Вчення Арістотеля про суть і завдання держави

Содержание: ВСТУП 3 1. ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ВЧЕННЯ АРІСТОТЕЛЯ ПРО ДЕРЖАВУ 5 1.1. Історичні аспекти формування державності у cтародавніх греків 5 1.2. Особливості держави стародавніх греків 7 2. АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ ВЧЕННЯ АРІСТОТЕЛЯ ПРО ДЕРЖАВУ 20 2.1. Сутність держави за Арістотелем 20 2.2. Взаємозв’язок людини і держави 22 2.3. Вчення Арістотеля про форми держави 29 3. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ТА ЗАВДАНЬ ДЕРЖАВИ ЗА ВЧЕННЯМ АРІСТОТЕЛЯ 32 ВИСНОВКИ 34 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 36

Вступление: Питання сутності і завдання держави завжди залишаються актуальними і не тільки сьогодні, в історії політології, політики філософії, держави та права є не мало спроб надати відповіді на питання, що виникають у зв’язку з його розвитком і становленням. Зокрема, представляють інтерес філософські підходи Аристотеля на сутність і завдання держави. Сьогодні однією з головних суспільних цінностей виступає правова держава, тому важливо вирішити проблемні питання взаємозв’язку правової держави та громадянського суспільства. Сучасне українське суспільство переживає глибокі перетворення всіх сфер суспільного життя. Змінюється суспільна свідомість, осмислюється історичний досвід нашого народу й установлення та розвиток нових політичних інститутів. Демократичний перехід в нашій країні супроводжується перетворенням самої системи взаємовідносин між особистістю, державою, суспільством. Демократичне суспільство неможливе без самостійної особистості, що добре знає свої права та свободи, може їх відстоювати, береже почуття власної гідності та почуває себе впливовим, рівноправним учасником суспільних процесів. Отже, перспективи демократії в Україні залежатимуть від якісних змін людини та суспільства в цілому. Погляди Арістотеля на державу та суспільство в своїх роботах досліджували такі сучасні вчені, як В.Андрущенко, В.Ф.Асмус, Б.Гуггенбергер, Р. Дарендорф, Г.П.Дашутін, О.Ю.Ільїна, Т.С.Павлова, П.П. Шляхтун та інші. Метою роботи є дослідження поглядів Арістотеля на сутність держави та її завдання. Відповідно до мети, завданнями дослідження є: ? Вивчити історичні аспекти формування державності у Стародавніх греків; ? Зясувати особливості держави стародавніх греків; ? Вивчити сутність держави за Арістотелем; ? Проаноізувати взаємозв’язок людини і держави у вченях Арістотеля; ? Дослідити вчення Арістотеля про форми держави; ? Визначити особливості державного устрою та завдань держави за вченням Арістотеля. Обєктом дослідження виступають вчення Арістотеля про державу і суспільство. Предмет дослідження складають основні положення філософського бачення Арістотеля держави та її завдань.

Выводы: Отже, за результатами дослідження можемо зробити такі висновки. Сутність держави Арістотель визначав як організацію певної сукупності громадян, що виникла природно-історичним шляхом. Арістотель вважав, що держава зобов'язана своїм існуванням суб'єктивним життєвим потребам людей. При цьому держава є вищою формою суспільства. Таким чином, Арістотель вибудовує ієрархію, коли сім`я є першою формою суспільства, над сім'єю стоїть община як друга форма суспільства, а над общиною знаходиться держава як третя, найвища форма суспільства Арістотель вперше в історії суспільної думки в праці «Політика» аналізує виникнення та функції держави. Арістотель вважав, що завдання держави реалізуються через її функції, які зароджуються в ранніх суспільних зв'язках між господарями і рабами. При цьому ці зв’язки є необхідними для утворення стабільного соціального об'єднання, осільки на їх основі і поюбудоване суспільство.. Взаємозвязок людини і держави мислитель розкривав через поняття громадянства, при цьому розрізняючи поняття людина і громадянин, при чому вже на той час обсяг даних прав був визначений Арістотелем по-різному. Найкращими формами державної влади Арістотель вважав форми, за яких виключена можливість використання влади на власну користь і за яких влада служить всьому суспільству. Класифікація форм управління державою в «Політиці» здійснюється по двох критеріях: за кількістю, чисельністю правлячих осіб і здійснюваною в державі метою. Головне завдання політичної теорії Арістотель бачив в тому, щоб сформулювати концепцію ідеальної держави та відшукати досконалий державний устрій. Правильними формами управління державою Арістотель вважав: монархію, аристократію і політію, а неправильними - тиранію, олігархію і демократію. Важливим здобутком теорії Арістотеля є те, що він намагався звести всю багатоманітність державних форм управління до двох основних - олігархії і демократії, та довести, що всі інші різновидності влади виступають їх породженням або змішуванням. Ідеальною формою держави Арістотель вважав політію - змішану форму управління державою, що виникає з поєднання елементів олігархії іа демократії. Економічну основу політії становить лад, де переважає власність середніх верств населення, соціальну основу - власники землі, а ідеальний політичний лад характеризується поєднанням олігархічних і демократичних форм і методів здійснення влади. Арістотель розрізняє два види справедливості: зрівняльну і розподільну.

Литература: 1. Андрущенко В. Організоване суспільство / Інститут вищої освіти АПН України. — К., 2006 2. Аристотель. Политика / Аристотель // Аристотель. Соч. в 4 т. Т. 4. Кн. 3. – М., 1983. – 779 с. 3. Асмус В.Ф. Античная философия Текст : научное издание / В.Ф. Асмус. - 3-е изд. - Москва : Высшая школа, 1999. - 400 с. 4. Гуггенбергер Б. Теория демократии // Полис, 1991, № 4. 5. Даль Р.А. Введение в теорию демократии. - М., 1992. 6. Дарендорф Р. Дорога к свободе: демократизация и ее проблемы в Восточной Европе. // Вопросы философии. - 1990. - №9 7. Дашутін Г.П. Політичний ідеал: світовий досвід і сучасна Україна. / Г.П. Дашутін. – К.: Академ-Прес, 2006. – 304 с. 8. Ільїна О.Ю. Трансформація поняття ідеалу в соціально-філософській думці Стародавнього світу Текст / О.Ю. Ільїна // Інтелект. Особистість. Цивілізація. Збірник наукових праць. - № 9.- 2011 – С. 261 – 267 9. Мудрак І.Д. Історія держави і права зарубіжних країн/ Курс лекцій. - Ірпінь, 2001 10. Павлова Т.С. Громадянське суспільство у філософії Аристотеля, Бодена та Гегеля Текст / Т.С. Павлова// Наукове видання. Збірник наукових праць Гілея:науковий вісник. – 2011. – Спецвипуск/ 11. Політологія (теорія та історія політичної науки) / Шляхтун П.П. - К.: Либідь, 2002.- 576 c. 12. Рябов С.Г. Розуміння громадянського суспільства у контексті дилеми приватного та державного Текст / С.Г. Рябов //Матеріали Міжнароднойї НПК. – 27-28.09.2001. – НаУКМА, Київ. 13. Тищик Б.Й. Історія держави і права країн Стародавнього світу: Навч. посібник. — Львів: Світ, 2001. — 384 с. 14. Шульженко Ф. П., Андрусяк Т. Г. Історія політичних і правових вчень. — К.: Юрінком Інтер, 1999. — 304 с.