Умови і порядок укладання шлюбу

Содержание:Вступ 3 Розділ 1. Поняття шлюбу в сімейному праві України та його особливості 5 1.1.Поняття шлюбу 5 1.2.Умови вступу в шлюб 6 Розділ 2. Порядок укладання шлюбу 10 2.1. Прийняття державними органами РАЦСу заяви за наявності всіх необхідних документів 10 2.2. Реєстрація шлюбу 11 2.3 Перешкоди для укладання шлюбу 21 2.4 Недійсність шлюбу 25 Висновок 29 Список використаних джерел 31

Вступление:Актуальність теми. Умови і порядок укладання шлюбу особливості та сучасні проблеми в Україні .Тому проблеми сім’ї визначаються як один з пріоритетних напрямків державної політики. Сім'я визнається однією з ключових суспільних цінностей. Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, концепції щодо правової природи шлюбу, його укладення та поняття, нормативно-правові акти в сфері правового регулювання укладення шлюбу. З цього первісного стану виникли дві форми групового шлюбу: 1. Кровноспоріднена сім'я. 2. Сім'я пуналуа - екзогамна. Кровноспоріднена сім'я - перший ступінь розвитку сім'ї. В цій формі групового шлюбу споріднена група (орда, селище) поділялася на різні шари поколінь. Шлюбні зв'язки будуються лише в межах одного покоління, а між членами різних поколінь шлюбні стосунки були заборонені. Отже, всі брати і сестри, рідні й бокового споріднення - без обмеження живуть разом. Шлюбні зв'язки тут будуються між братами і сестрами. Прикладом країни в якій був звичай заключати такі шлюби, є Афіни. Шлюб між близькими родичами для цієї країни було звичайним явищем. У міру розвитку племінного життя дедалі ширшали поняття спорідненості. Отже, ширшало і коло осіб, між якими подружні стосунки були заборонені, і важче було знайти собі жінку, з якою можна було одружитися. Через це чоловікові доводилося жити з однією жінкою. Стосовно шлюбу, не зареєстрованого в органах РАЦСу, то новий Сімейний Кодекс України визнає, що майно, набуте особами, що не перебували у зареєстрованому шлюбі, але спільно проживали громадським шлюбом більше п'яти років вважається сумісним, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними (ст. 74 Сімейного Кодексу України). Церковні ж шлюби були проголошені декретом «особистою справою тих, хто вступає в шлюб» і могли укладатися лише після державної реєстрації шлюбу в органах РАЦСу. Введення громадянського шлюбу і скасування церковної форми шлюбу проводилося в повній відповідності з принципом відокремлення церкви від держави, встановленого в Україні 22 січня 1919 року. Декретом від 20 лютого 1919 р. були встановлені основні умови вступу в шлюб. Перш за все, це принцип свободи і добровільності шлюбу, перелік підстав до вступу в шлюб, зняття релігійних обмежень до вступу в шлюб (зокрема по дореволюційному законодавству особам православного віросповідання заборонялося вступати в шлюб з нехристиянами), рівність подружжя при виборі прізвища, а також процедура державної реєстрації шлюбу в органах РАЦСу. Надавши вирішальне значення обов'язковій державній реєстрації шлюбу, декрет від 20 лютого 1919 р. нічого не говорив про фактичний шлюб. Разом з тим декрет прирівнював церковні шлюби, укладені до видання цього декрету, до зареєстрованих громадянських шлюбів. Сучасні поняття та ознаки шлюбу в Україні не мають істотних змін в порівнянні з першими декретами про шлюб та сім'ю. Шлюб є початком і ядром сім'ї, він пов'язаний переважно з народженням дітей та їх вихованням. Корені терміну «шлюб» ідуть в глибину віків. На давньоросійській мові слово «брачити» означало відбирати хороше і відкидати погане. Тому надалі і виникла деяка двозначність слова «брак»: і в сімейному праві, і в простій мові - «забракований товар». Більш влучним є позначення шлюбного союзу в українській мові терміном «шлюб», який походить з давньослов'янського слова «сьлюбь», значення якого цілком зрозуміле. Темою дослідження даної курсової роботи є умови і порядок укладання шлюбу.

Выводы:Порядок укладення шлюбу можна звести до наступних етапів. 1. Звернення до державного органу РАЦСу жінки та чоловіка, що бажають укласти шлюб. Новий СК передбачає можливість подання відповідної заяви як особисто, так і через представників. Заява у разі подання її представниками осіб, що бажають зареєструвати шлюб, засвідчується нотаріально, а також до органів РАЦСу подається нотаріально посвідчена довіреність, що засвідчує право представників на подання такої заяви. Причиною подання заяви через представників може бути: неможливість жінки і(або) чоловіка подати заяву особисто через поважні причини. Сімейний кодекс не дає переліку таких причин, але можна припустити, що ними можуть бути хвороба або відрядження. Заява про реєстрацію шлюбу є чинною протягом 3 місяців від дати її подання. Ознайомлення осіб, які бажають зареєструвати шлюб, з їхніми правами та обов'язками. На органи РАЦСу покладено обов'язок щодо ознайомлення осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, з їхніми правами та обов'язками як майбутнього подружжя і батьків та попередження про відповідальність за приховання перешкод до реєстрації шлюбу. До цього етапу реєстрації шлюбу також можна віднести етап взаємного ознайомлення осіб, що подали заяву про реєстрацію шлюбу, зі станом здоров'я одне одного, що передбачено ст. 30 СК. Сімейне законодавство встановлює таємницю результатів медичного обстеження, крім осіб, які подали заяву про реєстрацію шлюбу. Для періоду, коли людина тільки почала відокремлюватися від природи і ще нічого не виробляла, а лише брала собі готові продукти матеріального світу, характерними були невпорядковані статеві зносини, тобто кожна жінка належала кожному чоловікові, як і кожний чоловік -- кожній жінці. Це племінний період. Шлюбні стосунки будуються без розбору рідні, без врахування ступеня спорідненості. Допускалися шлюби між батьками і дітьми, між братами і сестрами. Тобто не існувало такого поняття як шлюб чи сім'я, а було лише плем'я, як неділима клітинка.

Литература:1. Конституція України 2. Варфоломеєва Т. В., Кузнєцова Н. С., Дзера О. В., Довгерт А. С., Ромовська З. В. Цивільне право : Навч. посіб. / Академія адвокатури України. Центр суддівських студій. — К. : Юрінком Інтер, 2006. — 256с. 3. Доліненко Людмила Олексіївна, Доліненко Вадим Олександрович, Сарновська Світлана Олександрівна. Цивільне право України: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Кондор, 2006. — 356с. 4. Харитонов Є. О. Вступ до цивільного права України: Навч. посіб.. — К. : Істина, 2006. — 288с 5. Чубоха Надія Федорівна, Старчук Оксана Володимирівна. Цивільне право України (загальна частина): Навч. прогр. / Волинський держ. ун-т ім. Лесі Українки. Юридичний факультет. Кафедра цивільного права і процесу. — Луцьк : РВВ "Вежа" ВДУ ім. Лесі Українки, 2006. — 40с. 6. Берестова Ірина Ерівна, Бичкова Світлана Сергіївна, Бірюков Іван Андрійович, Бобрик В. І., Братель О. Г. Цивільне право України. Особлива частина. Договірні зобов'язання: Навч. посібник / Національна академія внутрішніх справ України / Світлана Сергіївна Бичкова (заг.ред.). — К., 2005. — 348с 7. Доліненко Людмила Олексіївна, Сарновська Світлана Олександрівна. Цивільне право України: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Міжрегіональна академія управління персоналом. — К. : МАУП, 2005. — 384с. 8. Заіка Ю. О. Українське цивільне право: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Істина, 2005. — 312с 9. Харитонов Євген Олегович, Саніахметова Ніна Олексіївна. Цивільне право України: Підручник. — К. : Істина, 2005. — 776с 10. Білоусов Ю. В., Лозінська С. В., Русу С. Д., Стефанчук Р. О., Ватрас В. А. Цивільне право України: Навч. посіб. / Р.О. Стефанчук (ред.). — К. : Наукова думка, 2004. — 452с. — (Юридична бібліотека). — Бібліогр.: с. 440-445. 11. Бориславська Марина В'ячеславівна. Цивільне право України: Метод. матеріали та плани семінарських занять для студ. ІІ-ІІІ курсів ф-ту правничих наук / Миколаївський держ. гуманітарний ун-т ім. Петра Могили комплексу "Києво-Могилянська академія". Факультет правничих наук. Кафедра правознавства. — Миколаїв : Видавництво МДГУ ім. Петра Могили, 2004. — 236с 12. Борисова В. І., Баранова Л. М., Жилінкова І. В., Ігнатенко В. М., Коробцова Н. В. Цивільне право України: Підруч.:У 2 т. / В.І. Борисова (заг.ред.) — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 480с. Великанова Марина Миколаївна, Дудченко Оксана Сергіївна. Цивільне і сімейне право України: Навч.-метод. посібник / Ніжинський держ. ун-т ім. Миколи Гоголя. — Ніжин : Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2004. — 237с. 13. Дзера О. В., Боброва Д. В., Довгерт А. С., Радченко Л. І., Паламарчук С. М. Цивільне право України: Підручник:У 2 кн. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / О.В. Дзера (ред.), Н.С. Кузнєцова (ред.). — 2.вид., доп. і перероб. — К. : Юрінком Інтер, 2004. — 640с. 14. Мацегорін О. І. Цивільне право України (частина друга): Програма навч. курсу для студ. Київського ун-ту права / Київський ун-т права. Кафедра цивільного та трудового права. — К. : Вид-во Київського ун-ту права, 2004. — 53с. 15. Бондарєв Е. М., Бугай В. В., Васильченко В. В., Гудименко В. Г., Телегей Н. І. Цивільне та сімейне право України: Навч. посібник для підготовки до іспитів / МВС України; Юридична академія / Віталій Васильович Васильченко (ред.). — Д., 2003. — 300с. 16. Пиляева Валентина Владимировна. Цивильное право: Энциклопедический словарь. — М. : ЗАО "Издательство "Экономика", 2003. — 622с. 17. Харитонов Євген Олегович, Саніахметова Ніна Олексіївна. Цивільне право України: Підручник. — К. : Істина, 2003. — 773с. 18. Боброва Д. В., Дзера О. В., Довгерт А. С., Коссак В. М., Кузнєцова Н. С. Цивільне право України: Підручник:У 2 кн. / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / О.В. Дзера (ред.), Н.С. Кузнєцова (ред.). — 2.вид., стер. — К. : Юрінком Інтер, 2001. — 861с. 19. Бондаренко Микола Олексійович, Савченко Леся Анатоліївна. Цивільне та сімейне право. Загальна частина: (Конспект лекцій) / Державна податкова адміністрація України; Академія держ. податкової служби України. — Ірпінь, 2001. — 74с.