Выводы: Отже, за результатами дослідження можемо зробити такі висновки.
Сутність держави Арістотель визначав як організацію певної сукупності громадян, що виникла природно-історичним шляхом. Арістотель вважав, що держава зобов'язана своїм існуванням суб'єктивним життєвим потребам людей. При цьому держава є вищою формою суспільства. Таким чином, Арістотель вибудовує ієрархію, коли сім`я є першою формою суспільства, над сім'єю стоїть община як друга форма суспільства, а над общиною знаходиться держава як третя, найвища форма суспільства
Арістотель вперше в історії суспільної думки в праці «Політика» аналізує виникнення та функції держави. Арістотель вважав, що завдання держави реалізуються через її функції, які зароджуються в ранніх суспільних зв'язках між господарями і рабами. При цьому ці зв’язки є необхідними для утворення стабільного соціального об'єднання, осільки на їх основі і поюбудоване суспільство..
Взаємозвязок людини і держави мислитель розкривав через поняття громадянства, при цьому розрізняючи поняття людина і громадянин, при чому вже на той час обсяг даних прав був визначений Арістотелем по-різному.
Найкращими формами державної влади Арістотель вважав форми, за яких виключена можливість використання влади на власну користь і за яких влада служить всьому суспільству. Класифікація форм управління державою в «Політиці» здійснюється по двох критеріях: за кількістю, чисельністю правлячих осіб і здійснюваною в державі метою.
Головне завдання політичної теорії Арістотель бачив в тому, щоб сформулювати концепцію ідеальної держави та відшукати досконалий державний устрій. Правильними формами управління державою Арістотель вважав: монархію, аристократію і політію, а неправильними - тиранію, олігархію і демократію.
Важливим здобутком теорії Арістотеля є те, що він намагався звести всю багатоманітність державних форм управління до двох основних - олігархії і демократії, та довести, що всі інші різновидності влади виступають їх породженням або змішуванням.
Ідеальною формою держави Арістотель вважав політію - змішану форму управління державою, що виникає з поєднання елементів олігархії іа демократії. Економічну основу політії становить лад, де переважає власність середніх верств населення, соціальну основу - власники землі, а ідеальний політичний лад характеризується поєднанням олігархічних і демократичних форм і методів здійснення влади. Арістотель розрізняє два види справедливості: зрівняльну і розподільну.