Виникнення гідродинамічних надзвичайних ситуацій

Содержание: Вступ 3 1. Загальна характеристика надзвичайних ситуацій 4 2. Гідрологічно небезпечні явища як причина гідродинамічних надзвичайних ситуацій 9 3. Гідродинамічні аварії та їх наслідки 10 4. Аналіз загроз гідродинамічної небезпеки та системи реагування на них 14 Висновок 25 Список використаних джерел 27

Вступление:  Аварії на напірних гідроспорудах (греблях, дамбах) відносять до найбільш небезпечних для населення і навколишнього середовища техногенних аварій. Особливо катастрофічні наслідки виникають при руйнуванні гідроспоруд з проривом напірного фронту. Такі аварії, що призводять до неконтрольованого поширення з великою швидкістю води у вигляді хвиль прориву, прийнято визначати як гідродинамічні аварії (ГДА) 1. При розташуванні в басейні ріки каскаду напірних гідроспоруд гідродинамічна аварія від руйнування греблі, що розташована вверх за течією, при несприятливому збігові обставин (проходження природного паводку, відмова водоскидних споруд внаслідок різних причин тощо), може призвести до послідовного, згідно з так званим ефектом «доміно», руйнування гребель, розташованих вниз за течією, й розвитку каскадної ГДА. Серед прикладів розвитку ГДА на каскадах гідроспоруд можна навести відому катастрофічну аварію на високій (висотою 93 м) греблі Тетон в США в 1976 році, хвиля прориву від руйнації якої викликала наступне практично миттєве руйнування розташованої внизу за течією греблі Лауер Ідайхо Фолз (висотою 15 м), яка до катастрофи без проблем прослужила 62 роки. Іншим історичним прикладом розвитку каскадної ГДА є руйнування каскаду з двох гребель в Бразилії (1977 рік) – Еуклідес да Кун’я (висотою 63 м) та Армандо де Салес ді Олівера (висотою 32 м) 2, 3. Серед найбільш відомих аварій таких об’єктів слід відзначити каскадне руйнування дамб огородження двох хвостосховищ Ель Кобре (Старого й Нового) в Чилі в 1965 році в результаті сильного землетрусу й викликаного ним розрідження хвостів на верховій дамбі (під час аварії загинуло більше 200 людей) та каскадну аварію на двохсекційному хвостосховищі Става в Італії в 1985 році (загинуло 268 людей) 4. Метою роботи є аналіз причин виникнення та наслідків гідродинамічних надзвичайних ситуацій.

Выводы: Гідротехнічне будівництво, яке призвело до перерозподілу річкового стоку та перекриття природних шляхів дренування ґрунтових вод є також однією з найважливіших причин підтоплення земель. Так, система водосховищ Дніпровського каскаду зумовила підняття рівня води в Дніпрі від 2 до 12 м, внаслідок чого відбулося підтоплення величезних територій Придніпров'я. Цей процес ураження (50 %) поширюється в зоні Кременчуцького водосховища. Недостатнє вивчення інженерно-геологічних умов, прорахунки в проектуванні, будівництві, експлуатації об'єктів у складних інженерно-геологічних умовах та безгосподарське ставлення до освоєння території стали складовими основних причин підтоплення значних територій, що є потенційним фактором виникнення надзвичайних ситуацій. Гідродинамічна аварія – це надзвичайна ситуація, пов'язана з виходом з ладу (руйнуванням) гідротехнічного спорудження або його частини й некерованим переміщенням більших мас води, що несуть руйнування й затоплення великих територій Причини гідродинамічних аварій: ? природні явища або стихійні лиха (землетрусу, обвали, зсуви, зруйновані греблі паводковими водами, розмив ґрунтів, урагани й т.п.); ? техногенні фактори (руйнування конструкцій спорудження, помилки в проектуванні й експлуатації, зношування й старіння встаткування, порушення режиму водозбору й ін.); ? ЧС воєнного часу: сучасні засоби поразки (ССП) і терористичні акти. Основним наслідком гідродинамічної аварії є утворення зони катастрофічного затоплення місцевості. Зона катастрофічного затоплення – це частина зони затоплення в межах якої поширюється хвиля прориву, що викликає масові втрати людей, затоплення значної кількості населених пунктів, втрати с/г тварин, посівних площ, руйнування будинків і споруджень. У зоні катастрофічного затоплення можуть виявитися небезпечні виробничі об'єкти. Значні ділянки місцевості через 15-20 мін звичайно виявляються затопленими шаром води товщиною від 0,5 до 10 м і більше. Час, протягом якого території можуть перебувати під водою, коливається від декількох годин до декількох доби. Вражаючі фактори ГДА: ? хвиля прориву утвориться в нижньому б'єфі в результаті прориву греблі й стрімкого падіння величезних мас води, що змітають усе на своєму шляху. Швидкість хвилі прориву 3 - 25 км/год (у горах до 100 км/ч); висота хвилі - 2 - 12 м. ? загроза життю й здоров'ю людей: утоплення, переохолодження в холодній воді, нервово-психічна перенапруга. Наслідку аварій на ГОО ? довгострокове руйнування ГТС, що тягне дефіцит електроенергії й спад виробництва; ? поразка людей, загибель тварин, руйнування будинків і споруджень, доріг, мостів, ліній електропередач хвилею прориву; ? руйнування системи водопостачання, каналізації, у результаті чого виникає небезпека виникнення інфекційних захворювань; ? затоплення більших територій, населених пунктів, змив родючого шару ґрунту; ? наноси, псування матеріальних цінностей водою, забруднення навколишнього середовища. Підводячи підсумки, бачимо, що внаслідок техногенних аварій і катастроф виникають надзвичайні ситуації, що призводить до соціально-екологічних і економічних втрат, виникає необхідність захисту людей від дії небезпечних факторів, проведення евакуаційних заходів, рятувальних та інших невідкладних робіт.

Литература: 1. Бобровський А.Л., Стефанишин Д.В. Термінологічний словник з надійності та безпеки гідротехнічних об’єктів: Словник, довідкові матеріали. –Рівне, 2005. 2. Lebreton A. Les ruptures et accidents graves de barrages// La Houille Blanches. 1985. 6/7. P.529-544. 3. Ra?iu M., Constantinescu C. Comportanea construc?iilor ?i amenajárilor hidrotehnice. Editura Tehnic?. -Bucure?ti. 1989. 4. Tailings Dams – Risk of Dangerous Occurrences. Lessons learnt from practical experiences. Bulletin 121. Published by United Nations Environmental Programme (UNEP) Division of Technology, Industry and Economics (DTIE) and International Commission on Large Dams (ICOLD), Paris 2001. 5. Козьменко С.Н. Экономика катастроф (инвестиционные аспекты). – Киев: Наукова думка, 1997. – 204с. 6. Трегулова З.С., Курамшина Н.Г., Магадеев М.Ш. Понятийный аппарат по экологии, медицине катастроф и безопасности в чрезвычайных ситуациях (терминологический справочный материал). — Уфа : Экология, 2000. — 132с 7. Пригожин А.И. Феномен катастрофы (дилемы кризисного управления) // Общественные науки и современность. – 1994. - №2. – С.114-126. 8. Одинець В. Катастрофи: соціально – економічні аспекти // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2003. - №3. – С. 110-119. 9. Постанова Кабінету Міністрів від 24 березня 2004 р. № 368 “Про затвердження порядку класифікації техногенного та природного характеру за їх рівнями”. 10. Наказ Держстандарту України від 19.11.2001р. № 552 «Державний класифікатор надзвичайних ситуацій ДК 019-2001». 11. Сонько С.П. Надзвичайні ситуації та цивільний захист населення Текст: навч. посіб. / за ред. С.П.Сонька. -2-ге вид., перероб. і доп. - Львів: Магнолія - 2006, 2010. - 235, 1 с. 12. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. - К.: Знання, 2006. - 487 с. 13. Анахов П. В. Визначення причин виникнення гідродинамічних аварій на гідротехнічних об'єктах: Сб. науч. тр. по мат. междунар. н.-пр. конф. "Соврем. направл. теор. и приклад. исслед. '2008" / НИИ Морфлота Украины, Морской УКЦ "MarinECC", Одесский национальный морской университет. – О.: Черноморье, 2008. – Т. 23. – с. 30-31. 14. СТП ВНИИГ 210.02.НТ-04. Методические указания по проведению анализа риска аварий гидротехнических сооружений / Под ред. Е. Н. Беллендира, Н. Я. Никитиной. – 2-е издание. – СПб.: Изд-во ОАО "ВНИИГ им. Б.Е. Веденеева", 2005. 15. Національна доповідь про стан техногенної та природної безпеки в Україні у 2010 році / Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.mns.gov.ua/content/nasdopov2010.html