Викрадення, привласненя, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайством або зловживання службовим стновищем

Задание:Другий роздыл курсової роботи складається із розв'язку задач: 2. Розв’язок задач Задача 1 Таран скористався тим, що Січак була в стані сп’яніння, із застосуванням фізичного насильства вступив з нею у статеві зносини. Коли потерпіла після зґвалтування погрожувала йому, що заявить в органи міліції, Таран вбив її, а труп спалив з метою приховання вбивства. Задача 2 Разін у стані алкогольного сп’яніння почав вимагати від продавця фірми «Регіна» Бонар, щоб вона відчинила вхідні двері кіоску. Одержавши відмову, почав нецензурно лаятися, стукав по кіоску, розбив скло, що впало на руку Бонар. Потерпілій було заподіяно легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров’я. Фірмі «Регіна» була заподіяна шкода на суму 195 грн.

Содержание:  ВСТУП 3 1. Викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем 5 1.1.Поняття «склад злочину» 5 1.2.Кваліфікація діяння за ст. 262 Кримінального кодексу України 7 2. Розв’язок задач 12 Задача 1 12 Задача 2 18 ВИСНОВКИ 27 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 30

Вступление:  Громадська безпека — суспільні відносини з приводу поводження з джерелом загальної небезпеки, що забезпечують збереження людей і матеріальних цінностей. Система зв’язків та відносин, яка і представляє суть громадської безпеки, складається відповідно до техніко-юридичних норм під час придбання та використання об’єктів, які становлять підвищену небезпеку для життя та здоров’я людей, майна (державного, колективного чи особистого), а також з початком особливих надзвичайних умов, пов’язаних зі стихійними лихами та іншими надзвичайними обставинами. Проблеми безпеки завжди були і залишаються актуальними для людини, суспільства, людства. Безпека є найнеобхіднішою з потреб, її вироблення (продукування) не може зупинитися на жодну мить. Вона є одним із головних показників життя. В основі громадської безпеки - природне право людей на життя та його захист, закріплене Конституцією України. Безпека людини визнається в Україні однією з найвищих соціальних цінностей, тому злочини проти громадської безпеки є дуже небезпечними для суспільства. Злочини проти громадської безпеки є загально небезпечними діяннями, що порушують загальну безпеку, ставлячи ряд цінностей, передусім життя та здоров’я невизначеного кола осіб, під загрозу заподіяння їм істотної шкоди. Об’єктом дослідження за даною роботою є злочини проти громадської безпеки. Предметом дослідження є чинні норми Кримінального кодексу України, що визначають юридичний склад злочину та покарання за вчинення викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем. Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення усіх елементів та ознак складу злочину, передбаченого ст. 262 Кримінального кодексу України, як підстави кримінальної відповідальності за незаконні діяння в сфері поводження зі зброєю. Для досягнення зазначеної мети визначені головні завдання: - з’ясування спільних і специфічних ознак злочинів, що вчиняються стосовно незаконного заволодіння та поводження зі зброєю; - дослідити кваліфікуючі ознаки даного злочину; - дослідити міру покарання за вказаний злочин; Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети й завдань, об’єкта та предмета дослідження. Методологічною основою є комплексний підхід до аналізу порушень правил поводження зі зброєю матеріалами, сукупності відповідних кримінально-правових норм з урахуванням їх однакових характеристик та відмінностей. Порівняльно-правовий метод – при порівнянні норм ст. 262 Кримінального кодексу України з кримінально-правовими нормами інших статей вказаного кодексу. Формально-логічний (догматичний) метод застосовувався при дослідженні ознак складів злочинів та їх закріплення в диспозиціях відповідних статей Кримінального кодексу України. За допомогою системно-структурного аналізу окреслено злочин, що вивчається у системі норм Особливої частини Кримінального кодексу України. Джерелами інформації виступають: Конституція України, чинне кримінальне законодавство України, численні нормативні акти, якими встановлено правила безпеки поводження зі зброєю, а також постанови Пленуму Верховного Суду України.

Выводы: Дана робота складається з двох розділів. Перший розділ присвячений теоретичному питанню, а другий розділ присвячений практичному питанню. В першому розділі роботи був проаналізований злочин, відповідальність за який встановлена ст. 262 Кримінального кодексу України. Вказана стаття містить в собі склад злочину щодо викрадення, привласнення, вимагання вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів або заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживанням службовим становищем. Вказаний злочин відносить до злочинів, що спрямовані на порушення громадської безпеки. Родовим об’єктом вказаних злочинів є громадська (загальна) безпека – стан захищеності людей та інших соціальних цінностей від джерел підвищених небезпек (злочинних організацій, терористів, зброї та інших смертоносних предметів), за якого забезпечується запобігання загроз заподіяння ними шкоди. Обов’язковою ознакою абсолютної більшості злочинів проти громадської безпеки є смертоносні предмети — зброя, боєприпаси, вибухові речовини та пристрої, радіоактивні матеріали та інші предмети, що становлять підвищену небезпеку для оточення. Вони виступають як засоби (знаряддя) або предмети цих злочинів, що обумовлює загальнонебезпечний характер останніх. Об’єктивна сторона цих злочинів полягає у суспільно небезпечному, протиправному діянні (дії або бездіяльності), що порушує громадську безпеку та створює загальну небезпеку (умови) загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіює такі наслідки. Дана стаття виконує досить важливу роль, адже запобігає озброєнню населення незаконним шляхом. Зазвичай при створенні банд і в їх діяльності використовується зброя, яка здобувається незаконним шляхом, саме з метою ускладнити процес виявлення банди. Банда - це заздалегідь організована на основі єдиної мети з розподілом ролей стійка озброєна група з трьох і більше учасників для вчинення нападів на підприємства, установи, організації або на окремих осіб. Об’єднання і організованість банд, їх озброєність, мобільність, характер і способи вчинення злочинів, прояв жорстокості, вбивства, конспірація, створення певної системи безпеки робить бандитизм, як прояв організованої злочинності, небезпечним кримінальним явищем для суспільства. Отже, стаття 262 Кримінального кодексу України є одним із способів створення перешкод в організації та діяльності банд. Юридичний склад вказаного злочину: 1) Об’єктом злочину є громадська безпека в частині убезпечення від неконтрольованого доступу до вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин чи радіоактивних матеріалів. 2) предметом злочину, передбаченого ст. 262, виступають:1) зброя (крім гладко ствольної мисливської); 2) бойові припаси; 3) вибухові речовини; 4) вибухові пристрої; 5) радіоактивні матеріали 3) Об’єктивна сторона даного злочину включає в себе вчинення таких дій щодо вказаних предметів: 1) викрадення; 2) привласнення; 3) вимагання; 4) заволодіння шляхом шахрайства; 5) заволодіння шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем; 4) Суб'єктом цього злочину, зчиненого шляхом крадіжки, грабежу, розбою і вимагання, може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку, а у разі його вчинення в інший спосіб - 16-річного віку. 5) Суб’єктивна сторона злочину характеризується умисною виною. При цьому особа повинна знати про те, що предмет, яким вона заволодіває, належить до зброї, бойових припасів, вибухових речовин, вибухових пристроїв або радіоактивних матеріалів, розуміти Небезпечні властивості таких предметів та те, що заволодіння ними здійснюється протиправним способом. 6) Кваліфікованими видами злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст, 262). Про поняття повторності і вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб. В другому розділі роботи були розв’язані практичні задачі, досліджено судову практику щодо вирішення подібних справ. При розв’язанні задач були досліджені склади злочинів передбачені ст. ст. 115, 152, 194 та 125 Кримінального кодексу України та проаналізовано чи наявні вказані склади злочинів в діях осіб вказаних в умові задачі.

Литература: 1. Конституція України від 28.06.1996 р. за № 254к/96-ВР //Голос України -13.07.1996 р., № 128. 2. Закон України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» від 22.12.2011 р. за № 4282-VI//Голос України, 2011, 12, 28.12.2011 N 246. 3. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. за № 2341-III//Офіційний вісник України № 21 від 08.06.2001 р., Ст. 262. 4. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. за № 2755-VI //Відомості Верховної Ради України, 2011, N 13-14 (08.04.2011), ст. 112. 5. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. за № 435-IV //Голос України - 12.03.2003 р. - № 45. 6. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 07.02.2003 р. за № 2. 7. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами» від 26.04.2002 р. за № 3//Вісник Верховного Суду України, 2002, 07, № 4. 8. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про злочини проти власності» від 06.11.2009 р. за № 10. 9. Лист Верховного суду України «Судова практика у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканності особи» від 01.01.2006 р. 10. Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2011 р. по справі за № 1-303/2011р «У справі про знищення бюсту». 11. Вирок Стрийського міськрайонного суду Льівської області по справі за № 1-25/10 від 17.03.2010 р. 12. Вирок Тарщанського районного суду Київської області по справі за № 1 - 8/2009 p. від 06.02.2009 р. 13. Вирок Баранівського районного суду Житомирської області по справі за №1-13\2009 від 19.01.2009 р. 14. Науково-практичний коментар кримінального кодексу України. Мельник М.І., Хавронюк М.І. - К.: Юридична думка, 2010. 15. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар за заг ред.. Сташиса В.В., тація В.Я.- Х.: ТОВ «Одісей», 2007 – 1184 с. 16. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. Для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. - К.: МАУП, 2004. - 328 с. 17. Кримінальне право України. Селецький С.І. Загальна част. 2-ге видання. Навчальний Поcібник Київ 2008 Вид: ЦУЛ, - 248с. 18. Плєва К.В. Радіоактивні матеріали як предмет злочинів за Кримінальним кодексом України // Бюлетень з обміну досвідом роботи МВС України. – 2002. – № 2. – С. 35-36.