Способи передачі здрібнілості в українській мові

Содержание: ВСТУП 3 РОЗДІЛ І. ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ ЗДРІБНІЛОСТІ (ДЕМІНУТИВНОСТІ) В СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЧНІЙ НАУЦІ 5 1.1. Категорія здрібнілості (демінутивності) як граматична категорія 5 1.2. Способи передачі категорії здрібнілості (демінутивонсті) 8 РОЗДІЛ ІІ. СПОСОБИ ПЕРЕДАЧІ ЗДРІБНІЛОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ 10 2.1. Способи передачі здрібнілості іменників в українській мові 10 2.2. Способи передачі здрібнілості прикметників в українській мові 16 ВИСНОВКИ 19 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 21

Вступление: У процесі пізнання дійсності людиною суттєвим фізіологічним і соціально-психологічним фактором є емоції як наслідок сприйняття й оцінювання нею певного явища матеріального чи духовного світу. Відтак, одним із найважливіших компонентів будь-якої національно-мовної картини світу є емоційно-оцінна лексика, її дослідження сприяє отриманню повнішої інформації про саму мову та народ. Тому в сучасній лінгвістиці, яка зосереджується на вивченні мови у її зв’язку не лише з людським мисленням та процесами пізнання, але й емоційним світом людини, загальнолюдськими та національно-культурними цінностями, об’єктом дослідження часто стає емоційно-оцінна лексика (А.Бєлова, О.Бeссонова, В.Болотов, О.Галкіна-Федорук, І.Голубовська, В.Грідін, В.Жельвіс, Н.Золотова, O.Зубов, С.Іонова, З.Ісхакова, М.Кожина, Т.Космеда, Н.Лук’янова, Є.Нурахметов, О.Островська, С.Шакірова, В. Шаховський та ін.). Як наслідок – існування універсальних категорій на позначення даних явищ. Однією з них є мовна категорія здрібнілості (демінутивності), виразники якої, крім свого основного завдання – позначати поняття малості, виконують також функцію вираження емоційно-оцінного ставлення до об’єктів чи явищ дійсності. Як зазначає Н.Руда, категорія демінутивності є гносеологічно-мовною універсалією, проте, внаслідок своєї складної семантичної структури, в одних мовах формально вона розвинена більше і перебуває у статусі семантичних домінант, а в інших має набагато вужчу функціональну парадигму 12, c. 4. Категорія демінутивності може виражатися за допомогою засобів різних рівнів мовної структури. Окремі питання, пов’язані зі специфікою її мовного відтворення розглядаються у багатьох лінгвістичних дослідженнях (І.Васєва, Ф.Горбач, Р.Зелікова, М.Кравченко, Н.Максимчук, Р.Плямовата, М.Расулова, С.Шедогубова), проте й досі ця категорія залишається не до кінця вивченою, насамперед внаслідок її особливої семантико-функціональної природи. Нові напрямки сучасної лінгвістики дозволяють досліджувати категорію демінутивності і різноманітність засобів її мовного вираження із залученням когнітивного компонента. Зокрема демінутиви, найяскравіші, як видається, представники категорії демінутивності, привертають увагу як клас лексики, що фіксує особливості емоційно-оцінної концептуалізації дійсності та мовної репрезентації оцінок і емоцій – категорій універсальних, але таких, що мають ідіоетнічну специфіку свого вираження в національно-мовних картинах світу 2, с. 132. На жаль, комплексний аналіз способів вираження категорії демінутивності як специфікатора оцінно-емоційної концептуалізації досі не отримав достатньої уваги в лінгвістичних студіях. Актуальність дослідження визначається потребою дослідити особливості використання складної гами демінутивних емотивно-оцінних формантів та способи їх вираження сучасній українській мові. Об’єкт дослідження – семантико-словотвірні та семантико-граматичні категорії здрібнілості (демінутивності) в сучасній українській мові. Предмет дослідження – способи передачі категорії здрібнілості в сучасній українській мові. З огляду на поставлені мету й завдання у роботі використовувалися такі методи дослідження: аналіз наукової літератури з теми, узагальнення, систематизація отриманої інформації, аналіз мовних одиниць, описовий методи, що дають широкі можливості для висвітлення проблеми способи передачі категорії здрібнілості в сучасній українській мові. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Выводы: Внаслідок системного аналізу демінутивів сучасної української мови, ми можемо зробити певні висновки, а саме такі: 1. У процесі пізнання дійсності людиною суттєвим фізіологічним і соціально-психологічним фактором є емоції як наслідок сприйняття й оцінювання нею певного явища матеріального чи духовного світу. Відтак, одним із найважливіших компонентів будь-якої національно-мовної картини світу є оцінно-емоційна лексика. 2. Категорія суб’єктивної оцінки є загальною ознакою повнозначних частин мови. 3. Демінутивність належить до універсально-типологічних явищ, оскільки в самій людській природі закладена потреба диференціювати ставлення до певної особи, предмета чи явища і висловлювати певним чином власну емоційно-експресивну оцінку до учасника комунікативно-мовленнєвого акту. 4. Категорія здрібнілості (демінутивності) є семантико-словотвірною категорією з модифікаційним значенням дефектності та експресивності ознаки. 5. Знакова репрезентація категорії демінутивності є вельми різноманітною й охоплює кілька рівнів мови. Основними способами вираження здрібнілості є: зменшувальні (демінутивні) суфікси – прості і складні; зменшувальні (демінутивні) суфікси – прості і похідні; словотворчі зменшувальні (демінутивні) суфікси; лексеми на позначення реалій, що диференціюються за розміром; 6. Граматична іменникова категорія здрібнілості виражається в українській мові за допомогою не лише зменшувальних суфіксів, а й деяких інших, словотворчих, суфіксів та лексичних засобів, що дає змогу варіювати ці засоби залежно від висловлювання. 7. Усі суфікси прикметників із значенням зменшеності виконують однакову семантичну функцію і розрізняються відтінками значень похідних прикметників, що зумовлює їх паралельний вжиток у мові. Здебільшого твірні основи називають колір, величину, смак, кількість та інші ознаки.

Литература: 1. Безпояско О.К. Морфеміка української мови Текст./ О.К. Безпояско, К.Т. Городенська. – К. : Наукова думка, 1987. – 389 с. 2. Городенська К.Г. Словотвірна структура слова (відіменні деривати) Текст. / К.Г. Городенська, М.В. Кравченко. – К.,1981. – 236 с. 3. Горпинич В. Будова слова і словотвір Текст./ В. Горпинич. – Київ : Радянська школа, 1977. – 117 с. 4. Грищенко А.П. Морфемна структура прикметника української мови // Морфологічна будова сучасної української мови Текст. – К. : Наук. думка, 1975. – C. 96-140. 5. Клименко Н. Словотвірна парадигма. Українська мова: Енциклопедія Текст. / Н. Клименко. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 2000. – С. 572 6. Корунець Л. Категорія демінутивності в англійській та українській мовах Текст / Л. Корунець // Мовознавство. – 1981. – №4. – С. 81-85. 7. Космеда Т. Аксіологічні аспекти прагмолінгвістики: формування і розвиток категорії оцінки Текст. / Т. Космеда. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2000. – 335 с. 8. Кравченко М. Зменшено-емоційні іменники в сучасній українській мові Текст / М. Кравченко. // Словотвірна структура слова. – К. : Наукова думка, 1981. – С. 109 – 189. 9. Микитин О.Д. Структурно-семантична типологія словотвірних парадигм іменників у сучасній українській мові: автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.01 Текст / О.Д. Микитин.– Івано-Франківськ, 1998. – 20 с. 10. Онищенко І. Емоційні суфікси іменників на позначення позитивної суб’єктивної оцінки Текст / І. Онищенко. // Наукові записки. Серія: Філол. науки (мовознавство). – Кіровоград : РВВ КДПУ ім. В.Винниченка, 2004. – Вип. 53. – С. 311-315. 11. Онищенко І. Категорія оцінки та засоби її вираження в публіцистичних та інформаційних текстах: автореф. дис.. канд. філол. наук: 10.02.01 Текст – українська мова. – Дніпропетровський національний університет. / І. Онищенко. – Дніпропетровськ, 2005. – 24 с. 12. Руда Н. Мовна репрезентація категорії демінутивності: універсальне та ідіоетнічне: автореф. дис.. канд. філол. наук: 10.02.15 Текст / Н. Руда. – загальне мовознавство. / Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2009. – 17 с. 13. Сальникова О. Засоби вираження зменшеності / оцінності / експресивності Текст / О. Сальникова. // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. – Харків : ХНПУ ім. Г.С.Сковороди, 2007. – Вип. 22. – С. 44–49. 14. Сальникова О. Функціонально-семантичне поле здрібнілості в українській мові Текст / О. Сальникова. // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. – Донецьк : ДонНУ, 2003. – Вип. 11. – Ч. 2. – С. 429–434. 15. Ситенко О. Функціонально-семантичне поле здрібнілості в слов’янських та германських мовах: автореф. дис.. канд. філол. наук: 10.02.15 Текст / О. Ситенко. – загальне мовознавство. – Донецький національний університет. – Донецьк, 2008. – 21 с. 16. Телия В.Н. Человеческий фактор в языке: механизмы экспрессивности Текст. / В.Н. Телия. – М. : Наука, 1986.– 214с. 17. Хомченко Г. Демінутив як самобутня прикмета української мови Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.anthropos.org.ua/jspui/bitstream/123456789/399/1/TW-Homechko.pdf 18. Черторизька Т. Засоби вираження категорії зменшеності (здрібнілості) іменників Електронний ресурс. – Режим доступу: http:// kulturamovy.org.ua/KM/pdfs/Magazine4-7.pdf.