Поиск по каталогу
расширенный поиск
Украина, г.Киев
тел.: (066)772-50-34
(098)902-14-71
(093)107-18-04

email: info@7000.kiev.ua
Загальноосвітні дисципліни»Історія / Всесвітня історія»

Празька весна 1968р. – невдала спроба реформування

Карточка работы:5828б
Цена:
Тема: Празька весна 1968р. – невдала спроба реформування
Предмет:Історія / Всесвітня історія
Дата выполнения:2007
Специальность (факультет):Історія
Тип:Курсова робота
Задание:
ВУЗ:Ніжинський Державний Університет ім. М.В.Гоголя (НДУ)
Содержание:Вступ 3 Розділ І Причини і передумови «Празької весни» 1968 р 6 Розділ ІІ Розгортання процесів лібералізації суспільно-політичного життя в Чехословаччині в лютому-серпні 1968 р. 10 2.1. Прихід до влади в Чехословаччині комуністів-реформаторів на чолі з О. Дубчеком 10 2.2. Спроби вирішення національного питання весною-літом 1968 р. 13 2.3. Розвиток суспільно-політичних рухів весною-літом 1968 р. 15 Розділ ІІІ Радянська інтервенція та придушення «Празької весни». Початок режиму «нормалізації» 19 3.1. Еволюція радянсько-чехословацьких відносин весною-літом 1968 19 3.2. Інтервенція військ ОВД та реакція чехословацького суспільства 23 3.3. Початок режиму «нормалізації» в Чехословаччині 25 Висновки 29 Список використаних джерел та літератури 31
Курс:3
Реферат:
Язык:укр
Вступление:Протягом весни-літа 1968 р. увага як громадськості західних країн та керівництва Радянського союзу була прикута до подій які відбувались в соціалістичній Чехословаччині. Там тривав експеримент лібералізації суспільних відносин та економіки під девізом побудови «соціалізму з людським обличчям». Він був дещо запізнілою реакцією на хвилю лібералізації в комуністичному блоці, яка почалась з ХХ з’їзду КПРС і продовжилась під час подій в Угорщині 1956 р. «Празька весна» 1968 р. стала яскравим етапом історичного розвитку не лише Чехословаччини але й всієї Центрально-Східної Європи. На жаль, дослідники в повній мірі не можуть оцінити результати до яких привела б хвиля ліберальних реформ, оскільки вже в серпні 1968 р. завдяки військовому втручанню СРСР побудова «соціалізму з людським обличчям» була припинена. Актуальність дослідження подій «Празької весни» 1968 р. зумовлена масштабом цього явища, яке хоча й було придушене силою, але мало важливі наслідки в майбутньому. Пам’ять про ті події жила серед чехів та словаків до кінця 80-х рр. ХХ ст. Багато в чому саме традиціям “Празької весни» Чехословаччина зобов’язана тим що «оксамитова революція» 1989 р. пройшла досить мирно та безболісно. Вивчення природи цього явища дозволить дати йому розгорнуту характеристику, визначити рушійні сили та результати цього процесу. Завданням даної роботи є вивчення подій «Празької весни» 1968 р. в її хронологічній послідовності. Одним із завдань є дослідження причин та передумов, які призвели до потреби ліберальних реформ в 1968 р. Також необхідним етапом роботи є вивчення та класифікація всіх ліберальних перетворень – в культурному та громадському житті, в сфері управління, і на основі цього побудова загальної схеми лібералізації Чехословаччини в 1968 р. Важливим елементом дослідження має бути вивчення радянсько-чехословацьких відносин в період «Празької весни». В цьому контексті необхідно показати еволюцію взаємовідносин двох країн. Варто звернути увагу на зміну оцінок щодо подій в Чехословаччині з боку СРСР та виявити їх причини. Нарешті, необхідно визначити конкретні причини, які побудили радянське керівництво відважитись на застосування сили для придушення хвилі ліберальних реформ в Чехословаччині. Останнім завданням роботи є висвітлення результатів до яких привело радянське вторгнення, виявлення наслідків «Празької весни» та характеристики її значення в історії Чехословаччини та Європи взагалі. Джерельну базу роботу складають офіційні документи партійного походження, як з боку чехословацької компартії, так і з боку КПРС. Також важливими джерелам є матеріали міждержавних переговорів, комюніке, договори та ін. Наративні джерела представлені в основному мемуарною літературою. Ці спомини виходили як з-під пера активних ідеологів та учасників «Празької весни», так і з боку їх противників. До перших можна віднести мемуари З. Млинаржа, О. Шика, до других – спогади П. Шелеста, А. Майорова . Історична наука пройшла складний еволюційний шлях у висвітлені подій «Празької весни». Ряд чехословацьких та радянських дослідників в 70-80-х рр. ХХ ст. в своїх працях кваліфікували події в Чехословаччині як наступ контрреволюції, проти якої активно боролись «здорові сили» в чехословацькій компартії завдяки «інтернаціональній» допомозі СРСР . Пострадянська історіографія намагалась виявити основні тенденції внутрішніх перетворень «Празької весни». Особливу увагу дослідники приділяли радянсько-чехословацьким стосункам та причинам вторгнення військ Організації Варшавського договору в ЧССР . В останні роки активізувала свої наукові пошуки в сфері дослідження подій «Празької весни» українська історіографія . В цілому, незважаючи на значний науковий доробок, тема подій «Празької весни», причин, еволюції та наслідків цього явища є недостатньо розробленою і тому існує простір для подальших наукових розробок з даної тематики. Млынарж З. Мороз ударили з Кремля. – М., 1992. – 287 с.; Шик О. Весеннее возрождение – иллюзии и действительность. – М., 1991. – 392 с.; Шелест П.Е. Да несудимы будете. Дневниковые записи, воспоминания члена политбюро ЦК КПСС. – М., 1997. – 391 с.; Майоров А. Вторжение. Чехословакия, 1968 г. Свидетельство командарма. – М., 1998. – 350 с. Милош М.Черным по белому. О событиях в ЧССР в 1968-1969 гг. – М.,1974. – 258 с.; Рапош П. Чехословакия: путь к социализму. – М, 1988. – 182 с. Латыш М. В. «Пражская весна» 1968 г. и реакция Кремля - М., 1998. – 381с.; Пихоя Р.Г. Чехословакия 1968 г. Взгляд из Москвы. По документам ЦК КПСС. На перепутье между политическими и военными методами
Объём работы:
32
Выводы:«Празька весна» 1968 р. була яскравим явищем в житті Центрально-Східної Європи другої половини ХХ ст. Хоча лібералізація суспільного життя була ініційована керівництвом КПЧ на чолі з О. Дубчеком, але вже скоро процеси демократизації вийшли за межі, в яких їх намагалась обмежити компартія. Потреба в реформуванні була назрілою на 1968 р., економічні реформи проведені в попередній період вимагали продовження і тягли за собою зміни в суспільно-політичному житті країни. Лідери «Празької весни» завжди підкреслювали свою відданість соціалістичним ідеалам і намагались знайти національний шлях до соціалізму. Проте динаміка суспільних процесів, які загрожували монополії компартії на владу не влаштовувала керівництво КПЧ. До літа 1968 р., компартія фактично втратила основні ричаги впливу на суспільство. Була відроджена вільна преса, опозиційні політичні клуби та партії, незалежні профспілки та молодіжні організації. Рано чи пізно О. Дубчеку довелося б приймати принципове рішення – або обмежити демократичні процеси і відновити керуючу роль КПЧ, або відмовитись від монополії на владу. Від цього важкого вибору чехословацьке керівництво позбавив СРСР. Політбюро ЦК КПРС і особисто Л. Брежнєв бачив в ліберальних перетвореннях в ЧССР можливість реставрації капіталізму. Також його лякала можливість «зараження» демократичними тенденціями сусідніх соціалістичних країн і самого СРСР. Радянське керівництво намагалось шляхом тиску змусити оточення О. Дубчека змінити внутрішню політику і придушити демократичні паростки. Після невдачі в цій галузі вони почали орієнтуватись на здійснення державного перевороту «здоровими силами» всередині КПЧ і одночасного введення військ державами ОВД. І хоча 21 серпня радянські війська були введені в Чехословаччину але державний переворот не вдався. СРСР змушений був залишити при владі старе керівництво на чолі з О. Дубчеком. Це дещо загальмувало ліквідацію досягнень «Празької весни» але не зупинила цей процес. На початковому етапі режиму «нормалізації» восени 1968-весною 1969 рр. була узаконено перебування радянських військ в країні. Внутрішні свободи поступово почали скасовуватись. Незважаючи на внутрішній опір, керівництво КПЧ фактично капітулювало перед СРСР. Піком капітуляції стало усунення О. Дубчека та його оточення від влади і ідеологічне обґрунтування необхідності придушення «празької весни» в грудні 1970 р. Завдяки втручанню СРСР життя комуністичного авторитарного режиму в Чехословаччині було продовжено ще на 20 р.
Вариант:нет
Литература:1. До подій в Чехословаччині. Факти, документи, свідчення преси і очевидців. – К., 1968. – Вип.1. – 175 с. 2. Жемайтис О.Ф. Чехословацький дневник (1968-1972 гг.) // Вопросы истории. – 1999. - № 8 – С. 86-97. 3. Майоров А. Вторжение. Чехословакия, 1968 г. Свидетельство командарма. – М., 1998. – 350 с. 4. Млынарж З. Мороз ударили з Кремля. – М., 1992. – 287 с. 5. Млынарж З. Тот август 68-го // Юность. – 1990. - № 1. – С. 66-73 6. Советско-чехословацкие отношения 1961-1971 гг. Документы и материалы. – М., 1975. – 703 с. 7. Челлини Е. Программа действий Коммунистической партии Чехословакии, принятая на Пленуме ЦК КПЧ 5.04.1968 г.// Чехословакия конца 60-х годов: социализм с человеческим лицом. – М.,1991. – С. 122-134. 8. Шелест П.Е. Да несудимы будете. Дневниковые записи, воспоминания члена политбюро ЦК КПСС. – М., 1997. – 391 с. 9 .Шик О. Весеннее возрождение – иллюзии и действительность. – М., 1991. – 392 с. 10. Шик. О. План и рынок – М., 1967. – 305 с. Література 11. Бирюков И.Д. Чехословакия: люди и годы. – М., 1986. – 269 с. 12. Браунталь Ю. Авторитарные движения в Центральной Европе: 50-60-е годы // Советское славяноведение – 1990. - № 3. – С. 3-19. 13. Бывшие «хозяева» Восточной Европы. Политические портреты. – М., 1995. – 310 с. 14. Валента И. Советское вторжение в Чехословакию 1968 г. – М., 1991. – 320 с. 15. Василенко С.В. Військові втручання СРСР у внутрішні справи сусідніх європейських держав в 50-60- х рр. ХХ ст. Автореф. дис... канд. іст. наук: 20.02.22 / Національна академія оборони України — К., 2004. — 21 с. 16. Волков В.К. Инстинкт самосохранения: советская партократия и «Пражская весна» // Конфликты в послевоенном развитии восточноевропейских стран. – М.,1997. – С. 157-184. 17. Гына А. Кульминация процесса реформ в Западной Чехии и напряженная ситуация летом 1968 г. (июнь-21 августа 1968 г.) // Вісник Київського інституту «Слов’янський університет» – 2001 - № 12. – С. 170-180. 18. Гына А. Оккупация 1968 года и формы сопротивления на территории Западно-Чешской области // Вісник Київського інституту «Слов’янський університет” – 2002 - № 12. – С. 256-268. 19. Краткая история Чехословакии – М., 1988. – 576 с. 20. Кріль. М.М. Суспільно-політичний розвиток Словаччини 1945-1995 рр. Тексти лекцій. – Львів, - 54 с. 21. Латыш М. В. «Пражская весна» 1968 г. и реакция Кремля - М., 1998. – 381с. 22. Милош М. Психологическая война и «чехослвацкий эксперимент» - М., 1972. – 168 с. 23. Милош М.Черным по белому. О событиях в ЧССР в 1968-1969 гг. – М.,1974. – 258 с. 24. Мусатов Л.О. Предвестники бури: политические кризисы в Восточной Европе (1956-1981 гг.). – М., 1996. – 300 с. 25. Новак-Каляєва Л.М. Чеська демократична опозиція: ідеологія та діяльність (серпень 1968 - грудень 1989 рр.): Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка — Л., 2004. — 19с 26. Новопаншин Ю.С. Вторжение в Чехословакию в 1968 г. как воплощение практики «классового подхода» // Славяноведение. – 1993. - № 1. – С. 24-34. 27. Орлик И.И. Запад и Прага в 1968 г. По документам архива министерства иностранных дел Чешской Республики // Новая и новейшая история. – 1996. – № 3. – С. 3-20. 28. Пихоя Р.Г. Чехословакия 1968 г. Взгляд из Москвы. По документам ЦК КПСС. На перепутье между политическими и военными методами // Новая и новейшая история. – 1995. - № 1. – С. 34-48. 29. Рапош П. Чехословакия: путь к социализму. – М, 1988. – 182 с. 30. Страшнюк С., Пугач Е.П. Політичні кризи та антитоталітарні рухи у країнах Східної Європи (50-80-ті роки ХХ ст.). – Харків, 1998. – 392 с. 31. Терешко Ю.М. Демократичний рух у Чехословаччині 1945-1968 рр.: Автореф. дис... канд. іст. наук: 07.00.02 / НАН України; Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського — К., 1999. — 20с. 32. Тоталитаризм: исторический опыт Восточной Европы. – М.,1995. – 288 с. 33. Центрально-Восточная Европа во второй половине ХХ века в 3 т. – М.,2000. – Т. 1. Становление «реального социализма». – 488 с. 34. Яровий В. Новітня історія центральноєвропейських та балканських країн. – К., 2005. – 816 с.
Дополнительная информация:

    Как купить готовую работу?
Все просто и по шагам:
1) Вы оставляете заявку на сайте (желательно с тел. и e-meil)
2) В рабочее время администратор делает Вам звонок и согласовывает все детали. Формирует счет для оплаты, если это необходимо.
3) Вы оплачиваете работу.
4) После получения подтверждения оплаты (от банка, сервиса Web-money) Мы передаем Вам работу.

Все работы по данному предмету (138)