Європейська валютна система та проблеми її розвитку

Содержание: Вступ 3 1. Сутність Європейської валютної системи, етапи її створення 5 2. Інституційний механізм європейської валютної системи 10 2. Проблеми розвитку Європейської валютної системи у 21 столітті 17 Висновки 20 Список використаної літератури 22

Вступление: Дослідження сучасних тенденцій розвитку світової валютної системи обумовлено новітніми процесами у світовому господарстві, а саме – зростаючою роллю глобалізації, завдяки якій валютні відносини долають національні кордони і виходять на якісно новий міжнародний щабель. За таких умов головним призначенням світової валютної системи є регулювання міжнародних розрахунків та валютних ринків, опосередкування платежів за експорт та імпорт товарів, капіталів, послуг та інших видів міжнародної господарської діяльності, створення сприятливих умов для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці. Розвиток міжнародних економічних відносин значною мірою обумовлений характером світової валютної системи та дієвістю функціонування її інститутів. Взагалі світова валютна система покликана виконувати дві головні функції: по-перше, створювати сприятливі умови для розвитку виробництва та міжнародного поділу праці, а по-друге, і найголовніше, забезпечувати безперебійне функціонування її структурних елементів. На жаль, сьогодні світова валютна система не виконує жодної з цих функцій, прикладом чого є світова валютно-фінансова криза. З огляду на сучасні трансформаційні і структурні перетворення питання про реформування і реструктуризацію базових принципів і механізмів функціонування існуючої валютної системи залишається актуальним та потребує негайного вирішення. Формування, еволюція та розширення зони євро вже тривалий час перебуває в епіцентрі жвавих теоретичних та прикладних дискусій з приводу проблеми функціонування Європейської валютної системи. Понад десятилітній досвід Європейської валютної системи для економічної науки залишається джерелом тестування традиційних, часто суперечливих підходів, а також розроблення нових положень, які продовжують загальну лінію дискусій довкола проблем економічної інтеграції, її теоретичного забезпечення, інструментів імплементації та поглиблення. Незважаючи на вже достатньо усталені концептуальні позиції щодо критики монетарної інтеграції в Європі, які здебільшого спираються на теорію оптимальних валютних зон, гіпотезу спеціалізації Кругмана, брак політичних засад фіскального федералізму, скептичні застереження щодо стимулів для економічного зростання з боку спільної валюти тощо, докризові і посткризові тенденції виявили ряд прогалин у парадигмальному вимірі теорії економічної інтеграції. Системні дослідження у розвитку Європейської валютної системи були зроблені такими зарубіжними та вітчизняними вченими як, С.Брейді, Д.Вільямсон, А.Грінспен, С.Едвардс, П.Кругман, Р.Манделла, М.Пебро, В.Сміт, Д.Френзель, Д.Воробей, А.Гальчинський, О.Дзюблюк, Ф.Журавка, В.Копійка, О.Лупіна, А.Мороз, М.Новікова, В.Новицький, М.Савлука, В.Сіденко, С.Сіденко, В.Стельмах, А.Філіпенко та ін. Метою роботи є дослідження європейської валютної системи та проблем її розвитку. Мета роботи передбачає такі завдання: • розглянути сутність Європейської валютної системи, етапи її створення; • дослідити Інституційний механізм Європейської валютної системи; • проаналізувати проблеми розвитку Європейської валютної системи. Об’єктом дослідження є Європейська валютна система. Предметом дослідження є міжнародні економічні відносини. У процесі написання роботи використовувались такі методи дослідження: діалектичний метод пізнання, системний, комплексний та структурно-функціональний підхід, експертних оцінок, кількісний аналіз, методи дедукції та індукції, аналізу та синтезу, а також порівняльний та ін.

Выводы: На основі проведеного у роботі дослідження можна зробити наступні висновки. Європейська валютна (монетарна) система — (англ. European Monetary System, EMS) — регіональна валютна система, спрямована на об'єднання валют Спільного ринку у спільну одиницю. Основна мета створення і функціонування Європейської валютної системи полягала в поглибленні інтеграційних процесів у межах країн Спільного ринку, перетворенні їх на зону європейської валютної стабільності (на противагу Ямайській валютній системі) та запобіганні експансії американського долара на ринках країн Західної Європи. Головні принципи побудови Європейської валютної системи: • Країни учасниці Європейської валютної системи зафіксували курси своїх валют по відношенню до центрального курсу ЕКЮ (сьогодні час ЄВРО); • На основі центрального курсу ЄВРО розраховані всі основні паритети між курсами валют країн-учасниць • Країни – учасниці зобов’язані підтримувати фіксовані курси валют за допомогою інтервенції. Спочатку в межах 2,25 % від паритету (сьогодні 15%). Завдяки введенню фіксованих курсів валют з‘явився феномен валютної змії, або змії в тунелі – це крива, яка описує сумісні коливання курсів валют країн ЄС відносно курсів інших валют. Європейська валютна система має сформований інституційний апарат, який здійснює монетарну політику на основі цілої системи інструментів. Важливим у період світової фінансової кризи є вибір правильної стратегії монетарної політики та ефективне використання Європейським центральним банком інструментів, які наявні у нього. Якщо стратегія буде обрана не правильно, це може призвести не лише до погіршення ситуації у країнах зони євро, а й до розпаду Європейської валютної системи. Сьогодні світу загрожує друга хвиля кризи в Європі. Якщо перша хвиля була результатом банкрутства банків США, то другу фахівці пов’язують із банкрутством цілих держав у Європі. Насамперед це стосується Греції, а також Італії, Іспанії та Португалії. Причини загострення проблем починалися з Греції, яка, користуючись приєднанням до Єврозони, позичала надто багато. До речі, ситуація у Греції у дечому схожа на ситуацію в Україні: держава брала на себе великі зобов’язання, хоча були відсутні кошти на їх виконання. Власне, це призвело до надмірних запозичень Греції під час кризи. У Європі під загрозою банкрутства цілі держави. Як тільки Греції був виділений транш ЄС і МВФ на небачену досі суму – 110 млрд євро (сукупний зовнішній борг країни відтепер – 300 млрд євро), аналогічні проблеми виявилися у Португалії, «дірки» з дефіцитом і зовнішніми боргами розкрилися у Італії, у Ірландії. Ще гірше – в Іспанії та Угорщині.

Литература: 1. Полунєєв Ю. В. Посткризовий розвиток міжнародної валютної системи в контексті підвищення глобальної конкурентоспроможності країн / Ю. В. Полунєєв // Економіка та держава. – 2011. – №3. – С. 8–11. 2. Дахно І. І. Наслідки створення європейського валютного союзу і запровадження валюти євро / І. І. Дахно, Ю. А. Бовтрик // Зб. наук. пр. «Міжнародна економіка». – К., 2002. – С. 73–86. 3. Богач І. О. Європейська валютна система / І.О. Богач // Глобальна економіка. – К., 2007. – С. 178–182. 4. Бураковський І. Євро : інституційний механізм та перші результати функціонування // Євро : Економічний вимір інтеграції. – 2003. – Вип. 2. – С. 1–9. 5. Кузьома О. Монетарна політика Європейського центрального банку в процесі побудови Європейського валютного союзу // Банківська справа. – 2004. – № 5. – С. 55–56. 6. Солонінко К. С. Еволюційні зміни в розвитку світової валютної системи / К.С.Солонінко. – К., 2008. – С. 275–283 7. Шемятенков В. Г. Евро : две стороны одной монеты. – М.: ОАО „Изд-во „Экономика”, 2003. – 346 с. 8. Шнирков О. І., Кузнецов О. В.. Кульпінський С. В. Європейський валютний союз : навч. посіб. – К. : Вид.-поліграф. центр „Київський університет”, 2001. – 198 с. 9. Европейский центральный банк снизил базовую ставку до 2%. – 15 января 2011 // www.focus.in.ua/ news/55791.html. 10. Офіційний сайт он-лайн енциклопедії Вікіпедія. Електронний ресурс – Режим доступу: www.ru.wikipedia.org