Механізм зовнішньоекономічної політики України

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 5 1.1 Сутність та основні напрямки зовнішньоекономічної політики 5 1.2 Форми та механізм зовнішньоекономічної політики 10 1.2.1 Зовнішньоторговельна політика 10 1.2.2 Валютна політика 13 1.2.3 Політика іноземного інвестування 16 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ 22 2.1 Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності України 22 2.2 Дослідження сучасного стану зовнішньоекономічної діяльності в України 28 2.3 Проблеми та напрямки покращення механізму зовнішньоекономічної політики 37 ВИСНОВКИ 42 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 43

Вступление: Сучасне світове господарство являє собою розгалужену, складну мегаекономічну систему, цілісність якої забезпечується розвинутим міжнародним поділом і кооперацією праці, взаємодією сукупності інтенсивних міжнародних ринків, валютно-фінансовими і кредитними відносинами. Величезні масштаби світогосподарського товарообороту, фінансових, технологічних ресурсів, з одного боку, засвідчують дедалі вагомішу роль зовнішньоекономічних факторів у господарському поступі окремих країн. З іншого боку, посилюється вразливість національних економік, особливо середньо- і слаборозвинутих країн стосовно турбулентних процесів, фінансових криз, як-от ті, що прокотилися останнім часом по планеті. Будь-яка національна економіка є складовою частиною світового господарства і її ефективність залежить не лише від результатів внутрішньої діяльності, а й від участі в міжнародних економічних відносинах. Держави беруть участь у міжнародних відносинах як безпосередньо, так і через регулювання діяльності інших суб’єктів. Наділена суверенністю держава або забезпечує можливість реалізації переваг від активної участі в міжнародному поділі праці, проводячи активну ліберальну зовнішньоекономічну політику, або звужує діапазон ефективного функціонування національної економіки, проводячи політику протекціонізму. Україна, як самостійний суб’єкт міжнародних економічних відносин, виступає з 1991 р., після проголошення і юридичного та політичного закріплення державного суверенітету. Це положення розкрито у законі України про зовнішньоекономічну діяльність, у якому також закріплені інші важливі положення стосовно суб’єктності міжнародних економічних відносин. Одним з головних завдань зовнішньоекономічної політики України є розробка алгоритму оптимальної взаємодії національної економіки зі світовим господарством у контексті бурхливих і швидкоплинних змін і трансформацій, що відбуваються і в світовій, і в національній економіці. Високий динамізм цих процесів ускладнює вибір моделі зовнішньоекономічної стратегії, яка в найзагальнішому вигляді має спрямовуватися на формування відкритої економіки, бути структурно орієнтованою, наближеною до імпортозаміщувального типу з переважною орієнтацією на розвиток місткого внутрішнього ринку. Дослідження питання формування ефективного механізму зовнішньоекономічної політики здійснювали такі вітчизняні та зарубіжні вчені як Б.А. Анікін, М.В. Афанасьєв, В.І. Богачов, М.В. Брагінець, С.С. Гаркавенко, О.Л. Каніщенко, В.І. Коршунов, С.І. Косенков, Д.В. Мінаєв, Є.В. Попов, М. Портер, І.В. Семеняк, А. Стрікленд, В.Г. Ткаченко тощо. Метою написання даної роботи є розгляд питань стосовно механізму зовнішньоекономічної політики України. Для досягнення поставленої мети слід вирішити наступні завдання: - визначити сутність та основні напрямки зовнішньоекономічної політики; - розглянути основні форми та механізм зовнішньоекономічної політики: зовнішньоторговельну політику, валютну та політику іноземного інвестування; - проаналізувати державне регулювання зовнішньоекономічної політики; - дослідити сучасний стан зовнішньоекономічної політики України; - визначити проблеми та напрямки покращення механізму зовнішньоекономічної політики. Об’єктом дослідження являється зовнішньоекономічна політика України, а предметом дослідження – механізм та сучасний стан її реалізації.

Выводы: Роблячи висновки, можна зазначити наступне: 1. Зовнішньоекономічна політика – це політичний курс дій суб’єктів зовнішньоекономічних відносин і діяльності або політична стратегія суб’єкта в реалізації його зовнішньоекономічних інтересів. 3. Зовнішньоекономічна політика проводиться державою з метою врегулювання платіжного балансу, завдяки торгівельній політиці, яка здійснюється у двох формах: протекціонізму та лібералізму. Протекціонізм спрямований на стимулювання національної економіки, означає політику захисту вітчизняного виробника від іноземних конкурентів. Лібералізм – вільна торгівля, означає відкриту зовнішньоторговельну політику без торговельних бар’єрів. 4. Зовнішньоекономічна політика, що проводиться урядом країни, - це державна політика в галузі експорту та імпорту, мита, тарифів, обмежень, залучення іноземного капіталу і вивозу капіталу, здійснення спільних економічних проектів. Основними формами зовнішньоекономічної політики виступають: торговельна політика, валютна політика, політика іноземного інвестування. 5. Сутність державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності полягає в приведенні системи зовнішньоекономічних відносин у такий стан, що забезпечувало б оптимальну реалізацію державних, колективних і особистих інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності в конкретному тимчасовому періоді й на перспективу на основі права, загальновизнаних міжнародних норм і правил. 6. Ефективність зовнішньої політики великою мірою залежить від якості механізмів її реалізації. Тому сьогодні необхідна комплексна модернізація інституційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності – з метою реорганізації системи формування та ефективної реалізації зовнішньої політики.

Литература: 1. Закон України «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну» від 22.12.98 р. № 332-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 2006 р. – № 4. – С.55. 2. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.91 р. № 959-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2012. - №7. - ст.53 3. Базілінська О. Я. Макроекономіка: Навч. пос. / 2-ге видання, випр. – К.: Центр учбової літератури,. 2009. – 442 с. 4. Батура О.В., Комарова К.В. Іноземні інвестиції: монографія. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2007. – 179 с. 5. Валютне регулювання та контроль: навч. посіб. / За заг. ред. О.В. Боришкевич. – К.: КНЕУ, 2008. – 400 с. 6. Господарське право України / За ред. В. М. Гайворонського, В. П. Жушмана. – Харків: Право, 2005. – 382 с. 7. Економічна політика: Навч. посіб. / О. О. Бєляєв (кер. кол. авт.), А. С. Бебело, М. І. Диба та ін. — К.: КНЕУ, 2004. — 287 с. 8. Зовнішньоекономічна політика України як механізм реалізації національних інтересів. Збірник матеріалів VІ міжнародної науково-практичної конференції студентів та аспірантів УАЗТ 12 травня 2006 року. К.: УАЗТ, 2006 – 268 с. 9. Інвестологія: наука про інвестування : навч. посібник / за ред. д-ра екон. наук, проф. С.К. Реверчука. – К. : Атака, 2007. – 264 с. 10. Круш П. В., Тульчинська С. О. Макроекономіка. Видання 2-ге перероблене та доповнене. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 328 с. 11. Україна у міжнародному економічному просторі / Укладач О.Ю. Бут. – Запоріжжя: ЗНТУ, 2005. – 24 с. 12. Федоренко В.Г., Проценко Т.О., Солдатенко В.В., Степанов Д.В. Економічні та організаційно-правові аспекти іноземних інвестицій в Україні : монографія. – Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2004. – 398 с. 13. Бойко А.В. Прямі іноземні інвестиції як фактор підвищення національної конкурентоспроможності // Творча спадщина Й.А. Шумпетера та трансформація сучасної економіки України. – Чернівці, 2005. – с. 203-210. 14. Буличева Н.А. Правідносини України у сфері міжнародного економічного співробітництва // Право і суспільство. – 2008. –№ 4. –С.147-151. 15. Вірван Л. Сучасні проблеми зовнішньоекономічної політики України та перспективи ії вирішення // Вісн. Акад. митної служби України. –2008. –№11. –С.15-21. 16. Голомша Н. Підвищення конкурентного потенціалу сільськогосподарського виробництва України / Н. Голомша // Вісник ТДЕУ. – 2006. – №4. – С. 56–61. 17. Грошовик Ю. Зовнішньоекономічна діяльність як сфера тіньових відносин та об’єкт організаційно-правового забезпечення соціального контролю / Ю. Грошовик // Право України. – 2004. – №1. – С.55–57. 18. Експрес-випуск Державного комітету статистики «Зовнішня торгівля України послугами за 2011 рік» від 14.02.2012 №08/3-22/7 19. Експрес-випуск Державного комітету статистики «Зовнішньоторговельний баланс України» від 15.02.2012 20. Експрес-випуск Державного комітету статистики «Зовнішня торгівля України товарами за 2011 рік» від 15.02.2012 21. Минюк Д. Правове поле ЗЕД: реальність, перспективи / Д. Минюк. // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – №11. – С.125–127. 22. Мокій А.І., Чорний О.Т., Юзба В.О. Особливості формування зовнішньоторговельної політики України в межах мегарегіональних утворень // Проблемы развития внешнеэкономических свіязей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. – Сборник научных трудов. – Донецк: ДонНУ, 2008. - №9. – с. 57 - 64 23. Порошенко П. Зовнішня політика України: здобутки, проблеми, перспективи // Центр Разумкова національна безпека і оборона. - №2. - 2010 – с. 2 – 5 24. Річний звіт Національного Банку України за 2007. – Київ. – 2008. – 204 с. 25. Річний звіт Національного Банку України за 2009. – Київ. – 2010. – 206 с. 26. Річний звіт Національного Банку України за 2010. – Київ. – 2011. – 240 с. 27. Шевченко Н. Застосування адміністративно-господарських санкцій у зовнішньоекономічній діяльності / Н. Шевченко. // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – №3. – С.32–36. 28. Ohkawa K. Growth Mechanism of Developing Economies: Investment, Productivity and Employment / K. Ohkawa. – S.I., 1993. – 391 p.