Методи економічного обґрунтування розміщення виробництва

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА ЯК ОБ'ЄКТ ТЕРИТОРІАЛЬНОГО ПЛАНУВАННЯ 5 1.1. Розміщення виробництва в радянській економіці 5 1.2. Особливості розміщення виробництва на сучасному етапі розвитку України 9 РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА 11 2.1. Аналіз ефективності розміщення виробництва 11 2.2. Характеристика показників, що узагальнюють розвиток та розміщення виробництва 20 2.3. Економічне обгрунтування галузевого розміщення виробництва 29 ВИСНОВКИ 32 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 34

Вступление:Розміщення продуктивних сил формується під впливом багатьох умов і закономірностей, і тому ефективність розміщення виробництва залежить від багатьох складників. Оптимальний варіант не завжди вдається визначити одним якимось методом: у кожному випадку застосовується той метод, який ліпше розв'язує запропоноване завдання. Методи, застосовувані до обґрунтування розміщення виробництва, створені на межі економічних, географічних і математичних наук. Вони обіймають: аналіз статистичних матеріалів, картографічний метод, методи техніко-економічних розрахунків ефективності, методи районного планування, балансовий метод, метод економіко-математичного моделювання тощо. Аналіз статистичних матеріалів дозволяє вивчати просторово-економічні об'єкти та явища у їхньому взаємозв'язку й динаміці. Економіко-географічне картографування дає можливість не лише наочно подати локалізацію окремих об'єктів, але й розрахувати ефективність розміщення. Картографічний аналіз території виявляє нові можливості, закономірності. Для обґрунтування розміщення виробництва застосовуються спеціальні карти (щільності населення, топографічні, ґрунтів, транспорту, геологічні, кліматичні тощо). На їхній основі складаються ще більш спеціалізовані карти, як-от карта зон економічного тяжіння міст, карти ТПК тощо. Розрахунки економічної ефективності – це сполучення кількох методів. Річ у тім, що методика розміщення виробництва скерована на досягнення якомога вищої ефективності виробництва. Водночас ефективність поділяється на загальну і порівняльну ефективність витрат. Показники ефективності такі: питомі капіталовкладення, працемісткість, фондомісткість, матеріаломісткість, рентабельність, терміни окупності витрат, собівартість продукції, продуктивність праці, виробничі витрати. Районне планування – це комплексний метод, що застосовується при проектуванні розміщення виробництва на рівні регіону, а не окремого підприємства. Він у свою чергу використовує методи математичного моделювання, картографічний тощо, являючи собою метод аналізу території. З успіхом використовується метод економіко-математичного моделювання, зокрема для моделювання економічного простору. В його основі – системний підхід. За його допомогою треба розв'язати такі загальні завдання: показати, як характер просторової організації компонентів, особливостей їхнього функціонування формує цілісні територіальні утворення – соціально-економічні комплекси. Будується економіко-математична модель, яка, до певної міри, відповідає оригіналу. Результати, одержані під час вивчення моделі, переносяться на реальний план. Для моделювання використовуються математичні методи, сутність яких полягає у формалізації просторового об'єкта або процесу з одночасним обмеженням низки другорядних – щодо мети дослідження – факторів. Методи моделювання почали ширитись при створенні теорії просторової економіки, біля витоків котрої стояли І. Тюнен, А. Вебер, В. Кристалер, А. Леш. Тепер методи просторового моделювання успішно поєднуються з використанням ЕОМ. Одним з прикладів лінійного програмування є так звана транспортна задача, яку економісти застосовують у своїх розрахунках. Метою курсової роботи є аналіз методів економічного обґрунтування розміщення виробництва, його особливостей. Об’єктом дослідження є виробництво як об’єкт територіального планування, предметом дослідження виступає оптимальне розміщення виробництва економічними методами. Структура роботи складається із вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.

Выводы:Таким чином, розміщення виробництва піддається впливу сукупності безлічі факторів. Їхнє число й співвідношення, стосовно до умов конкретного часу й місця, може бути різним. Фактори розміщення виробництва відносяться до числа динамічних. Зміна їхнього складу й характеру відбувається у зв'язку зі зміною факторів. Їхнє число й співвідношення залежать від особливостей економічної системи суспільства й характеру суспільного лада в цілому, поступального розвитку науково-технічного прогресу, економіко-географічних умов конкретної території й багатьох інших. У ході розміщення виробництва на території України важливо також ураховувати властиву епосі науково-технічної революції еволюцію уявлень про суспільне виробництво. Його вже не можна ототожнювати винятково зі сферою матеріального або речовинного виробництва. Все більша питома вага в економіці більшості країн починає здобувати сфера нематеріального виробництва, або, як її іноді називають, сфера послуг. Вона з повним правом повинна входити в суспільне виробництво, оскільки суспільству важливо виробляти не тільки засоби для життя, але й здійснювати виробництво самого життя у всіх її формах. От чому в складі суспільного виробництва усе більш значимими стають такі його сфери, як охорона здоров'я, освіти, інформаційне обслуговування та ін. Об'єкти, що представляють названі й інші сфери суспільного виробництва, також підлягають розміщенню в географічному просторі з усіма властивими цьому процесу закономірностями. Характер розміщення виробництва по території являє собою одне з найважливіших умов забезпечення ефективності виробництва як на рівні окремих підприємств, так і на рівні народного господарства в цілому. Характер розміщення виробництва багато в чому визначає швидкість обороту капіталу в суспільному виробництві, величину витрат на виробництво товарів і в остаточному підсумку ціни на реалізовану продукцію. Останнє, поряд з якістю, є важливою умовою конкурентоспроможності продукції на світовому й внутрішньому ринках. Розміщення виробництва також визначає ефективність управлінської діяльності в сфері виробництва, можливості забезпечення продуктивної праці працівниками управління. Розміщення продуктивних сил формується під впливом багатьох умов і закономірностей, і тому ефективність розміщення виробництва залежить від багатьох складників. Оптимальний варіант не завжди вдається визначити одним якимось методом: у кожному випадку застосовується той метод, який ліпше розв'язує запропоноване завдання. Методи, застосовувані до обґрунтування розміщення виробництва, створені на межі економічних, географічних і математичних наук. Вони обіймають: аналіз статистичних матеріалів, картографічний метод, методи техніко-економічних розрахунків ефективності, методи районного планування, балансовий метод, метод економіко-математичного моделювання тощо.

Литература:1. Базилевич В.Д., Попов В.М., Базилевич К.С. Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – 3-тє вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес,2004. – 615 с. 2. Богиня Д., Волинський Т. Питання макроекономічної стабiлiзацiї в Українi // Економiка України. – 2004. – №2. 3. Гаврилюк О. В., Румянцев А. П. Економічна інтеграція в сучасному світі. – К.: Наукова думка, 2005. – 400 с. 4. Задох А. Макроекономіка: курс лекцій. – К.: Знання, 2002. – 277 с. 5. Конкурентоспособность украинской промышленности // ЭКО. – №5. – 2006. 6. Курс економічної теорії. Під редакцією Чепурiна М.Н. – М.: Політіздат, 1993. – 341 с. 7. Курьеров В. Г. Общие тенденции // ЭКО. – №10. – 2005. 8. Макконнел Р., Брю С.Л. Економікс: принципи, проблеми, політика. – М.: Республіка, 1992. – С. 59-60. 9. Михасюк І.Економіка України. – К.: Основи, 2002. – 325 с. 10. Міжнародні економічні відносини: підручник / Під ред. Філіпенко А.С. – К.: Либідь, 2006. – 371 с. 11. Основи світогосподарських зв’язків. Під ред. Гриневої В.Н., Парамонова В. В. – Х.: Основа, 2003. – 266 с. 12. Розміщення продуктивних сил України: Підручник / Є.П.Качан, М.О.Ковтонюк, М.О.Петрига та ін.; За ред. Є.П.Качана. – К.: Вища школа, 1997. – 375 с. 13. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Качана Є.П. – К.: Вища школа, 2005. – 421 с. 14. Розміщення продуктивних сил: Підручник / За ред. Ковалевського В.В., Михайлюка О. Л., Семенова В. Ф. – К.: Знання, 2005. – 451 с. 15. Рубський Б. Конкурентоспроможність української економіки: орієнтири макрополітики в кризових умовах // Економіка України. – 2003. – №4. – 36 с. 16. Соколенко C.I. Економіка України. - К.: Либідь, 2005. – 375 с. 17. Тенденції української економіки / За ред. Ковалевського В.В. – К.: Знання, 2006. – 124 с. 18. Фишер С., Дорнбуш Р., Шмалензи Р. Экономика. – М.: Дело, 2003. – 257 с. 19. Экономика: Учебник. (Под ред. Булатова А.С.). – М.: Издательство БЕК, 2005. – 314 с. 20. Экономическая география. – М.: Агропромиздат, 1990. – 348 с.