. 161. 8) Господарський кодекс України: Офіц. видання. – К.: Концерн «Видавничий Дім» «Ін юре», 2004. – 224с. 9) Атаманова Ю. Є. Господарсько-правове забезпечення інноваційної політики держави : монографія / Ю. Є. Атаманова. – Х. : ФІНН, 2008. – 424 с. 10) Атаманова Ю. Є. Теоретичні проблеми становлення інноваційного права України : монографія / Ю. Є. Атаманова. – Х. : Факт, 2006. – 256 с. 11) Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. – СПб. : Изд-во "Питер", 2000. – 208 с. 12) Бланк И.А. Інвестиционный менеджмент: Учебный курс. – К.: Ольга-Н, Ника-Центр, 2003. – 448с. 13) Бутнік-Сіверський О., Шматкова Г., Силантьєва Н. Інвестиційна привабливість підприємства // Харчова і переробна промисловість. – 2005.- № 5. – С.13-15. 14) Бутнік-Сіверський О. Б. Інноватика та інтелектуаль на економіка (теоретико-методологічний аспект) / О. Б. Бутнік-Сіверський // Теорія і практика інтелектуальної власності. – 2007. – № 6. – С. 68–81. 15) Бузько І.Р. Стратегічне управління інвестиціями та інноваційна діяльність підприємства : монографія / І.Р. Бузько, О.В. Вартанова, Г.О. Голубенко. – Луганськ : Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2002. – 176 с. 16) Василенко А.В. Інвестиційна стратегія компаній. – К.: КНТЕУ, 2006. – 508 с. 17) Власюк Т.М. Методика оцінки інвестиційної привабливості державних підприємств // Економіка та держава. - 2005.- с. 18) Вовчак О.Д. Інвестування: Навч. посібник. – Львів: «Новий Світ-2000», 2008. –544 с. 19) Городов О. А. Правовая инноватика. Правовое регулирование инновационной деятельности / О. А. Городов. – СПб. : Юрид. книга, 2008. – 408 с. 20) Гринев Б. В. Инноватика : учеб. пособие / Б. В. Гринев, В. А. Гусев. – Х. : ИСМА, 2010. – 352 с. 21) Гриценко А. А. Економіка і право: структура взаємозв’язків / А. А. Гриценко //Вісн. Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. Сер. : Економічна теорія та право. – Х. : Право, 2010. – № 1. – С. 7–17. 22) Данько М. Проблеми прогнозування інноваційно-технологічного розвитку економіки // Економіка України. – 2006. – № 5. – С. 35-40. 2. 23) Дацій О.І. Розвиток інноваційної діяльності в агропромисловому виробництві України. – К. : Вид-во ННЦ ІАЕ, 2004. – 428 с. 24) Динаміка міжнародної інвестиційної позиції України. електронний ресурс: Національний банк України. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/balance/iip/IIP_dyn.pdf 25) Дука А.П. Теорія та практика інвестиційної діяльності. Інвестування: Навч.посібник. – 2-ге вид. – К.: Каравела, 2008. – 432 с. 26) Жукович І.А. Методологічні аспекти вдосконалення статистики інноваційної діяльності в Україні / Жукович І.А. // Проблеми науки. – 2005. – №8. – С. 20&25. 27) Жукович І.А. Розбудова економіки, базованої на знаннях, та особливості статистичного обліку розповсюдження наукових знань / Жукович І.А., Рижкова Ю.О., Єгоров І.Ю. // Проблеми науки. – 2005. – №1. – С. 2-7. 28) Жукович І. А. Інноваційна діяльність в українській економіці. Сучасний стан та проблеми / І. А. Жукович, Ю. О. Рижкова // Статистика України. – 2005. – № 3. – С. 4–11. 29) Завлина П. И. Инновационный менеджмент: справ, пособ. / П. И. Завлина, А. К. Казанцева, Л. И. Миндели; под ред. П. И. Завлина. – изд. 2-е, перераб. и доп. — М.: ЦИСН, 2005. —568 с. 30) Енин А.В. Интеллектуальные секреты и безопасность бизнеса / А.В. Енин, И.Н.Ковалевич, В.М. Руденков. – Минск: ФУАинформ, 2007. – 224 с. 31) Економіко-правові теоретичні та практичні аспекти перехо ду економіки України на інноваційну модель розвитку : монографія / О. П. Орлюк, О. Б. Бутнік-Сіверський, Н. М. Мироненко та ін. – К. : ТОВ «Лазуріт-Поліграф», 2010. – 416 с. 32) Інноваційно-технологічний розвиток економіки. – 2007. – 564 с. 33) Иванов В.В. Национальная инновационная система как институциональная основа экономики постиндустриального общества / Иванов В.В. // Инновации. – 2004. – №5. – С. 3-10. 34) Инновационные проекты малого бизнеса Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.projects.innovbusiness.ru. 35) Инновационная экономика / А. А. Дынкин, Н. И. Иванова, Л. П. Грачев и др. – 2-е изд., испр. и доп. – М. : Наука, 2004. – 352 с. 36) Касич А.О. Вплив бюджетно-податкової політики на інноваційно-інвестиційну активність підприємств / Касич А.О., Онопенко В.В. // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №11. – С. 144&151. 37) Кириченко О. А., Ерохін С. А., Харченко О.І. та інші. Інвестування. Підручник. Київ. Знання, 2009 - 647с. 38) Кириченко О. А., Харченко О.І. та інші. Інвестиційний бізнес в Україні. Навч. посіб. К.: «Дорадо», 2008. – 477с. 39) Коюда В.О., Лепейко Т.І., Коюда О.П. Основи інвестиційного менеджменту:Навч. посібник. – К.: Кондор, 2008. – 340 с. 40) Красовская О. В. Роль финансовых институтов в привлечении средств в инновационную сферу на Украине : м-лы VI Международ. науч.-практ. конф. «Актуальные вопросы развития инновационной деятельности» / О. В. Красовская. / — Симферополь: Сонат, 2007. — 236 с. 41) Космидайло І.В. Інноваційна активність підприємств: зарубіжна практика / Космидайло І.В. // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №9. – С. 174-180. 42) Кокурин Д. И. Инновационная деятельность : монография / Д. И. Кокурин. – М. : Экзамен, 2001. – 576 с. 43) Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – Львів : Вид. центр Львів. НУ ім. Івана Франка, 2001. – 607 с. 44) Крылов Э.И. Анализ эффективности инвестиционной и инновационной деятельности предприятия / Э.И. Крылов, В.М. Власова, И.В. Журавкова. – М. : Изд-во "Финасы и статистика", 2003. – 608 с. 45) Куриленко Т. П. Проектне фінансування / Т. П. Куриленко. – К. : Кондор, 2006. – 208 с. 46) Лазутін Г.І. Форми, методи та інструменти реалізації інноваційної політики / Лазутін Г.І. / / Актуальні проблеми економіки. – 2003. – №6. – С. 50-57. 47) Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність: навч. пос. - Київ: ЦНЛ, 2004 48) Маліцький Б. А. Перспективи приведення фінансування науки у відповідність із законодавством та потребами інноваційної моделі розвитку економіки / Б. А. Маліцький, І.О. Булкін, О.С. Попович, Т.В. Шокун // Наука та наукознавство. — 2006. - № 4. — С. 29-40. 49) Малютін О.К. Поліпшення інвестиційного клімату в Україні //Фінанси України. - №11. - 2008. - с.65-74 50) Масленникова Н. П. Менеджмент в инновационной сфере : учеб. пособие / Н. П. Масленникова, А. В. Желтенков. – М. : ИДФББ–ПРЕСС, 2005. – 536 с. 51) Михеев Ю. Стратегическое управление инвестированием// Банковские технологии №4, 2006 – 27-29 c. 52) Милов А.В., Ковалик А.Б. Структурная модель инвестиционного проекта // Бизнес-информ.- 2007.- №12(3). - С. 51-53. 53) Мних Є.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: підручник. / Є.В. Мних. – К.: Київ. Нац. Торг.-екон. ун-т, 2008. – 514 с. 54) Мойсеєнко І.П. Інвестування: Навч. посібник. – К.: Знання, 2006. – 490 с. 55) Мухамедьяров A.M. Инновационный менеджмент : учебн. пособ. – М. : Изд-во ИНФРА-М, 2004. – 268 с. 56) Наукова та інноваційна діяльність в Україні : стат. зб. Держкомстат.— К., 2007. —С. 340. 57) Нікіфоров А. Національна інноваційна система: вибір України / А. Нікіфоров // Економіст. – 2005. – № 12. – С. 35–41. 58) Обущак Т.А. Сутність фінансового стану підприємства// Актуальні проблеми економіки. - 2007.- №9.- С. 92-100. 59) Онишко О.С. Економічна сутність інноваційної діяльності торговельних підприємств // Науковий вісник НЛТУ України : зб. наук.-техн. праць. – Львів : РВВ НЛТУ України. – 2007. – Вип. 17.5. – С. 167-171. 60) Пампура О.И. Управление инновационным процессом в промышленности. – Донецк, 1997. – 363 с. 61) Пересада А.А. Управління інвестиційним процесом. – К.: Лібра, 2003. – 472 с. 62) Пересада А. А. Проектне фінансування / А. А. Пересада, Т. В. Майорова, О. О. Ляхова. – К. : КНЕУ, 2005. – 736 с. 63) Проектний менеджмент: Навч. посібник /Гриньов А.В., Дмитрів І.А., Бікулова Д.І.та ін. – Х.:ХНАДУ, 2006. – 244 с. 64) Подольська В.О. Фінансовий аналіз: навчальний посібник / В.О. Подольська, О.В. Яріш – К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 488 с. 65) Покропивний С.Ф. Інноваційний менеджмент у ринковій системі господарювання // Економіка України. – 1995. – № 2. – С. 22-26. 66) Прокошин В. А. Мир юридической инноватики – служащим: консенсусное и управленческое право / В. А. Прокошин. – М. : Мосиздатинвест, 2006. – 484 с. 67) Розробка інтегральної оцінки конкурентоспроможності підприємств// Інвестиції: практика та досвід – № 7 – 2007 – с. 19-23 68) Санто Б. Инновация как средство экономического развития : пер. с венг. / под ред. Б.В. Сазонова. – М. : Изд-во "Прогресс", 1990. – 325 с. 69) Свицкая Г.В. Показатели экономической эфективности предприятий: обоснование и методика расчета / Свицкая Г.В. відп. ред. В.Г. Лінник // // Фінанси, облік і аудит: збірник наук. праць. спец. вип.. – К.: КНЕУ, 2006. – № 1. – 412 с. – С. 43-50. 70) Серьогін А.М. Управління інвестиційними ресурсами. – К.: МАУП, 2006. – 460 с. 71) Стратегічні виклики XXI століття суспільству та економіці України : у 3 т. / В. П. Семиноженко, Л. І. Федулова, С. В. Захарін, В. К. Хаустов ; за ред. В. М. Гейця, В. П. Семиноженка, Б. Є. Кваснюка. – К. : Фенікс, 2007. – Т. 2 : 72) Тарасюк Г.М. Управління проектами: Навч. посібник для студентів ВНЗ. –2-ге вид. – К.: Каравела, 2006. – 320 с. 73) Технопарки: организация и управление: пер. с англ. – М.: Изд-во МЭИ, 2006 – 164с. 74) Управління інноваціями в сучасній організації / за ред. В.А. Євтушевського. – К. : Вид-во "Нічлава", 2006. – 359 с. 75) Харів П.С. Інноваційна діяльність підприємства та економічна оцінка інноваційних процесів. – Тернопіль : Вид-во "Економічна думка", 2003. – 326 с. 76) Хотяшева О. М. Инновационный менеджмент : учеб. пособие /О. М. Хотяшева. – СПб. : Питер, 2005. – 318 с. 77) Череп А.В. Інвестознавство: Підручник. – К.: Кондор, 2006. – 398 с. 78) Черваньов Д.М. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України / Д.М. Черваньов, Л.І. Нейкова. – К. : Вид-во "Знання", 1999. – 516 с. 79) Фатхутдинов Р. А. Инновационньїй менеджмент: учеб. для вузов / Р. А. Фатхутдинов — М.: ЗАО «Бизнес-школа «Интел-Синтез» — 2008. – 420 с. 80) Федулова Л.І. Технологічний розвиток економіки України. – К.: Ін-т економіки та прогнозування, 2006. – 627 с. 81) Федулова Л. І. Інноваційна економіка : підручник / Л. І. Федулова. – К. : Либідь, 2006. – 480 с. 82) Федулова Л. Корпоративні структури в інноваційній діяльності. Світовий досвід і можливості для України / Л. І. Федулова // Економіка і прогнозування. – 2004. – № 4. – С. 2–27. 83) Шмігельська З.К. Концептуальні напрями організації управління інноваційною діяльністю / Шмігельська З.К., Зінько Н.Я. // Проблеми науки. – 2007. – №3. – С. 9-17. 84) Шосталь С.О. Активізація інвестиційного процесу в Україні: проблеми та шляхи їх розв'язання // Статистика України.-2008.-№3. - с. 119-122 85) Шумпетер Й. Теория экономического развития (Исследование предпринимательской прибыли, кредита, процента и цикла конъюнктуры) : пер. с нем. – М. : Изд-во "Прогресс", 1982. – 453 с. 86) Янковский К. П. Введение в инновационное предпринимательство / К. П. Янковский. – СПб. : Питер, 2004. – 189 с. 87) Офіційний сайт посольства Японії в Україні Електронний ресурс. - Pежим доступу: http://www.ua.emb-japan.go.jp/ukr/bi_ua/index.html 88) Офіційний сайт Мінпаливенерго. Електронний ресурс. - Pежим доступу: http://www.mpe.kmu.gov.ua 89) Офіційний сайт Міністерства економіки, торгівлі та промисловості Японії Електронний ресурс. - Pежим доступу: (www.meti.go.jp/english/other/METIntroduction/c10130ej.html).