Вступление: Термін "екологія" виник у 1866 р. Автор терміну, Е.Геккель, вперше використав його в праці "Загальна морфологія організмів". Визначення, яке він надав новому поняттю, звучало так: "Екологія – це пізнання економіки природи, одночасне дослідження всіх взаємовідносин живого з органічними і неорганічними компонентами середовища, включаючи обов’язково неантагоністичні і антагоністичні взаємовідносини тварин і рослин, які контактують одне з одним. Одним словом, екологія – це наука, яка вивчає всі складні взаємозв’язки і взаємовідносини в природі, котрі Дарвін розглядає як умови боротьби за існування" 1.
Виникнувши, як один з розділів біології зараз екологія це нова наука — комплексна наука про довкілля, що характеризується як галузь, яка розвивається на межі багатьох природничих і суспільних наук.
Відсутність єдиної методологічної основи в сучасній екології, її еклектична структура є гальмуючим фактором, який негативно впливає на вирішення питань охорони навколишнього середовища та розв’язання наукових і практичних питань.
Аналіз екологічної термінології разом з аналізом структури екології вже проводився в роботах Г.О.Білявського, А.М.Гілярова, І.П.Герасимова, В.В.Будилової, Ж.А.Дрогаліної, А.Т.Терехіна.
В них чітко накреслені основні міждисциплінарні інтеграційні засади екології та показано процес охоплення предметом екології в тій чи іншій мірі майже усіх галузей наукового знання, наведено результати статистичного аналізу та деякі тенденції у використанні термінів в екологічних публікаціях. Водночас, велика аналітична робота була зроблена авторами довідників, словників та енциклопедій під час визначення смислового навантаження та предмету екології.