В чому полягають професійний добір працюючих

Содержание: Вступ 3 1. Поняття професійного добору працюючих 4 2. Методичний огляд у процесі професійного добору працюючих 8 Висновки 13 Список використаних джерел 15  

Вступление: Гарантії прав на охорону праці починаються вже з моменту обговорення та укладання трудової угоди, оскільки згідно ст. 5 Закону «Про охорону праці» умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим НПАОП. Під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах. Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи. Здоров’я населення є пріоритетним у соціально-економічній політиці цивілізованих країн i головним критерієм доцільності та ефективності діяльності всіх сфер суспільства 1, 2. Важливого значення у зміцненні стану здоров’я населення набуває профілактична спрямованість сучасної медицини, науковою базою у виборі стратегія якої є концепція професійного ризику 3, 4, 5. Професійне здоров’я є одним з інформативних показників стану здоров’я працюючого населення, яке чутливо реагує на умови праці, соціально-економічні зміни, визначає якість життя 6. У розвинутих країнах здоров’я працівника розглядається як умова, яка напряму впливає на виробничий процес та якість продукції: “хворий виробник не спроможний виробляти якісний товар”.  

Выводы: В сучасних умовах професійний добір стає насущною медико-пcихофізіологічною та соціально-економічною проблемою, однієї з найважливіших складових комплексу профілактичних заходів, спрямованих на зниження індивідуального ризику здоров’ю та життю працюючих, професійної захворюваності, а також підвищення успішності професійної діяльності. В Україні створені всі передумови для впровадження загальнодержавної системи психофізіологічної експертизи, яка б мала єдині підходи до нормативно&методичного забезпечення, уніфіковані організаційні підходи до проведення психофізіологічної експертизи, вибору найбільш інформативних психофізіологічних характеристик та аналізу критеріїв ефективності діяльності, інформаційного забезпечення. Одночасне співставлення медичних і психофізіологічних показників соматичного й психофізіологічного стану організму дають можливість оцінити стан здоров’я як здорових, так і тих, що мають ризик розвитку патології, виявити ранні прояви виробничозумовлених і професійних захворювань, зберегти працездатність працівників. Професійний психофізіологічний відбір і психофізіологічна експертиза спрямовані на вирішення проблеми «людського чинника» на виробництві і суттєво впливають на підвищення рівня безпеки на виробництві, збереження здоров'я працівників.  Роботи підвищеної небезпеки характеризуються наявністю психофізіологічних чинників виробничої небезпеки – фізичних (статичні і динамічні перевантаження, гіподинамія) і нервово-психічних (розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження, перенапруження аналізаторів). Вказані чинники спричиняють зміни у стані людини під впливом тяжкості і напруженості праці.  Виконання робіт підвищеної небезпеки і таких, що вимагають професійного відбору, як правило, передбачає наявність постійних або тимчасових шкідливих або небезпечних чинників, які можуть бути обумовлені:  - дефіцитом інформації для прийняття рішень;  - фізіологічним дискомфортом – невідповідністю умов праці нормативним вимогам;  - дефіцитом часу для прийняття рішень і виконання дій;  - підвищеною складністю завдання;  - наявністю реальної загрози життю або здоров'ю;  - підвищеною ціною помилкових дій;  - недозавантаженістю інформації (сенсорною депривацією);  - перенавантаженням інформації. У результаті виконаного дослідження встановлено, що матеріальні збитки, яких зазнають підприємства при виникненні нещасних випадків або аварій внаслідок недостатньої психофізіологічної підготовки, що не відповідає вимогам певної трудової діяльності, більші ніж витрати на проведення професійного відбору. Тому отримані результати вказують на доцільність необхідності проведення психофізіологічної експертизи на підприємствах усіх форм власності та галузей виробництва.

Литература: 1. Про затвердження плану заходів щодо виконання у 2007 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=90-2007-%F0  2. Панов Б. Проблемы остались нерешенными / Б. Панов // Охрана труда. – 2008. – №9. – С. 39.  3. Состояние безопасности труда в мире // Охрана труда. –2008. – №11.– С. 31.  4. Ена А. Психофизиологическая экспертиза – для работника и работодателя / А. Ена, В. Маслюк, Д. Тимошина // Охрана труда. – 2008. – №3. – С. 39-42.  5. Басанец А. Профессиональная заболеваемость в Украине / А. Басанец, И. Лубянова, Д. Тимошина // Охрана труда. – 2008. – №10. – С. 39-42.  6. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», № 246 від 21.05.2007 р.  7. Наказ МОЗ України «Про затвердження Переліку робіт, де потреба у професійному доборі », № 263/121 від 23.09.1994 р.  8. Наказ МОЗ України «Про внесення змін до переліку робіт, де потреба у професійному доборі», № 102/85 від 6.06.1995.  9. Письмо ГП Луганский ЭТЦ ННИИ ПБ и ОТ, № 466 от 11.05.2010 г.  10. Кононова И. Особенности организации и проведения медосмотров работающих в г. Киеве / И. Кононова // Охрана труда. – 2008. – №11. – С. 39-40.