Вступление:Актуальність теми дослідження. Проблеми зайнятості і працевлаштування сьогодні в Україні є одними з найбільш актуальних. Очікуваної стабілізації на ринку праці не відбулося, зберігається тенденція зростання як офіційного, так і прихованого безробіття (одного з парадоксів вітчизняного ринку праці). На відміну від розвинених країн, у нас інша природа безробіття. Вона виникла не на тлі перевиробництва, а навпаки – при масових дефіцитах. Найбільше число працівників залишаються без роботи через скорочення обсягів виробництва у зв'язку з недопостачанням сировини, комплектуючих виробів, порушенням договірних зобов'язань, розривом виробничих зв'язків. Різке зростання цін на сировині, енергоносії, устаткування, а також тарифів на транспортне обслуговування привело до банкрутства і ліквідації нерентабельних підприємств, що також поповнило ряди безробітних. Необхідно мати на увазі зупинку деяких шахт, скорочення бюджетних установ і організацій. Таким чином, протягом останніх років на розвиток ринку праці впливали чинники, які привели до спаду виробництва, обмеження розвитку соціально-культурних галузей, зростання прихованого безробіття і вивільнення кадрів. Набула поширення нерегламентована зайнятість. Крім офіційного ринку праці в Україні склався тіньовий ринок. Тому в Україні трудові відносини як контекст політики зайнятості мають специфіку, яка визначається низкою факторів: ? Ринкові відносини в сфері праці знаходяться в процесі становлення; ? Безпосереднім слідством зниження виробництва стає не зростання безробіття, як це відбувається в умовах розвиненого, ефективно функціонуючого ринку праці, а зростання внутрішньовиробничої незайнятості. Аналіз роботи підприємств останніх років показує, що приховане безробіття зростає значно більшими темпами ніж відкрите. Різке скорочення виробництва не супроводжується адекватним звільненням робочої сили; ? Інфляція і економічний хаос здійснюють двосторонній вплив на заробітну платню: відбувається подальше зменшення й без того низької реальної заробітної платні та зростає відрив розміру винагороди за працю від її результатів, якості та складності. В результаті заробітна платня втрачає належну їй функцію розподілу праці між різними секторами економіки у відповідності з попитом. Це призводить до нарощення диспропорцій між структурами попиту на працю та її пропозиції в професійно-кваліфікаційному, галузевому, територіальному та інших аспектах. Консервації зазначеної диспропорції сприяє штучне підтримання підвищеного попиту на робочу силу. Однак основні поняття й категорії, що відображають процеси, які відбуваються на ринку праці, недостатнє правове регулювання працевлаштування неоднозначно трактуються різними авторами. Найчастіше відсутня узгодженість у методології досліджень різних форм організаційно-правового регулювання руху робочої сили. Залишаються неопрацьованими деякі аспекти, що стосуються, зокрема, обмежень гнучкості й динамічності ринку праці, немає єдиного погляду на причини безробіття в країні. Недостатній рівень наукової розробки ряду теоретичних і практичних проблем дослідження ринку праці України та регулювання зайнятості визначили вибір теми дослідження, його мету й завдання. Мета і основні завдання дослідження. Метою дослідження є аналіз ринку праці України, регулювання ринку праці та зайнятості населення, виявлення основних закономірностей становлення ринку праці, розробка конкретних рекомендацій з удосконалення політики зайнятості на державному рівні. Досягнення визначеної мети зумовило необхідність виконання наступних завдань: - розглянути попит, пропозицію, явище безробіття на ринку праці; - охарактеризувати сучасний стан ринку праці в Україні; - розглянути праве регулювання зайнятості в Україні - обґрунтувати необхідність удосконалення регулювання зайнятості населення. Об'єктом дослідження є ринок праці України. Предметом дослідження – елементами ринку праці, особливості та чинники становлення ринку праці України. Методи дослідження. Робота ґрунтується на комплексі загальних та спеціальних методів пізнання, що дозволило проаналізувати стан та визначити перспективи удосконалення організаційно-правового забезпечення регулювання зайнятості населення в України. У роботі широко використовувались: індуктивний та дедуктивний методи для узагальнення і аналізу чинного законодавства та практики його застосування в діяльності по регулюванню зайнятості населення; методи аналогії, аналізу та екстраполяції для визначення перспектив розвитку ринку праці України та удосконалення регулювання зайнятості населення. Структура роботи визначається метою і завданнями дослідження. Курсова робота має традиційну структуру і складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.