Контрольна робота з предмету філософія, НАУ, 2 курс

Задание:1. Раціоналізм Р. Декарта 2. Філософські погляди Б. Спінози, Дж. Локка

Содержание: Вступ 3 1. Раціоналізм Р. Декарта 4 2. Філософські погляди Б. Спінози, Дж. Локка 9 Висновки 19 Список використаної літератури 20

Вступление: Тема нашого дослідження – філософія Нового часу передбачає дослідження конкретних питань: 1) дослідити раціоналізм Р. Декарта; 2) проаналізувати Б. Спінози, Дж. Локка. Рене Декарт (1596-1650) – основоположник сучасної західної філософії, як це визнається багатьма дослідниками історії філософії. Він народився у Франції в містечку Лае. Навчався в єзуїтському коледжі Ла-Флеш, отримав освіту за спеціальністю право в 1616 р. Багато подорожував по Німеччини, Італії, Голландії та Франції. Протягом деякого часу служив спочатку в протестантській, а потім в католицькій Баварській армії. Бенедикт Спіноза (1632-1677) був значним філософом ХVII ст. Він народився в Амстердамі, в єврейській сім'ї, яка оселилася тут рятуючись від іспанської інквізиції. Виховувався як ортодоксальний єврей і вчився в єврейському релігійному училище, яке готувало служителів єврейського культу. Але йому довелося залишити училище щоб допомагати батькові вести торговельну справу. Оскільки така діяльність зовсім не займала його, після смерті батька через деякий час Спіноза став займатися тим, що його найбільше цікавило-науковою та філософською діяльністю. Джон Локк (1632-1704) – англійський філософ, народився в родині адвоката. Вивчав медицину, був домашнім лікарем графа Шефтсбері– видного громадського діяча часів Реставрації. Разом з ним емігрував за кордон (у1683 р.), повернувшись до Англії лише після революції 1688-89 рр. Його життя протікало в основному в епоху другої, славної Англійської революції і після неї. Локк брав активну участь в політичній та ідеологічній боротьбі як філософ, економіст, громадський діяч, який прагнув у своїх творах обгрунтувати законність компромісу між двома пануючими класами англійського суспільства.

Выводы: Таким чином, роль Декарта і його філософії важко переоцінити. Вплив його на всю подальшу філософську думку величезний. Вчення і різні напрямки в філософії, що розвивали ідеї Декарта, отримали назву картезіанство (від латинізованої форми його імені – Картезія). Декарт пов'язував наукове мислення з філософськими принципами і прагнув підвести під цей зв'язок раціональну основу, намагаючись обгрунтувати основні вихідні установки філософії. Тому він вважається основоположником сучасної західної філософії. Спіноза, подібно іншому найбільшому філософу XVII ст. Декарту, прагнув побудувати філософію на достовірних засадах. Достовірність і строгу доказовість, як вважалося в той час, давала математика, тому Спіноза бере геометрію з її аксіомами в якості форми, в якій можна обґрунтувати філософську систему. Отже, основу філософської системи Спінози становить вчення про субстанцію. Субстанцію Спіноза розуміє як єдину, вічну і нескінченну природу. Субстанція одна, вона є причина самої себе (causa sui). Ця єдина субстанція не потребує нічого іншого для того, щоб існувати. Природа поділяється на природу творячу і природу створену. Природа творяча є Бог, єдина субстанція. Ототожнюючи природу і Бога, Спіноза заперечує існування будь-якого надприродного, що називається пантеїзмом. Підсумовуючи зазначимо, що філософія Локка справила величезний вплив на всю інтелектуальну думку Заходу як за життя філософа, так і в наступні періоди. Під впливом його філософії формувалися погляди Толанда, Кондільяка, французьких матеріалістів. Вплив Локка відчувається аж до XX ст. Його думки дали поштовх розвитку асоціативної психології. Великий вплив концепція виховання Локка справила на передові педагогічні ідеї XVIII-XIX століть.

Литература: 1. Бичко А.Д., Бичко І.В. Історія філософії / А.Д. Бичко, І.В. Бичко, В.Г Табачковський.. – К.: Либідь, 2001. – 460 с. 2. Введение в философию: Учеб. пособие / Авт. колл.: Фролов И. Т. и др. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Республика, 2003. – 623 с. 3. Гусєв В.І. Західна філософія Нового часу. ХVII-XVIII ст.: Підручник. / В.І. Гусєв. – 2-ге вид., стер. – К.: Либідь, 2000. – 368 с. 4. Канке В.А. Основы философии. / В.А. Канке. – М.: Логос, Гриф, 2010. – 288 с. 5. Рассел Б. Історія західної філософії: научное издание / Б. Рассел; Пер. з англ. Ю. Лісняка, П. Таращука. – К.: Основи, 1995. – 756 с. 6. Спиркин А.Г. Философия. / А.Г. Спиркин. – 2-е издание. – М.: Гардарики, 2006. – 736 с.