Регіональні аспекти зовнішньоекономічних зв’язків Грузії

Содержание: Вступ 3 1. Значення і види зовнішньоекономічних зв’язків країни, загальні закономірності та принципи їх розвитку 6 2. Фактори територіальної організації та розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Грузії 11 3. Зовнішня торгівля Грузії, її товарна і територіальна структура. Участь у міжнародних торговельних та економічних союзах 19 4. Зовнішні зв’язки Грузії в банківсько-кредитній, фінансово-інвестиційній, освітньо-науковій, транспортно-комунікаційній та техніко-технологічній сферах 34 5. Проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Грузії 39 Висновки 44 Список використаної літератури 46

Вступление: Значення зовнішньоекономічної діяльності в розвитку країни постійно зростає. У сучасному світі все чіткіше простежується тенденція до інтеграції в міжнародний економічний простір. Доказом цього є тісна взаємозалежність виробництва і міжнародної торгівлі. Процес входження країни в систему світогосподарських зв’язків багато в чому залежить від якості прийняття управлінських рішень у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У сфері сучасного світового господарства зовнішньоекономічні зв’язки охоплюють широкий спектр взаємодій. Поряд з торгівлею у світовому економічному співробітництві одержує розвиток модель зовнішньоекономічних зв’язків – виробничо-інвестиційна, котра, модифікуючи товарне виробництво, підвищує його ефективність. Процеси глобалізації та регіоналізації на початку XXI століття усе ширше охоплюють національні економіки країн світу. У наш час у різні міждержавні торгівельні об’єднання вступили та продовжують вступати як розвинені країни, так і країни, що розвиваються. Як показує сучасна світова практика, розширення зовнішньоекономічних зв’язків можуть ефективно використовуватися країнами для досягнення власних цілей та захисту національних інтересів. В той же час, при збільшенні ступеня відкритості економік виникають серйозні проблеми, особливо, у країн що розвиваються та країн з перехідною економікою, які пов’язані з конкурентоспроможністю вітчизняних товарів на внутрішньому ринку та знаходженням власного місця на світовому ринку. Як відомо, у цей час у світовій економіці діють дві тенденції. З одного боку, під впливом процесів глобалізації підсилюється цілісність світового господарства й, з іншого боку, розвивається регіональна інтеграція, у результаті якої відбувається зближення й взаємодія країн на регіональному рівні з утворенням щодо самостійних центрів світового господарства. Незважаючи на ці начебто б суперечливі тенденції слід зазначити, що глобалізація економіки являє собою вищу форму міжнародної економічної інтеграції. У результаті глобалізації світове економічне співтовариство перетворюється в цілісну економічну систему, що визначає "правила гри" для національних господарств. У планетарному масштабі вона сприяє раціоналізації й оптимізації використання всіх ресурсів людства, підвищує ефективність окремих галузей і світової економіки в цілому, містить досить потужний синергетичний ефект, що виходить далеко за рамки простої суми оптимізаційних факторів. Глобалізація багатоскладовий, об'єктивний і необоротний процес, що незважаючи на посилення економічної і політичної нестабільності у світі, інтенсивно розвивається та підсилює взаємозв'язок і взаємозалежність національних економік, сприяє лібералізації зовнішньоекономічної діяльності, підвищує ступінь відкритості економік, що у свою чергу дозволяє створити ринкову дисципліну й знизити роль уряду в обмеженні потоків товарів і капіталу. У розвитку економіки Грузії зовнішньоторговельні зв’язки відграють дуже важливу роль. Грузія служить мостом, що зв'язує декілька економічних регіонів, і є особливо важливою транзитною країною. Розташована на перетині Європи і Азії, вона є природним транспортним коридором. Грузія - найкоротший транзитний маршрут для транспортування нафти, газу і сухих вантажів між заходом і Центральною Азією. Дослідженню формування та розвитку зовнішньоекономічних відносин Грузії присвячені праці таких вчених, як: О. Баган, А. Александров, З. Абашидзе, О. Хорунженко, О. Чепурін, А. Чигорін, О. Чіквадзе, Ш. Матвєєв, В. Корчун та ін. Метою курсової роботи є дослідження регіональних аспектів зовнішньоекономічних зв’язків Грузії. Мета роботи ставить такі завдання: • розглянути значення і види зовнішньоекономічних зв’язків країни, загальні закономірності та принципи їх розвитку; • визначити фактори територіальної організації та розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Грузії; • проаналізувати зовнішню торгівля Грузії, її товарну і територіальну структуру. Участь у міжнародних торговельних та економічних союзах; • дослідити зовнішні зв’язки Грузії в банківсько-кредитній, фінансово-інвестиційній, освітньо-науковій, транспортно-комунікаційній та техніко-технологічній сферах; • визначити проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Грузії. Предметом дослідження є зовнішньоекономічна діяльність. Об’єктом дослідження виступають зовнішньоекономічні зв’язки Грузії. Інформаційною базою для написання роботи є вітчизняні літературні джерела, періодичні видання, картографічні матеріали атласів, статистичні щорічники, енциклопедії, довідники та Інтернет-джерела.

Выводы: Отже, на основі дослідження, проведеного у роботі слід зробити наступні висновки. Метою дослідження є регіональних аспектів зовнішньоекономічних зв’язків Грузії. Досліджено значення і види зовнішньоекономічних зв’язків країни, загальні закономірності та принципи їх розвитку. Ключовими напрямками зовнішньої політики Грузії є: інтеграція в Європейський Союз, усебічний розвиток регіонального співробітництва, поглиблення співробітництва із сусідніми державами, тощо. У зв'язку із цим сьогодні перед Грузією стоїть завдання забезпечення економічного росту, а також необхідність проведення структурної трансформації. Слід зазначити, що для економічного розвитку Грузії характерна інерційна модель розвитку, основу якої усе ще становлять частково збережені колишні зв'язки й потенціал. Аналіз факторів територіальної організації та розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Грузії показав, що Грузія має вигідні фактори для здійснення зовнішньоекономічних відносин. Третій розділ присвячено аналізу зовнішньої торгівлі Грузії, її товарної і територіальної структури, участі у міжнародних торговельних та економічних союзах. Автомобілі є основним товаром у грузинському експорті. У січні-серпні 2011 року експортовано легкових автомобілів склав 304,6 млн. дол. США (22,2% від загального експорту). Іншими важливими товарами в грузинському експорті є феросплави (12,8% від загального обсягу експорту), чорний метал та брухт (7,2%), мінеральні, хімічні, азотні (5,8%), золото (5,7%), мідні руди і концентрати (4,2%), неденатурований етиловий спирт, спиртові настоянки, лікери та інші спиртні напої (3,2%), відходи і брухт мідний (2,5%), води, включаючи природні або штучні мінеральні води (2,4%) і т.д. Протягом останніх років зовнішньоторговельний баланс має від’ємні значення, в результаті перевищення імпорту над експортом. Слід відмітити зростання як експорту так і імпорту у 2011 році (за результатами 9 місяців 2011 року ці показники вже перевищують річні дані 2010 року). Участь Грузії в регіональних економічних угрупованнях як істотний фактор економічного розвитку країни обумовлює наступними обставинами: 1.Регіональна економічна інтеграція є однієї з основних тенденцій функціонування світової економіки, що повністю ліквідує, або істотно послабляє бар'єри на шляху міжнародної міграції товарів, послуг, капіталів і робочої сили; 2.Для Грузії багато країн ОЧЕС (Туреччина, Азербайджан, Україна, Болгарія, Росія та ін.) є основними зовнішньоекономічними партнерами; 3.В ОЧЕС входять країни-члени ЄС (Греція, Болгарія, Румунія), економічні зв'язки з якими дозволять Грузії активізувати співробітництво з іншими країнами ЄС. Грузія також має стійкі торговельні зв'язки із країнами ГУАМ: в 2010 році експорт Грузії в країни ГУАМ склав 251 млн. дол., а імпорт - 799 млн. дол. Міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's помістило банківську систему Грузії (рейтинг "В/стабільний/В") у групу 9 за методологією оцінки банківських і країнних ризиків (BICRA). Як повідомляється в прес-релізі агентства, "крім того, за нашою оцінкою, можлива величина валових проблемних активів (ВПА) для фінансової системи Грузії перебуває на рівні 35-50% при обґрунтованому, але не катастрофічному сценарії економічної рецесії". Було оцінено проблеми і перспективи розвитку зовнішньоекономічних зв’язків Грузії. У порівнянні з російсько-грузинськими відносинами зовнішньополітичне співробітництво України й Грузії є дружнім та доволі таки стабільним. Проте глобальні політичні мотиви також мають вплив стабільність україно-грузинських відносин. Зокрема, у період, коли Президентом Грузії був Шеварднадзе між країнами і їхнім лідерами зберігалися теплі й довірчі відносини. Зовнішня політика України й Грузії в той період була подібною: активне співробітництво із Заходом і збереження гарних відносин з Росією. Президент Грузії, прагнучи модернізувати грузинську економіку, активно залучає зовнішніх інвесторів.

Литература: 1. Анджапарідзе А. Українсько-грузинське особливе партнерство: нова якість на пострадянському просторі Електронний ресурс / Арчил Анджапарідзе // «Гілея: науковий вісник»: Збірник наукових праць. - К., 2009. - Випуск 29. -Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2009_29/Gileya29/P7_doc.pdf 2. Корчун В. С. Чинники активізації економічних зв’язків України і Грузії в процесах євроінтеграції / В. С. Корчун // Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва : Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. – Луцьк : РВВ „Вежа“ Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2005. – С. 259–261. 3. Матвеев Ш. Сергей Багапш : „Страны, вовлеченные в процесс мирного политического урегулирования, все больше понимают, что санкциями да угрозами урегулирования не достичь“ / Ш. Матвеев // Евразия сегодня. – 2005. – № 8. – С. 22–24. 4. Читадзе Н. Проблемы и вызовы региональной стабильности и безопасности на Южном Кавказе Електронний ресурс/ Ника Читадзе // Чорноморська безпека. - 2005. - №1(1). - Реж. Доступу до журн: http://nomos.com.ua/content/view/58/77/ 5. Чепурин А. Семь вопросов российско-грузинской повестки дня / А. Чепурин // Междунар. жизнь. – 2004. – № 3. – С. 35–56. 6. Чигорин А. Российско-грузинские отношения : Что дальше? / А. Чигорин // Междунар. жизнь. – 2003. – № 5. – С. 40–60. 7. Чиквадзе А. „Пальто не надо!“ О грузинско-российских отношениях / А. Чиквадзе // Междунар. жизнь. – 2005. – № 11. – С. 128–153. 8. Хількевич В. Основні тенденції розвитку ситуації в Чорноморському регіоні. Загрози і виклики Україні Електронний ресурс / Володимир Хількевич, Євген Лосев // Чорноморська безпека. - 2008. - №1(7). - Реж. Доступу до журн: http://nomos.com.ua/content/view/164/82/ 9. Хорунженко О. Порівняльний аналіз геополітичних концепцій на постсовєтскому просторі / О. Хорунженко // Визвол. шлях. – 2003. – № 4. – С. 15–18. 10. Шелест Г.В. Українсько-грузинські відносини як фактор стабільності у Чорноморському басейні / Г.В. Шелест // Стратегічні пріоритети. - 2007. -№2(3).-С. 51-58. 11. Шахназарян Д. Южный Кавказ: проблемы стабильности и региональной безопасности Электронный ресурс / Давид Шахназарян // Чорноморська безпека. - 2006. - №2(4). - Реж. доступу до журн: http://nomos.com.ua/content/view/! 11/77/ 12. Офіційний сайт ЦРУ США.Електронний ресурс-Режим доступу:https://www.cia.gov/library/publications/the-worldfactbook/rankorder/ rankorderguide.html 13. Офіційний сайт Національного бюро статистики Грузії. Електронний ресурс-Режим доступу:http://www.geostat.ge/cms/site_images/_files/georgian/bop/ Georgian%20External%20Trade%202009-8-9.pdf 14. Офіційний сайт Державного комітету статистики України. Електронний ресурс-Режим доступу http://www.ukrstat.gov.ua/