Суспільний прогрес та його періодизація

Содержание:Вступ 3 1. Технологічні способи виробництва – етапи людської цивілізації 5 2. Соціальні підходи до розвитку людського суспільства 18 3. Аналіз протиріч цивілізаційного та формаційного підходів до вивчення суспільного прогресу 26 Висновки 34 Список використаної літератури 37  

Вступление:Актуальність теми. Економічне зростання у сучасних умовах відбувається переважно на принципах інтенсифікації виробництва через упровадження у всі сфери суспільства новітніх досягнень НТП. Науково-технічні й організаційно-виробничі зміни, які супроводжують постіндустріальний розвиток, характеризуються як якісними перетвореннями у структурі продуктивних сил, так і посиленням нестабільності економіки та загостренням внутрішньо-економічних суперечностей суспільства. Саме тому проблеми, пов'язані з необхідністю розробки методології національної стратегії, що спирається на адекватну сучасним умовам розвитку суспільного прогресу, спрямованого на стимулювання більш динамічних та ефективних технологічних зрушень у структурі національної економіки, набувають особливої актуальності. Взагалі, інтерес до проблематики суспільного прогресу та його періодизації не є принципово новим. Якщо звернутись до теоретичних розробок цієї проблеми, то у світовій економічній думці визначальними є підходи до технологічних змін, що висвітлені в працях таких дослідників як Й. Шумпетер, М.Д. Кондратьєв, К. Перес-Перес, Ю. Яковець та ін. Дослідження проблем технологічної структури, механізмів економічної політики держави, спрямованих на інноваційний варіант структурного оновлення нашої економіки, займали і займають досить значне місце і у працях багатьох українських економістів. Серед них слід насамперед відзначити роботи Ю. Бажала, В. Гейця, Б. Кваснюка, І. Лукінова, С. Мочерного, І. Петрової, Л. Федулової та ін. Проте, незважаючи на високий ступінь зацікавленості даною проблематикою у вітчизняній економічній думці, досить багато питань ще не отримали достатнього висвітлення. Серед таких питань, на нашу думку, є проблеми визначення місця та ролі технології в сучасній структурі суспільства, а також методологічних засад такого визначення в контексті новітніх змін у характері соціально-економічного розвитку національних економік. Метою курсової роботи є аналіз методологічних засад виокремлення технологічної системи у структурі суспільства. Для реалізації даної мети необхідно вирішити наступні завдання: – визначити технологічні способи виробництва – етапи людської цивілізації; – охарактеризувати соціальні підходи до розвитку людського суспільства; – проаналізувати протиріччя цивілізаційного та формаційного підходів до вивчення суспільного прогресу. Об’єктом дослідження є розвиток людського суспільства за допомогою науково-технічного прогресу. Предмет дослідження є теоретичні та практичні аспекти сучасного розвитку суспільного прогресу та його періодизації.  

Выводы: Таким чином, дослідивши питання суспільного прогресу та його періодизації можна зробити наступні висновки: 1. У доіндустріальному суспільстві переважаючими факторами виробництв були праця і земля. В індустріальному суспільстві до цих факторів додаються два фактори: підприємницький хист та капітал. В постіндустріальному суспільстві переважаючим фактором виробництва стає інформація, завдяки якій підвищується ефективність економічної системи в цілому. У майбутньому людство не зможе забезпечувати сталий розвиток суспільства без високого рівня інформатизації. Перехід до інформаційного суспільства передбачає суттєву зміну всієї економічної системи суспільства і держави, оскільки інформаційний сектор набуває дедалі більшого значення. 2. Формаційна теорія К. Маркса була спрямована на теоретичне обґрунту¬вання ідеї прогресу з позиції матеріалістичного розуміння історії. Історія, за К. Марксом, є єдиним закономірним процесом сходження від нижчого до ви¬щого стану суспільства, або типу суспільно-економічної формації. Основу такого розвитку являє собою закон розвитку способу виробництва. К. Маркс запропонував об'єктивний критерій історичного розвитку - рівень розвитку продуктивних сил, ступінь продуктивності праці. Поряд із цим головним, економічним показником визнавався й інший, гуманістичний, зміст якого полягає в загальному становищі людини в соціальній системі, в можливостях, що відкриваються для розвитку особистості, для задоволення її потреб і реалізації здібностей. 3. Ідея прогресу в тому значенні, якого їй надала попередня епоха, може вважатися вичерпаною. Не випадково формаційний підхід до історії змінився в ХХ ст. на цивілізаційний. Поняття цивілізації передбачає розгляд історії не лише як історії економіки, а як історії людей, в єдності їх матеріального та духовного життя. Основу цивілізацій формують певні культурні цінності. Кожна епоха є відбитком неповторної унікальної культури, яка є самоцінною й не підлягає порівнянню, не може вимірюватися критеріями прогресу. М. Бердяєв вважав учення про прогрес (як про поступальний розвиток «по сходинках» історії нижчого до вищого, від менш досконалого до більш розвиненого) хибним і невиправданим ні з філософської, ні з моральної, ні з наукової точки зору. За такого підходу втрачається самоцінність кожної епохи, покоління, культури. Вони перетворюються лише на засіб майбутнього, більш досконалого суспільства. Насправді ж кожна епоха, кожна цивілізація й культура, за словами одного з істориків, однаково наближена до Бога. Критерій більшої або меншої досконалості, повноцінності або меншовартості щодо періодів історичного розвитку не спрацьовує. Людство все більше розуміє необхідність «рівноправного партнерства», діалогу різних епох і різних культур. Не випадково в період кризи техногенної цивілізації людство все частіше звертається до культурних цінностей традиційного суспільства, вони виявляються такими, що потребують освоєння наново й по-новому. 4. Коли йдеться про періодизацію розвитку суспільства, сучасні дослідники вдаються переважно до цивілізаційного підходу. З позицій синергетичної парадигми саме він є адекватним внутрішній логіці соціально-економічного розвитку. Це пов'язано з тим, що такий підхід спирається одразу на три базові принципи періодизації — стадійності (послідовності етапів розвитку), полілінійності (паралельного розвитку різних способів виробництва) та цивілізаційної унікальності. Причому останній принцип провідний, оскільки визначає загальну структуру людства. У ряді випадків може бути виправданим і формаційний підхід до аналізу суспільно-економічних змін, хоча він в останнє десятиліття піддається масованій, але не завжди справедливій, критиці. 5. Усі суспільно-економічні трансформації — як цивілізаційні, так і формаційні — взаємопов'язані. При їх «накладанні» (суперпозиції) можна виявити осьовий час промислового розвитку. Осьовим часом промислового розвитку новітнього періоду, або «другим індустріальним вододілом» (за М. Кастельсом), можна вважати початок 1990-х років. Цікаво, що у цей час не лише сформувалося постіндустріальне суспільство у передових країнах, а й сталися ринкові трансформації постсоціалістичних країн, у тому числі й України.

Литература: 1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / Д. Белл // Опыт социального прогнозирования. - М. : Academia, 1999. - 786 с. 2. Белл Д. Эпоха разобщенности: размышления о мире XXI века / Д. Белл, В.Л. Иноземцев. - М. : Центр исследований постиндустриального общества, 2007. - 304 с. 3. Бляхман Л.С. Инновационная система как социальный институт постиндустриальной информационной экономики / Л.С. Бляхман // Библиотека креативной экономики. - 2006 / Електронний ресурс. - Режим доступу: http://creativeconomy.ru/library/prd442. php. 4. Венгеров А.Б. Теория государства: сочинения в 2-х томах / А.Б. Венгеров; Ч. 1. - М., 2000. - С. 528. 5. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє: до ефективніших суспільств / Б. Гаврилишин // Доповідь Римському клубові: Пер. з англ. - К. : Основи, 1993. - 238 c. 6. Гальчинський А.С. Основи економічної теорії / А.С. Гальчинський, П.С. Єщенко, Ю.І. Палкін. - К. : Вища школа, 1995. - 471 с. 7. Гуревич А.Я. Философия и историческая наука / А.Я. Гуревич // Вопросы философии. - М., 1997. - № 6. - С. 5-63. 8. Економічна енциклопедія : в 3-х т. редкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.), та ін. – К. : Академія, 2002. – Т. 3. – 952 с. 9. Економічна теорія: Політекономія : Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. -5-е вид., стер. - K.: Знання-Прес, 2006. - 615 с. - (Вища освіта XXI століття). 10. Економічна теорія: Політекономія : підручник; за ред. В.Д. Базилевича. – К. : Знання, 2006. – 631 с. 11. Єрохін С.А. Структурна трансформація національної економіки (теоретико-методологічний аспект) : наукова монографія / С.А. Єрохін. - К. : Світ знань, 2002. - 528 с. 12. Злупко С. Формування, розвиток і сучасний стан економічної системології в Укра¬їні / С. Злупко // Економіка України. - 2005, № 3. - С. 77-83. 13. Історія економіки та економічної думки : навч. посіб. / Степаненко С. В., Антонюк С. Н., Фещенко В. М., Тимочко Н. О.; за ред. проф. С.В. Степаненка. – К. : КНЕУ, 2010. – 743 с. 14. Кримський С.Б. Глобалістика та регіонально-національний чинник в ієрархії цивілізаційних процесів / С.Б. Кримський // Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (Проблеми дослідження та викладання): Матеріали міжнар. наук.-метод. конф., 26-27 квітня 2000 р./ Відп. ред. І.Є. Малий, Н.О. Татаренко. – К. : КНЕУ, 2000. –С. 38-40. 15. Кульчицький Я.В. Еколого-економічні системи (проблеми теорії і методології дослідження) / Я.В. Кульчицький. – Львів : УкрДЛТУ, 2003. - 64 с. 16. Кульчицький Я.В. Проблеми формування соціально-екологічних суспільних від¬носин у контексті трансформації сучасних еколого-економічних систем / Я.В. Кульчицький. – Львів : «Камула», 2005. - 144 с. 17. Лазарев И.А. Новая информационная экономика и сетевые механизмы развития / И.А. Лазарев, Г.С. Хижа, К.И. Лазарев // 2-е изд., перераб. и доп. - М. : Дашков и К, 2007. - 244 с. 18. Леонов Л.Н. Проблемы формационного подхода к эволюции права и государства / Л.Н. Леонов // Проблемы филосо¬фии права и государства. Сборник научных статей. – Тюмень : Изд-во Тюмен. юрид. ин-та МВД РФ, 2004, Вып. 3. - С. 18-20. 19. Нижегородцев Р.М. Теоретические основы информационной экономики / Р.М. Нижегородцев. – Владикавказ : Проект-Пресс, 1998. – 248 с. 20. Общая теория права и государства : Учебник под.ред. В.В. Лазарева - 2-е из. и допол. - М. : Юристъ, 1996. - С. 284. 21. Погорєлов С.Б. Особливості цивілізаційного підходу до аналізу суспільного роз¬витку / С.Б. Погорєлов// Еволюція економічного розвитку та економічних теорій (Проблеми дослідження та викладання): Матеріали міжнар. наук.-метод. конф., 26-27 квітня 2000 р. / Відп. ред. І.Є. Малий, Н.О. Татаренко. - К. : КНЕУ, 2000. - С. 60-62. 22. Почепцов Г. Глобальні проекти: конструювання майбутнього / Г. Почепцов. – К. : Укр. центрполітич.менедж., 2009. - 212 с. 23. Проблемы теории государства и права : Учебное пособие / под.ред. Марченко М. Н. - М., 2001. - С. 152. 24. Сорокин В. В. Государство переходного периода: теоретические вопросы : Монография / В.В. Сорокин. – Барнаул : Изд-во Алтайской академии экономики и права, 2000. - С. 85. 25. Теория государства и права : Учебник / ред. А.Б. Венгеров. - М., 2000. - С. 521. 26. Теория государства и права : Учебник / ред. А.Б. Венгеров. - М., 2000. - С. 101-102. 27. Тойнбі Арнольд. Дослідження історії: Скорочена версія томів VII-X Д.Ч. Сомервелла / В. Митрофанов (пер.), П. Таращук (пер.). - К. : Основи, 1995. - С. 201. 28. Трансформаційна економіка : навч.посіб. / В.В.Савчук, Ю.К.Зайцев, І.Й. Малий та ін. ; за ред. В. С. Савчука, Ю.К. Зайцева. – К. : КНЕУ, 2006. - 612 с. 29. Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Фрэнк Уэбстер; пер. с англ. М.В. Арапова, Н.В. Малыхиной ; под.ред. Е.Л. Вартановой. – М. : Аспект Пресс, 2004. – 400 с. 30. Чухно А.А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для Ук¬раїни / А.А. Чухно. - К. : Логос, 2003. - 631 с.