Інфляція: теоретичний аналіз

Содержание: ВСТУП 3 1. Сутність та закономірності розвитку інфляції. 5 2. Теоретичні концепції походження інфляції. Причини інфляції. 16 3. Економічні та соціальні наслідки інфляції. 20 4. Антиінфляційна політика та особливості її проведення в Україні. 23 ВИСНОВКИ 34 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 38 ДОДАТКИ 41  

Вступление: Макроекономічні проблеми інфляції є фундаментальною проблемою для розвитку будь-якої країни. Особливу актуальність вона набуває для держав так званого перехідного періоду, до яких відноситься і Україна.  В економічній науці не існує єдиних підходів щодо причин, наслідків і основних напрямів боротьби з інфляцією в умовах ринкової економіки. Про діапазон розмаїття поглядів може свідчити той факт, що два світових авторитети в галузі інфляції та грошового обігу, два лауреати Нобелівської премії - Мілтон Фрідман (1976 р.) і Джеймс Табін (1981 р.) - запропонували практично взаємовиключне трактування впливу інфляції на економічну активність в економіці. Причому зробили це приблизно одночасно. У працях з однаковою назвою - "Інфляція і безробіття". Інфляція є одним із проявів макроекономічної нестабільності. Особливо негативно відбивається інфляція на соціально-економічному розвитку України, що є порушенням процесу суспільного відтворення внаслідок перенасичення сфери обігу грошовими знаками понад реальної потреби господарського комплексу та їх знецінення. Інфляція є важливим чинником, що визначає внутрішню фінансову рівновагу в соціально-економічній системі й рівень життя населення. Типовим проявом інфляції є загальне підвищення цін і зниження курсу національної валюти. Дослідженню цієї проблематики приділяють увагу багато вчених-економістів. У сучасних умовах інфляція в усьому світі носить хронічний, всеохоплюючий характер, зумовлений не тільки грошовими, але й негрошовими факторами. Повністю вилучити інфляцію у ринкових умовах господарювання неможливо, може йтися про керовану, регульовану інфляцію, що реально лише за умови системного, точного прогнозування інфляційних процесів Інфляційні процеси викликають спад економічного розвитку, що супроводжується структурною деформацією економічних відносин, гострим дисбалансом платіжних відносин, зниженням темпів виробництва, порушенням руху грошових потоків, стрімким зростанням цін, зниженням життєвого рівня населення і знеціненням національної грошової одиниці. Україна переживає період високих темпів розвитку інфляційного процесу, що вимагає розроблення антиінфляційних заходів щодо цього явища. Дослідженням причин, наслідків і методів подолання інфляції присвячені наукові праці як зарубіжних, так і вітчизняних авторів, зокрема В.Д. Базилевича, В.Д. Дербенцева, Дж.М. Кейнса, Т.Т. Ковальчука, О.М. Мельника, І.Ф. Радіонової, М.А. Фрідмана, А.М. Шаповалова  та багатьох інших. Мета даної роботи:  дослідити сутність інфляції, дослідити її причини та розглянути методи антиінфляційної політики держави..  Завдання роботи: - дослідити сутність та закономірності розвитку інфляції; - дослідити причини інфляції; - дослідити соціально-економічні наслідки інфляції; - дослідити антиінфляційну політику та особливості її проведення в Україні. Об'єктом дослідження є інфляція. Предметом дослідження виступають інфляційні процеси та антиінфляційна політика держави.  При написанні роботи було використано методи системного дослідження, аналізу та синтезу, методи статистичного аналізу, метод наукової абстракції, функціонального аналізу.

Выводы: На основі проведеного дослідження в курсовій роботі можна зробити наступні висновки. Як соціально-економічне явище, інфляція виникла у ХVI ст. і на той час вона мала локальний, обмежений характер. Лише з розвитком ринкової економіки та інтеграційних процесів вона набувала постійного характеру. У сучасному світі, напевно, немає країни, яка б тією чи іншою мірою не зазнала впливу інфляції. Інфляційні процеси в різні часи і в різних країнах проходять неоднаково. Тому в багатьох країнах визначення типу інфляції робиться на сонові визначення провідного з них. Бурхливого розвитку інфляція набула у 20-ті роки ХХ ст. Під інфляцією розуміють зростання загального рівня цін у країні впродовж певного періоду, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці. Таке зростання пов'язане з перевищенням кількості грошей в обігу порівняно з сумою товарних цін. При цьому ціни різних товарів та тарифи на послуги можуть зростати різними темпами, а саме підвищення не обов'язково торкається усіх товарів. Як відомо, у роки помірної інфляції, ціни на окремі товари можуть навіть знижуватися. Зростання цін також свідчить про знецінення грошової одиниці, за яку можна придбати дедалі меншу кількість товарів. Отже, інфляція – це не тільки зростання цін, але і знецінення грошей внаслідок порушення грошового обігу та перевищення грошової маси над товарною масою. Найбільш загальне  визначення інфляції – переповнення каналів обігу грошовою масою зверх потреб товарообороту, що викликає знецінення грошової одиниці і відповідно зростання товарних цін. Однак таке визначення інфляції, на думку ряду економістів, не можна вважати повним. Інфляцію не можна зводити лише до чисто грошового феномену. Це складне соціально–економічне явище, яке породжене диспропорціями відтворення в різних сферах ринкового господарства. Перші теорії інфляції ґрунтувалися на розумінні цього явища як чисто грошового феномену. Кількісна теорія виникла в ХVІ ст., авторами якої є англійський філософ Д. Юм та англійський економіст Д. Рікардо. За основу в ній була взята функція грошей як засобу обігу. Головними соціально-економічними наслідками інфляції є перерозподіл доходів, прихована державна конфіскація грошей у населення через інфляційний податок, падіння реальної відсоткової ставки, зростання невизначеності у процесі прийняття рішень суб'єктами господарювання. Внаслідок цього знижується схильність до заощаджень і, відповідно, норма нагромадження капіталу – параметри, що визначають довгостроковий рівень економічного зростання. Раніше вважалося, що помірна інфляція стимулює економічний розвиток. Нині ж усе теоретично обґрунтовано і практично підтверджено, що будь-яка країна може добитися довготривалої позитивної економіки лише за умови забезпечення стабільної і низької інфляції. З огляду на це, переглядається і роль центральних банків як основних державних інституцій, котрі разом із урядами опікуються цінами, тобто ставлять перед собою мету підтримувати невеликі і стабільні рівні інфляції.  Ідею регулювати інфляцію першими висунули представники кейнсіанської школи, їх ідея "контрольованої" інфляції сформувалась як складова кейнсіанської теорії державного регулювання економіки шляхом втручання в платоспроможний попит. Кейнс і його послідовники вважали, що різними економічними важелями, у тому числі збільшенням грошової маси в обігу, держава може стимулювати розширення попиту, реакцією на що буде зростання пропозиції, а значить, і виробництва товарів без підвищення цін.  Антиінфляційна політика більшості країн з розвинутою ринковою економікою проводиться за кількома напрямами – дефляційної політики (урегулювання попиту), політики доходів чи за одним і другим напрямами одночасно. Дефляційна політика включає ряд методів обмеження платоспроможного попиту через фінансовий і кредитно-грошовий механізм. Для того щоб зменшити надходження зайвих грошей в обіг, скорочуються витрати державного бюджету, передусім на субсидії підприємствам, соціальні потреби, інфраструктуру, на потреби військово-промислового комплексу. З метою вилучення з обігу зайвих грошей, які надійшли туди раніше, широко використовується посилення податкового тиску на доходи. Проте мобілізовані в бюджет через податки кошти можуть знову надходити в обіг у вигляді державних витрат. Щоб цього не сталося, необхідно реально зменшувати бюджетні витрати, насамперед невиробничого призначення. Для вилучення частини зайвих грошей форсується випуск державних позик. Другий напрям антиінфляційної політики – політика доходів – передбачає державний контроль за заробітною платою і цінами. Такий контроль може зводитися до фіксації зарплати і цін на певному рівні ("заморожування"), або встановлення темпів їх зростання в певних межах, найчастіше в межах темпів приросту продуктивності праці або до того й іншого водночас. Сьогодні в Україні відсутній глибоко продуманий механізм впливу на інфляційні процеси. Спроба побудувати власну грошово-кредитну, фіскальну, валютну, економічну політику без урахування міжнародних чинників – не раціональна. Як приплив, так і відплив капіталу потребує продуманих і зважених підходів регулювання, і навіть такі країни, як США, котрі в минулі роки сповідували в цій сфері максимально ліберальну політику, сьогодні переглядають ключові принципи своєї політики.  Утримувати інфляцію під контролем, безумовно, необхідно. Та сьогодні ефективність вирішення зазначеного завдання залежить не стільки від обмежувальної політики Національного банку України, скільки від усунення ринкових деформацій, що перебувають, здебільшого, у зоні відповідальності уряду. Посилення податкового тягаря на внутрішніх виробників, хох би як переконливо воно мотивувалося, після затвердження бюджету стало фактом. Ця обставина аж ніяк не сприяє прискоренню зростання й детінізації економки – двом джерелам за рахунок яких можна збільшити наповнення дохідної частини бюджету. Виробники традиційно перекладають збільшення фіскального навантаження на плечі споживачів, тобто підвищують ціни. 

Литература: 1. Азаров Н. «Урежем все, по самое...» // Бізнес. – 2010. – №9. – С.21.  2. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник. – К.: Знання, 2004. – 851 с. 3. Береславська О. Ревальвація гривні: вплив на інфляційні процеси в Україні та рівень доларизації економіки // Вісник Національного банку України.– 2006.– №2. – С. 20–24. 4. Булавіна О.А. Модель регулювання інфляції в умовах сталого економічного розвитку / О.А. Булавіна // Інформаційні технології в економіці, менеджменті і бізнесі: проблеми науки, практики і освіти : зб. наук. праць. – К. : Вид-во Європ. Ун-ту, 2002. – С. 93. 5. Вдосконалення координації грошово–кредитної та фіскальної політики: Інформаційно–аналітичні матеріали. – Вип. 5 / Ред. В. Міщенко, О. Кірєєв, М. Шаповалов. – К.: Центр наукових досліджень НБУ, 2005. – 96 с. 6. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов / Е.Ф. Жуков, Л.М. Максимова, А.В. Печникова и др.; Под ред. академ. РАЕН Е.Ф. Жукова. – 2–е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ – ДАНА, 2003. – 600 с 7. Дербенцев В.Д. Аналіз та моделювання інфляційних процесів в економіці України: Автореф. дис… канд. екон. наук : спец. 08.03.02 «Економіко–математичне моделювання». – К., 2001. –16 с. 8. Економічна теорія: макро– і мікроекономіка : навч. посібн. / за ред. Зіновія Ватаманюка та Степана Панчишина. – К. : Вид–во "Альтернативи", 2001. – 606 с. 9. Кейнс Дж.М. Общая теория занятости, процента и денег: Учеб. пособие. – М.: Гелиос АРВ, 2000. – 352 с. 10. Кейнс Дж.М. Трактат про грошову реформу. Загальна теорія зайнятості, процента та грошей: Реферат–дайджест / Пер. с англ. – К.: АУБ, 2000. – 189 с. 11. Ковальчук Т.Т. Макроекономічні й фінансові проблеми суверенної України // Банківська справа.– 2001.– №4. – С. 10–14. 12. Кораблін С. Інфляція та економічне зростання для України, що вийшла із зони інфляційного придушення виробництва. Монетарне зниження цін сьогодні не безпечніше, ніж чотири роки тому для Аргентини // Дзеркало тижня.– 15–21.03.2003. 13. Кораблін С. Валютний курс гривні: деякі ефекти та обмеження // Економіка України. – 2010. – №4. – С.76.  14. Мельник О.М. Інфляція: теорія і практика регулювання. – К.: Знання, КОО, 2001. – 291 с. 15. Олійник С. Краще валюта в кишені // Експрес. – 2011. – №11. – С.1. 16. Опарін В. М. Фінанси (Загальна теорія): Навч. посібник  – 4-те вид., без змін. – К. : КНЕУ, 2007. – 240 с. 17. Осецький В.Л. Співвідношення безробіття та інфляції: соціально–економічні наслідки у кризовий період / В.Л. Осецький, О.О. Сльозко // Ринок праці та зайнятість населення. – 2009. – № 1. – С. 43. 18. Поддєрьогін А.М., Наумова Л.Ю. Фінансова стійкість підприємств в економіці України. – К.: КНЕУ, 2011 р. 19. Радіонова І.Ф. Макроекономіка: теорія та політика: Підручник. – К.: Таксон, 2004. – 348 с. 20. Ревенко А. Інфляція: річні результати і дозована інформація // Дзеркало тижня. – 2010. – №1. – С.7. 21. Ревенко А. Цінові хіти 2011–го – гречка і нові тарифи ЖКГ // Дзеркало тижня. – 2011. – № 5. – С.1,7.  22. Савлук М.І., Мороз А.М., Лазенко І.Я. Гроші та кредит. КНЕУ, 2011. 23. Скрипник А., Варваренко Г. Вплив валютно–курсової політики на інфляційні процеси в Україні // Вісник Національного банку України.– 2007.– №1. – С. 40–48. 24. Смирнов А.Д. Лекции по макроэкономическому моделированию: Учеб. пособие для вузов. – М.: ГУ ВШЭ, 2000. – 351 с. 25. Харазішвілі Ю., Зарицький О., Заводник В. Інфляція, фактори впливу та інструменти реагування // Інфляція, фактори впливу та інструменти реагування.– 2003.– №9. – С. 12–16. 26.  Шаповалов А. Системні особливості розвитку інфляційних процесів в Україні // Вісник Національного банку України.– 2007.– №12. – С. 3–7. 27. Шатулин А.П. Принципы системности // Философские науки.– 1990.– №5. – С. 51–62. 28. Шевчук В.О., Копич Р.І. Вплив бюджету на макроекономічні показники // Фінанси України.– 2010.– №3. – С. 3–12. 29. Cihak, M. Stress testing: A review of key concepts // www.defaultrisk.com. 30. Fridman, M.A. (1957). Theory of the consumption function. Princeton. 31. Regional Economic Outlook. Europe: Addressing the crisis. May, 2009. Washington: IMF, 2009. – 61 p.