Завдання з української мови

Задание:Виконати письмово вправи та завдання. 1. Перепишіть подані складні речення. Поділіть їх на прості і відділіть одне від одного комами. Вставай хто живий в кого думка повстала година для праці настала. Там де зорі імлисті мчить ракета в космічній імлі. Небо вночі чисте і видно як падають зірки. В повітрі дощ і гречка пахне тепло немов розлився бурштиновий мед. Дрімає сад і гостро пахне м'ята. Приємно коли яблуко про яке думали що кисле виявляється солодким. Було тихо і сонце мирно лежало на водяних галявинах. Осінь стояла така гарна що жаль було засмічувати її пустим словом. 2. Поставте потрібні розділові знаки між групою підмета і групою присудка. Боротьба за мир найсвятіша справа. В дитинстві вимовлене слово яснішає через роки. Історія це святая святих народу. Хтось давно ще сказав, що спів то мова душі, то голос серця. Наче кулька в жонглера на вістрі наша куля земна. Ввесь світ був як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна. Кожному мила своя сторона. Найбільше добро в кожного народу це його мова. 3. Перепишіть, розкриваючи дужки. Мене Вітчизна (мати) колихала і піднесла до сонця на руках. Нема краю можливостям матері (природи), як немає йому вороття. Травою (берізкою), немов павутинням, заплівсь квітник. Ми йдемо по Львову, тчемо по дорозі килимок (розмову), ниточку між нами слово (човник) тягне. Я на палубі пароплава (Некрасов). Веі^(мисливець) підстрелене сонце несе у сірому ягдташі. Жовтий-прежовтий метелик мов дражнився: сяде на буркун (траву) й гойдається. 4. Знайдіть однорідні означення і поставте між ними коми. Червоним великим колом заходило сонце. В густім зеленім березовім гаю над Дністром весело щебетали пташки. Сірі ледве помітні в тумані плавні непривітно шуміли. Хто хоч раз на віку бачив такі болючі смертельною вогкістю обведені пташині очі, той ще більше має шанувати усе живе. Промерзлі до темного дрожу блакитні каштани в руках задубілих тримають погаслі свічки. На товстих куцих пальцях блищали важкі золоті персні з дорогими блискучими камінцями. Чумаки їдуть з Криму в темних просмолених сорочках. Полилися веселі хорові народні пісні. Навпроти широко відчинених задимлених дверей стояли в ряд в урочистих позах ковалі. Стояло сухе осіннє надвечір'я. Все було окутане чорною непроглядною тьмою. Смугляве з орлиним носом обличчя іноземця ще зберігало сліди колишньої вроди.