Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Філологія / Мови / Література»Українська література»

Щоденник О.Довженка – унікальний документ епохи

Карточка работы:5833б
Цена:
Тема: Щоденник О.Довженка – унікальний документ епохи
Предмет:Українська література
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):Українська мова і література
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Таврійський Національний Університет ім. В.І.Вернадського (ТНУ ім. В.И.Вернадського)
Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ЩОДЕННИК ЯК ЛІТЕРАТУРНИЙ ЖАНР 7 1.1.АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ТА ВИВЧЕННЯ ЩОДЕННИКОВОГО ЖАНРУ. 7 1.2. ПРОБЛЕМИ ВИВЧЕННЯ ЩОДЕННИКОВОГО ЖАНРУ. 8 1.3. «ЩОДЕННИК» ЯК РОЗКРИТТЯ ПОСТАТІ СПРАВЖНЬОГО МИТЦЯ. 10 РОЗДІЛ ІІ. ПРОБЛЕМИ ЕПОХИ В «ЩОДЕННИКУ» МИТЦЯ 12 2.1. СМIЛИВЕ ОСМИСЛЕННЯ ДОВЖЕНКОМ ДОЛI УКРАЇНИ ТА НАРОДУ В «ЩОДЕННИКУ». 12 2.2. ВIЙНА НА СТОРIНКАХ " ЩОДЕННИКА". 13 2.3. РЯДКИ ДОВЖЕНКА ПРО СЕБЕ. 15 2.4. «ЩОДЕННИК» ПРО ВОЖДIВ ЕПОХИ. 17 2.5. СУСПIЛЬНI ПРОБЛЕМИ У ЗАПИСАХ О.ДОВЖЕНКА.19 ВИСНОВКИ 22-23 ЛІТЕРАТУРА 24
Курс:3
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Розвиток і популярність як художньо-документальної літератури в цілому, так і щоденникового жанру насамперед пов’язані з прагненнями авторів закарбувати “себе в часі”. Щоденники претендують на право проголосити себе одиницею публіцистики, авторські свідчення людей, які мали щастя брати учать в історично значущому часі, завжди будуть цікаві як історикам, так і літературознавцям. В останні десятиліття щоденниковий жанр став об’єктом активного вивчення. Місце щоденника в системі літературних жанрів, його специфіка, функції, а також перспективи розвитку постійно стають предметом наукових дискусій. Літературознавство вчасно реагує на помітну активізацію в сучасному літературному процесі звернень письменників до оригіналів, до живих фактів дійсності. Із досліджень щоденникового жанру в теоретичному аспекті можна виділити роботи Н.Банк, Л.Гінзбург, Д.Затонського, Е.Кардіна, І.Янської, М.Соколянського, А.Тартаковського. Дослідники все частіше вказують на недостатність застосування історіографічного підходу до вивчення щоденника (Н.Кулакова). Значним кроком вивчення специфіки щоденника стало визнання його оригінальної літературної організації, мистецтва побудови (Н.Донченко). З’являються спроби монографічного дослідження щоденників (Л.Розенблюм). Хіба не єдиним прикладом комплексного дослідження щоденникового жанру на сьогодні є робота О.Єгорова “Русский литературный дневник ХІХ века. История и теория жанра” (М., 2003). Однак у цілому варто визнати, що критичне і наукове усвідомлення щоденника як жанру в науці позначене епізодичністю та поодиноким сприйняттям його як маргінальної жанрової форми. Закономірними є численні спроби, з одного боку, розглядати щоденник у загальному контексті публіцистичної оповіді, а з другого – не переобтяжувати себе конкретизацією специфічних ознак цієї форми. Як показав час, щоденник цікавий не тільки фактографічною специфікою (умінням конкретизувати деякі факти історії), але й громадською, а також інтимно-особистісною інтонацією, що допомагає усвідомити точку зору талановитого інтерпретатора подій, які він сам та його сучасники вважали значними і важливими. Конкретизація жанрової специфіки щоденника як літературно-художньої форми, а також класифікація його провідних ознак залишаються актуальним завданням сучасного літературознавства. Щоденник О.Довженка посідає важливе місце в його творчості. Проте системного цілеспрямованого дослідження поетики цього твору й досі немає. Таким чином можна стверджувати: якщо протягом ХХ ст. Щоденник О.Довженка і згадувався в контексті загального літературного процесу ХIХ віку, то тільки як епізодичне явище і для побічних завдань. Комплексний аналіз його жанрової природи, типологічної своєрідності та поетики до цього часу відсутні. Цим, на наш погляд, й обумовлена актуальність нашого дослідження. Доцільність вибору «Щоденника» О.Довженка як об’єкта дослідження обу¬мов¬лена й тим, що він зосереджує у собі ті провідні ознаки жанру, котрі характеризують основні напрямки розвитку щоденникової прози ХХ ст. Структурні елементи «Щоденника» О.Довженка (психологічний щоденник, суспільно-побутовий щоденник) можна вважати прогнозуючими, бо, як показав час, у тому чи іншому вигляді схожі принципи відображення дійсності неодноразово використовували наступні автори літературно значущих щоденників. Об’єкт дослідження – Щоденник О.Довженка в контексті розвитку щоденникового жанру в літературі ХХ століття. Предметом дослідження стали особливості поетики, типологічна й жанрова своєрідність щоденникової прози О.Довженка. Мета дослідження – окреслити змістові й формальні ознаки жанру щоденника, визначити його місце та роль у літературному процесі ХХ ст., проаналізувати особливості проблематики щоденникової форми О.Довженка. Мета дослідження обумовила необхідність вирішення наступних завдань: • простежити генезис розвитку щоденникового жанру в літературі; • окреслити основні жанрові дефініції щоденника; • дослідити особливості відтворення епохи в «Щоденнику» О.Довженка. Методи дослідження: • порівняльно-історичний та зіставно-типологічний, використані під час вивчення історії застосування основних жанрових дефініцій щоденнико¬вого жанру; • синтез типологічного, описового, біографічного ме¬то¬дів; • нормативно-естетичний та формальний у вивченні особливостей проблематики твору. Наукова новизна дослідження визначається тим, що вперше зроблено всебічний аналіз щоденникової творчості О.Довженка, уточнено місце «Щоденника» в системі творів автора. Теоретичне значення дослідження полягає в системному осмисленні показників щоденникового жанру та закономірностей його функціонування. У роботі узагальнені наукові надбання дослідників щоденникової форми, систематизовані основні жанроутворюючі компоненти щоденника. Практичне значення роботи вбачається у тому, що загальні результати і основні положення даного дослідження можуть використовуватися під час теоретичного осмислення проблем функціонування мемуарно-автобіографічних жанрів, творчості О.Довженка, читання вузівських лекційних та спецкурсів з теорії та історії літератури, проведення спецсемінарів. Дослідження складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури. У Вступі обґрунтовано доцільність вибору теми дослідження, окреслено її актуальність, визначено мету й завдання роботи, об’єкт і предмет дослідження, його теоретико-методологічну основу, наукову новизну та практичну цінність. Наводяться дані про структуру роботи.
Объём работы:
24
Выводы:Жанр щоденника вимагає чогось більшого, ніж одного письменницького таланту, тому до нього звертаються далеко не всі. У душі має жити потреба постійного зв’язку з Богом, потреба сповіді перед світом і самим собою. Щоденник перевіряє на рівень духовности. Белетрист вигадує, імітує, фантазує, він може сотню разів збрехати і це пройде, але в щоденнику це неприпустиме. Будь-яка імітація зраджує, прикрашення себе чи дійсності разюче б’є у вічі. Щоденник перевіряє на рівень глибини душі. Багато великих майстрів не вели щоденників, приміром, Війон, І.Франко, Леся Українка, Бернс, Мопассан (цей ряд можна продовжити на кілька сторінок), але ті, що вели, двічі великі – Шевченко, Бунін, Камю, Гонкури, Вальтер Скотт, Винниченко, Чуковський... Деякі зробили із щоденників справжні літературні шедеври – Лермонтов, Джек Лондон, Макс Фріш, Г. Бейль... А яке диво щоденники М.Маклая, Пржевальського, Арсеньєва. "Щоденник" Олександра Довженка - надзвичайно цікавий зразок публіцистики, який тільки недавно прийшов до читача(хоч i не в повному обсязі, бо деякі записи, на жаль, так i не відновлено). Він розкриває постать справжнього митця , патріота, а не того кінорежисера "всіх часів i народів", яким змальовувала О.Довженка радянська критика. Олександр Довженко - справжній син народу, а його унiкальний "Щоденник" - трагічний документ доби тоталітаризму. "Я був задуманий на більше", - говорив Довженко про себе. Цей вислів можна підтвердити, аналізуючи його щоденникові записи. "Сьогоднi точно i вповнi вiдчув я усiм серцем, що менi судилося, якщо я не вмру наглою смертю, написати одну велику книгу,ту саму, яка жила в моїй пiдсвiдомостi багато вже лiт... Менi нiчого не треба. Менi треба принести народу радiсть у мистецькому своєму творi. I бiльше менi нiчого не треба. Вiрую, вiрую, вiрую!"- писав художник слова й кiнематографу (9.11.1945,ст.404). Незважаючи на суцiльну криваву рану на серцi, вiдчай i безнадiю, гiркоту зради друзiв,Довженко все-таки залишався творцем, бо мав великий талант . Жити в творчiй працi було для нього всiм. Скiльки виношувалося планiв, скiльки роїлося в головi сценарiїв, драм,оповiдань! У " Щоденнику" вiн роздумує над своїми творчими перспективами: романом "Золотi ворота", драмами "Над Днiпром", " Заступник дурня", "Святослав", комедiями "Молода кров", "Цар", романами "Загибель Чарлi Чаплiна", "Робiнзон", iсторичним дiалогом "Розмова людини з звiром", оповiданнями, новелами. А ще мрiяв зняти "Тараса Бульбу" та "Поему про море"- свою лебедину пiсню. Та не судилося... Не витримало серце "тягаря неправди i зла ", серце, що хотiло у цьому свiтi "шукати красу, себто iстину". "Земле моя, рiдна, коли б хоч Ти була щаслива!"(20.02.1954,cт.510). Отже, читаючи щоденниковi записи О.Довженка, робимо висновок,що гостра критика " суспiльного болота " , порушенi актуальнi проблеми, вболiвання за долю України, зривання масок iз вождiв дають пiдстави твердити: цей яскравий зразок Довженкової публiцистики - трагiчний документ доби. Здатнiсть Довженка масштабно мислити,узагальнювати i страждати за долю України та її дiтей можна порiвняти за силою больового рефлексу з Шевченком. Тому так часто зустрiчаємо серед рядкiв " Щоденника" ремiнiсценсiї iз багатьох творiв Кобзаря.
Вариант:нет
Литература:1. Бабишкін О. Олександр Довженко – публіцист. К., ”Радянський письменник”, 1989. 2. Барабаш Ю. Довженко. – М.: Политиздат, 1968. 3. Барабаш Ю. Чисте золото правди. К., ”Радянський письменник”, 1962. 4. Білодід І.К. Мова творів Олександра Довженка. – К.: Веселка, 1959. 5. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава: Дніпро, 1994. 6. Гончар О. До портрета митця. – У зб. Олександр Довженко. Спогади і статті. – К.: Политиздат, 1959. 7. Гончар О. Письменницькі роздуми. – К.: Українська думка, 1980. 8. Довженко О. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник. – К.: Стрім, 1995. 9. Довженко О. Щоденник. К., ”Радянський письменник”, 1976. 10. Довженко О.П. Кіноповісті. Щоденник // О. П. Довженко. Твори: у 5-ти т. – Т.5. – К.: Наукова думка, 1986. 11. Зелінський К. До портрета митця. – У зб. Олександр Довженко. Спогади і статті. – К.: Наукова думка, 1959. 12. Історія української літератури ХХ ст. У двох книгах / За ред. чл.-кор. НАН України В. Г. Дончики. – К.: Либідь, 1998. 13. Коба О. Олександр Довженко. - К.: ”Радянський письменник”, 1979. 14. Коба С.Л. Олександр Довженко (До 90-річчя з дня народження О. П. Довженка) // Літературна газета. – 1984. – 5 вересня. 15. Коваленко М., Мішурін О. Син зачарованої Десни. Спогади і статті. К., ”Радянський письменник”, 1984. 16. Корогодський Р. Довженко в полоні. Розвідки та есеї про майстра. – К.: Гелікон, 2000. 17. Кудін В.О. Філософська поетіка О.П. Довженка. Трибуна лектора, № 9, 1998. С. 19—27. 18. Куценко М.В. Болить у мене серце день і ніч // Література України. – 1989. – 2 лютого. – С.6. 19. Куценко М.В. Сторінки життя і творчості О. П. Довженко. – К.: Дніпро, 1975. 20. Маланюк Є. Книга спостережень: Статті про літературу. – К.: Либідь, 1997. 21. Медвідь Н. Національна своєрідність психологізму О. П. Довженка // Українська мова і література в школі. – 1999. - №1. – С.34-36. 22. Олександр Довженко. – К.: Веселка, 1995. 23. Підсуха О. Творчість Довженка // Дніпро. – 1988. - №10. – С.84. 24. Плачинда С.П. Олександр Довженко. – К.: Молодь, 1980. 25. Плачинда С.П. Олександр Довженко: Біографічний роман. – К.: Дніпро, 1980. 26. Поляруш О. Олександр Довженко і фольклор. – К.: Молодь, 1988. 27. Рильський М. Статті про літературу. – К.: Наукова думка, 1980. 28. Рильський М.Т. Про людину, для людини. – К.: Радянський письменник, 1962. 29. Семенчук І. Життєопис Олександра Довженка. – К.: Гелікон, 1991. 30. Смолич Ю. Літературно-критичні статті. – К.: Дніпро, 1993. 31. Степанишин Б.I. Дивосвіт Олександра Довженка: До 100-річчя від дня народження: літературно-критичний нарис. — К: Всеукраїнське товариство “Просвіта”, 1994. 32. Цимбалістий Б. Родина і душа народу // Українська душа. – К.: Наукова думка, 1992. 33. Шарварюк О. Гангрена уяви, або дещо про внутрішній розбрат О. Довженка // Київ, - 2002. - №9. – С. 153.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (142)