Выводы: Соціальна психологія як відносно молода наука виникла на межі двох близьких наук – соціології та психології. Однак вона є не взаємодією двох методів дослідження чи механічним зближенням цих систем, а самостійною наукою як за проблематикою, так і за логікою її дослідження. Соціальна психологія вивчає особливості взаємозв’язків людини з різноманітними суб’єктами соціального середовища, допомагає їй глибше пізнати себе, своє соціальне оточення, ефективно взаємодіяти з ним.
Відповідно до першого завдання курсової роботи теоретично проаналізовано особливості визначення соціально-психологічної науки, розглянуто передісторію її зародження, визначено предмет та вказано перші основні історичні форми соціально-психологічного вчення.
Так, у розвитку соціальної психології вирізняється три періоди: нагромадження соціально-психологічних знань у рамках філософії й загальної психології (VI ст. до н.е. – сер.ХIХ ст.); виділення описової соціальної психології в самостійну область знання (50-60-і рр. ХIХ ст. - 20-і рр. ХХ ст.); оформлення соціальної психології в експериментальну науку (20-і рр. XX ст. – до нашого часу).
Першими історичними формами соціально-психологічних теорій були: психологія народів, яка сформувалася в середині ХIХ ст. у Німеччині й пов'язана з іменами М.Лацаруса, Г.Штейнталя, В.Вундта; психологія мас, що з'явилася у Франції в другій половині ХIХ ст. І пов'язана з поглядами Г.Тарда, Г.Лебона й С.Сигеле; теорія інстинктів соціальної поведінки В.Мак-Дауголла, розроблена наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.
В ході вирішення другого завдання курсової роботи розкрито основні надбання експериментального етапу становлення соціально-психологічної науки, узагальнено експериментальне забезпечення соціальної психології, вказано методи соціально-психологічного дослідження. Зокрема, вказано, що під час розвитку експериментальної соціальної психології в США було розроблено ряд вимог до проведення експерименту, виокремлено значення інших методів. Також було приділено увагу розкриттю особливостей застосування таких методів соціально-психологічного дослідження, як спостереження, опитування, тестування, метод групової оцінки особистості, метод вивчення документів, метод соціометрії та ін.
У межах розв’язання третього завдання дослідження було охарактеризовано етапи зародження й розвитку соціальної психології у вітчизняній науці, здійснено короткий огляд праць відомих вітчизняних психологів, присвячених соціально-психологічним дослідженням. Так, зокрема, вказано на визначальний вплив праць О. Богданова, М.Кареєва, М.Михайловського, Г.Плеханова на розвиток соціальної психології у вітчизняній практиці. Також було вказано етапність зародження та розвитку цієї науки: 1) зародження соціально-психологічних ідей у суспільних та природничих науках; 2) відмежування соціальної психології інших наук та перетворення її на самостійну галузь знання (кінець XIX ст. – початок 30-х років XX ст.); 3) стагнація соціальної психології (II-га пол. 30-х – 50-ті роки XX ст.); 4) відродження соціальної психології та її розвиток на основі соціалістичної орієнтації (друга половина 50-х - кінець 90-х років XX ст.); 5) розвиток сучасної вітчизняної соціальної психології на основі нової соціально-економічної парадигми.
Відповідно до четвертого завдання курсової роботи досліджено етапи становлення зарубіжної соціальної психології та уточнено сучасні напрямки і перспективи розвитку соціально-психологічного вчення. Так, помічено, що етапи та шлях розвитку зарубіжної соціальної психології відрізняється безперервністю та більшими теоретичними та практичними напрацюваннями вчених. Зокрема, на фоні західної психології в теоретичному аспекті соціально-психологічного вчення окреслилися такі основні підходи: психоаналіз, біхевіоризм, когнітивізм, інтеракціонізм. Прихильники цих підходів по-різному трактували предмет соціальної психології та намагалися затвердити власне бачення соціального життя людини.
Узагальнюючи особливості становлення соціально-психологічного вчення протягом різних етапів, варто вказати, що дана наука накопичила значний потенціал для вирішення нагальних соціальних проблем.
Предметом наукового пошуку сучасної соціальної психології є особливості поведінки людей на етапі соціально-економічної, політичної трансформації суспільства. Пожвавилися дослідження в галузі історії соціальної психології, комунікативного потенціалу особистості, міжгрупової взаємодії, лідерства і керівництва, психологи спілкування, соціальної психології управління, соціальної психології організацій, масової комунікації, масових явищ, соціально-психологічного тренінгу, соціально-психологічного прогнозування. Динамічними стали міжнародні зв'язки вітчизняних соціальних психологів.
Перспективу розвитку сучасної соціальної психології вбачаємо у забезпеченні методичного та практичного матеріалу, який задовольнить потреби сучасного суспільного життя та сприятиме адаптації людини у всіх сферах життєдіяльності.