Сегментація ринку: критерії та оцінка

Содержание:Вступ 3 1. Виникнення, сутність і зміст STP-маркетингу 5 2. Фактори та критерії сегментації 8 4. Маркетингові стратегії охоплення ринку 13 Висновок 23 Список використаної літератури 24

Вступление:Теорія сегментації ринку є однією з базових теорій маркетингу і виходить із того, що підприємство нині не в змозі задовольнити все різноманіття споживчих запитів внаслідок їх суттєвої диференціації. Тому необхідно класифікувати потенційних споживачів відповідно до особливостей якісної структури їхнього попиту. Ринкова сегментація, з одного боку, – це метод для виявлення частин ринку і визначення об'єктів, на які спрямовано маркетингову діяльність підприємства, а з іншого боку – це управлінський підхід до процесу прийняття маркетингових рішень, основа для вибору правильного сполучення елементів маркетингу. Об'єктами сегментації є передусім споживачі. Сегменти – це виділені певним чином групи споживачів, що мають більш-менш однакові характеристики і внаслідок цього однаково реагуватимуть на стимулювальні чинники маркетингу – товар, ціну, місце продажу, рекламу та ін. Отже, сегментація передбачає поділ ринку на сегменти або групи споживачів, що різняться за своїми параметрами та маркетинговим сприйняттям. Зважаючи на неможливість просегментувати ринок за потребами споживачів, маркетологи зосереджують основну увагу на пошуку таких характеристик суб'єктів ринку, які найтісніше пов'язані з потребами та споживанням. Треба зазначити, що сегментація ринку є характерною ознакою певного етапу його розвитку. Так, сегментування застосовують до розвинених ринків, тобто таких, де існує диференціація попиту, неоднорідність вимог і очікувань споживачів. Зусилля маркетологів зосереджуються не тільки на пошуку груп споживачів з однаковими вимогами, а й на пристосуванні пропозиції підприємства до цих вимог. Економічно ж нерозвинені ринки, як відомо, характеризуються низькими рівнями доходу споживачів і платоспроможного попиту, соціальною однорідністю, намаганням покупців задовольнити традиційні потреби життєво необхідними товарами. Однорідність цільової групи споживачів, яка досягається за рахунок проведення сегментації, забезпечує одержання цільового прибутку, а власне сегментація дає змогу зосередити зусилля на найприбутковіших групах споживачів, що дуже важливо в умовах обмежених ресурсів. Ідеальною ситуацією треба вважати таку, коли диференціація попиту збігається з диференціацією пропозиції. Це можливо досягти тільки за умови систематичних маркетингових досліджень і цілеспрямованого впливу продуцентів на структуру потреб і платоспроможний попит.

Выводы:Отже, необхідною умовою сегментації є неоднорідність очікувань і купівельного становища покупців та спроможність підприємства здійснювати диференціацію товару й інших елементів маркетингу (цін, засобів стимулювання збуту, місця продажу, реклами та ін.). Сегментація має переваги і хиби. Серед переваг: ­ ефективніше задоволення потреб ринку завдяки диференціації пропозиції; ­ можливість одержання вищих прибутків за рахунок неоднакового ціносприйняття споживачів; ­ ширші можливості для розвитку підприємства – сегментація, стимулюючи диференціацію пропозиції, веде до збільшення обсягів продажу; ­ створення когорти постійних споживачів – залучивши спочатку споживачів до своєї продукції та сформувавши сприятливий імідж, підприємство надалі намагається задовольнити змінювані споживачем вимоги практично впродовж всього життя споживача; ­ стимулювання інновації – для задоволення змінюваних потреб споживачів підприємство постійно вдосконалює свою пропозицію, розроблює нові товари та їх модифікації; ­ досягнення більшої частки ринку за рахунок охоплення кількох споживчих сегментів. Хибами сегментації є високі витрати, пов'язані з додатковим дослідженням ринку, розробкою кількох варіантів маркетингових програм, диференціацією товарів, упаковки, задіянням різних каналів розподілу, засобів просування та ін.

Литература:1. Ойнер О.К., Попов Е.В. Виртуальный маркетинг и его применение на отечественных предприятиях // журнал "Маркетинг в России и за рубежом" №5, 2000 г. 2. Штерн Льюис В., Єль-Ансари Адель И., Кофлан Єнн Т. Маркетинговые каналы, 5-е изд.: Пер. с англ. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2002. - 624 с. 3. Котлер Филип Маркетинг менеджмент / Пер. с англ. под ред. Л. А. Волковой, Ю. Н. Каптуревского. - СПб.: Питер, 2000. - 752 с. (Серия "Теория и практика менеджмента") 4. Дихтль Е., Хершген Х. "Практический маркетинг", - М.: "Высшая школа", 2002.- 289с..