Звіт з практики з дисципліни "Правознавство", КРОК, 5 курс

Содержание:ВСТУП 3 1. Загальна характеристика проходження практики в товаристві з обмеженою відповідальністю «ХХХХ» 5 2. Організаційна структура ТОВ «ХХХХ» 8 ВИСНОВКИ 11 Додаток № 1 12 Додаток № 2 13 Додаток № 3 14 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 15  

Вступление:Відомо, що економічна могутність і безпека держави, насамперед, визначаються життєвим рівнем її населення. Розвиток підприємницької діяльності спрямований саме на досягнення такого результату, тому що при низькому життєвому рівні, відсутності платоспроможного попиту, підприємницька діяльність втрачає свій сенс. Разом з тим, здійснення підприємництва у кожній крані має свої особливості, врахування яких дозволяє досягнути найбільшої ефективності у цій діяльності. Важливе значення підприємницького сектора в економіці України полягає у тому, що ефективність його функціонування забезпечує її економічний та соціальний розвиток. Зупинимось на визначенні цієї економічної категорії. Отже, підприємництво – це «ініціативна» ефективна діяльність, учасників (суб'єктів підприємницької діяльності), що спрямована на досягнення високих результатів ефективності і прибутковості власних підприємницьких структур, утримання стабільності на ринку, підвищення іміджу. Супроводжується високим професійним рівнем підготовки залучених до підприємництва кадрів, умінням раціонального використання ресурсів і пошуком та залученням внутрішніх та зовнішніх резервів зростання прибутковості підприємства завдяки впровадженню новітніх технологій, фінансово-економічних програм, оптимальних управлінських рішень. Підприємницька діяльність є джерелом важливих зобов’язань її суб’єктів перед суспільством та державою, бо, як правило, вона пов’язана з використанням найманої праці, а тому підприємець (підприємство) зобов’язаний організовувати свою діяльність таким чином, щоб виконувати вимоги статей 43, 44, 45, 54 Конституції України. Дотримання цих норм є запорукою здійснення бізнесом своєї конституційної ролі – забезпечення соціально-економічного розвитку держави. За будь-яких умов гарантом дотримання конституційних прав найманих працівників має виступати держава 1. Право громадян на підприємницьку діяльність, його гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави в цій сфері. Юридично і політично держава відповідає перед громадянами та юридичними особами приватного права за свою діяльність у сфері підприємництва. Установлення і забезпечення права громадян на підприємницьку діяльність, поряд з іншими їх правами і свободами, є головним обов’язком держави. Важливого значення сьогодні набувають процеси структурування суспільства і, як один із його вагомих структурних елементів, формування підприємців як окремої соціальної групи (бізнес-класу). Аналіз підприємництва повинен виходити з розуміння особи підприємця як безпосереднього учасника економічної діяльності й творця соціальних структур-організацій, націлених на виробництво, інноваційний розвиток і суспільно-творче перетворення суспільства. Це обумовлює виділення таких найбільш важливих інституціональних ознак підприємництва: 1) особисту задіяність підприємців у створення власної соціально-економічної структури. Тим самим підприємець відрізняється від тих осіб, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю або самозайнятих. Відповідно до цього критерію найповніше реалізується організаційна функція підприємництва; 2) безпосередню участь підприємця у життєдіяльності створеної структури (підприємницької організації). Підприємець як суб'єкт діяльності не лише започатковує власну справу, але й активно долучається до її розбудови та розвитку; 3) інституціональне закріплення створеної підприємцем соціальної структури, що репрезентує його як суб'єкта міжпрофесійних і міжорганізаційних відносин. Таким чином, метою проходження практики в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ХХХХ» є дослідження особливостей функціонування такої форми ведення підприємницької діяльності, аналіз реалізації повноважень керівника та органів управління підприємством та вивчення нормативно-правових актів, які регулюють діяльність ТОВ «ХХХХ». Окрім того, важливим моментом проходження практики є ознайомлення з практично стороною діяльності товариства з обмеженою відповідальністю, дослідження документів, які використовує в роботі керівництво та юридичний відділ товариства. Досить важливим моментом проходження практики на підприємстві є формування системної думки щодо процедури реалізації права на підприємницьку діяльність та особливості саме такої форми як товариство з обмеженою відповідальністю.  

Выводы:Правовий статус господарських товариств як корпоративних суб’єктів підприємницької діяльності був закріплений в Законі України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 р. У цьому нормативно-правовому акті, на відміну від колишнього законодавства, виділяються п’ять форм господарських товариств: акціонерне; з обмеженою відповідальністю; із додатковою відповідальністю; повне і командитне. Товариство з обмеженою відповідальністю це господарське товариство, статутний фонд якого розділений на частки, розмір яких визначається його установчими документами − на той час установчим договором і статутом. Учасники товариства несуть відповідальність за результати господарської діяльності товариства в межах їх вкладів до статутного фонду, що й визначає обмеженість відповідальності учасників Відповідно до ст. 4 Закону № 1576-XII ТОВ створюється і діє на підставі статуту. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, узгоджуються з Антимонопольним комітетом України. Установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, щодо яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства. Статтею 51 Закону № 1576-XII визначено особливості змісту установчих документів ТОВ, а саме: установчі документи ТОВ, крім відомостей, зазначених у ст. 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді. Таким чином, під час проходження практики в ТОВ «ХХХХ» мною було досліджено та виявлено певні особливості функціонування такої форми господарювання як товариство з обмеженою відповідальністю, досліджено його організаційну структуру та отримані практичні навики, якими користується юрист на підприємстві.  

Литература:1. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. за № 436-IV // Офіційний вісник України. – 2003. − № 11. − Ст. 462. 2. Віхров О. П. Організаційно-господарські правовідносини : монографія / О. П. Віхров. – К. : Слово, 2008. – 512 с. 3. Гайворонський В. М. Господарське право України : підручник / В. М. Гайворонський, В. П. Жушман. – Х. : Право, 2005. – 384 с. 4. Жук Л. А. Господарське право : Навчальний посібник / Л. А. Жук, І. Л. Жук, О. М. Неживець. − К. : Кондор, 2003. − 400 с. 5. Задихайло Д. В. Корпоративне управління : Навч. посібник / Д. В. Задихайло, О. Р. Кыбенко, Г. В. Назарова. – Х. : Еспада, 2003. – 688 с. 6. Мілаш В. С. Господарське право : курс лекцій : у 2 ч. / В. С. Мілаш. – Х. : Право, 2008. – 496 с.