Свідомість, її походження та сутність

Содержание: Вступ 3 1. Походження і сутність свідомості як проблема філософії, науки, релігії 4 2. Свідомість як відображення та конструювання дійсності. Діяльність, мислення і мова 9 Висновки 12 Список використаної літератури 13

Вступление: Одним з незбагнених явищ до сьогодення є здатність людини розуміти дійсність, що становить людський інтелект. Якісні характеристики інтелекту людини пропонуються терміном свідомість, який протягом багатьох століть привертав увагу філософів, науковців, психологів. Свідомість є специфічною властивістю людини, його родовою ознакою, що виділяє людини із царства тваринного миру. Тварини, навіть високо розвинені, не мають свідомості. Свідомість є властивість соціальна, вона виникає в процесі довгої еволюції й появи людини сучасного типу. Проблема свідомості завжди привертала пильну увагу філософів, тому що визначення місця й ролі людини у світі, специфіки її взаємин з навколишньою дійсністю припускає з'ясування природи людської свідомості. Для філософії ця проблема важлива й тому, що ті або інші підходи до питання про сутність свідомості, про характер її відносин до буття зачіпають вихідні світоглядні й методологічні установки будь-якого філософського напрямку. Предмет роботи – свідомість як філософська проблема. Мета роботи – дослідити сутність, походження та структуру філософської категорії свідомості. Завдання роботи: - розкрити сутність свідомості як проблеми філософії, науки, релігії, - дослідити теорії походження свідомості, - охарактеризувати свідомість як відображення та конструювання дійсності.

Выводы: Таким чином, ми можемо констатувати, що проблема свідомості залишається для філософії, і загалом для всіх соціальних наук, предметом вивчення яких є людина, одним з головних питань. Свідомість виступає як ключове, вихідне філософське поняття для аналізу всіх форм прояву духовного життя людини в їхній єдності й цілісності, а також способів контролю й регуляції її взаємовідносин з дійсністю, керування цими взаєминами. Філософський вимір свідомості розкривається через її ідеальність (тобто вона чуттєво не спостерігається), через те, що поза свідомістю неможливі пізнання і людина взагалі. Серед суттєвих ознак свідомості слід виділити особливий тип поведінки людини, предметний характер сприйняття свідомістю дійсності, освоєння дійсності за допомогою мови. Не тільки в різних науках (психологія, генетика, соціологія та ін.), але і в самій філософії існують багато концепцій, які пояснюють походження свідомості і її зміст. Свідомість одночасно поєднує у собі ідеальний характер та предметність. Дійсність - є тим предметом, на який спрямована свідомість. Дійсність як предмет свідомості може бути як реальним, так і вигаданим, річчю, властивістю, відносинами. Відношення між дійсністю й свідомістю є основним для рішення питання про зміст свідомості. Свідомість можлива, якщо є спрямованість її на певну предметну область. Свідомість виникає в практичній діяльності людей як необхідна умова її організації й відтворення. Мислення є одним із найважливіших актів свідомості, який полягає в оперуванні абстрактними поняттями. Матеріальними засобами вираження мислення, думки є мова.

Литература: 1. ВВЕДЕНИЕ в философию: Учеб. пособие для вузов / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Республика, 2003. 2. КАНКЕ В.А. Философия: Учебное пособие для студентов высших и средних специальных учебных заведений.— М.: Логос, 2001. 3. КУЗНЕЦОВ В.Г., Кузнецова И.Д., Миронов В.В., Момджян К.Х. Философия: Учебник. - М.: ИНФРА-М, 2004. 4. ОСІЧНЮК Ю. В. Філософія / за заг. ред. Осічнюка Ю. В., Молчанов І. М., Зубов В. С., Осічнюк Ю.В. - К.: Атика, 2003. 5. ПЕТРУШЕНКО В.Л. Філософія: Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти III—IV рівнів акредитації. - 3-тє видання, перероб. і доповн. - Львів: "Магнолія плюс"; видавець СПД ФО В. М. Піча, 2005. 6. ПРИЧЕПІЙ Є. М. Філософія : підручник / Є. М. Причепій, А. М. Черній, Л. А. Чекаль. — 3-тє вид., стереотип. — К.: Академвидав, 2009. 7. СПИРКИН А.Г. Философия: Учебник. - 2-е изд. М.: Гардарики, 2002.