Методи культивування бактерій роду lactobacillus

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ЛАКТОБАКТЕРІЇЇ. ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ 6 РОЗДІЛ ІІ. ФІЗІОЛОГІЯ І ПРИНЦИПИ КУЛЬТИВУВАННЯ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ 12 РОЗДІЛ ІІІ. ОПТИМАЛЬНІ УМОВИ КУЛЬТИВУВАННЯ МОЛОЧНОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ 16 ВИСНОВКИ 19 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 21  

Вступление:ВСТУП Актуальність теми. Пробіотичні властивості бактерій родини Lactobacillaceae роду Lactobacillus у даний час широко використовуються як регулятори стану нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту в птахівництві, тваринництві і медицині. Препарати лактобактерій позитивно впливають на стан здоров'я людини і тварин, пригнічуючи розмноження умовно патогенних і патогенних мікроорганізмів. Використання в якості лікарських засобів і харчових добавок-препаратів, що містять живі клітки деяких бактерій роду Lactobacillus, є актуальним і перспективним з точки зору як профілактики і лікування дисбактеріозів при порушенні балансу нормальної мікрофлори, так і створення препаратів, що підтримують захисні сили організму. Це, насамперед, високий рівень безпеки для макроорганізму; можливість спрямованої селекції штамів, біологічна, в тому числі антагоністична активність яких більш виражена і виявляється по відношенню до ширшого спектру патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів, ніж у інших представників екзогенної й ендогенної мікрофлори; висока ферментативна активність молочнокислих бактерій, що дозволяє істотно стимулювати і регулювати травлення, здійснювати імуномоделюючу, протиалергенну та антитоксичну дію на організм людини; технологічність у великомасштабному виробництві та екологічна безпека. На сьогоднішній день недостатньо обґрунтованим і розробленим в науковому і практичному плані є уявлення про умови оптимального промислового культивування лактобактерій і проблеми керування біосинтетичними процесами молочнокислих бактерій. Мета і завдання дослідження. Метою роботи є теоретичне обґрунтування оптимальних умов культивування молочнокислих бактерій та практичні рекомендації щодо поліпшення зазначених умов. В зв’язку з цим необхідно було вирішити такі основні завдання: ? визначення впливу складу поживного середовища і умов культивування на динаміку розвитку клітин молочнокислих бактерій; ? дослідження впливу зміни складу поживних середовищ і умов культивування на стабільність деяких біологічних властивостей лактобактерій; ? вивчення чутливості клітин лактобактерій в залежності від умов культивування; ? розробка практичних рекомендацій. Об’єкт дослідження – процеси та методи культивування лактобацил. Предмет дослідження – режими та умови культивування лактобактерій. Методи дослідження – аналітичний, узагальнення. Наукова новизна роботи. Вперше проведено комплексне вивчення впливу основних параметрів та умов культивування лактобактерій на накопичення біомаси. Проаналізовано рівень індивідуальної мінливості клітин продуцентів, показана необхідність розширення критеріїв для відбору культур-претендентів для віднесення їх до пробіотичних штамів. Запропонована додаткова характеристика чутливості клітин як один з показників стабільності властивостей пробіотичної культури. Показано різнонаправленість регулювання процесів накопичення біомаси, формування антагоністичного комплексу продуценту. Практичне значення одержаних результатів. На основі вивчення і систематизації експериментального матеріалу удосконалено технологію культивування продуцентів з метою максимального накопичення активної біомаси. Сформульовано практичні рекомендації щодо отримання клітинної маси з високою біологічною активністю, яка може бути застосована для удосконалення промислової технології вирощування лактобацил у виробництві біопрепаратів для медицини, ветеринарії, косметики з метою одержання різних пробіотичних і симбіотичних препаратів і продуктів для позитивного впливу на стан здоров’я людини і тварин.  

Выводы:ВИСНОВКИ В результаті проведеного теоретичного дослідження було встановлено, що пробіотичні властивості бактерій родини Lactobacillaceae роду Lactobacillus у даний час широко використовуються як регулятори стану нормальної мікрофлори шлунково-кишкового тракту в медицині. Препарати лактобактерій позитивно впливають на стан здоров'я людини і тварин, пригнічуючи розмноження умовно патогенних і патогенних мікроорганізмів. Аналіз специфічних властивостей пробіотичних культур свідчить про те, що вони здатні виконувати для організму людини значно більшу роль, ніж тільки коректорів нормально мікрофлори. Їм також притаманна роль медіаторів, що, досягаючи призначення в тканинах, органах або системах органів хазяїна, прямо або опосередковано взаємодіють з відповідними рецепторами чи структурами, ферментативними системами. Наслідком такої взаємодії є позитивні в організмі людини, зміни в його біохімічних реакціях або фізіологічних функціях. Серед різних представників екзогенної мікрофлори бактерії роду Lactobacillus характеризуються рядом переваг, що дозволяють вважати їх найбільш ефективними. Це, насамперед, високий рівень безпеки для організму людини; біологічна активність яких більш виражена і виявляється по відношенню до ширшого спектра патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів, ніж у інших представників екзогенної й ендогенної мікрофлори; висока ферментативна активність молочнокислих бактерій, що дозволяє істотно стимулювати і регулювати травлення, здійснювати імуномодулюючу, протиалергенну та антитоксичну дію на організм людини та екологічна безпека. Визначені оптимальні параметри культивування: рН вихідного середовища 6,5-7,0; t0 39±1°С; посівний матеріал у кількості не менше 10%; тривалість процесу культивування - 8-12 годин. Встановлено, що введення в склад поживного середовища комплексного гідролізату сприяє швидкому розвитку культури із збереженням високої біологічної активності. З’ясовано, що комплексні поживні середовища, збагачені комплексом незамінних амінокислот забезпечують утворення культурами всього спектра незамінних амінокислот; культуральні рідини можуть слугувати джерелом гістідіну, лейцину, фенілаланіну і лізину. Сформульовано рекомендації щодо оптимальних умов культивування лактобактерій.  

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 1. Амирова В.Р. Характеристика микрофлоры и антибиотикорезистентность микроорганизмов у новорожденных из групп высокого риска по внутриутробному инфицированию / В.Р. Амирова, Э.Н. Ахмадеева, З.Г. Габидуллин и др. // Педиатрия. – 2000. - №3. – С. 14-17. 2. Анкирская А.С. Видовой состав и некоторые биологические свойства лактобацилл при различных состояниях микроэкологии влагалища / А.С. Анкирская, В.В. Муравьева // Акушерство и гинекология– 2000. - №3.- С. 26-28. 3. Баснакьян И.А. Голодание бактерий. Стресс, обусловленный лимитом субстрата / И.А. Баснакьян, В.А. Мельникова // Микробиол., эпидемиол. и иммунол. – 2001. - №1. – С. 99-103. 4. Борелло С.П. Микрофлора, секреторная и моторная деятельность желудочно-кишечного тракта / С.П.Борелло - М. : Медицина. 1989. - С. 482-492. 5. Борисов Л.Б. Руководство к лабораторным занятиям по микробиологии / Л.Б. Борисов, Б.Н. Козьмин-Соколов, И.С. Фрейдлин, Федорова // Под ред. Л.Б. Борисова - М. : Медицина, 1984 - 256 с. 6. Брезгунов В.Н. Хемотаксис бактерий / В.Н. Брезгунов, Л.Ю. Завальский, А.В. Лазарев, В.Г. Попов // Успехи микробиол. 1989. Т. 23. С. 3.- 324 c. 7. Бургасова П.Н. Руководство по вакцинному и сывороточному делу / П.Н. Бургасова. - М.: Медицина,1978. – С. 45-153. 8. Воронина М.Н. Лактобациллы микрофлоры желудка человека. Автореф. дисс…канд. мед. наук. – Тарту, 1968.- 28 с. 9. Дзержинская И.С. Питательные среды для выделения и культивирования микроорганизмов / И.С.Дзержинская. Астрахан. гос. техн. ун-т. - Астрахань: АГТУ, 2008. – С. 230-236. 10. Звягинцев Д.Г. Почва и микроорганизмы / Д.Г. Звягинцев. - М.. : Изд-во Моск. ун-та, 2007. – 508 с. 11. Колычев Н.М. Ветеринарная микробиология : Учебник для вузов / Н.М. Колычев // 3-е изд., перераб. и дп. – М. : Колос, 2003. – 432 с. 12. Кузько Н.В. Дисбактериоз кишечника: показания к исследованию испражнений для его диагностики и оценки полученных результатов / Н.В. Кузько, А.В. Максимова, Л.К. Гриневич, А.М. Крейдич, В.З.Редька // Киев – 1996. – С. 7. 13. Мікробіологія з основами вірусології / За ред. Вікерчук. – К., 2002. 14. Миробиология, вирусология и иммунология : Учебник для студентов медицинских вузов / Под ред. В.Н. Царева. - М. : Практическая медицина, 2010 - 581 с. 15. Несчисляев В.А. Унификация технологии получения и контроля препаратов для бактериотерапии с использованием питательных сред из непищевого сырья: Дисс… канд. мед. наук / В.А. Несчисляев – 1989.– 147 с. 16. Поздеев О.К. Медицинская микробиология : учебное пособие / Под ред В.И. Покровского. - М. : ГЭОТАР-Медиа, 2008. - 768 с. 17. Руководство к практическим занятиям по медицинской микробиологии, вирусологии и иммунологии / Под ре. В.В. Теца - М. : Медицина, 2002 - 352 с. 18. Тимербаева Р.Х. Усовершенствование технологии производства лактобактерина / Р.Х. Тимербаева, Н.Н. Ворошилова, Т.А. Баталова, Н.В. Загидулин // Актуальные вопросы разработки производства и применения иммунобиологических препаратов: Труды Всерос. конф.- Уфа, 2000. – С. 193-198. 19. Ткаченко Е.И. Питание, микробиоценоз и интеллект человека / Е.И. Ткаченко, Ю.П. Успенский. – СПб. : СпецЛит, 2006. – 316 с.