Сучасні підходи до розвитку фармацевтичної галузі у виробництві лікарських форм м’яких.

Содержание:ВСТУП  3 1. Аналіз сучасного стану фармацевтичного ринку України  5 2. Сучасні підходи до розвитку фармацевтичної галузі у виробництві лікарських форм м’яких  9 ВИСНОВКИ  20 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ  22  

Вступление:Фармацевтичний ринок України динамічно розвивається. Шлях інтеграції України до Європейського Союзу передбачає гармонізацію вітчизняної фармацевтичної галузі з європейськими стандартами. У зв’язку з цим набуває великого значення питання аналізу державної системи регулювання фармацевтичного сектору України. Лікарська форма – це найбільш придатна для застосування і зберігання форма лікарського препарату. Лікарські форми в залежності від консистенції поділяються на рідкі, м'які і тверді. За складом ліки можуть бути прості і складні. Прості ліки мають один компонент. Складні містять декілька інгредієнтів. Залежно від кількості компонентів у складних ліках розрізняють: 1. Основну речовину – Bаsіs, яка визначає основний ефект ліків. 2. Допоміжну (що посилює або послаблює дію основної) речовину – Аdjuvаns. 3. Коригуючу (виправляючу) речовину – Сorrіgеns, яка покращує якість ліків, надає їм приємного смаку, попереджує подразнювальну дію на слизову оболонку шлунка.  4. Формоутворювальну речовину – Сonstіtuеns, яка надає лікам потрібної форми. Лікарська форма – надається лікам для отримання оптимального ефекту і зручності в застосуванні. За агрегатним станом лікарські форми поділяють на аерозолі, м'які, тверді, рідкі і газоподібні. За прописом (складом) розрізняють рецептурні й офіцинальні (фармакопейні) лікарські форми. Лікарські форми, що складаються за індивідуальними лікарськими прописами для виготовлення їх в аптеці, які, проте, не увійшли до діючої фармакопеї, називаються рецептурними, серед яких виділяють магістральні та мануальні.  Магістральні – нестандартні, індивідуальні прописи, призначені лікарем конкретному хворому.  Мануальні – стандартні, затверджені, клінічно перевірені прописи, які широко застосовуються на практиці. Описання таких прописів даються не в фармакопеї, а в спеціальних збірниках, які називаються мануалами. Офіцинальні – лікарські форми та складні прописи ліків, що зазначені у фармакопеї або інших документах, затверджених фармакопейним комітетом, називаються фармакопейними або офіцинальними. Офіцинальні лікарські форми виготовляються на фармацевтичних заводах. Виготовляють лікарські препарати за вимогами та правилами, що відображені в спеціальному збірнику фармацевтичного законодавства – фармакопеї.  

Выводы:Основні результати дослідження полягають у наступному. Фармацевтика входить у п’ятірку найбільш прибуткових галузей світової економіки. Основним факторами росту фармацевтичного ринку України є стійке зростання попиту (впродовж останніх років він підвищується в середньому на 20% на рік), викликане високими темпами збільшення доходів населення в країні. Фармацевтичний ринок України динамічно розвивається, обсяг ринку у цінах кінцевого споживача дорівнює 1 080 млн. дол. США. Ринок нерівномірно розподілений за регіонами України та тісно пов’язаний з рівнем розвитку регіону та чисельністю населення.  Лікарська форма – наданий лікарському засобу зручний до вживання стан, при якому забезпечується необхідний лікувальний ефект. Лікарські форми, залежно від їх консистенції, поділяють на тверді (порошки, таблетки, драже, супозиторії тощо), рідкі (розчини, краплі, мікстури, настойки, рідкі екстракти, настої, відвари, емульсії тощо) та м'які (мазі, пасти, рідкі мазі, пластирі).  Згідно результатів вивчення номенклатури супозиторних ліків, на фармацевтичному ринку України найбільше представлено наступні форми: ректальні супозиторії (54,5%), вагінальні (29,1%), капсули, таблетки, мазі, креми тощо (16,4%). Основним методом отримання супозиторіїв у промисловому виробництві є виливання у форми. Процес виробництва супозиторіїв складається з наступних стадій: 1. Підготовка основи. 2. Введення лікарських речовин та отримання супозиторної маси. 3. Дозування та формування супозиторіїв. 4. Упаковка. Більш сучасним є отримання супозиторіїв на автоматизованих лініях, до яких належить автомат «Sеrvас-200S» (ФРН). Основні технологічні стадії: в алюмінієвій фользі, що поступає з 2 рулонів, формуються чашоподібні половини, що з'єднуються і сплавляються. При цьому, зверху кожної форми залишається відкритим отвір, через який подається супозиторна маса. Отже, упаковка одночасно є формою для виливання супозиторіїв.  Вибірковий аналіз виробничої діяльності аптек м. Києва показав, що м’які лікарські форми в структурі загальної кількості екстемпоральних прописів посідають друге місце і складають до 17%. Найбільш часто готують прописи гідрофобних та гідрофобних абсорбційних мазей, що містять речовини протизапальної, місцевоанестезуючої, антисептичної, антигістамінної дії. Понад 60% від загальної кількості екстемпоральних прописів м’яких лікарських форм складають мазі багатокомпонентного складу, що містять 4, 5 та більше інгредієнтів. Аналіз магістральних прописів таких мазей вказує на те, що найбільш часто у їх складі прописують анестезин, димедрол, стрептоцид, кислоту саліцилову і борну, резорцин, ментол, новокаїн, сірку осаджену, вісмуту нітрат основний, камфору, іхтіол та ін. На підставі проведених досліджень створено методичні рекомендації щодо приготування м’яких лікарських форм в умовах аптек. Вони включають наступні розділи: загальні правила приготування, технологічний процес та контроль якості лініментів, мазей, паст, що готуються за магістральними прописами, вимогами лікувально-профілактичних закладів, або як внутрішньоаптечна заготовка.

Литература:1. Про лікарські засоби: закон України №783-XІV(783-14) від 30.06.99 // Електронний ресурс. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua 2. Концепція розвитку охорони здоров’я населення України, затверджена Указом Президента України від 7.12.2000 р. №1313\2000 // Електронний ресурс. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua 3. Биченко С. І. Стратегічні напрямки розвитку охорони здоров'я в Україні / С. І. Биченко Валерія Микитівна Лехан (ред.). – К.: Сфера, 2004. – 174 с. 4. Вікторов О. П. Контроль за безпекою лікарських засобів: 10 років фармаконагляду України / О. П. Вікторов // Здоров’я. – 2007. – №5. – С. 14-20. 5. Контроль якості лікарських засобів: сучасний стан і перспективи // Матеріали семінару на тему «Питання контролю якості лікарських засобів в Україні». – Х. – 2005. – 120 с. 6. Лехан В. М. Система охорони здоров'я в Україні: підсумки, проблеми, перспективи / В. М. Лекан / Міжнародний фонд «Відродження»; Інститут відкритого суспільства. – К.: Сфера, 2002. – 28 с. 7. Організаційне забезпечення якості лікарських засобів на етапах реалізації та медичного застосування. Автореф. дис... канд. фармац. наук: 15.00.01 / Л. О. Федорова // Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П. Л. Шупика. – К., 2006. – 21 с. 8. Охорона здоров'я в Україні: Статистичний збірник / Державний комітет статистики України. – К., 2011. – 271 с.