Управління конкурентоспроможністю продукції підприємства

Содержание:ВСТУП 3 РОЗДІЛ 1. РЕФЕРАТИВНИЙ АНАЛІЗ МОНОГРАФІЇ 4 1.1. Забезпечення конкурентоспроможності та розвиток організаційної культури підприємства: сучасна парадигма і прикладний аспект. Захарчин Г.М., Лісовська Л. С., Теребух А. А . 4 1.2. Правове регулювання конкуренції в Україні. Валітов С. С. 6 РОЗДІЛ 2. РЕФЕРАТИВНИЙ АНАЛІЗ НАУКОВИХ СТАТЕЙ 10 2.1. Теоретичні аспекти управління конкурентоспроможністю підприємства Франів І. А. 10 2.2. Механізм управління конкурентоспроможністю підприємств Калініченко Л. Л. 11 2.3. Управління якістю та конкурентоспроможністю продукції підприємства Уткіна Ю. М. 13 2.4. Концептуальні основи управління конкурентоспроможністю продукції з урахуванням екологічної складової Бурук Г. П. 15 2.5. Теоретичні та методичні засади оцінки конкурентоспроможності Костюк Л. А. 18 2.6. Підвищення якості продукції – основна умова забезпечення її конкурентоспроможності Смоленюк П. С. 20 2.7. Формування і оцінка конкурентоспроможності товарної продукції Смоленюк П. С. 22 2.8. Система управління конкурентоспроможністю підприємства Горбаль Н. І. 24 2.9. Теоретичні аспекти управління конкурентоспроможністю підприємств Сопільник Л. І. 27 2.10. Наукова концепція управління конкурентоспроможністю промислової продукції Паршина О. А. 28 ВИСНОВКИ 31 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 33 ДОДАТКИ 35  

Вступление:Управління конкурентоспроможністю – відносно нова сфера для українських підприємств. Становлення ринкової економіки в Україні зумовлює зміни в системі управління підприємствами, адекватні зовнішньому конкурентному середовищу. Стійке положення підприємств на ринку забезпечується в першу чергу його внутрішньою політикою, яка орієнтує всіх співробітників на активний та цілеспрямований розвиток діяльності в умовах безперервних змін зовнішнього середовища. Проблема забезпечення конкурентоспроможності є головною умовою підвищення і підтримання позицій підприємництва на внутрішньому та зовнішньому ринках. Для отримання успіху у конкурентній боротьбі потрібен постійний моніторинг потрібних ринків, позицій фірми, позицій конкурентів, смаків і переваг постійних споживачів, досліджень сильних і слабких сторін власної господарської діяльності, здатність та швидка пристосованість до змін ринку. Проблеми комплексного управління конкурентоспроможністю недостатньо досліджено як у вітчизняній, так і в закордонній теорії і практиці. Внесок у розвиток теорії конкуренції Адама Сміта зробили Д. Рікардо, Д. С. Міль, Дж. Робінсон, Дж. Кейнс, Й. Шумпетер, П. Хейне, Ф. А. Хайек, Ф. Найт, К. Р. Макконелл, С. Л. Брю, М. Портер, Г. Л. Азоєв, Ю. І. Коробів, Л. Г. Раменський, Д. Ю. Юданов та інші вчені. Незважаючи на значну кількість робіт, присвячених дослідженню конкуренції, багато питань потребують подальшого дослідження, зокрема механізм управляння конкурентоспроможністю. Як свідчать дослідження, у вітчизняній економічній теорії і практиці оцінка, діагностика та формування стратегії конкурентоспроможності у стадії вивчення і активного пошуку оптимальних для оцінки конкурентоспроможності методичних і практичних підходів. Метою науково-дослідної практики є аналіз статей та монографій на тему «Управління конкурентоспроможністю продукції підприємства».  

Выводы:На основі проведеного дослідження, зробимо наступні висновки. Було проаналізовано ряд статей та монографій з проблематики щодо управління конкурентоспроможністю підприємств та якістю продукції. Аналіз дозволив з’ясувати, що конкурентний стан української товарної продукції на національному і зарубіжному ринках поки-що залишається ще досить слабким і нестійким. Тому актуальними стають завдання формування організаційно-економічних умов, які сприяли б підвищенню її конкурентоздатності. Важливе значення має проведення аналізу технологій виробництва, витрат та цін в Україні, її основних конкурентів, що дає можливість визначити ступінь конкурентоспроможності товарної продукції в короткостроковій перспективі та визначити напрями її формування. Конкурентоспроможність продукції – це комплекс економічних, організаційних, технічних, технологічних, екологічних, правових і нормативних параметрів, які в процесі взаємодії і взаємозв’язку забезпечують високі споживчі якості товару, вищий, порівняно з конкурентами, попит на нього на ринку, мінімальні затрати на його виробництво і високий рівень цін при реалізації по різних каналах збуту, гарантуючи одержання максимального прибутку при найменшому підприємницькому ризику. Оцінка конкурентоспроможності продукції – це визначення її рівня, що дає відносну характеристику здатності продукції задовольняти вимоги конкретного ринку в даний період, порівняно з продукцією конкурентів. Механізм управління конкурентоспроможністю підприємства базується на технічних, економічних, соціальних, психологічних, правових, комерційних, організаційних аспектах. Вони, хоч і є складовими однієї ланки забезпечення конкурентоспроможності продукції та підприємства в цілому, але функціонують у певній послідовності відповідно до їх важливості. Не можна залишати поза увагою й роль держави, яка має сприяти створенню та підтримці умов досконалої конкуренції. Конкурентні позиції підприємства на ринку залежать від тієї підтримки, яку підприємство отримує з боку національних державних органів, від ефективної та обґрунтованої державної політики Аналіз особливостей управління конкурентоспроможності на підприємствах показав, що сучасне підприємство, яке функціонує в умовах ринкових відносин, як один із основних механізмів забезпечення своєї життєдіяльності, повинне використовувати системне стратегічне управління конкурентоспроможністю, сутність якого полягає в розробленні стратегії та довготермінової програми дій для досягнення цілей і вирішення завдань щодо підтримання конкурентоспроможності з використанням обмеженого обсягу ресурсів у певній ринковій ситуації. Отже, в умовах посилення конкуренції, високого рівня невизначеності й ризику вітчизняних ринків автор вважає за доцільне рекомендувати українським підприємствам застосовувати не статичні, а стратегічно-орієнтовані адаптивні системи управління конкурентоспроможністю, що дасть змогу: забезпечити високу якість управління конкурентоспроможністю; підвищити надійність системи управління в умовах впливу неконтрольованих чинників; забезпечити інваріантність системи управління конкурентоспроможністю до різних типів підприємств; вдосконалити адаптацію системи на підприємствах; підвищити рівень гнучкості й мобільності системи управління конкурентоспроможністю.  

Литература:1. Бурук Г. П. Концептуальні основи управління конкурентоспроможністю продукції з урахуванням екологічної складової / Г. П. Бурук // Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університет. – Випуск 7 (26). Частина 1. – Луцьк, 2010. − C. 78−82. 2. Валитов С. С. Правовое регулирование конкуренции в Украине / С. С. Валитов; НАН Украины, Ин-т экон.-прав. исслед. – Донецк : Юго-Восток, 2009. – 306 с. 3. Горбаль Н. І. Система управління конкурентоспроможністю підприємства / Н. І. Горбаль // Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.12. − С. 112−117. 4. Захарчин Г. М. та ін. Забезпечення конкурентоспроможності та розвиток організаційної культури підприємства: сучасна парадигма і прикладний аспект. Монографія / Г. М. Захарчин, Л. С. Лісовська, А. А. Теребух. Львів : В-во Львівської політехніки, 2009. − 440 с. 5. Франів І. А. Теоретичні аспекти управління конкурентоспроможністю підприємства / І. А. Франів, Л. М. Коваль, Р. Р. Русин-Гриник // Механізм регулювання економіки. – 2010. − № 3. − Т. 1. − С. 149−153. 6. Калініченко Л. Л. Механізм управління конкурентоспроможністю підприємств / Л. Л. Калініченко // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2012. − №38. − С. 190−196. 7. Костюк Л. А. Теоретичні та методичні засади оцінки конкурентоспроможності // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету / За ред. М. Ф. Кропивка. – Мелітополь : Вид-во Мелітопольська типографія «Люкс», 2012. − № 2 (18). − том 6. − С. 22−30. 8. Паршина О. А. Наукова концепція управління конкурентоспроможністю промислової продукції / О. А. Паршина // Науковий вісник НГУ. – 2011. − № 3. – С. 143−148. 9. Смоленюк П. С. Підвищення якості продукції – основна умова забезпечення її конкурентоспроможності / П. С. Смоленюк // Інноваційна економіка. 2012. – N 31. − С. 64−68. 10. Смоленюк П. С. Формування і оцінка конкурентоспроможності товарної продукції / П. С. Смоленюк // Інноваційна економіка. – 2012. – N 30. − С. 99−107. 11. Сопільник Л. І. Теоретичні аспекти управління конкурентоспроможністю підприємств / Л. І. Сопільник // Науковий вісник НЛТУ України. – 2009. − Вип. 19.8 – С.183−187. 12. Уткіна Ю. М. Управління якістю та конкурентоспроможністю продукції підприємства / Ю. М. Уткіна // Вісник економіки транспорту і промисловості. – 2011. − № 35. − С. 182−186.