Выводы: Великий вплив на фінансову стабільність банку чинить величина, якість та концентрація прийнятих банком ризиків. Жоден банк не може вважатися стабільним, якщо він обтяжений надмірними ризиками, реалізація яких в одну мить може призвести до банкрутства. Тому з метою управління ними, банк повинен формувати ефективну концепцію управління ризиками. Лише банк з незначною відносною часткою прийнятих ризиків може стабільно працювати і впевнено протидіяти викликам зовнішнього та внутрішнього середовища.
Банківські ризики, в першу чергу, носять соціальний ефект, адже в умовах, коли банки ризикують не лише власними коштами, а головним чином залученими ресурсами, то наслідки стають більш гострими, оскільки у випадку невдачі втрачає кошти не лише банк, а й його клієнти, які розмістили в ньому свої грошові кошти. Саме тому банківські кризи є найбільш болючими, оскільки призводять до фінансових втрат учасників, які є пов’язаними між собою грошово-кредитними зобов’язаннями. Банківський ризик-менеджмент потрібно розглядати як мистецтво управління банком в умовах невизначеності.
За результатами аналізу основних показників діяльності ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», зокрема динаміки та структури активів та пасивів банку, оцінки фінансових результатів діяльності, можна побачити, що не зважаючи на кризові тенденції в економіці діяльність банку є прибутковою, однак, негативним явищем є зниження дохідності протягом досліджуваного періоду. Однак, керівництво банку вживає грамотні заходи щодо покращення фінансового стану банку, оскільки забезпечує щорічне зростання капіталу банку, адекватне зростанню його кредитного портфеля та активів в цілому, узгоджує процентну політику банку за кредитними та депозитними операціями.