Вступление:В умовах нестабільної економіки виникає ціла низка проблем, які носять, з одного боку, загальний характер щодо розвитку економіки України, а з іншого – визначають головні напрямки удосконалення розвитку підприємств. В умовах трансформації національної економіки кожне українське підприємство зацікавлене у формуванні стійкого фінансового механізму своєї діяльності. При цьому фінансовий стан підприємства є об’єктом інтересів як внутрішніх, так і зовнішніх суб’єктів господарювання. Стійке фінансове становище підприємства формується впродовж усієї його фінансово-господарської діяльності. На основі оцінки фінансового стану розробляється процес управління фінансовими ресурсами. Оцінюючи фінансову стійкість підприємства, можна зробити висновки про ефективність управління його фінансовими ресурсами. При цьому важливо, щоб стан ресурсів відповідав не тільки потребам розвитку підприємства, але й вимогам ринку. Ринок – це економічне середовище, у якому постійно існує невизначеність і нестійкість, інфляція та відсутність достовірної інформації тощо. А все це, як відомо, передумови виникнення економічних та фінансових ризиків. За цих умов немає чіткості й впевненості в отриманні очікуваного результату, тобто виникає небезпека, непередбачених втрат, і як наслідок, збільшується ступінь фінансового ризику, що впливає на фінансову стійкість підприємства. Можна вважати, що між фінансовим результатом, стійкістю підприємства та ризиком втрати платоспроможності й фінансової стійкості існує причинно-наслідковий зв’язок, що робить особливо актуальним дослідження різних аспектів стану фінансів будь-якого підприємства. Фінансова стійкість є комплексним поняттям і відображає рейтинг підприємства на фінансовому ринку, його стійкість і платоспроможність та характеризується системою показників, які відображають наявність, розташування та використання фінансових ресурсів підприємства, визначених за певні періоди. Аналіз даних показників дозволяє оцінити фінансову стійкість підприємства, яка є критерієм оцінки фінансового ризику.