Значення вживання неповних і незакінчених речень в СУЛМ на матеріалі творчості Л.Дашвар «Мати все»

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕПОВНИХ РЕЧЕНЬ 5 1.1 Синхронічний і діахронічний аспекти вивчення неповних речень. 5 1.2. Різовиди неповних речень, їх характеристика 14 1.3. Незакінчені речення як еквіваленти речень 25 РОЗДІЛ II. ВИКОРИСТАННЯ НЕПОВНИХ ТА НЕЗАКІНЧЕНИХ РЕЧЕНЬ В ТВОРЧОСТІ Л.ДАШВАР «МАТИ ВСЕ» 29 2.1. Характерність використання неповних і незакінчених речень в творі Люко Дашвар «Мати все» 29 2.2 Використання конструктивних та комунікативних неповних речень 34 2.3 Діалог. Аналіз діалогового мовлення 38 ВИСНОВКИ 49 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 51    

Вступление:Люко Дашвар – є авторкою міського авантюрно-психологічний роман «Мати все».  Письменниця бере за основу загальну антропологічну проблему сучасної доби – відчуження особистості, однак трагедію усвідомлення своєї самості, як і феномен існування «між двома безоднями – нескінченністю Космосу та бездонністю людської психіки», вона змальовує за допомогою різних естетичних засобів. Ця різниця, по суті, відображає ті процеси, які в українській літературі є мало дослідженими, – колізії співіснування і навіть протистояння або злиття високої та масової літератури, тому  робить тему  даного дослідження  досить актуальною. Проблеми функціонування масової літератури в літературному процесі кінця ХХ – початку ХХІ ст. аналізуються спорадично і часто принагідно. Зокрема, у працях Т.Гундарової, Н.Зборовської, С.Філоненко, Ю.Коваліва та ін. у загальних рисах окреслено поняття «масова література» та наголошено на тенденції останніх років – одночасного існування у літературному процесі і канону високої, або класичної, літератури, і канону масової, або популярної, літератури. Безумовно, глибше історія становлення масової літератури та еволюція жанрових модифікацій висвітлена у працях М.Черняк, С.Дубіна, Ю.Лотмана, Х.Ортега-і-Гасета, К.Блума, О.Хакслі та ін. літературознавців, філософів.  Неповні конструкції неодноразово ставали об’єктом уваги цілого ряду вчених, що досліджували питання синтаксису. Про це свідчать роботи таких лінгвістів, як О.Бех, Н.Дзюбак, П.Дудик, Г.Інфантова, Н.Катанцева, Н.Писаренко, Г.Попова, О.Сковородников, О.Чувакін, В.Шульгіна й багато інших, але досі залишаються нерозв’язаними питання семантичних і прагматичних типів неповних речень, їх статусу в мовленнєвій комунікації з простеженням контекстуального, ситуативно інтенційного мотивування таких утворень. Водночас літературний процес України все частіше пропонує читачеві і критику-літературознавцеві химерні варіанти сполучення дидактично-розважального стилю із карколомним сюжетом, експерименту із традиційними образами, отже, постає потреба у виробленні не тільки науково об’єктивного визначення понять «масова – висока література», але й широкого і фахового аналізу розбіжностей між цими двома явищами літературного процесу ХХ ст. Метою дослідження  є  розкриття значення вживання неповних і незакінчених речень в  творі  Л. Дашвар « Мати все». Об’єктом дослідження  є неповні  та  незакінчені речення. Предметом – художні  задачі  використання  авторкою твору «Мати все» Л. Дашвар неповних речень. Головними завданнями даного дослідження  є: 1. Дослідити синхронічний і діахронічний аспекти вивчення неповних речень. 2. Охарактеризувати різновиди неповних речень. 3. Проаналізувати незакінчені речення як еквіваленти речень. 4. Визначити характерність використання неповних і незакінчених речень в творі Люко Дашвар «Мати все». 5. Дослідити використання конструктивних та комунікативних неповних речень.  6. Здійснити аналіз діалогового мовлення в творі. Структура роботи. Курсове дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури.   

Выводы:Таким чином, однією з проблем сучасної лінгвістики є характеристика поняття «неповне речення». Так, на думку теоретиків лінгвістів визначено, що  неповне речення — це синтаксичне утворення, в якому одна з ланок його будови не вимовляється і в той же час фіксується свідомістю. Специфіка повних речень полягає в тому, що кожна їх позиція матеріально виражена. У неповних реченнях, побудованих за тією самою моделлю, деякі позиції словесно не виражені. Відзначимо, що неповні речення отримали широкого застосування в літературному доробку вітчизняних прозаїків, зокрема в творчості Л. Дашвар.   Масова література – це література, в якій герої діють, а не рефлексують, вони опиняються у відомих, навіть часто ігрових ситуаціях, прийоми масової літератури – оголені й очевидні для читача більш-менш підготовленого. Масова література усталює відомі жанрово-стилістичні форми, адресована певній читацькій аудиторії, естетичні особливості масової літератури – естетизація потворного, тривіалізація головної думки, стандартизація описаних ситуацій, сюжети масової літератури – динамічні, карколомні, хоча й стандартизовані. У мовленні твору  неповні речення, як і повні, слугують засобом реалізації відповідного мовленнєвого акту й співвідносні з певною комунікативною інтенцією мовця. Неповне речення — це синтаксичне утворення, в якому одна з ланок його будови не вимовляється і в той же час фіксується свідомістю. Отже, неповні речення, уживані в творі «Мати все» Л. Дашвар, різнопланові за семантикою та структурою. Їхню стилістичну маркованість зумовлюють здебільшого комунікативні інтенції героїв. У різножанровому монологічному мовленні найуживанішими є неповні речення з неназваним підметом. Стилістична роль згаданих структур – емоційно-виокремлювальна з акцентуванням на дії та увиразненням прикметникової означальності. У діалогічному мовленні словесно не вираженим постає переважно присудок, специфічно репрезентований у репліках-відповідях для актуалізації найважливіших адресатові й нових для адресанта компонентів змісту. Стилістичну значущість неповних речень із редукованим присудком посилюють, розташовуючи двоє речень поряд, що дає змогу поглибити інформаційне тло порушеної проблеми, акцентувати на обставинах її реалізації.   

Литература:1. Андрусів С. Модус національної ідентичності: Львівський текст 30-х років ХХ ст. / С. Андрусів. – Тернопіль-Львів, 2001.– 340 с. 2. Бабайцева В. Семанитка простого предложения / В. Бабайцева // Предложение как семантическая единица языка. Русский язык. – М. : МИШ им. Ленина, 1983. – С. 7 – 24. 3. Бабайцева В.Современный русский язык: Синтаксис. Пунктуация / В.Бабайцева, Л. Максимов. – Ч. III.  – М.: Просвещение, 1981. – 271с. 4. Бахтін М. Проблема тексту у лінгвістиці, філології та інших гуманітарних науках / М. Бахтін // Слово. Знак. Дискурс : антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької. – Львів: Літопис, 2001. – С. 416 – 424. 5. Булаховський Л.Курс руського литературного языка / Л.Булаховський; изд.3-е, испр. – М.: Высшая школа, 1991. – 432с. 6. Буслаєв Ф. Историческая граматика русского язика / Ф. Буслаев. – М.: Учпедгиз, 1959. – 623 с. 7. Ващенко В. Стилістика речення в українській мові: Навч. посіб. з стиліст. синтаксису / С. Ващенко. – Дніпропетровськ, 1968. – 158 с. 8. Введение в литературоведение. Литературное произведение: Основные понятия и термины/ под. ред. Л. Чернец. – М., 2000. – 300 с. 9. Визначення «зовнішнього» змісту твору // Інформаційний вісник Академії наук вищої школи України. – Додаток до випуску № 18. – К.: Центр вільної преси, 1998. – С. 26–30. 10. Вихованець І. Студії про частини мови : Термінологічний аспект / І.Вихованець // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць. – Вип. VІ. – К.: Вид-во Київ. нац. економ. ун-ту, 2005. – С. 3 – 7. 11. Вихованець І. Граматика української мови / І. Вихованець, К.Городенська, А. Грищенко. –  К.: Рад. школа, 1982. – 208 с. 12. Волох О. Сучасна українська літературна мова / О. Волох, М.Чемерисов, Е. Чернов. – К.: Вища школа, 1989.  – 334 с. 13. Волощук Л. Хуудожні візії урбаністичного  простору у сучасній масовій літературі / Л. Волощук // Вісник ЛНУ імені Т. Шевченка. – 2011. – № 24. – Ч. І. – С. 18 – 23. 14. Галич О. Теорія літератури: Підручник / О. Галич. –  К., 2001. – 456 с. 15. Гуйванюк Н. Синтаксис неповного речення. Еквіваленти речень: навч.-метод. посіб. / Н. Гуйванюк, А. Агафонова, С. Шабат-Савка; Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці : Рута, 2007. – 100 с. 16. Гумбольдт В. Фон Избранные труды по языкознанию / B. Фон Гумбольдт. – М. : Прогресс, 1984. – 397 с. 17. Гундорова Т. Висока культура і популярна культура: Слов’янський контекст / Т. Гундорова // Слово і час. – 2008. – № 9. – С. 52 – 63. 18. Дашвар Люко. Мати все / Люко Дашвар передм. О. Герасим’юк; худож. О. Маслов. – Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2010. – 336 с. 19. Дороз В. Актуальні напрямки світового мовознавства з огляду на сучасний парадигмальний простір гуманітарного знання, їх роль і значення для крос-культурного навчання учнів-білінгвів української мови / В. Дороз // Українська мова і література в школі. –2009. –№ 6. – С. 2 – 5.  20. Дудик П. Синтаксис сучасного українського розмовного літературного мовлення / П. Дудик. – К.: Наукова думка, 1993. – 288с. 21. Загнітко А. Теоретична граматика української мови: Морфологія : монографія /  А. Загнітко. – Донецьк : ДонДУ, 1996. – 437 с. 22. Загнітко А. Основи українського теоретичного синтаксису : 4.1. / А.Загнітко. – Горлівка: ГДППМ, 2004. – 228 с. 23. Каранська М. Синтаксис сучасної української мови / М. Каранська. – К.: Либідь, 1999. – 137 с. 24. Каранська М. Сучасна українська літературна мова / М. Каранська. – К.: Либідь, 1995. – 312 с. 25. Кочан І. Лінгвістичний аналіз тексту: Навч. посіб / І. Кочан; 2-ге вид., перероб і доп. – К.: Знання, 2008. – 423 с. 26. Крупа М. Лінгвістичний аналіз художнього тексту: Посібник для студентів філологічних спеціальностей вищих навчальних закладів / М.Крупа. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 432 с.  27. Кулик Б. Курс сучасної української літературної мови : 4.2. Синтаксис / Б. Кулик. – К. : Рад. школа, 1965. – 283 с. 28. Купина Н. Массовая литература сегодня: учеб. пособие / Н. Купина, М. Литовская, Н. Николина; 2-е изд. – М.: Флинта: Наука, 2010 – 424 с. 29. Кухаренко В. Интерпретация текста / В. Кухаренко. – М.: Просвещение, 1988. – 189 с. 30. Лекант П. Синтаксис простого предложения в современном русском языке / П. Лекант; изд. 2-е, испр. – М.: Высшая школа, 1986. – 173с. 31. Літературознавча енциклопедія: у 2 т./ Авт.-укладач Ю.Ковалів. Т.Маадай-Кара. – К.: Академія, 2007. – 608 с. 32. Лучик А. Властивості форми вираження еквівалентів часток в українській мові / А. Лучик // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). – Кіровоград : РВЦ КДПУ, 2003. – Вип. 48. – С. 3–9. 33. Марич М. Особливості синтаксичної форми у творах М.Стельмаха / М.Марич. – К., 1997. – 92 с. 34. Москаленко Н. Нарис історії української граматичної термінології / Н.Москаленко. – К.: Рад.шк., – 1959. – 224с. 35. Пассмор Д. Сто лет философии / Д. Посмор. – М.: Прогресс-Традиция, 1998. – 496 с. 36. Пентилюк М. Ділове спілкування та культура мовлення : навч. посіб. / М.Пентилюк, І.Марунич, І.Гайдаєнко. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 224 с. 37. Пентилюк М. Культура мови і стилістика : проб. підруч. для гімназій гуманіт. профілю / М. Пентилюк. – К. : Вежа, 1994. – 240 с. 38. Пешковский А. Русский синтаксис в научном освещении / A.Пешковский. – М.: Учпедгиз, 1956. – 560 с. 39. Пешковский А.  Русский синтаксис / А. Пешковский. – М.:Учпедгиз, 1963. – 511с. 40. Попов И. Неполные предложения в современном русском языке / И.Попов // Труды Института языкознания АН СССР.  – Т.II.  – М., 1953. – 322 с. 41. Рассел Б. Человеческое познане / Б. Рассел // Мир филосо¬фии : в 2 ч. - М.: Политиздат, 1991. – Ч.1.  – С. 281 – 298. 42. Романенко О. Біль відчуження: екзистенційні мотиви в українській високій та масовій літературі початку ХХІ ст. (на матеріалі прози Л.Костенко, Люко Дашвар) / О. Романенко // Теоретична і дидактична філологія. – 2011. – Випуск 10. – С. 315 – 328. 43. Сімович В. Граматика української мови / В. Сімович. – К., 2003. – 584 с. 44. Смаль – Стоцький С. Граматика руської мови / С. Смаль – Стоцький,  Ф.Гартнер. – К., 1935. –202 с. 45. Современный руский литературный язик/ под ред. П. Леканта. – М.: Высшая школа, 1988. – 399 с. 46. Современный руський язык /под ред. В. Белошапковой. – М.: Высшая школа, 1981. – 560с. 47. Сойя Э. Как писать о городе с точки зрения пространства / Э. Сойя // Логос. – 2008. – № 3. – С. 42 – 45. 48. Сучасна українська літературна мова : підручник /за ред. М. Плющ. - К.: Вища школа, 1994. – 414 с. 49. Таранова А. «Велике нечитоме» і академічний конон: проникнення масової літератури до парадигми літературознавства / А. Таранова // Слово і час. – 2008. – № 11. – С. 50 – 56. 50. Українська мова. Енциклопедія. – К.: Укр.енцикл., 2000, – 852с. 51. Философский энциклопедический словарь (ФЭС) / гл. ред. И.Ильичев, П. Федосеев, С.  Ковалев, В. Панов. – М.: Сов. энциклопедия, 1983. – 840 с. 52. Фоменко В. Місто і література: українська візія: монографія / В.Фоменко. – Луганськ : Знання, 2007. – 312 с.  53. Хабаров Андрій. Люко Дашвар: мати всіх // Дзеркало тижня. – 2010. – № 49. – С. 33 – 35. 54. Чередниченко Г. Граматична структура неповних речень та основи їх класифікації / Г. Чередниченко // Українська мова і література в школі. – 1954. – №3. – С.14 – 20. 55. Чередниченко І. Грамматична структура неповних речень / І.Чередниченко // Українська мова в школі. – 1954. – № 4. – С.15 – 17. 56. Чувакин A. О структурной классификации неполных предложений/ A.Чувакин // Научные доклады высшей школы. Филологические науки. – 1974. – №5. – С.104 – 108. 57. Шахматов A. Синтаксис русского язика / A. Шахматов; 2-е изд. - Л.: Учпедгиз, 1991. – 620 с. 58. Шахматов А. Синтаксис русского язика / A. Шахматов; изд.3-е.  – М.: УРСС, 2001. – 455 с. 59. Шерех Ю. Нарис сучасної української літературної мови / Ю. Шерех. – К., 1992. – 402 с. 60. Шипилов А. О смысле города и городе – смысле / А. Шипилов // Человек. – 2006. – № 1 – 2. – С. 5 – 18.