Інформаційно-аналітичні виміри впливу міжнародно-правових санкцій на діяльність ЗМІ

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ САНКЦІЙ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗМІ 8 1.1. Сутність та особливості інформаційно-аналітичної роботи міжнародних ЗМІ 8 1.2. Теоретичні основи міжнародних санкцій 13 1.3. Основні канали і особливості міжнародного впливу ЗМІ 17 Висновки до розділу 1 25 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВПЛИВУ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВИХ САНКЦІЙ НА ДІЯЛЬНІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ЗМІ 26 2.1. Аналіз та особливості інформаційно-аналітичного впливу ЗМІ в США 26 2.2. Аналіз та особливості впливу міжнародних санкцій на діяльність ЗМІ в країнах Європейського Союзу 30 2.3. Інформаційно-аналітичний вимір діяльності ЗМІ в Російській Федерації 35 Висновки до розділу 2 39 РОЗДІЛ 3. КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВПЛИВУ МІЖНАРОДНИХ САНКЦІЙ НА ДІЯЛЬНІСТЬ ЗМІ В США, РФ ТА КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ 40 Висновки до розділу 3 44 ВИСНОВКИ 45 Список використаних джерел 47  

Вступление: Сьогодні вся світова спільнота переживає черговий інформаційний вибух. Поширення інформаційної продукції не знає кордонів і цей глобальний процес можна назвати інформаційною революцією. Сучасні інформаційні і телекомунікаційні технології істотно змінюють не тільки те, як ми виробляємо продукти і послуги, але і те, як проводимо дозвілля, реалізуємо свої цивільні права, виховуємо дітей. Вони мають вирішальний вплив на зміни, що відбуваються в соціальній структурі суспільства, економіці, розвитку інститутів демократії тощо. В інформаційному суспільстві держава набуває в нових рис, нового значення. Сьогодні нерідко можна зустрітися з твердженням, що так званий "інформаційний вибух", який характерний для XX століття, поставив юристів перед проблемою виділення в особливу галузь міжнародного права групи міжнародно-правових норм, що регулюють використання засобів масової інформації в транскордонному масштабі. До цих пір дискутуються питання про поняття "міжнародне право масової інформації", "міжнародне інформаційне право", "право масової комунікації" і т.п. У будь-якому випадку велика кількість нормативного матеріалу і спроби юристів сформулювати спеціальні принципи, які діють у цій сфері міжнародних відносин, свідчать про формування галузі міжнародного права. До засобів масової інформації традиційно відносяться радіомовлення, телевізійне мовлення, тиражовані друкування, звукова та візуальна продукція (книги, газети, журнали, грамплатівки, компакт-диски, відео-і магнітофонні плівки і т.п.). З недавніх пір до них стали відносити й Інтернет, хоча користування глобальною інформаційною мережею (павутиною) ще не має чітко зафіксованих юридичних підстав. Необхідність міжнародного співробітництва в галузі розповсюдження масової інформації викликається рядом факторів: • неминучістю координації використання радіочастот для запобігання взаємних радіозавад; • ідеологічними інтересами держав; • доцільністю заборони одних ідей і заохочення інших ідей, які впливають на формування громадської думки; • комерційними інтересами виробників продукції масової інформації. На міжнародні інформаційні обміни поширюють свою дію всі загальні імперативні принципи міжнародного права. Вони доповнюються низкою спеціальних принципів: право держав на здійснення або санкціонування транскордонного радіомовлення та телевізійного мовлення; обов'язок держав запобігати або припиняти поширення ідей, засуджених світовим співтовариством; обов'язок держав забезпечувати вільний доступ населення до джерел інформації; право держав на протидію поширення на своїй території ідей, заборонених міжнародним співтовариством і становлять загрозу державній безпеці, громадському порядку, здоров'ю та моральності населення; право держав розвивати свої інформаційні інфраструктури для досягнення своїх політичних, економічних і культурних цілей; обов'язок запобігати і припиняти використання національних засобів масової інформації для ворожої іншим державам пропаганди і для втручання в їх внутрішні справи. Це стає особливо актуальним у зв'язку із загрозою інформаційної безпеки окремих держав та світового співтовариства в цілому. Джерелами норм, що стосуються змісту масової інформації, є міжнародно-правові акти, такі як Декларація ООН про засоби масової інформації та права людини; Декларація ЮНЕСКО про основні принципи, що стосуються засобів масової інформації у зміцненні миру і міжнародного взаєморозуміння і в розвитку прав людини; міжнародні конвенції; резолюції Генеральної Асамблеї ООН. На універсальному рівні, проблеми політики в галузі міжнародних обмінів масовою інформацією обговорюються в рамках заснованого у 1978 році Комітету ООН по інформації, спеціалізованих комітетів ЮНЕСКО. Фахівці різних країн на регулярних наукових форумах, що проводяться за ініціативою Міжнародного союзу електрозв'язку, передбачають неминучість радикальних змін в області міжнародно-правового регулювання електрозв'язку внаслідок бурхливого розвитку інформатики та передбачуваної в осяжному майбутньому, формування єдиної світової комунікаційної системи, яка з'єднає супутники зв'язку, банки даних різних країн , теле- і радіомовлення, телефонний та факсимільний зв'язок. На думку цілого ряду вчених, таких як: А. Дзанакі, А. Домена, Дж. Мартіна і К.-Ф. Мелліха, формування єдиного всесвітнього "інформаційного поля" зажадає і адекватних міжнародно-правових рішень. В зв’язку з гостротою вказаних проблем, питанням дослідження правового забезпечення функціонування ЗМІ, визначенню основ державного управління в інформаційній сфері присвячені роботи таких вітчизняних та зарубіжних вчених як Костицький В.В., Авдєєва Г.К., Виговська А.В., Іванов В.Ф., Городенко Л., Черкес М.Є., Наумов В.Б. та ін. Втім, конкретних шляхів вирішення цих питань досі не вироблено. Таким чином, питання правового забезпечення роботи ЗМІ потребують комплексного підходу, складовою якого повинно стати вивчення досвіду інших країн з метою запозичення кращих елементів до практики діяльності нашої держави. Отже, метою нашого дослідження є встановлення інформаційно-аналітичних вимірів впливу міжнародних санкцій на діяльність ЗМІ. Відповідно об’єктом дослідження є вплив міжнародних санкцій на діяльність ЗМІ, а предметом – інформаційно-аналітичні виміри означеного впливу в досліджуваних країнах. В даному дослідженні встановлені наступні завдання: - визначити сутність та особливості інформаційно-аналітичної роботи міжнародних ЗМІ; - розглянути теоретичні основи міжнародних санкцій; - визначити нормативні засади правових санкцій, що регулюють діяльність міжнародних ЗМІ; - проаналізувати особливості впливу санкцій на діяльність ЗМІ в США; - проаналізувати особливості впливу санкцій на діяльність ЗМІ в країнах Європейського Союзу; - проаналізувати особливості впливу санкцій на діяльність ЗМІ в Російській Федерації; - провести компаративний аналіз особливості впливу санкцій на діяльність ЗМІ в досліджуваних країнах. Загалом же, можемо говорити про те, що актуальність теми продиктована самим життям. Проблема пов'язана з прикладним характером і необхідністю продовження законотворчості в цій галузі. Питання свободи ЗМІ, а також створення Нового міжнародного інформаційного порядку (НМІП) та міждержавного співробітництва в цій галузі, тісно пов'язані з відповідальністю як за зміст інформації, так і за засоби її поширення. І тому слід говорить не тільки про права, якими володіють ЗМІ, а й про обов'язки ЗМІ перед суспільством, що визначені у багатьох міжнародно-правових актах. Особливо гостро, останнім часом, постає питання міжнародної безпеки в інформаційній сфері, а тому дослідження питань правового регулювання в міжнародній інформаційній діяльності стає актуальним як ніколи. У зв'язку з цим в даній роботі розглядаються і питання забезпечення дотримання законів, співпраці в боротьбі з тероризмом (як на національному рівні, так і на міжнародному), сучасні тенденції обміну інформацією в контексті міжнародної безпеки та тенденції розвитку інформаційного законодавства. Також, обґрунтовується доцільність подальшої розробки принципів співробітництва в галузі інформаційної безпеки. В процесі дослідження були використані наступні методи: структурно-функціональний метод - розгляд будь-якого явища, як системного з обов'язковим аналізом функцій взаємодіючих елементів; метод наукової абстракції - він полягає у виділенні найбільш суттєвих сторін процесу що вивчається, абстрагуванні від усього другорядного, випадкового; аналіз - предмет дослідження розчленовується, мислення йде від конкретного до абстрактного;синтез - досліджує явище у взаємозв'язку та взаємодії його складових, метод поєднання логічного й історичного підходів до вивчення явищ; порівняння – досліджує те чи інше явище у співставленні з будь-яким іншим або еталонним явищем тощо. Структурно, курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Так, перший розділ присвячено теоретичному висвітленню означеної проблематики. Другий та третій розділи присвячено аналітичним аспектам вивчення досліджуваної проблеми.

Выводы: Отже, на підставі дослідження, проведеного в курсовій роботі, я можу зробити наступні висновки: По-перше, було визначено сутність та особливості інформаційно-аналітичної роботи міжнародних ЗМІ та відзначено, що найбільш ємним і найбільш використовуваним каналом отримання інформації сьогодні є відкритий друк, тому саме тут визначається основним наявність нормативно-правового регулювання. Також, було проаналізувано сутність нормативно-правових засад регулювання діяльності міжнародних ЗМІ, серед яких я виокремила Загальну декларацію прав людини, Європейську конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та Конституції держав. Окрему увагу ми приділили Європейській концепції Радіомовлення від 1948 р. У розділі два нашого дослідження було визначено, що крани ЄС - це цікавий випадок для вивчення політичного впливу ЗМІ. Безперечно, що ЗМІ впливають на політичні пріоритети, виносячи на перший план питання, що мають чільне значення для правого крила, наприклад, такі як закон, порядок і обмеження припливу іммігрантів. Під час аналізу впливу ЗМІ на зовнішню політику США було акцентовано увагу на тому, що починаючи з п'ятдесятих років в США ведуться військові розробки впливу на психіку людини. Зокрема було наведено приклад маніпулятивного впливу ЗМІ у разі військових конфліктів на Фолклендах, в Гренаді і Панамі, під час війни в Перській затоці і т.д. Нарешті під час проведення аналізу впливу засобів масової інформації на зовнішню політику Росії була визначена така тенденція, що російські мас-медіа освоюють класичні прийоми західних засобів масової інформації - зокрема, їх продумані реакції на «негативну» інформацію. Отже, результати компаративного аналізу, проведеного в третьому розділі курсової роботи продемонстрували, що на сьогоднішній день найбільш розвиненим з точки зору впливу міжнародно-правових санкцій на діяльність ЗМІ, в тих чи інших країнах світу, є Сполучені Штати Америки та деякі країни ЄС, серед яких Італія та Німеччина. В свою чергу відмінним є те, що на сьогодні найбільша кількість законодавчих актів, які регулюють діяльність ЗМІ, має місце у країнах Європейського Союзу. Що стосується Російської Федерації, то відмітним тут є той факт, що Закон Російської Федерації «Про засоби масової інформації» є морально застарілим з огляду на те, що прийняття його відбувалося практично в іншій державі. Окрім того, в ході компаративного аналізу був зроблений висновк, що найбільш розповсюдженими міжнародно-правовими санкціями за порушення законодавчих засад про діяльність ЗМІ, є адміністративна та кримінальна відповідальність. При цьому, найвищий рівень кримінальної відповідальності має місце в США (при чому вже продовж довгих років), в свою чергу адміністративна відповідальність використовується більшою мірою в Росії, хоча має місце в кожній з досліджуваних країн.

Литература: 1. Закон РФ «О средствах массовой информации» от 27.12.1991 N 2124-1 (ред. от 16.10.2006) 2. Бачило И.Л., Лопатин В.Н., Федотов М.А. Информационное право. Текст / И.Л. Бачило, В.Н. Лопатин, М.А. Федотов. - Санкт-Петербург: Юридический центр Пресс, 2001. – 230 с. 3. Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В. Міжнародне право. Основи теорії: Підручник Текст / В.Г. Буткевич, В.В. Мицик, О.В. Задорожній. – К., 2002. – 606 с. 4. Вартанова Е.Л. Современная медиаструктура// Средства массовой информации постсоветской России. Текст / Е.Л. Вартанова. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 150 с. 5. Зарубежный опыт законодательной деятельности по обеспечению защиты детей и подростков в сфере телевидения и радиовещания / Аналітичний вісник 2002, №5 – с.23. 6. Информационная безопасность США: проблемы и перспективы Електронний ресурс http://freelance4.narod.ru/IS_USA.htmhttp://freelance4.narod.ru/IS_USA.htm 7. Комаровский В.С. Государственная Служба и СМИ. Текст / В.С. Комаровский – Воронеж. Издательство ВГУ, 2003. - С. 63. 8. Крейнер Л. Содействие свободным и ответственным СМИ – составная часть американской внешней политики / Крейнер Л. // Глобальные проблемы. – 2003. – Т. 8. – № 1. – С. 3–5. 9. Кертли Д. Правовые основы свободной прессы в Соединенных Штатах / Кертли Д. // Глобальные проблемы. – 2003. – Т. 8. – № 1. – С. 9–13. 10. Кураков Л.П., Смирнов С.Н. Информация как объект правовой защиты. – Текст / Л.П. Кураков, С.Н. Смирнов. - М.: Права человека, 2008. – 124 с. 11. Новицька Н.Б. Іноземний досвід адміністративно-правового забезпечення захисту суспільної моралі / Н.Б. Новицька / Форум права, 2011. - №4 - с.34-38. 12. Новицька Н.Б. Інформаційна культура як чинник інформатизації ДПС України / Н.Б. Новицька // Науковий вісник Національної академії ДПС України. №3. – 2011. – с.37-40. 13. Пшизова С.Н. Демократия и политический рынок в сравнительной перспективе// С.Н. Пшизова. / Полис. 2000. №2-3. – с.17-19. 14. Речицький В. На захист поганого смаку / Речицький В. // Інформаційний бюлетень Харківської правозахисної групи «Права людини». – 01-15.02.2019. – № 4 (548). – С. 5–12. 15. Речицкий В. В. Символическая реальность и право Текст / Речицкий В. В. – Львов :ВНТЛ–Класика, 2007. – 732 с. 16. Савчук К. Еволюція інституту міжнародно-правового визнання держав у сучасних умовах / К.Савчук / Юридичний журнал, №12, 2009. – с.15-19. 17. Середюк-Буз В.В. Американська парадигма обмеження свободи слова в США / В.В. Середюк-Буз / Форум права, 2011, №3. – с.24-28. 18. Свобода слова. Рішення Верховного Суду США: / під ред. Морін Гаррісон та Стіва Гілберта ; пер. з англ. Текст – К. : Оптима, 2004. – 252 с. 19. Свобода преси. Рішення Верховного Суду США / під ред. Морін Гаррісон та Стіва Гілберта ; пер. з англ. Текст – К. : Оптима, 2004. – 276 с.