Ситуаційні фактори у регулюванні пізнавальної діяльності

Содержание:Вступ Розділ І Теоретико-методологічні основи дослідження пізнавальної діяльності особистості 1.1 Загальна характеристика пізнавальних процесів. Поняття про відчуття 1.2 Сприймання як одна з сторін пізнавальної діяльності людини 1.3 Специфіка основних процесів пам’яті 1.4 Мислення як невід’ємна частина процесу формування особистості 1.5 Уява як один з пізнавальних процесів психіки людини Розділ ІІ Пізнавальна активність учнів як умова успішності їх розвитку 2.1 Поняття пізнавальної активності школярів 2.2 Пізнавальний інтерес як передумова пізнавальної активності учнів 2.3 Фактори регуляції пізнавальної діяльності 2.4 Основи активізації пізнавальної діяльності учнів та її способи стимулювання 2.5 Дослідження ролі ситуаційних факторів у регуляції пізнавальної діяльності Висновки Список використаних джерел

Вступление:У сучасному суспільстві зростають вимоги до громадянина нашої держави, який повинний бути свідомим, творчим, допитливим, мати нестандартне мислення та жагу до життя. Тож основним завданням системи освіти сьогодення є виховання такого громадянина, формування у нього творчих особистісних та позитивних характерологічних рис, які допоможуть йому адаптуватися до швидкоплинних змін суспільства. Формування та розвиток пізнавальної активності учнів – це складний та багатогранний процес, який полягає у необхідності пробудити в учня бажання вчитися, нестримний інтерес до науки та життя, допомогти йому (учневі) визначитися з основними цінностями, сприяти прийняттю відповідних рішень та самостійних дій. Цією проблемою займалися і займаються видані педагоги минулого та сучасності: Волкова Н.П., Гончаренко С.У., Давидов В.В., Корнєв В.П., Корсакова О.К., Лернер І.Я., Лозова В.І., Майборода В., Сорвачева Г.В., Тализіна Н.Ф., Тюріна В., Фіцула М.М., Щукіна Г., Єсаулов А.Ф., Ягупов В.В. Яковенко С.В. та інші. Актуальність теми курсової роботи полягає у необхідності дослідження особливостей розвитку пізнавальної діяльності учнів. Об’єктом дослідження є формування пізнавальної діяльності школяра та його особливості. Предметом курсової роботи є ситуаційні фактори регулювання пізнавальної діяльності школярів. Мета роботи – розкрити особливості засад розвитку, стимулювання та регуляції пізнавальної діяльності учнів. Враховуючи предмет, об’єкт та мету дослідження, ми виокремили наступні завдання: • зробити повний аналіз теоретичної та методичної літератури; • систематизувати та узагальнити погляди педагогів та психологів щодо даної проблеми; • розглянути теоретичне підґрунтя поняття «пізнавальна діяльність» та «пізнавальна активність» (зміст, сутність, особливості тощо); • з'ясувати умови ефективності факторів регуляції пізнавальної діяльності учнів під час навчання. У процесі написання курсової роботи були використані такі методи, як: бібліографічний та історичний аналіз літератури, емпіричне дослідження, спостереження, аналіз і синтез, узагальнення і систематизація.

Выводы:Новизна в поглядах на проблему активізації пізнавальної діяльності учнів визначається державними соціальними змінами, які загострюють потребу суспільства в активній особистості. Формування особистості, її якісні зміни проходять в діяльності, зокрема в пізнавальній, в основі якої є співробітництво учнів в головному для них виді діяльності — навчанні. У процесі навчально-пізнавальної діяльності можна формувати такі риси особистості, як пізнавальна самостійність і активність. У дослідженнях з педагогіки і психології містяться положення про рівні пізнавальної активності, до яких відносяться: ? відтворююча (репродуктивна) активність ? евристична (інтерпретуюча) активність. ? творча активність. З’ясувавши особливості рівнів активності, акцентуємо увагу, що стратегічним завданням викладача є підвищення рівня пізнавальної активності студентів на можливо високий рівень – від репродукції до творчості. Для успішного розвитку пізнавальної активності учнівської молоді необхідно продовжити формування в них пізнавальних потреб, інтересів, розвивати бажання й уміння працювати самостійно, наполегливо добиватися результату у виконанні завдань. Тому проблема формування пізнавального інтересу як передумови високої пізнавальної активності є досить актуальною. При наявності інтересу знання засвоюються ґрунтовно, міцно; при відсутності інтересу навчальний матеріал засвоюється важко, часто формально, не знаходить застосування в житті, легко й швидко забувається. Завдання навчання полягає у формуванні у студентів в міру розвитку все ширшого кола стійких позитивних інтересів. Сучасні вчені стверджують, що пізнавальні інтереси і потреби займають особливе місце серед інтелектуально-спонукальних мотивів, які в свою чергу базуються на одержанні задоволення від самого процесу пізнання. Сюди входять інтерес до знань, допитливість, намагання розширити свій культурний рівень, оволодіти певними уміннями і навичками, захопленість самим процесом розв'язання навчально-пізнавальних завдань. Ми дослідили класифікації методів формування пізнавальних інтересів, які виокремлюють такі традиційні методи, як: метод забезпечення успіху в навчанні, метод створення ситуації інтересу, метод створення ситуації новизни, метод опори на життєвий досвід тощо. Також формуванню пізнавального інтересу в учнів для пізнавальної активності сприяє пра¬вильна організація навчальної діяльності, заняття в секціях, екскурсії, виконання різних завдань, педагогічно цілеспрямовані засоби заохочення і контролю, диспути, читання науково-пізнавальної літератури, розв’язання пізнавальних завдань, проблемних ситуацій, творчі самостійні роботи. Велике значення в цьому відношенні має висока майстерність педагога, його керівництво активною пізнавальною діяльністю учнів, логіка педагогічного процесу, створення проблемної ситуації під час навчання, правильна і раціональна організація видів творчо-пізнавальної роботи, пов’язаної з подоланням певних труднощів, підведення підсумків виконання і об’єктивна оцінка роботи.

Литература:1. Беспалько В.П. Слагаемые педагогической технологии. – М., 1989. – 192 с. 2. Брунер Д. Психология познания. — М., 1977. 3. Брушлинский А.В. Продуктивное мышление и проблемное обучение. — М., 1983. 4. Вартанян М.С. Педагогические условия формирования познавательных интересов у подростков: Автореф. дисер. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук / Армянский педагогический институт им. Х. Абовяна. – Ереван, 1992. – 21 с. 5. Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник для студ. вищ. навч. закладів. - К.: Вид. центр «Академія», 2001. 6. Выготский Л.С. Мышление и речь // Собр. соч. В 6 т. — М.: Педагогика, 1982. - Т. 2. 7. Гальперин П.Я., Котик Н.Р. К психологии творческого мыш¬ления // Вопр. психологии. — 1982. — №5. 8. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. 9. Давыдов В.В. О понятии развивающего обучения // Педагогіка. – 1995. – №1. – С. 29 – 39. 10. Зінченко П. І., Репкіна Г. В. Пам'ять і її розвиток. — К., 1965. 11. Ковалев А.Г. Психология личности. — К.: Просвещение, 1970. 12. Колмикова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости. - М., 1988. 13. Корнєв В.П. Основи розвитку пізнавальних інтересів // Рідна школа. – 1993. – №5 – 6. – С. 46 – 48. 14. Корсакова О.К. Дидактичні умови формування пізнавальних інтересів підлітків. – Х., 1994. – С. 15 – 20. 15. Крайг Г. Психология развития. – СПб.: Изд. «Питер», 2001. 16. Логвиненко А.Д. Психология восприятия: Учеб -метод пособие. - М., 1987. 17. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: Спецкурс із дидактики: Навч. посібник для пед. ін-тів. – Харків: Основа, 1990. – 89 с. 18. Лурия А.Р. Ощущение и восприятие. — М.: Изд-во МГУ, 1978. 19. Максименко С.Д. Загальна психологія: Навчальний посібник. – вид. 2-е, перероблене та доповнене. – К.: «Центр навчальної літератури», 2004. 20. Мерлин B.C. Структура личности: Характер, способности, са¬мосознание: Учеб. пособие к спецкурсу. — Пермь, 1990. 21. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн.– 4-е изд. – М.: ВЛАДОС, 2001. 22. Петухов В.В. Психология мышления: Учеб.-метод, пособие. - М, 1987. 23. Психологический словарь / Под ред. В.П. Зинченко, В.Г. Мещерякова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Педагогика – Пресс, 1999. – 440с. 24. Психологія: Підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; За ред. Ю.Л. Трофімова. - 2-ге вид., стереотип.-К.: Либідь, 2000. 25. Рачкова Л.В. Управління навчально-пізнавальною діяльністю школярів у процесі вирішення ними дидактичних ситуацій: Автореф. десерт. на здоб. ступ. канд. пед. наук / Харків. держ. педагог. інститут. – Х., 1996. – 23 с. 26. Скрипченко О. В. Психічний розвиток учнів. — К., 1974. 27. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. пед. заклад. – К.: «Академія», 2003. 28. Талызина Н.Ф. Формирование познавательной деятельности учащихся. – М.: Знание, 1983. - № 3. – С.19. 29. Тихомиров О.К. Психология мышления. — М., 1984. 30. Тюріна В. Пізнавальна перспектива і перспективні задачі: формування самостійності // Рідна школа. – 1997. – № 9. – С. 38 – 40. 31. Фурман А.В. Проблемні ситуації в навчанні. – К., 1991. 32. Хофман И. Активная память. — М., 1986. 33. Шамова Т.И. Активизация учения школьников. – М.: Педагогика, 1982. – 208 с. 34. Щукина Г. Активизация познавательной деятельности учащегося в учебном процессе. – М.: Педагогика, 1999. 35. Эсаулов А.Ф. Активизация учебно-познавательной деятельности студентов: Науч.-метод. пособие. М.: Высш. школа, 1982. – 223 с. 36. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2003. – 560с. 37. Яковенко С.В. Познавательные задачи как средство повышения эффективности учебного процесса: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. пед. наук / Белорусский НИИ образования. – Минск, 1991. – 20 с.