Історичні особливості становлення та розвитку англійської правової системи

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНГЛІЙСЬКОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ 5 РОЗДІЛ ІІ. ІСТОРІЯ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВМТКУ АНГЛІЙСЬКОЇ СТСТЕМИ ПРАВА 9 2.1. Основні етапи розвитку англійської системи права 9 2.2. Виникнення та реформування загального права 12 РОЗДІЛ ІІІ. ПОНЯТТЯ ПРАВА СПРАВЕДЛИВОСТІ ТА ЙОГО СПІВВІДНОШЕННЯ ІЗ ЗАГАЛЬНИМ ПРАВОМ 21 ВИСНОВКИ 28 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 31  

Вступление:ВСТУП Процес створення Україною власної правової системи обумовлений реальними потребами розвитку суспільства та спирається на історичні традиції українського права. Але оскільки Україна знаходиться на європейському континенті, а також, беручи до уваги глобальний характер інтеграційних тенденцій правових систем країн Європи, становлення вітчизняної правової системи не може відбуватися ізольовано. Зважаючи на це, доцільним і надзвичайно важливим є вивчення відповідного досвіду провідних держав світу. Особливо це стосується Англії, в якій використовується незнайомий українському праву інструмент правового регулювання – судовий прецедент, потенціал якого широко застосовується іншими країнами. Мета роботи полягає у проведенні комплексного теоретико-правового дослідження основних етапів становлення та розвитку англійської правової системи. Мета дослідження обумовлює його завдання: ? розкрити ознаки, сутність англійської правової системи; ? визначити характер взаємозв’язків судового прецеденту з іншими основними компонентами правової системи Англії; ? проаналізувати основні етапи становлення та розвитку англійської правової системи; ? виділити особливості різних етапів становлення та розвитку англійської правової системи. Об’єктом дослідження виступає англійська правова система як одна із сімей права. Предметом дослідження є найважливіші теоретико-правові аспекти становлення та функціонування англійської правової системи в різні історичні етапи. Методологічна основа роботи: а) загальнофілософські категорії (сутність і явище, конкретне і абстрактне, форма та зміст, ціле і частина, структура та елемент, причина і наслідок), за допомогою яких англійська правова система вивчається з урахуванням його постійного розвитку та існування в контексті зв’язків з іншими явищами; б) загальнонаукові методи (системний підхід, історичний метод, аналіз, синтез), застосування яких обумовлено дослідженням англійської системи в якості окремого компонента системи; в) спеціальні методи (порівняльно-правовий, формально-юридичний), які були задіяні при формулюванні визначень та при з’ясуванні відмінностей між англійською правовою системою та романо-германською правовою системою. При написанні даної роботи використовувалися такі джерела інформації, як підручники з історії теорії держави і права, підручники з теорії держави і права, наукові статті, дисертації, юридичні енциклопедії та нормативно-правові акти.  

Выводы:ВИСНОВКИ Правові системи багатьох країн відносяться до англосаксонської правової родини. Серед них Об’єднане Королівство Великобританії і Північної Ірландії, США, Австралія, Канада, Нова Зеландія, тобто в основному це колишні колонії Англії. Загальне право - це правова система, головним джерелом якої є судовий прецедент. З латині прецедент переводиться як «попередній». Зараз прецедентом називається рішення суду по конкретній справі, причому обґрунтування даного рішення ставати правилом, обов’язковим для всіх судів тієї ж чи більш низької чи інстанції при розгляді аналогічних справ. Як уже було сказано вище, судовий прецедент є основою всієї англійської правової системи. При створенні судового прецеденту суддя не створює нову правову норму, він узагальнює те, що «випливає з загальних початків права, закладених у людській природі». Насправді суддя має право не застосовувати судовий прецедент через яких-небудь особливості розглянутої справи, також він може вивести нове чи правило за своїм розсудом вибрати прецедент із їхньої величезної кількості і по своєму його пояснити. Отже, суддя має дуже широкі повноваження. У юридичній літературі право держави, що ґрунтується на судовому прецеденті називається не інакше, як «право, створюване суддями». Прецедентне право народилося в Англії. Тут закони хоча і не регулюють окремі області суспільних відносин, але не з’єднані в одну систему. Ті області, що не урегульовані законом, тлумачення і застосування законів визначені в загальному праві. Фундаментом для становлення загального права стали місцеві звичаї й узагальнення практики королівських судів. Навіть у даний час у загальному праві збереглися багато елементів (інститути, терміни) права, що склалися ще в період його формування. Одночасно з загальним правом в Англії в XIV столітті діяло право справедливості. Воно складалося поступово. Формалізм загального права позбавляв громадян можливості звернутися до короля з проханням «про милість і справедливість». Кількість скарг ставало усе більше і більше, і тому при лорд-канцлері став створюватися цілий апарат з дозволу подібних справ. Згодом його стали називати канцлерським судом. Друга назва цього суду - суд справедливості, тому що вважалося, що він керується засадами справедливості, а не нормами загального права. Особливо великі повноваження суд справедливості мав в області цивільних правовідносин, тому що економічні потреби росли швидше, ніж розвиток загального права. Але скасувати рішення суду загального права, на яке поскаржилися, рішення суду лорд-канцлера не могло. Воно було в праві лише змінити його або паралізувати. В усіх країнах, правова система яких заснована на загальному праві, воно будується по загальній доктрині. Але це не виходить, що, наприклад, усі правові інститути і форми сформовані в праві Великобританії, діють і на територіях США, Канади і т.д. Тут застарілі форми загального права усунуті, і хоча є посилання на англійське загальне право, але судові системи цих країн ґрунтуються тільки на своїх прецедентах. Загальне право - це право судової практики, тобто воно склалося завдяки практиці королівських судів у Великобританії навіть зараз плюс до того, що застосовуються старі норми права, створюють нові. Загальне право Великобританії регулює чітко визначене коло суспільних відносин. До злочинів, розглянутим судами загального права, відносяться: змова і зрада і їхні різні форми, не повідомлення про зраду, різні види убивства. Коли в Англії видається закон, він вступає у свою силу тільки тоді, коли його починають застосовувати суди. Суддя в праві при розгляді справи навіть не застосовувати відповідний закон, а винести по даному питанню власне рішення. Іноді трапляється, що судді відмовляються діяти за новим законом і продовжують працювати в старому порядку. Лише деякі фахівці досконально знають норму загального. Формування у Великобританії загального права має свої корені ще в глибинах соціально-економічних процесів. Хоча загальне право у Великобританії і є дуже складною і суперечливою системою, відрізняється архаїчністю, але зате саме це допомагає суддям застосовувати саме той прецедент, що відповідає даному моменту. Однієї з головних причин того, що англосаксонські системи права не кодифіковані, є їхня гнучкість.  

Литература:СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 1. Загальна теорія держави і права // За редакцією проф. М.В. Цвіка, доц. В.Д. Ткаченка, проф. О.В. Петришина. - Харків «Право» 2002 р., - 427 с. 2. Оуенз К. Право : Посібник для студентів бізнес-спеціальностей: Навч. посіб. / К. Оуен // Пер. з англ. - К. : Т-во «Знання», КОО, 2002. – 605 с. 3. Порівняльне правознавство : Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / В.Д. Ткаченко, С.П. Погребняк, Д.В. Лук'янов // За ред. В.Д. Ткаченка. - X. : Право, 2003. - 274 с. 4. Ромашов Р.А. Теорія держави і права : Навчальний посібник / Р.А. Ромашов, Н.М. Пархоменко, С.М. Легуша. – К. : КНТ, 2007. – 216 с. 5. Святоцький О.Д. Адвокатура історія і сучасність / О.Д. Святоцький, В.В. Медведчук. —К. : Ін Юре 1997 - 320 с. 6. Скакун О.Ф. Теорія права і держави : Підручник / О.Ф. Скакун. – К. : Алерта, КНТ; ЦУЛ, 2009, - 520 с. 7. Кравчук М.В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права : Навчальний посібник / М.В. Кравчук // 3-тє вид., змін, й доп. – Тернопіль : Карт-бланш, 2002.- 247 с. 8. Луць Л.А. Сучасні правові системи світу : Навчальний посібник / Л.А. Луць. – Львів : юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. – С. 256. 9. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права / C.Л. Лисенков. – К. : «Юрисконсульт», 2006 – 355 с. 10. Макарчук В.С. Загальна історія держави і права зарубіжних країн : Навчальний посібник / В.С. Макарчук // Вид. 4-те, доп. - К. : Атіка, 2004.- 616 с. 11. Музиченко П.П. Історія держави і права України : Навч. посіб. / П.П. Музиченко // 4-те вид., стер. — К. : Т-во «Знання», КОО, 2003. - 429 с 12. Науковий вісник за № 3 «Виникнення загального права» / О.М. Ригіна. – Л. : Львівський державний університет внутрішніх справ. 13. Цивільне та торгове право зарубіжних країн / С.І. Шимон // Навч. посіб. (Курс лекцій). — К. : КНЕУ, 2004. — 220 с. 14. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Ред. Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К. : «Укр. енцикл.», 1998 р. 15. Веб-портал Юридичні послуги OnLine / Електронний ресурс. – Режим доступу : http://yurist-online.com. Поняття й види джерел (форм) права.