Конструкцї та комплекси з інфінітивами в англійських публіцистичних текстах

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ІНФІНІТИВУ 5 1.1. Історія розвитку інфінітиву та інфінітивних конструкцій в англійській мові 5 1.2. Загальна характеристика інфінітиву 12 1.3. Проблема синтаксичного статусу інфінітива 21 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КОНСТРУКЦІЙ ТА КОМПЛЕКСІВ З ІНФІНІТИВАМИ В АНГЛІЙСЬКИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ 25 2.1. Тематична класифікація дієслів, що вживаються в інфінітивних комплексах 25 2.2. Особливості перекладу конструкцій та комплексів з інфінітивом 30 ВИСНОВКИ 36 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38  

Вступление: Інфінітив (невизначений спосіб, невизначена форма дієслова) – іменна форма дієслова, що представляє дану дію (стан, процес) в самому абстрактному вигляді, тобто безвідносно до категорій особи, часу, числа і способу; форма, що позначає дію (стан, процес) саму по собі, без зв'язку з його суб'єктом 2, с. 182. Інфінітиву властиві видові відмінності, перехідність і неперехідність, зворотність і незворотність, станові значення. За своїм походженням інфінітив є віддієслівним іменником із значенням дії 37, с. 198. Інфінітивна конструкція – інфінітив із залежними словами, синтаксично створюючий перехідний випадок від члена речення до підрядного речення 31, с. 98. І так інфінітив – найабстрактніша форма дієслова, що не позначає реальної дії, а тільки називає її. За висловом А.М. Пешковського, «мова зробила колосальне завоювання в області думки, створивши уявлення про процес сам по собі, поза зв'язку його з виробником процесу і поза опредмечування процесу» 28, c. 241. Подвійна природа інфінітива знайшла своє віддзеркалення в роботі А.М. Пешковського, який визначає його як «іменник, що не дійшов один крок до дієслова» 28, c. 242. Саме в такій подвійній природі вкладена, на думку В.В.Богданова, причина життєздатності інфінітива. Крім того, інфінітив в обставинній і атрибутивній функціях компресує значення цілого речення, що ніяк не впливає на адекватну передачу цього значення 7. За визначенням Ш. Баллі, інфінітив є транспозицією дієслова, що дає йому здатність «грати роль» іменника 3, с. 326. Під транспозицією розуміється незмінність початкової семантики компоненту, що транспонується. В результаті транспозиції граматична форма при збереженні свого початкового значення набуває додаткове значення, яке зазвичай виражається іншими граматичними формами. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю уточнення особливостей функціонування конструкцій з інфінітивом та вирішення проблем перекладу даних конструкцій та комплексів. Об’єктом дослідження є публіцистичні тексти. Предмет – конструкції та комплекси з інфінітивами. Мета роботи – розкрити функціонально-синтаксичні особливості інфінітивних конструкцій англійської мови на основі вивчення їх мовної реалізації в публіцистичних текстах. Завдання роботи: 1. Розглянути історичний розвиток інфінітивних конструкцій. 2. Надати загальну характеристику інфінітиву. 3. Описати проблему синтаксичного статусу інфінітива. 4. Проаналізувати дієслова, що вживаються в інфінітивних комплексах. 5. Дослідити особливості перекладу конструкцій та комплексів з інфінітивом. Матеріалом дослідження слугували матеріали ВВС, статті газет The Times, The New York Herald Tribune, Morning Star. Робота складається з двох розділів. Перший розділ присвячений теоретичним основам інфінітиву, в другому розділі проводиться аналіз конструкцій та комплексів з інфінітивами в англійських публіцистичних текстах. В роботі 42 сторінки та 39 джерел складають список використаної літератури.

Выводы: Інфінітив за своїм походження є віддієслівним іменником; в староанглійській мові (VII - X століття) він мав всі властиві іменника. Властивість ця має слід в наявності сучасних двох форм інфінітива: без частки to - інфінітива, що походить з форми називного відмінку і з часткою to - інфінітива, що походить з форми давального відмінку. В староанглійській мові to був прийменником, що поєднувався з давальним відмінком інфінітива і позначав при цьому мету або напрям руху. Історичний розвиток інфінітива пов'язаний з процесом залучення цієї форми в систему дієслова і втратою нею деяких іменних рис. Так, з одного боку, інфінітив придбав дієслівні категорії виду, часу і стану, а з іншого, він до початку середньоанглійського періоду втратив форму давального відмінку. Будучи дієслівним номінативом, інфінітив має ряд особливостей, що зближують його з особовою формою дієслова: навіть у функціях, властивих імені, інфінітив зберігає здатність виражати дію як процес, тобто має станові і видові відмінності, виражає час, перехідність і неперехідність основи і має свій власний суб'єкт дії; крім того, інфінітив має здатність приймати прямий додаток і визначатися прислівником. Згідно проведеному дослідженню можна зробити висновок, що хоча інфінітив у складі речення може займати синтаксичні позиції майже всіх членів речення, проте специфіка граматичних особливостей кожної з категоріальних форм інфінітива обмежує можливості вживання інфінітива в реченні. Аналіз показав, що інфінітив може вживатися у функції частини складеного присудка, підмета, додатку, означення, обставини. До вирішення проблеми синтаксичного статусу інфінітива філологи підходять по-різному. Деякі лінгвісти вважають, що інфінітив може грати лише роль компоненту складного присудка, інші – інфінітив має статус окремого члена речення. В результаті аналізу зроблено висновок про те, що відносно семантичної класифікації основними є дієслова, які охоплюють 1) ментально-мовну, емоційно-чуттєву сфери і відношення до реальності та 2) фізичні дії. Останні відрізняються набагато більшою семантичною повнотою, що визначає тенденцію до реалізації обставинних відносин між дієсловами даної групи та інфінітивом. Дослідження показало також, що публіцистичному стилю властиві певні семантичні групи дієслів. Найчастотнішими стали дієслова наміру і рішення, намагання, видові дієслова і дієслова вірогідності і загальновідомого факту. В публіцистичних творах виділяється обмежений список високочастотних дієслів: want, try, come, seem, ask, decide, begin, start. При виявленні особливостей перекладу конструкцій та комплексів з інфінітивом нами були проаналізовані приклади з суб'єктно-предикативним та об'єктно-предикативним інфінітивними зворотами, інфінітивний комплекс з for та незалежна номінативна конструкція (іменник + інфінітив).

Литература: 1. Афанасьева И. Лекции по теории и практике перевода / И. Афанасьева. – Екатеринбург : Изд-во УГУ, 2004. – 188с. 2. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова. –М.: УРСС, 2004. – 576с. 3. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Ш. Балли. – М. : Изд-во иностр. литературы, 2001. – 416 с. 4. Бархударов Л.С. Грамматика английского языка / Л.С. Бархударов, Д.А. Штелинг — М. : Высш. шк., 1973. — 424 с. 5. Блиндус Е.С. Потенциально-предикативные словосочетания в английском языке: / Е.С. Блиндус // Автореф. дисс. . д-ра филол. Наук. – М., 1975. – 42 с. 6. Богданов В.В. Семантико-синтаксическая организация предложения / В.В. Богданов. – Л. : Изд-во Ленинградского университета, 1977. – 204 с. 7. Богданов В.В. Семантико-грамматический статус инфинитива. Опыт типологического анализа / В.В. Богданов // Исследования по семантике. Лексическая и грамматическая семантика. – Уфа, 1980. 8. Бурлакова В.В. Синтаксические структуры современного английского языка / В.В. Бурлакова. – М. : Просвещение, 1984. – 112 с. 9. Воронцова Г.Н. Очерки по грамматике английского языка / Г.Н. Воронцова. – М. : Изд-во лит. на ин. яз., 1960. – 400 с. 10. Гак В.Г. Языковые преобразования / Гак В.Г. – М. : Школа «Языки русской культуры», 1998. – 764 с. 11. Гальперин И.Р. Очерки по стилистике английского языка / И.Р. Гальперин. – М. : Изд. лит-ры на ин. яз., 1958. – 459 с. 12. Жигадло В.Н. Современный английский язык. Теоретический курс граматики : Учеб. жля вузов / В.Н. Жигадло, И.П. Иванова, Л.Л. Иофик. – М. : Изд-во литер. на иностр. яз., 1956. – 350 с. 13. Зражевская Т.А. Трудности перевода с английского языка на руський (на материале газетных статей) / Т.А. Зражевская, Л.М. Беляева. – М. : Междунар. отнош., 1972. – 140 с. 14. Иванова И. П. Теоретическая грамматика современного английского языка / И.П. Иванова, В.В. Бурлакова , Г.Г. Почепцов. – М. : Высшая школа, 1981. – 284 c. 15. Иванова И.П. История английского язика : Учебник. Хрестоматия. Словарь / И.П. Иванова, Л.П. Чахоян, Т.М. Беляева. – Изд. 3-е, перераб. – СПб. : Авалон, 2006. – 545 с. 16. Ильиш Б.А. Строй современного английского язика : Учеб. пособие для студ. пед.ин-тов. / Б.А. Ильиш. – Л. : Просвещение, 1971. – 365 с. 17. Каменський А.И. Практическая грамматика английского языка: Справочное пособие для неязыковых вузов / А.И. Каменський, И.Б. Каменская. – Харьков : ИНЭМ, 2002. – 278 с. 18. Карабан В.І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову / В.І. Карабан. – К. : TEMPUS, 1997. – 317 с. 19. Каушанская В.Л. Грамматика английского языка / В.Л. Каушанская, Р.Л. Ковнер, О.Н. Кожевникова и др. – М. : Айрис-Пресс, 2008. 20. Качалова К.Н. Практическая грамматика английского языка / К.Н. Качалова, Е.Е. Израилевич. – М. : ЮНВЕС, 1998. – 718 с. 21. Кобрина Н.А. Грамматика английского языка. Морфология. Синтаксис / Н.А. Кобрина, Е.А. Корнеева, М.И. Оссовская, К.А. Гузеева. – СПб : Союз, 1999. – 436 с. 22. Кобрина Н.А. Теоретическая грамматика современного английского язика / Н.А. Кобрина, Н.Н. Болдырев, А.А. Худяков. – М. : Высшая школа, 2007. – 368 с. 23. Козлова Л.К. Семантическая структура и текстовые характеристики предложений с неличными формами глагола в современном английском языке / Л.К. Козлова // Авто-реф. дисс. канд. филол. наук. Минск, 1988. – 24 с. 24. Костомаров В.Г. Русский язык на газетной полосе / В.Г. Костомаров. – М. : Изд-во: МГУ, 1971. – 267 с. 25. Куклина А.В. Синтаксические функции глагольных инфинитивных конструкций / А.В. Куклина // Вестник Самарского государственного университета. Гуманитарная серия: Литературоведение. Языкознание. Психология. №10/2. – Самара: Изд-во «Самарский университет», 2006. – С. 148-155. 26. Лингвистический энциклопедический словарь / под ред. В. Н. Ярцевой. – М. : Сов. энцикл., 1990. – 682 с. 27. Морозова А.Н. Семантика глагола в составе инфинитивной конструкции / А.Н. Морозова, А.В. Куклина // Коммуникативно-когнитивные аспекты лингвистических исследований в германских языках: междунар. сб. науч. ст. / под ред. А.А. Харьковской. – Самара : Издательство «Самарский университет», 2008. – С. 146-154. 28. Пешковский, A.M. Русский синтаксис в научном освещении: 8 изд., доп. / A.M. Пешковский – М. : «Языки славянской культуры», 2001. – 510 с. 29. Почепцов Г.Г. Конструктивный анализ структуры предложения / Г.Г. Почепцов – Киев : Вища школа, 1971. – 191 с. 30. Расторгуева Т.А. История английского язика : Учебник / Т.А. Расторгуева. – 2-е изд. – М. : Астрель: АСТ, 2003. – 348 с. 31. Розенталь Д.Э. Справочник по русскому языку. Словарь лингвистических терминов / Д. Э Розенталь, М.А . Теленкова. – М. : Оникс, 2008. – 543 с. 32. Семкина Г.Г. О синтаксическом статусе послеглагольного инфинитива / Г.Г. Семкина // Актуальные проблемы филологии и методики преподавания иностранных языков. – 2009 / Електронний ресурс. – Режим доступу: http://ffl.nspu.net/upload/konf-2009-05.pdf 33. Смирницкий А.И. Синтаксис английского языка / А.И. Смирницкий. – М. : Изд. лит-ры на иностр. яз., 1957. – 286 с. 34. Усманова Д.С. Инфинитивное обстоятельство в современном английском языке Текст.: автореф. дисс. . канд. филол. наук / Д.С. Усманова. Ташкент, 1990. – 19 с. 35. Хорнби А.С. Конструкции и обороты английского языка / Пер. с англ. А.С. Игнатьева / А.С. Хорнби. – М. : АО “Буклет”, 1992. – 336 с. 36. Щука Е.К. Хрестоматия по истории английского языка (с VII по XVII вв.) : учеб. пособие / Е.К. Щука, С.Е. Олейник, В.А. Мальцева. – Минск : Лексис, 2005. – 60 с. 37. Ягодникова О.Г. Грамматика английского глагола в таблицах. Неличные формы глагола / О.Г. Ягодникова, Л.П. Дрига, Л.А. Шамрай, и др. – Киев : «Вища школа», 1989. – 168 с. 38. Curme G.O. A grammar of the English language / Curme G.O., Kurath H. – Heath, 1931. – 616 p. 39. Jespersen O. Essentials of English Grammar / Jespersen O. – Routledge, 2006. – 387 p.