Національні традиції харчування

Содержание: ВСТУП 3 1. Поняття харчування 5 2. Національні традиції харчування 6 ВИСНОВКИ 15 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 16

Вступление: Серед слов’янських кухонь українська користається широкою популярністю. Вона давно одержала поширення далеко за межами України, а деякі блюда української кухні, наприклад борщі і вареники, ввійшли в меню міжнародної кухні. Українська кухня походить від сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби. Українська національна кухня склалася досить пізно, в основному до початку - середині XVIII ст., а остаточно - до початку XIX ст. Доти її з працею можна було відмежувати від родинних їй польської і білоруської кухонь. Це порозумівається тривалістю і складністю процесу формування української нації й української держави. Власне кажучи, формування української нації почалося лише з XVII ст. і завершилося через 100 років. Українська кухня - це такий же спадок українського народу, як мова, література, музика, їм можна всерйоз пишатися і не потрібно забувати. Серед слов'янських кухонь, українська кухня, користується широкою популярністю. Вона давно одержала поширення далеко за межами України, а деякі страви української кухні, наприклад, борщі і вареники, увійшли в меню міжнародної кухні. Українська кухня складалася протягом багатьох століть, що обумовило її різноманітність, страви української кухні, відрізняються високими смаковими та поживними якостями, різними комбінованими методами обробки продуктів і складною рецептурою. Формування української нації почалося понад півтори тисячі років тому. Приблизно в той же час почала формуватися і самобутня українська кухня. Незважаючи на монголо-татарське нашестя на Київ і більш пізню агресію литовських, польських, російських, угорських і різних інших феодалів, які намагалися асимілювати український народ, приблизно до середини XIX століття в основному сформувалася територія України.

Выводы: Таким чином, можемо зробити такі висновки: Традиційна кухня пройшла довгий шлях свого розвитку. Так, велика кількість складників, що використовуються для приготування страв. Широке використання прянощів - цибулі, часнику, петрушки, хріну та буряків і капусти Щоденне вживання рідких страв - юшки, кулеші, борщі та ін. У період ХVІ-ХVІІст. була. сформована основа традиційного харчування українців. Саме в цей період з'явилась така страва, як „борщ", а запозичена турецька страва „дюш-вара" стала відомою у нас, як вареники. Доповнення і наповнювачі до цієї страви були суто національні - мак, вишні, сир, сливи, груші, шкварки з цибулею. Було визначено, що сучасне валеологічне харчування не може не враховувати елементи національних традицій і має стати складовою національного виховання. А справа держави - забезпечити гідний матеріальний рівень громадян для задоволення базової потреби у харчуванні. Саме у студентські роки майбутні педагоги мають усвідомити важливість регулярного, збалансованого харчування, заснованого на традиціях народної кулінарії і моральних засадах національної культури.

Литература: 1. Аносова М.М. Организация производства и управления предприятиями общественного питания. – М.: Экономика, 2006. – 250 с. 2. Артюх Л.Ф. Українська народна кулінарія. (Історико-етнографічне дослідження). -К: Наукова думка, 2004. -158 с. 3. Банкетный стол по правилам // Журнал „Ресторанные ведомости”. – №72. – 2004. – С. 7-8. 4. Гачев Г.Д. Национальные образы мира: Космос-Псохо-Логос. - М: Издательская группа «Прогресе» - «Культура», 2007. - 483 с. 5. Гончаренко М.С. Основы валеологического питания. - X.: ООО «Издательство Бурун Книга», - 2006. - 368 с. 6. Оржеховська В. Педагогіка здорового способу життя // Шлях освіти. - №4.-2007.-С 29-32. 7. Руденко Ю.Д. Основи сучасного українського виховання. - К.: Видавництво імені Олени Теліги, 2003 . - 328 с.