Українські традиції в мистецтві

Содержание:Вступ 3 Українські традиції в мистецтві 4 1. Українські традиції в живописі 4 2. Українські традиції в бандурному мистецтві 9 Висновки 12 Список використаних джерел 13  

Вступление:Дослідження принципів інтеграції європейських напрямів мистецтва ХIХ–ХХ ст. на території України з визначенням місцевих особливостей та національної специфіки – актуальна проблема сучасного мистецтвознавства, тим більше, що існування явища українського постімпресіонізму взагалі ніколи не піднімалось, оскільки вважалося, що ця галузь колоризму історично завершила своє існування на межі ХIХ–ХХ ст. Ідентифікація практичних і теоретичних засад цього відгалуження колоризму сприятиме означенню і ствердженню етнічної унікальності українського мистецтва у річищі світового культурного процесу. Специфіка традиційного кобзарства як окремого виду народної творчості українців завжди полягала у синтезі співу та інструментальної гри, оперуванні складною ієрархією системи репертуарних жанрів, володінні професійною (лебійською) мовою, сформованими канонами навчання – передачею секретів майстерності від вчителя (май-стра) до учня. Невипадково історія української фольклористики починається саме з записів епічного репертуару кобзарів, дослідженням їх інструментарію, виконавських особливостей в залежності від регіону побутування. На початку ХХ ст. характер кобзарства суттєво змінився. Зумовило цю зміну складне переплетення кількох об’єктивних чинників як соціально-політичного, так й історико-культурологічного характеру: переслідування кобзарів, революційні та військові події, поява нових академічних форм виконавства та музичних жанрів тощо. Поступове входження України до європейських і євроатлантичних структур вимагає осмислення власної ідентичності, випрацювання системи національно-державних інтересів та геополітичних пріоритетів, що покладаються в основу української перспективи. Українська перспектива базується на тисячолітній історико-культурній і господарській традиції, на прагненні до української державності, протягом всього історичного шляху українського народу.  

Выводы:Реагуючи на необхідність узагальнюючого погляду на останнє десятиріччя, доводиться констатувати, що основний сегмент української культури протягом останнього десятиліття інвестував свої творчі сили не в новітні технології та авангард, а в прорив у галузі мейнстриму: інтелектуали захоплено пишуть «індустріальну» літературу, художники працюють в поп-дизайні, кінорежисери з усіх сил намагаються створити фільми для масового попиту, виправдовуючи свої комерційні устремління ідеологією подолання відставання. Процес самоусвідомлення українськими художниками власних творчих можливостей стимулює їх наполегливіше шукати нові форми самовираження, нерідко переосмислюючи надбання минулого. Розуміючи це, сучасні митці неодноразово звертаються до західноєвропейського досвіду XIX-XX ст., прикладом чого є використання в сучасному пейзажному живописі імпресіоністичного вирішення проблеми співвідношень кольору, колориту і форми.  Інноваційна трансформуюча тенденція у бандурному виконавстві діаспори є наймолодшою. Її екпериментаторські, модерні риси знайшли своє відображення у мистецтві 90-х років ХХ ст. Ця тенденція пов’язана з перспективами побутування бандури як українського інструмента в інонаціональному оточенні. Прикладами її є поєднання традиційного народного інструмента з африканськими ударними (проект української музики „З Парижа до Києва” з Юліаном Кутастим), тембральний синтез звучання різних типів бандури та комп’ютерних тембрів в стилі „диско” (на аудіодисках Віктора Мішалова „Магічна бандура” та „Зачарована Різдвяна бандура”) тощо.  

Литература:1. Ваврик О. Кобзарські школи в Україні / Оксана Ваврик. – Тернопіль : Збруч, 2006. – 221 с.  2. Витвицький В. Музика (Розділ з книги „Ukrainian Arts”) / Василь Витвицький // упор. Любомир Лехник // Музикознавчі праці. Публіцистика. – Львів : Сполом, 2003. – С. 92–101.  3. Кушпет В. Старцівство: мандрівні старці-музиканти в Україні (ХІХ – початок ХХ ст.) / Володимир Кушпет. – К. : Темпора, 2007. – 592 с.  4. Сточанська М. Бандура як унікальний музичний інструмент українців / М. Сточанська // Земле, моя земле, я люблю тебе : навч.-метод. посіб. Ноти. – Луцьк : РВВ ВДУ імені Лесі Українки „Вежа”, 2006. – С. 15. 5. Головатий М. Національна самосвідомість як засаднича умова формування державності / М. Головатий // Персонал: журнал інтелектуальної еліти. – К.: МАУП, 2007. – № 11. – 130с. 6. Остапчук Л. Національна свідомість і техногенне суспільство / Л. Остапчук // Вісник Львівського університету. Серія: філософські науки. – 2002. – Вип. 4. – 352 с.  7. Розлуцька Г. Формування національної свідомості українців у процесі державотворення / Г. Розлуцька // Науковий вісник ужгородського національного університету Серія педагогіка соціальна робота. – Ужгород. – 2009. – Вип. 16-17. – 208 с.