Оцінка банком кредитоспроможності фізичної особи

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Теоретичні засади методів оцінки кредитоспроможності позичальника банку 6 1.1. Роль та місце кредитування фізичних осіб у кредитному портфелі комерційних банків 6 1.2. Поняття кредитоспроможності позичальника-фізичної особи 12 1.3. Методи оцінки кредитоспроможності позивальників у банках 16 Розділ 2. Діагностика методів оцінки кредитоспроможності позичальника у банку (на прикладі АКІБ «УкрСиббанк») 21 2.1. Організаційне та інформаційне забезпечення оцінки кредитоспроможності позичальника 21 2.2. Методика оцінки кредитоспроможності фізичних осіб у АКІБ «УкрСиббанк» 25 Розділ 3. Удосконалення методів оцінки конкурентоспроможності фізичної особи 30 3.1. Досвід зарубіжних банків щодо використання скорингових моделей оцінки кредитоспроможності фізичної особи 30 3.2. Комп’ютерна реалізація комплексу задач «Аналіз фінансового стану позичальника - фізичної особи» 35 Висновки 40 Список використаної літератури 43

Вступление:За даними Міжнародного валютного фонду, середнє співвідношення споживчих кредитів, наданих фізичним особам, становить близько 18% розміру ВВП країни. Найвищій рівень обсягів споживчого кредитування зафіксований у країнах Азії, на другому місці – країни Європи, на третьому – Латинської Америки. В Україні цей показник не перевищує двох відсотків ВВП нашої держави. Враховуючи потенціал ринку кредитування фізичних осіб та рівень дохідності від цих операцій, значна частина банківських установ нашої держави спрямувала свої зусилля на розвиток саме цього банківського продукту. На сьогодні в Україні спостерігається бурхливий розвиток споживчого кредитування. Цими обставинами занепокоєні представники Міжнародного валютного Фонду та одного з найавторитетніших у світі рейтингових агентства Fitch. За їх прогнозами, оптимальний рівень щорічного зростання обсягів кредитування фізичних осіб має становити 15%, хоча, за підрахунками, цей показник в Україні щорічно зростає більше ніж на 30%. Аналізуючи дані Національного банку України, бачимо, що цей показник є ще більш вражаючим: за 9 місяців 2006 року обсяги кредитування фізичних осіб зросли на 186,4%. Проаналізувавши ці показники, міжнародні фінансові установи вважають, що «занадто бурхливе зростання споживчого кредитування в Україні може призвести до кризи банківської системи країни». Їхньою відповіддю на зазначені процеси є намір переведення рейтингу банківської системи України з категорії «помірний рівень вразливості» у категорію «високий рівень вразливості», до якої зараз належить Росія та Азербайджан. В умовах розширення в нашій країні кредитних відносин з фізичними особами, особливу актуальність здобуває застосування правильної, економічно обґрунтованої оцінки їх кредитоспроможності. Від точності та достовірності цієї оцінки залежить ефективність здійснення конкретних кредитних угод, а також кредитної політики банківської установи в цілому. Всебічна оцінка фінансової стійкості позичальника, включаючи запобігання можливим ризикам неповернення кредитів, дозволяє банку більш цілеспрямовано використовувати кредитні ресурси і отримувати стабільні прибутки. Нажаль, в вітчизняної економіці спостерігається високий рівень проблемних кредитів, в структурі кредитних вкладень вони складали на початок 2007 р. до 32%, а обсяг резервів, сформованих під проблемну заборгованість, до загального обсягу резерву на відшкодування можливих витрат за кредитними операціями - понад 49%, що веде до погіршення показників фінансового стану банків і позичальників. Несприятлива ситуація зі своєчасним поверненням кредитів в значній мірі обумовлена недосконалістю методичних підходів, недостатнім науково-теоретичним обґрунтуванням оцінки кредитоспроможності позичальників. Дослідженням цього питання займалося багато вітчизняних та зарубіжних вчених і науковців, таких як : І.Бланк, І.Бушуєва, О.Васюренко, В.Ветлицький, В.Галасюк, А.Гальчинський, В.Загорський, М.Мороз, О.Пернарівський, Ю.Потійко, та ін. Огляд матеріалів різних досліджень та публікацій показує, що в економічної теорії є багато методик оцінки кредитоспроможності позичальників, однак не розроблено єдиної загальноприйнятої науково-обґрунтованої методики. Це пов’язано в основному з тим, що відсутнє єдине наукове трактування самого поняття „кредитоспроможність позичальника”, його суті. Таким чином досліджувана тема є дуже актуальною, і тому необхідно особливу увагу приділити визначенню суті проблеми, розкрити позитивні та негативні сторони різних методик оцінювання кредитоспроможності позичальника та виявити шляхи їх удосконалення. Серед багатьох визначень терміну „кредитоспроможність” найбільш точно його суть відображає наступне: кредитоспроможність — це здатність позичальника в повному обсязі і у визначений кредитною угодою термін розрахуватися за своїми борговими зобов'язаннями. В міжнародній практиці застосовуються різноманітні системи оцінки кредитоспроможності, які відрізняються кількістю показників, підходами до їх характеристик, пріоритетністю кожного з них. Однак, досягнутий позитивний зарубіжний досвід буде застосовуватися ефективно, якщо він враховуватиме особливості економічної ситуації в нашій країні та специфіку підприємств.

Выводы:Виникнення і функціонування кредиту пов'язане з необхідністю забезпечення безперервного процесу відтворення, із тимчасовим вивільненням коштів у одних підприємствах і появою потреби в них у інших. При наданні кредитів будь-який банк стикається з необхідністю оцінки кредитоспроможності позичальників. Ця процедура є обов'язковою, і її результати істотно впливають як на результати конкретних кредитних угод, так і на ефективність кредитної діяльності банку в цілому. Для позичальника оцінка кредитоспроможності також важлива, оскільки від її результату залежить в якому обсязі буде наданий кредит і чи буде він наданий взагалі. Отже, можна сказати, що кредитоспроможність creditworthiness – це система умов, що визначають спроможність підприємства залучати позиковий капітал і повертати його в повному обсязі у передбачені терміни Між кредитоспроможністю і платоспроможністю існує істотна відмінність. Справа в тому, що кредитні зобов'язання позичальника перед банком, на відміну від інших зобов'язань, повинні бути погашені виключно грошовими коштами. Тому для банка, що надає кредит, недостатньо, щоб позичальник був платоспроможний, він повинен бути кредитоспроможний. У зв'язку з цим виникає необхідність використання поняття кредитоспроможності для характеристики спроможності позичальника погашати свої зобов'язання перед банком виключно грошовими коштами. Процес кредитування відбувається шляхом реалізації наступних етапів, кожен з яких вносить свій вклад в якісні характеристики кредиту та визначає ступінь його надійності та прибутковості для банку: 1) попередній аналіз ринку та розробка стратегій кредитних операцій; 2) розгляд заявки на отримання кредиту та інтерв`ю з майбутнім позичальником; 3) оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику пов`язаного з видачею кредиту; 4) підготовка кредитного договору (структурування кредиту) та його підписання; 5) контроль за виконанням умов договору та погашенням кредиту. Особливо цікавими є методики оцінки кредитоспроможності позичальника за допомогою рейтингу. Раніше вони в основному використовувалися західними банками. До теперішнього часу розроблена значна кількість методик оцінки кредитоспроможності позичальника. Вони відрізняються по числу показників, що використовуються для оцінки кредитоспроможності, підходом до оцінки критеріальних меж оціночних показників, оцінкою значимості кожного із відібраних показників, методикою підрахунку сумарної кредитоспроможності. Ощадний банк України був першим банком в Україні, що почав використовувати рейтингову методику оцінки кредитоспроможності позичальника – фізичної особи. Методи перевірки кредитоспроможності позичальників по бальній системі отримують все більше визнання західних банків, які не жаліють ні часу, ні коштів на їх розробку. Світова банківська практика аналізу клієнтської заборгованості безперечно заслуговує глибокого та всестороннього вивчення зі сторони банків України, і тому все більше і більше українських банків приходять до розробки власних рейтингових систем оцінки кредитоспроможності позичальника - фізичної особи. Підкреслимо, що, оцінюючи здатність позичальника виконати свої зобов'язання у майбутньому, працівники банку розраховують не всю сукупність показників, охарактеризованих вище. Для отримання об'єктивної картини достатньо проаналізувати по одному чи кілька показників з кожного блоку. Згідно із сучасними тенденціями оцінки кредитоспроможності увага насамперед акцентується на аналізі достатності та реальності прогнозних показників надходження коштів та предмету застави. Під час визначення кредитоспроможності позичальника для надання споживчого кредиту інформація про них акумулюється у банківських бюро кредитних історій, і тут дуже важливим для позичальника є наявність позитивної кредитної історії.

Литература:1. Про заставу: Закон України від 2.10.92 р. №2654 – 12 //Відомості Верховної Ради України 1997 №47 2. “Про кредитування” Положення НБУ №246 від 28.09.95 www.liga.kiev.ua 3. “Рекомендації по визначенню фінансового стану позичальників” Постанова НБУ №323 затверджене від 29.09.97 www.liga.kiev.ua 4. “Про кредитний моніторинг” Положення Ощадбанку України протокол №8 від 2.03.99 5. “Про порядок визнання і списання безнадійної заборгованості за кредитами” Положення Ощадбанку протокол №8 від 2.03.99 6. “Про споживче кредитування громадян України” Положення Ощадбанку протокол №8 від 2.03.99 7. Анализ деятельности коммерческих банков / Под общей ред. С.И. Кушок ,- М.: АОзТ «Вече» составлено АО «Московское финансовое объединение», 1994.- 400 с. 8. Анкасов А.И. Активные операции коммерческих банков / серия «Международный банковский бизнес». - М.: Издательство АО «Консалтбанкир», 1994.- 80 с. 9. Артеменко В.Г. Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учебное пособие ,- М.: Издательство «ДИС», НГАЭиУ, 1997.- 128 с. 10. Банковская система России . Настольная книга банкира. Кредитный процесс коммерческого банка. - М.: ТОО Инжиниринго-консалтинговая компания «ДеКА», 1995.- 112 с. 11. Банковский кредит и способы его обеспечения / Под ред. А.А. Безуглова , М.: «Интерпол - Москва» , 1994.- 80 с. 12. Банковский портфель – I / Книга банкира , Книга клиента, Книга инвестора – М.: СОМИНТЕК ,1994. – 752 с. 13. Банковский портфель – III / Книга менеджера по кредитам, Книга менеджера по трастовым операциям и фондам, Книга менеджера по расчетам, Книга банковского бухгалтера и аудитора / Отв. редактор Ю. Коробов и др. – М.: СОМИНТЕК ,1995. – 752 с. ( Портфель делового человека ) 14. Банковское дело под редакцией О.И. Лаврушина – М.: «Росто», 2002. – 429с. 15. Банковское дело / Учебник для вузов – М.: Финансы и статистика , 1996. – 480 с. 16. Батракова Л.Г. Экономический анализ деятельности коммерческого банка: Учебник для вузов,- М.: Издательская корпорация «Логос», 2003.- 344 с. 17. Бергер Айке, Банковские операции для физических лиц,- К.:Укр. Финансово-банковская шк. в сотрудничестве с группой европейских сберегательных банков, 1997.- 135 с. 18. Брітхем, Евхен Основи фінансового менеджменту : Пер. з англ. / Державний національний університет ім. Т. Шевченка – К.: « Молодь» , 1997 – 1000 с. 19. Вступ до банківської справи / Під ред. М.І. Савлука , - К.: Лібра , 2004. – 344с. 20. Діяльність банку в умовах ринкової економіки / Г.О. Швиданенко, С.Г.Мішта, І.А.Колесникова, М.С.Рудь, - К.,1996.- 164 с. 21. Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках : навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей – К.: Знання , 1997. – 172 с. 22. Захарова Н.Н. Кредитный договор, -М.: Концерн «Банковский деловой центр», 1996.- 128 с. 23. Ишринская Е.Б. Операции коммерческих банков : российский и зарубежный опыт. -М.: Финансы и статистика 1995.- 450 с. 24. Клаус Ультрих, Система Сберкасс Германии / пер. с нем. Корнелия Мюлгер, -Бонн: Объединение сберегательных касс и Жироцентралей 25. Комаринський Ярослав. Фінансово – інвестиційний аналіз : Навч. посібник - К.: Українська енциклопедія ім. Бажана 1996. – 239 с. 26. Кондраков Н.П. Основи фінансового аналізу.- М.: Главбух, 1998.- 112 с. 27. Кредитный процесс коммерческого банка / А.И. Абалкин : А.Г. Гряднова и др. (ред.) – М.: ДСКА, 2003. – 112 с. 28. Кредитование / Пер. с англ. Под. ред. М. А. Гольцберга - К.: Торгово- издательское бюро BHV , 2004. 384 с. (INKO) 29. Нуреев Р.М. Деньги , банки и денежно - кредитная политика: Учебное пособие .- М.: АО «Финстатинформ», 1995.- 128 с. 30. Новітні банківські продукти: Модуль 2. -К.: ДЕкУ Українська фінансово-банківська шк., 2004.- 39 с. 31. Маркова О.М., Сахорова Л.С., Сидоров В.Н. Коммерческие банки и их операции: Учебное пособие. -М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995.- 288 с. 32. Масляченков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке : Фундаментальный анализ - М.: Перспектива., 1996. – 160 с. 33. Мішта С.П. Пріорітетні напрямки кредитування Ощадним банком : Автореферат к. ек. н. :08.04.01. КНЕУ – К.,2001. – 17 с. 34. Мішта С.П. Механізм формування та використання ощадних ресурсів – К.,1998 – 23 с. 35. Панова Г. Банковское обслуживание частных лиц. – М.:АО ДИС, 2002. – 352с. 36. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка .- М.: ИКЦ «Дис», 1997.- 464 с. 37. Планирование финансовой деятельности банка : необходимость, возможность, эффективность – М.: АСА, 1995. – 90 с. 38. Положення про оцінку фінансового стану позичальника . - К.: Банк «Україна» , 1998. - 28 с. 39. Полфреман Д. Основы банковского дела /Пер. с англ. – М.:ИНФРА-М, 1996. – 624 с. 40. Руководство по кредитному менеджменту / Пер. с англ. Под ред. Б. Эдвардса 3-е изд. – М.:ИНФРА-М ,1996. – 464 с. 41. Русак Н.А., Русак В.А. Основы финансового анализа, - Мн.: ООО «Меркаванне», 1995.- 196 с. 42. Сусіденко В.Т. Організація і методика управління кредитною діяльністю комерційного банку – В. Логос , 1997. –238 с. 43. Сусіденко В.Т. Cтратегія управління кредитною діяльністю комерційного банку –К.,1998. – 345 с. 44. Сусіденко В.Т. Теоретичні основи та практичні питання управління сучасною кредитною діяльністю комерційного банку, К., 1997. – 221 с. 45. .Усоскин В.М. Современный коммерческий банк: управление и операции - М.: АОЗТ "АНТИДОР" совместно с "Торговым домом "Алеша", 1998.- 320 с. 46. Уткин Э.А. Финансовое управление / Ассоциация «Тандем» - М.,1997. – 208 с. 47. Финансы, денежное обращение и кредит:Учебник для вузов / Л.А.Дробозина, Л.П.Окунева,Л.Д.Андросова и др.; Под ред. Проф. Л.А.Дробозиной.-М.:Финансы,ЮНИТИ,1997.- 479 с. 48. Финансовый менеджмент : теория и практика / Е.С. Стоянова , И.Т. Балабанов; Академия менеджмента и рынка , Институт финансового менеджмента - М.: Перспектива ,1997. – 574 с. 49. Финансовый менеджмент : Учебник для студентов экономических вузов/ Под ред. Г.Б. Поляк - М.: Финансы, ЮНИТИ 1997. – 518 с. 50. Шеремет А.Д.,Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. -М.: ИНФРА-М, 1995.- 176 с. 51. Шульга Н.П. Оценка кредитоспособности клиента : рекомендации банкиру при выдаче кредита – К., 1995. – 59 с. 52. Челноков В.А. Банки и банковские операции: Букварь кредитования. Технология банковских ссуд. Околобанковское рыночное пространство: Учебник для вузов - М.: Высшая школа, 1998.- 272 с. 53. Челноков В.А. Банки : букварь кредитования . Технология банковских ссуд. – М.: АО « Антидор» , 1996. – 368 с.