Выводы: Основним чинником для здійснення зовнішньої торгівлі агропродовольством є міжнародний поділ праці на основі природно-кліматичних факторів. Сьогоднішнє зростання світового товарообігу обумовлене збільшенням імпортних потреб ряду країн, що розвиваються, та групи країн пострадянського простору (внаслідок суттєвого відставання вітчизняного виробництва від поточних потреб населення), істотним зростанням споживчого попиту в розвинених країнах внаслідок значної диверсифікації асортименту продукції, збільшенням внутрішньофірмових поставок в рамках діяльності ТНК.
Основними сучасними експортерами та імпортерами агропродовольчої продукції є переважно розвинені країни ЄС, США, Канада, а також Аргентина, Бразилія, Китай. Причому для розвинених країн характерна вже не просто орієнтація на експорт, а використання переваг імпорту більш дешевої продукції, що також сприяє зростанню експорту.
Прагнучи найповніше використати переваги міжнародної торгівлі, розвинені країни здійснюють імпорт за нижчими на світовому ринку цінами, а потім експортують свою чи перепродують цю продукцію за вищими цінами, в т.ч. в Україну.
В Україну щороку завозиться близько 1 мільйона тонн плодоовочевої продукції на суму приблизно 700-800 мільйонів доларів. У п'ятірці найпопулярніших серед українців фруктів опинилися цитрусові, банани, виноград, ківі та яблука.
Найбільшим попитом серед українських споживачів із фруктів користуються цитрусові. В середньому кожного року до України їх завозиться 400 тисяч тонн з Єгипту, Греції, Туреччини та Іспанії, що складає майже 40% від усього об’єму фруктів. На другому місці по споживанню знаходяться банани, які завозяться з Еквадору та Коста-Ріки, середня кількість імпорту яких складає 250 тисяч тонн в рік (рис. 2.1.). Але у 2009-2010 роках поряд з бананами була завезена велика кількість яблук. У 2009 році – 300 тисяч тонн, у 2010-му – майже 240 тисяч тонн, у 2011-му – 100 тисяч тонн. Основними постачальниками яблук є Греція, Італія, Польща та Іспанія.
В Україні ринок овочів, фруктів та плодоовоче¬вої продукції, регулюється наступними норматив¬но-правовими актами: Законом України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмеляр¬ства», Законом України «Про виноград та ви¬ноградне вино», Порядком справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України, Правилами роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукці¬єю, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України.
Як показує практика, самим популярним видом транспортування фруктів і овочів є авіаперевезення. Пов'язано це з тим, що овочево-плодові культури відносяться до категорії швидкопсувних продуктів, переміщати потрібно максимально швидко. Саме авіаперевезення і характеризуються високою швидкістю процесу переміщення.
Було складено угоду на імпорт 103461 ящиків бананів. Покупець: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрукты мира», Продавець: Fuji Bay, Еквадор.
Чистий прибуток: 6934 тис. грн. Рентабельність угоди: 16,75%. Отже, угода прибуткова.
Розрахунок базового і альтернативного коефіцієнту ефективності імпорту показав, що імпорт товару ефективний.
Таким чином, угоди на імпорт фруктів достатньо прибуткові і дана галузь має перспективи розвитку в Україні, оскільки в Україні не вирощується ряд екзотичних фруктів.