Художня інтерпритація теми кохання та шлюбу в романі Джейн Остін «Гордість та упередженність» (вступ та перший розділ)

Содержание:Розділ 1. Місце Джейн Остін у світовій літературі 4 1.1. Творчість Остін в рецепції критики 4 1.2. Характерні особливості художнього світу й тематична спрямованість творів Остін 8 1.3. Особливості стилю Джейн Остін 11 Висновок до розділу 1 16 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 17  

Вступление:Дана робота присвячена дослідженню художньої інтерпретації теми кохання та шлюбу в романі Джейн Остін «Гордість та упередженість». Кінець XVIII – початок XIX століть – це перехідний час для європейського літературного процесу, коли просвітницький раціоналізм переживає кризу, а на його місце приходять нові романтичні форми осмислення дійсності. Поява Джейн Остін, як пише Н. П. Михальська, «знаходиться на стику просвітницької, романтичної і реалістичної естетики, є центром перетину цілого ряду літературних течій. У зв'язку з творчістю цієї письменниці саме поняття «рубіж століть» наповнюється глибоким значенням: це і перехід, і осереддя, це одне з ключових явищ епохи, що характеризується внутрішньою динамікою» 5, c. 56. Один з найбільших дослідників творчості романістки Ф. Бредбрук так визначає її місце в англійській літературі: «В історії романe вона стоїть на перехресті, передбачаючи в деякому відношенні велику стурбованість моральними проблемами вікторіанців і зберігаючи в той же час об'єктивність, скепсис і відчуженість XVIII століття. Хоча її соціальний діапазон був обмежений, в деякій мірі вона знала більше і сприймала життя ширше, ніж багато хто з тих більш досвідчених і вчених письменників, які прийшли після неї» 9, c. 14. Актуальність роботи визначається потребою сучасного багатоаспектного прочитання творів класичної літератури, до якої відноситься творчість Джейн Остін, що стає можливим при використанні нових підходів, що виробляються літературознавчою наукою.  Мета дослідження полягає у наданні художньої інтерпретації теми кохання та шлюбу в романі Джейн Остін «Гордість та упередженість» з ціллю сприяння більш багатогранному і глибокому сприйняттю художнього світу англійської письменниці. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: ? розглянути творчість Джейн Остін в рецепції критики; ? визначити тематичну спрямованість творів Джейн Остін; ? вивчити особливості стилю Джейн Остін; ? дослідити особливості розкриття теми кохання та шлюбу в романі Джейн Остін «Гордість та упередженість»; ? проаналізувати моделі шлюбу в романі «Гордість та упередженість». Об’єкт дослідження – роман Дж. Остін «Гордість та упередженість». Предметом дослідження є тема кохання та шлюбу в романі «Гордість та упередженість».  

Выводы:Творчість Остін сприймалася неоднозначно як її сучасниками, так критиками послідуючих поколінь. Треба відзначити таких значних прихильників як Вальтер Скотт, Дж. Р. Льюіс, Колрідж і Дізраелі, Маколей і Рескін. Цінителями творчості Джейн Остін в XX столітті були Вірджинія Вульф, Едвард Морган Форстер, Сомерсет Моем. До супротивників, що не змогли оцінити роботу романістки відносяться Ральф Фокс і Кингслі Еміс, Уордсворт, Т. Карлейль, Шарлота Бронте. «Гордість і упередження» – один з найвідоміших англійських романів. Це безумовний шедевр Джейн Остін. «Гордість і упередження» – це роман про полювання на женихів, і тема цю висвітлена автором зі всіх боків та досліджена зі всіма результатами: комічними, буденними, емоційними, практичними, безперспективними, романтичними і навіть трагічними.  Структурна схема роману наступна: помилка – звільнення від неї завдяки «випадку» або «роздуму» – знаходження себе. Джейн Остін в своєму творі зосереджує увагу на розкритті взаємостосунків героїв. Характери і взаємостосунки краще всього розкриваються за допомогою драматичних засобів художньої виразності – пряма мова (монолог, діалог) і дія (форми поведінки, вчинки), які і стали основою поетики Остін.  

Литература:1. Вулф В. Джейн Остін / В. Вульф // Эти загадочные англичанки. – М. – 1992. – С. 495-505. 2. Гениева Е. Чудо Джейн Остин / Е. Гениева // Остин Д. Леди Сьюзен. – М. – 2004. – С. 7-18.  3. Демурова Н. Джейн Остин и ее роман «Гордость и предубеждение» / Н. Демурова. – М.: Наука, 1967. – 621 с. 4. Курасовская Ю. Б. Лингвопоэтика описания природы (на материале романов Дж. Остін и В. Вулф): Автореф. дис. канд. филол. Наук / Ю. Б. Курасовская // МГУ им. М. В. Ломоносова.– М., 1991. – 25 с. 5. Михальская Н. П. Проблема идеала в романе «Нортенгерское аббатство» и эстетические позиции Джейн Остин / Н. П. Михальская // Эстетический идеал и художественный образ. – М. – 1979. – С. 54-66. 6. Остін Д. Нортенгерское абатство / Джейн Остін. – М.: АСТ, 2005. – 106 с. 7. Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация: Учеб. Пособие / С. Г. Тер-Минасова. – М.: Слово/Slovo, 2000. – 624 с. 8. Babb H. S. Jane Austen's Novels: The Fabric of Dialogue / Babb H.S. Hamden (Conn.): Shoe String Press, 1967. – 244 p. 9. Bradbrook F. W. Jane Austen and Her Predecessors / Bradbrook F.W. – Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1966. – 179 p. 10. Сhapman R. W. Jane Austen. A Critical Bibliography / Сhapman R. W. – Oxford, 1953. 11. Cottom D. The Civilized Imagination: A Study of Ann Radcliffe, Jane Austen and Sir Walter Scott / Cottom D. – Cambridge: Cambridge Univ. Press, 1985. – 229 p. 12. Lascelles M. Jane Austen and Her Art / Lascelles M. – London: Oxford Univ. Press, 1963. – 225 p. 13. Mudrick M. Jane Austen: Irony as Defense and Discovery / Mudrick M. – Princeton: Univ. Press, 1952. – 267 p. 14. Rukun Advani. E.M. Forster as critic / Rukun Advani. – Taylor & Francis, 1984. – 255 p. 15. Tanner T. Introduction // Austen J. Pride and Prejudice. – Harmondsworth (Midd'x), 1979. – P. 7-46. 16. Thomson C.L. Jane Austen: A Servey / Thomson C.L. – London: Marchall, 1930. – 303 p. 17. Wright A.H. Jane Austen's Novels: A Study in Structure / Wright A.H. – London: Chatto & Windus, 1961. – 210 p.